21 листопада 2025 року м. Київ справа №320/61951/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кочанової П.В., розглянувши в письмовому порядку за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства «Українська оборонна промисловість» до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень,
Позивач, Акціонерне товариство «Українська оборонна промисловість» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, в якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.08.2024 №1794/Ж10/31-00-04-01-04-31 та №1795/Ж10/31-00-04-01-04-31.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податковим органом порушено порядок складання акту перевірки, оскільки під час перевірки не було досліджено питання щодо використання придбаних необоротних активів, товарів, послуг з податком на додану вартість в господарській діяльності, зокрема, проведення аналізу регістрів бухгалтерського обліку як оборотно-сальдових відомостей по рахункам бухгалтерського обліку, питання умисності констатованих винних дій щодо підприємства з належними доказами. Окрім цього, зауважено, що контролюючим органом не було надано оцінки щодо всіх наданих позивачем документів, а отже висновки акту перевірки є необґрунтованими та хибними.
Щодо суті встановлених порушень представник позивача наголошував, що висновки за результатом проведеної перевірки щодо невикористання в господарській діяльності отриманих робіт/послуг з перевіряємими контрагентами є помилковими, оскільки спірні суми витрат мають пряме відношення до господарської діяльності товариства та є обґрунтованими.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 11 березня 2025 року о 13:00 год.
Відповідачем до суду надано відзив на позов, в якому зазначено, що висновки податкового органу про відсутність доказів щодо використання в господарській діяльності отриманих робіт/послуг від ТОВ «Бейкер Тіллі Україна», по операціям придбання комп'ютерної програми «Страбіс веб», відшкодування витрат за централізоване обслуговування будинку, електроенергію, за централізоване водопостачання, мийка автомобілів та інше, й нереальності господарських операцій з контрагентом ТОВ «Чела Україна» є обґрунтованими та правомірними, а отже підстав для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень немає.
У відповіді на відзив представник позивача зазначав, що висновки податкового органу зроблені на підставі припущень та за відсутності належного дослідження первинних документів товариства. Окрім цього, звернуто увагу, що відповідачем проігноровано низку норм законодавства України, що стало наслідком необґрунтованих висновків, як і не здійснено дослідження переходу права власності від позивача до інших суб'єктів господарювання за межами митної території України.
03.03.2025 представником позивача подано до суду заяву про доповнення підстав позову, в якій наголошено на тому, що єдиною виплатою, що здійснює товариство, є виплата дивідендів до Державного бюджету України, а тому посилання контролюючого органу на абз.2 пп.196.1.6 п.196.1 ст.196 ПК України як на підставу нарахування компенсуючих податкових зобов'язань є безпідставним. Також вказано, що сплата таких дивідендів відбувається виключно в грошовій формі, що проігноровано відповідачем. Повторно наголошено, що контролюючим органом не надано оцінку відчуження товариством необоротних активів, товарів/послуг за межами митної території України.
У підготовчому засіданні 11 березня 2025 року судом відкладено розгляд справи за заявою позивача до 15 квітня 2025 року о 09:30 годині.
У підготовчому засіданні 15 квітня 2025 року судом продовжено строк підготовчого засідання на тридцять днів, оголошено перерву до 22 квітня 2025 року о 10:00 год.
В додаткових поясненнях податковий орган наполягав на правомірності висновків акту перевірки та відсутності підстав для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
В підготовчому засіданні 22.04.2025 судом оголошено перерву до 27.05.2025 о 15:00 год.
В додаткових поясненнях позивач зазначав про хибність доводів податкового органу та просив задовольнити позов.
У підготовчому засіданні 27.05.2025 судом закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті на 24.06.2025 о 10:00 год.
У судовому засіданні 24.06.2025 оголошено перерву до 09.09.2025 об 11:00 год.
У судовому засіданні 09.09.2025 року оголошено перерву до 21.10.2025 об 11:00 год.
У судовому зсіданні 21.10.2025 року ураховуючи клопотання представників сторін, суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
20.05.2024 Акціонерним товариством «Українська оборонна промисловість» подано до Центрального міжрегіонального управління по роботі з великими платниками податків податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2024 року, згідно з якою від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду становило 6 383 324,00 грн, які платник податків розподілив наступним чином: 1 340 027,00 грн - сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, 5 043 297,00 грн - сума, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку.
Наказом Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби з великими платниками податків від 19.06.2024 №313/Ж1 «Про проведення документальної позапланової перевірки АТ «Українська оборонна промисловість» (код ЄДРПОУ 37854297) вирішено провести документальну позапланову виїзну перевірку товариства за місцезнаходженням; 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 36 з 26.06.2024 тривалістю 15 робочих днів. Перевірка призначалась з питання законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100,0 тис. грн по декларації з податку на додану вартість за квітень 2024 року з урахуванням періодів декларування від'ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків.
В період часу з 26.06.2024 по 17.07.2024 відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку, за результатами якої складно акт від 18.07.2024 №1867/Ж5/31-00-04-01-02-26/37854297, у висновках якого зазначено про те, що перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2024 року у декларації від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, встановлено порушення платником податків: пункту 44.1 статті 44, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1 та 198.5 статті 198, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, з врахуванням підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 та підпункту 196.1.6 пункту 196.1 статті 196 ПК України, що призвело до завищення суми податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на суму 5 043 297,00 грн та завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 1 290 243,00 грн.
Не погоджуючись з висновками акту перевірки АТ «Українська оборонна промисловість» на адресу відповідача надіслало заперечення.
Листом від 20.08.2024 №813/Ж12/31-00-04-01-04-33 Центральне міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків повідомило про те, що: підрозділ 3.2 акту перевірки викладено в наступній редакції: «Перевіркою достовірності і правильності визначення та врахування при розрахунку показника рядка 19 Декларації суми податкового кредиту (рядок 17 (колонка Б) Декларації) порушень не встановлено»; підрозділ 3.2.1 «перевіркою AT «Українська оборонна промисловість» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Чела Україна» (код ЄДРПОУ 42809838), відображений в деклараціях з податку на додану вартість за періоди з липня 2023 по березень 2024 року», виключити; підрозділ 3.3.1 на сторінці 15 Акту викладено в наступній редакції: «перевіркою достовірності і правильності визначення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 19 Декларації) встановлено завищення рядка 19 Декларації на 6 346 295 грн, внаслідок заниження суми податкового зобов'язання р. 4.1 декларації з податку на додану вартість за період з липня 2023 року по квітень 2024 року у сумі 6 346 295 грн.
За результатами розгляду заперечення позивача висновки акту перевірки викласти в наступній редакції: «перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2024 року у Декларації від'ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету встановлено порушення платником податків: підпункту «а» пункту 198.5 статті 198, з врахуванням підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 та підпункту 196.1.6 пункту 196.1 статті 196 Кодексу, що призвело до завищення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на 5 043 297 грн, а також завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) на суму 1 290 243 грн».
Після розгляду відповідачем заперечень AT «Українська оборонна промисловість» стосовно акту перевірки, Центральним міжрегіональним управління ДПС по роботі з великими платниками податків було надіслано податкові повідомлення-рішення від 27.08.2024, а саме:
№1794/Ж10/31-00-04-01-04-31, яким зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 5 043 297,00 грн та застосовано штрафні санкції в розмірі 1 260 824,25 грн;
№1795/Ж10/31-00-04-01-04-31, яким зменшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 1 290 243,00 грн.
Не погоджуючись з прийнятими контролюючим органом податковими повідомленнями-рішеннями позивач на адресу Державної податкової служби України подав скаргу.
Листом від 14.11.2024 №34357/6/99-00-06-01-04-06 ДПС України надіслано рішення про результати розгляду скарги, яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 27.08.2024 №1794/Ж10/31-00-04-01-04-31 та №1795/Ж10/31-00- 04-01-04-31.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).
Згідно з підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.
У відповідності до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Положеннями пункту 198.2 статті 198 ПК України регламентовано, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Датою збільшення податкового кредиту лізингоодержувача (орендаря) для операцій з фінансового лізингу (фінансової оренди) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу (фінансової оренди) таким лізингоодержувачем (орендарем).
Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).
Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.
У той же час, за правилами пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
В силу вимог пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:
придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;
придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.
У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Згідно ж із пунктом 189.1 статті 189 ПК України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.
Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно із пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У той же час, пунктом 200.1 статті 200 ПК України регламентовано, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
Не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від'ємного значення, до розрахунку якої включено суми податку, сплачені отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг, які використані або будуть використані в операціях з першого постачання житла (об'єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об'єкта незавершеного будівництва/майбутнього об'єкта житлової нерухомості. Суми такого від'ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до її повного погашення податковими зобов'язаннями;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.7 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Відповідно до пункту 200.8-200.9 статті 200 Податкового кодексу України до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону.
Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Згідно з пунктом 200.14 статті 200 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
Судом установлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 21.03.2023 №441 затверджено Статут акціонерного товариства «Українська оборонна промисловість» (далі - Статут).
Відповідно до пункту 7 Статуту товариства відповідно до Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності» здійснює управління корпоративними правами (частками у статутному капіталі) щодо господарських товариства в оборонно-промисловому комплексі та виконує функції уповноваженого суб'єкта господарювання з управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі щодо об'єктів державної власності, що не ввійшли до статутного капіталу товариств в оборонно-промисловому комплексі.
Товариство, як уповноважений суб'єкт управління об'єктами державної власності, здійснює повноваження, визначені пункту 23 цього Статуту, щодо державних підприємств, зокрема, казенних підприємств, які на момент припинення Державного концерну «Укроборонпром» входили до його складу, до їх перетворення в господарські товариства.
Пунктом 14 Статуту визначено, що товариство діє на принципах повної господарської самостійності і самоокупності, несе відповідальність за наслідки своєї господарської діяльності та виконання зобов'язань.
Положеннями пункту 21 Статуту визначено мету діяльності товариства, якою є посилання обороноздатності України, реалізація ефективного управління, інвестиційно-інноваційного розвитку промисловості України, регулювання, контроль та координація діяльності господарських товариств в оборонно-промисловому комплексі, а також державних підприємств для забезпечення їх сталої та ефективної діяльності, одержання прибутку від господарської діяльності, впровадження засад корпоративного управління відповідно до найкращих міжнародних практик, управління об'єктами державної власності, які не ввійшли до статутного капіталу господарських товариств в оборонно-промисловому комплексі та передані в управління товариству в порядку, передбаченому законодавства, сприяння структурній перебудові оборонно-промислового комплексу України, підвищення рівня воєнної безпеки держави та сприяння розвитку сил безпеки і сил оборони.
Основним видом діяльності як ДК «Укроборонпром», так і АТ «Українська оборонна промисловість», є 70.10 - діяльність головних управлінь (хед-офісів).
Наказом Держкомстату від 23.12.2011 №396[9] затверджено Методологічні основи та пояснення класифікації видів економічної діяльності.
Відповідно до наказу №396 КВЕД 70.10 «Діяльність головних управлінь (хед-офісів)» включає спостереження й управління різними підрозділами компанії або підприємствами; здійснення стратегічного й організаційного планування та прийняття рішень щодо ролі компанії або підприємства; встановлення оперативного контролю й управління щоденними операціями відповідних підрозділів.
Вказане свідчить про те, що господарська діяльність товариства полягає, зокрема, у здійсненні витрат з утримання офісу, виплаті заробітної плати працівникам, підтриманні в належному стані необоротних активів, тощо.
Як убачається з акту перевірки, податковий орган виснував, що АТ «Українська оборонна промисловість» в порушенні п.п. «а» п. 198.5 ст. 198 Кодексу не виписані та не зареєстровані податкові накладні щодо нарахування ПДВ, що призвело до заниження суми податкового зобов'язання на суму 3 330 000 грн з підстав безоплатного надання для 13-ти підпорядкованих юридичних осіб послуги аудиту їх фінансово-господарської діяльності.
З матеріалів справи вбачається, що Державним концерном «Укроборонпром», правонаступником якого є АТ «Українська оборонна промисловість», (Замовник), було укладено договір з ТОВ «Бейкер Тіллі Україна» (Виконавець) від 22.12.2022 №UОР-9.1.3-125-Д-22.
Відповідно до пункту 1.1. Договору Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надати Замовнику наступні послуги незалежного аудиту, а саме:
обов'язкового аудиту окремої фінансової звітності ДК «Укроборонпром» або його правонаступника з наданнями аудиторського звіту щодо достовірності даних фінансової звітності Замовника (підпункт 1.1.1 Договору);
обов'язкового аудиту консолідованої фінансової звітності ДК «Укроборонпром» або його правонаступника, з наданням аудиторського звіту щодо достовірності даних фінансової звітності. Перелік підприємств, охоплених консолідованою звітністю визначається відповідно до чинного законодавства та визначається окремою додатковою угодою до початку аудиту (підпункт 1.1.2 Договору);
обов'язкового аудиту комбінованої фінансової звітності ДК «Укроборонпром» або його правонаступника з метою висловлення незалежної думки аудитора про її відповідність в усіх суттєвих аспектах і відповідності вимогам МСФЗ.
Перелік підприємств, охоплених комбінованою звітністю, визначається відповідно до чинного законодавства та визначається окремою угодою до початку аудиту (підпункт 1.1.3 Договору).
Пунктом 1.14 Договору унормовано, що Виконавець зобов'язується також виконати додаткові завдання для підприємств Замовника, що становлять суспільний інтерес, на підставі окремих договорів, які можуть бути укладені згідно з чинним законодавством, але на умовах, які визначені в умовах Тендеру і у Технічній специфікації (додаток 2 до Договору, що є невід'ємною частиною Договору).
В пункті 2.1 Договору визначено строки надання Послуг, а саме:
строки проведення обов'язкового аудиту та надання аудиторського звіту за пунктом 1.1.1. (обов'язковий аудит окремої фінансової звітності ДК «Укроборонпром» або його правонаступника): початок 01 жовтня року, за який проводиться аудит (аудит щодо 2022 року - з дати укладання Договору), завершення - 30 березня наступного року (крім за 2022 рік - до 30.06.2023), але не пізніше законодавчо встановлених строків;
строки проведення обов'язкового аудиту та надання аудиторського звіту (за пунктом 1.1.2 (обов'язковий аудит консолідованої фінансової звітності ДК «Укроборонпром» або його правонаступника): початок 01 жовтня року, за який проводиться аудит (аудиту щодо 2022 року - з дати укладання Договору), завершення - 30 квітня наступного року (крім за 2022 рік - до 31.07.2023 року), але не пізніше законодавчо встановлених строків;
послуги за підпунктом 1.1.3 (обов'язковий аудит комбінованої звітності ДК «Укроборонпром» або його правонаступника) виконується до 01 серпня року, наступного за роком, звітність за який перевіряється, проте не пізніше законодавчо встановленого строку.
Пунктом 3.1 Договору визначено загальну ціну Послуги, яка включає податки, збори, обов'язкові платежі, а також всі витрати і видатки Виконавця, і становить 59 940 000,0 грн, включаючи ПДВ - 9 990 000,0 грн, у тому числі ціна зазначених у пункті 1.1 Договору Послуг становить:
за аудит щодо 2022 року - 19 980 000,00 грн, включаючи ПДВ - 3 330 000,00 грн;
за аудит щодо 2023 року - 19 980 000,00 грн, включаючи ПДВ - 3 330 000,00 грн;
за аудит щодо 2024 року - 19 980 000,00 грн, включаючи ПДВ - 3 330 000,00 грн.
Пунктом 3.2 Договору визначено порядок розрахунків за послуги, а саме: п.3.2.1 -3.2.3 договору за аудит щодо 2022-2024 років встановлено:
1) 30% - 5 994 000,00 грн (включаючи ПДВ 999 000,0 грн) - у строк до 31.01.2023, але не пізніше затвердження сторонами календарного графіка надання відповідної частини Послуг;
2) 70% - 13 986 000,00 грн (включаючи ПДВ 2 331 000,00 грн) - протягом 10 календарних днів з дати підписання сторонами акту надання відповідної частини послуг та не раніше за дату реєстрації виконавцем відповідної видаткової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з пунктом 3.3 Договору Акти наданих послуг (частини, етапу) підписуються Сторонами за умови передачі документів, передбачених у пункті 1.3 Договору, згідно з календарним графіком надання послуг, за результатами відповідного етапу послуг.
Предметом перевірки було правомірність включення АТ «Українська оборонна промисловість» до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість в квітні 2024 року.
В додатку 1 до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2024 року включено операції за цей період з ТОВ «Бейкер Тіллі України» (індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість 303739026599) в загальному розмірі 5 994 000,00 грн, у тому числі: обсяг постачання (без ПДВ) - 4 995 000,00 грн, сума податку на додану вартість за основною ставкою - 999 000,00 грн.
В додатку 3 до податкової декларації з податку на додану вартість «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» наведена операція з ТОВ «Бейкер Тіллі Україна» (індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість 303739026599) за грудень 2023 року, згідно з якою до бюджетного відшкодування заявлена сума податку на додану вартість в розмірі 2 331 000,00 грн, яка сплачена в повному обсязі.
16 02.2023 ТОВ «Бейкер Тіллі Україна» надіслало на адресу ДК «Укроборонпром» рахунок №146, в якому зазначено про надання послуг незалежного аудиту згідно з пунктом 3.2.1 Договору від 22.12.2022 №UОР-9.1.3-125-Д-22 (за 2022 рік) на суму 5 994 000,0 грн, у тому числі ПДВ - 999 000,0 грн, кількість послуги - 0,3.
26.06.2023 платіжною інструкцією №6185 АТ «Українська оборонна промисловість» було сплачено на рахунок виконавця кошти в сумі 5 994 000,00 грн, у тому числі ПДВ - 999 000,00 грн, що є 30% від суми оплати послуг.
26.06.2023 ТОВ «Бейкер Тіллі Україна» склала та зареєструвала в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 52 на суму 5 994 000,00 грн, в якій зазначено кількість послуги 0,3.
Відповідно до акту виконаних робіт (надання послуг) від 29.12.2023 №449 ТОВ «Бейкер Тіллі України» здала, а АТ «Українська оборонна промисловість» прийняло послуги на загальну суму 19 980 000,00 грн, у тому числі ПДВ - 3 330 000,00 грн за послуги незалежного аудиту згідно пункту 3.2.1 Договору №UОР-9.1.3-125-Д-22 від 22.12.2022.
Отже, вказане є свідченням про надання повного спектру послуг, передбаченого договором.
На підставі вказаного акту виконаних послуг ТОВ «Бейкер Тіллі Україна» було складено та зареєстровано податкову накладну №88від 29.12.2023, в якій зазначено про надання послуг в кількості 0,7.
05.01.2024 платіжною інструкцією №7544 АТ «Українська оборонна промисловість» було сплачено на рахунок виконавця кошти в сум 13 986 000,00 грн, у тому числі ПДВ - 2 331 000,00 грн, що є 70% від суми оплати послуг.
02.02.2024 ТОВ «Бейкер Тіллі Україна» надіслало на адресу АТ «Українська оборонна промисловість» рахунок №91, на оплату послуги незалежного аудиту згідно з пунктом 3.2.2 Договору від 22.12.2022 № UОР-9.1.3-125-Д-22, кількість послуги 0,3.
02.02.2024 АТ «Українська оборонна промисловість» платіжною інструкцією №8146 перерахувало кошти в сумі 5 994 000,0 грн, у тому числі ПДВ - 999 000,0 грн, що є 30% оплати від суми послугу за відповідний рік.
02.02.2024 ТОВ «Бейкер Тіллі Україна» склало та зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №5, в які зазначено кількість послуги 0,3.
Отже, надана первинна документація підтверджує виконання ТОВ «Бейкер Тіллі Україна» в повному обсязі послуг з проведення незалежного обов'язкового аудиту (окремої фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності та комбінованої фінансової звітності) АТ «Українська оборонна промисловість» за 2022 рік.
Враховуючи викладене вище, договором від 22.12.2022 № UОР-9.1.3-125-Д-22 не охоплювався аудит підприємств-учасників ДК «Укроборонпром», правонаступником якого є АТ «Українська оборонна промисловість», а отже є безпідставним твердження контролюючого органу про надання товариством послуг з проведення аудиту для підпорядкованих юридичних осіб.
Більш того, як до матеріалів справи так і до контролюючого органу позивачем було надано листи, отримані від підпорядкованих юридичних осіб, наведених в Технічній документації, які свідчать про те, що підприємства-учасники Концерну самостійно укладали договори з ТОВ «Бейкер Тіллі України», а отже AT «Українська оборонна промисловість» не надавало 13-ти підпорядкованим підприємствам послуги з аудиту.
Також є неприйнятними посилання відповідача в акті перевірки про те, що не розшифровано послуги, які було надано, а лише здійснено посилання на пункт договору з вказаною ціною, оскільки з первинної документації вбачається посилання на відповідний договір та вказано відсотковий розмір виконаних робіт.
Окрім цього, сума податкового кредиту, включеного АТ «Українська оборонна промисловість» до складу податкового кредиту в квітні 2024 року сформована на підставі такої першої події як перерахування попередньої оплати, що спростовує висновки контролюючого орану безоплатного надання послуг для підпорядкованих юридичних осіб з аудиту їх фінансово-господарської діяльності.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що обов'язковий аудит окремої фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності та комбінованої фінансової звітності, проведений ТОВ «Бейкер Тіллі Україна» на підставі договору від 22.12.2022 №UОР-9.1.3-125-Д-22, складений виключно для власного використання, на виконання вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Міжнародних стандартів фінансової звітності, та без передання до юридичних осіб, зазначених в додатку 2 до Договору. Таким чином, аудиторські висновки, складені ТОВ «Бейкер Тіллі Україна» використовувались AT «Українська оборонна промисловість» у власній господарській діяльності.
Зважаючи на викладене вище, податок на додану вартість, який включений до складу податкового кредиту, за господарськими операціями між позивачем та ТОВ «Бейкер Тіллі Україна» не підлягає компенсуванню в порядку пункту 198.5 статті 198 ПК України, а отже висновки контролюючого органу про ненарахування податкових зобов'язань є безпідставними.
Більш того, АТ «Українська оборонна промисловість», проведення аудиту ТОВ «Бейкер Тіллі Україна» на підставі договору від 22.12.2022 №UОР-9.1.3-12 5-Д-22 замовлялось для використання у власній господарській діяльності, що підтверджується наступним.
Статтею 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» визначено особливості управління та обмеження щодо розпорядження об'єктами державної власності.
Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» визначено, що господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить державі, які зобов'язані складати та подавати консолідовану фінансову звітність відповідно до закону, за рішенням загальних зборів, що ухвалюється не пізніше 30 квітня року, що настає за звітним здійснюють розподіл консолідованого прибутку за результатами фінансової господарської діяльності, відображеними у консолідованій річній фінансовій звітності, підтвердженій незалежним аудитором. У такому разі сплата дивідендів до державного бюджету здійснюється не пізніше 30 липня року, що настає за звітним, безпосередньо зазначеними господарськими товариствами з урахуванням показників дочірніх підприємств та господарських товариств, що включаються до консолідованої фінансової звітності господарського товариства, у статутному капіталі якого 50 і більше відсотків акцій (часток) належить державі. Дочірні підприємства та господарські товариства, акціонером (учасником) яких є господарське товариство, у статутному капіталі якого 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, включені до консолідованої фінансової звітності такого господарського товариства, здійснюють розподіл прибутку за рішенням вищого органу, а в разі прийняття рішення про спрямування частини чистого прибутку на виплату дивідендів - сплачують дивіденди безпосередньо господарському товариству.
В статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» міститься визначення «консолідована фінансова звітність», під якою розуміється фінансова звітність підприємства, яке здійснює контроль, та підприємств, які ним контролюються, як єдиної економічної одиниці.
Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» підприємства, які контролюють інші підприємства (материнські підприємства), крім фінансових звітів про власні господарські операції, складають та подають консолідовану фінансову звітність групи відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів.
Положеннями частини третьої статті 12 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» визначено, що об'єднання підприємств, крім власної звітності, складають та подають консолідовану фінансову звітність щодо підприємств, які входять до їх складу, якщо це передбачено установчими документами об'єднань підприємств відповідно до законодавства.
Згідно з пунктом 129 Статуту для цілей підготовки консолідованої звітності, передбаченої законодавством, під терміном «група товариства» розуміється товариство і господарські товариства в оборонно-промисловому комплексі, інформацію щодо фінансового стану, результатів Діяльності та руху грошових коштів яких товариство згідно із законодавством та міжнародними стандартами фінансової звітності повинно включати До консолідованої річної фінансової звітності (за поточний рік);
1) господарські товариства в оборонно-промисловому комплексі, єдиним акціонером (учасником) яких с товариство,
2) господарські товариства в оборонно-промисловому комплексі, пакет акцій (частини в статутному капіталі) яких у розмірі 50 відсотків і більше перебуває у власності товариства або щодо яких товариство здійснює повноваження з управління корпоративними правами держави (розміром 50 відсотків і більше в їх статутному капіталі), якщо інформацію щодо фінансового стану, результатів діяльності та руху грошових коштів таких юридичних осіб товариство згідно із законодавством і міжнародними стандартами фінансової звітності не повинно включати до консолідованої річної фінансової звітності (за поточний рік).
Частинами шостою та сьомою статті 3 Закону України «Про особливості реформування підприємство оборонно-промислового комплексу державної форми власності» визначено, що акціонерне товариство з дня його державної реєстрації є правонаступником усіх Прав і обов'язків Державного концерну «Укроборонпром». Акціонерне товариство здійснює управління корпоративними правами (частками у статутному капіталі) господарських товариств в оборонно- промисловому комплексі та функції уповноваженого суб'єкта господарювання з управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі щодо об'єктів державної власності, що не увійшли до статутних капіталів господарський товариств в оборонно-промисловому комплексі.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 №993 «Деякі питання Державного концерну «Укроборонпром» затверджено статут Державного концерну «Укроборонпром» та прийнято Пропозицію Міністерства економічного розвитку і торгівлі щодо передачі із сфери управління Міністерства оборони та Міністерства промислової політики в управління Концерну підприємств, включених до його складу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1221 «Про утворення державного концерну «Укроборонпром».
В додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1221 міститься перелік суб'єктів господарювання, які включені до складу ДК «Укроборонпром», правонаступником якого є АТ «Українська оборонна промисловість».
Враховуючи викладене вище, позивачем складається консолідована звітність, в якій акумулюється інформація про діяльність не лише товариства, а й інформація про підприємства, що передані в його управління.
Таким чином, в силу приписів частини п'ятої статті 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» АТ «Українська оборонна промисловість» акумулює всі отримані внески, а після складання консолідованої річної звітності, котра в обов'язковому порядку проходить через незалежний аудит, здійснює виплату дивідендів до Державного бюджету України.
Підтвердженням вказаного є розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.05.2024 №403-р «Питання річних загальних зборів акціонерного товариства «Українська оборонна промисловість», яким затверджено результати фінансово-господарської діяльності Товариства; взято до відома звіт незалежного аудитора - ТОВ «Бейкер Тіллі Україна»; затверджено розподіл чистого прибутку AT «Українська оборонна промисловість» за 2023 рік, зокрема, 30 відсотків чистого прибутку в розмірі 38 547,0 тис. грн. (розраховано виходячи з чистого прибутку акціонерного товариства «Українська оборонна промисловість», отриманого за друге півріччя 2023 року, в розмірі 215 377,0 тис. гривень, який зменшується на 86 887,0 тис. гривень, які внесені до статутного капіталу державних підприємств, у тому числі казенних підприємств, господарських товариств в оборонно-промисловому комплексі) - на виплату дивідендів до державного бюджету.
Отже, єдиною виплатою, що здійснює Товариство є сплата дивідендів до Державного бюджету України.
Також підставою, яка зазначена в акті перевірки для застосування контролюючим органом положень пункту 198.5 статті 198 ПК України, зазначено допущені товариством порушення вимог податкового законодавства став лист AT «Українська оборонна промисловість» від 05.07.2024 №UOP12.1-5860, згідно з яким джерелом фінансувавання витрат є операції з отримання підприємством коштів від підпорядкованих підприємств, а саме:
дивіденди, які відповідно підпункту 196.1.6 пункту 196.1 статті 196 ПК України не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість;
членські внески, які відповідно до листа ДПС від 13.12.2023 №2231/6/23- 50.01-14, не є об'єктом оподаткування.
Як убачається з п. 198.5 ст. 198 ПК України міститься посилання на пункт 189.1 статті 189 ПК України в частині визначення бази оподаткування.
Так, відповідно до приписів пункту 189.1 статті 189 ПК України у разі здійснення відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалась станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.
Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Контролюючий орган посилається на підпункт 196.1.6 пункту 196.1 статті 196 ПК України, яким унормовано, що не є об'єктом оподаткування операції з виплати у грошовій формі заробітної плати (інших прирівняних до неї виплати), а також пенсій, стипендій, субсидій, дотацій за рахунок бюджетів або Пенсійного фонду України чи інших фондів загальнообов'язкового соціального страхування (крім тих, що надаються у майновій формі); виплат дивідендів, роялті у грошовій формі або у вигляді цінних паперів, які здійснюються емітентом; надання комісійних (брокерських, дилерських) послуг із торгівлі та/або управління цінними паперами (корпоративними правами), деривативами та валютними цінностями, включаючи будь-які грошові виплати (у тому числі комісійні) фондовим або валютним біржам чи позабіржовим фондовим системам або їх членам у зв'язку з організацією та торгівлею цінними паперами ліцензованими торговцями цінними паперами, а також деривативами та валютними цінностями.
Положеннями частини першої статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» визначено перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню. До вказаного переліку включено, зокрема, такий вид діяльності як професійна діяльність на ринках капіталу та організованих товарних ринках, яка ліцензується відповідно до Закону України «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків» та Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні біржі».
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків» Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку у встановленому нею порядку в межах відповідних видів професійної діяльності на ринках капіталу видає ліцензії на види діяльності, зокрема, брокерська діяльність; дилерська діяльність, діяльність з управління активами.
Повертаючись до Наказу №396, діяльність суб'єкта господарювання, який надає комісійні послуги (брокерські, дилерські), відноситься до 66 класу видів діяльності.
Так, клас КВЕД 66 «Допоміжна діяльність у сферах фінансових послуг і страхування» включає надання послуг, пов'язаних із фінансовою діяльністю, крім послуг з фінансового посередництва.
Зокрема, КВЕД 66.12 «Посередництво за договорами по цінних паперів або товарах» включає здійснення операцій на ринках фінансових послуг за дорученням інших осіб (наприклад, діяльність біржових маклерів) та інша подібна діяльність; брокерська діяльність з цінними паперами.
В той же час, відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань АТ «Українська оборонна промисловість» від 28.06.2023 №1000741450000104153 видами діяльності Товариства визначено:
70.10 - діяльність головних управлінь (хед-офісів) (основний);
58.12 - видання довідників і каталогів.
Зважаючи на викладене вище, посилання контролюючого органу на абзац 2 підпункт 196.1.6 пункту 196.1 статті 196 ПК України, як на підставу нарахування компенсуючих податкових зобов'язань, є безпідставним.
Щодо посилання контролюючого органу на підпункт а) пункту 198.5 статті 198 ПК України суд звертає увагу на наступне.
За приписами підпункту а) пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрів податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01.07.2015, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України.
В поєднання приписів пункту 198.5 статті 198 ПК України з положеннями абзацу другого підпункту 196.1.6 пункту 196.1 статті 196 ПК України надають змогу дійти до висновку, що використання придбаних/виготовлених товарів/послуг, необоротних активів з податком на додану вартість призначаються для використання або починають використовуватися в операціях зі сплати Товариством дивідендів до Державного бюджету України або місце постачання таких товарів/послуг, необоротних активів за межами митної території України.
Згідно з частиною другою статті 29 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) до доходів загального фонду Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 671 цього Кодексу) належить, зокрема, частина чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучаються до державного бюджету відповідно до закону, та дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність (крім надходжень, віднесених до підгрупи в другої групи власних надходжень бюджетних установ).
Частиною шостою статті 45 БК України визначено, що забороняється проведення розрахунків з бюджетом у негрошовій формі, у тому числі шляхом взаємозаліку, застосуванням векселів, бартерних операцій та зарахування зустрічних платіжних вимог у фінансових установах, за винятком операцій, пов'язаних з державним боргом, та випадків, передбачених законом про Державний бюджету України.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» не передбачено винятків щодо можливостей сплати дивідендів до Державного бюджету України в негрошовій формі.
Таким чином, основним джерелом сплати дивідендів є сплата дивідендів до загального фонду Державного бюджету України відбувається виключно в грошовій формі.
Вказане підтверджується платіжними інструкціями від 12.06.2024 №8711 та від 29.02.2024 №7878, якими АТ «Українська оборонна Промисловість» сумарно було перераховано кошти в сумі 38 546 933,00 грн.
Окрім цього, суд бере до уваги, що під час проведення перевірки не встановлено відчуження АТ «Українська оборонна промисловість» товарів/послуг, необоротних активів, що відбулось за межами митної території України.
Таким чином, податковий орган не в повному обсязі дослідив необхідні обставини проведення перевірки, що призвело до передчасних та помилкових висновків.
До того ж, суд бере до уваги посилання позивача на те, що згідно з податковою декларацією з податку на прибуток за квітень 2024 року сума від'ємного значення (рядок 19) становить 6 383 324,00 грн, з яких до бюджетного відшкодування на рахунки товариства заявлено суму в розмірі 5 043 297,00 грн.
Детальний розрахунок суми бюджетного відшкодування наведено в додатку 3 до Податкової декларації з податку на додану вартість.
Однак, як наголошує позивач, в акті перевірки та додатків №1, №2 до нього, де контролюючим органом відображено звірку фактичної оплати постачальникам у попередніх до квітня 2024 року (за якою заявлено суму бюджетного відшкодування ПДВ) звітних (податкових) періодах, яку вперше враховано при розрахунку бюджетного відшкодування, містяться математичні помилки та помилкові значення, що вцілому свідчить про невірність розрахунків, та, як наслідок, кінцевих висновків.
Натомість, у відзиві вказаних доводів позивача не спростовано жодними доказами.
Також, до додатків до акту перевірки було включено компенсуючі податкові накладні, складені AT «Українська оборонна промисловість» в порядку пункту 198.5 статті 198 ПК України, що призвело до подвійного нарахування сум податку на додану вартість в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях.
Зважаючи на викладене вище, до складу додатків №1 та №2 до акту перевірки було включені податкові накладні, по яким товариство не використало право на податковий кредит, компенсуючі податкові накладні, тобто фактично відбулось задвоєння податку на додану вартість, що суперечить вимогам податкового законодавства.
Щодо операцій з постачальниками, які здійснювали постачання товарів/робіт та послуг в загальному розмірі 3 016 294,00 грн суд зазначає наступне.
Як вбачається з акту перевірки, з урахуванням листа Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 20.08.2024 №813/Ж12/31-00-04-01-04-33, сума 3 016 294,00 грн складається з сум податку на додану вартість в розмірі: 190 125,38 грн, яка виникла за операціями між АТ «Українська оборонна промисловість» та ТОВ «Чела Україна»; 2 826 168,62 грн, яка виникла за операціями з контрагентами позивача в межах господарської діяльності.
Основним висновком податкового органу було не підтвердження використання придбаних товарів/послуг у власній господарській діяльності Товариства.
Зокрема, податковий орган зазначав, що придбані товари/послуги, зокрема, мийка та ремонт автотранспорту, витрати на оновлення та придбання програмних продуктів, прибирання кабінетів, компенсація комунальних послуг і прибирання місць загального використання тощо використовувались у негосподарській діяльності платника податку.
Так, за твердженням контролюючого органу АТ «Українська оборонна промисловість» повинна була донарахувати податкові зобов'язання з податку на додану вартість за операціями з ТОВ «Чела Україна» в розмірі 190 125,38 грн в період з липня 2023 року по квітень 2024 року діючими договорами, укладеними ТОВ «Чела Україна» та ДК «Укроборонпром»/АТ «Українська оборонна промисловість», були від 28.11.2022 №UОР-9.1.3-Д-22, строк дії якого закінчився 31.12.2023, та від 30.11.2023 №UОР-9-156-Д-23.
Пунктом 1.1 Договорів передбачено, що виконавець зобов'язується надавати, а Замовник - приймати та оплачувати комплексні послуги з прибирання приміщень Замовника, що розташовані за адресою: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 36, в обсягах, згідно з Додатками до цього Договору, включаючи забезпечення приміщень хімічними (мийними) засобами, іншими санітарно-гігієнічними засобами, виробами з паперу санітарно-гігієнічного призначення та іншими матеріалами, які використовуються під час надання послуг.
Статтею 153 Кодексу законів про працю України визначено, що на всіх підприємства, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці.
Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на (роботодавця, крім випадків укладення між працівником та роботодавцем трудового | договору про дистанційну роботу. При використанні праці домашніх працівників ! створення належних, безпечних і здорових умов праці покладається на сторони трудового договору. Домашній працівник має право відмовитися від виконання важких робіт, робіт із шкідливими чи небезпечними умовами праці.
Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно- побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.
Роботодавець повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, що запобігають виробничому травматизму, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань у працівників.
У статті 1 Закону України «Про охорону праці» міститься визначення «охорона праці», під яким розуміється система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.
Положеннями статті 6 Закону України «Про охорону праці» умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.
Наказом Міністерства соціальної політики України від 14.02.2018 №207, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.04.2018 за №508/31960, затверджено Вимоги щодо безпеки та захисту здоров'я працівників під час роботи з екранними пристроями (далі - Вимоги №207).
Пунктом 5 розділу І Вимог №207 визначено, що екранними пристроями є електронні засоби для відтворення будь-якої графічної або алфавітно-цифрової проекційні, органічні світлодіодні монітори та інші новітні розробки у сфері інформаційних технологій.
Розділом ІІ Вимог №207 визначено загальні обов'язки роботодавців.
Так, згідно з пунктом 4 розділу II Вимог №207 під час облаштування робочого місця працівника з екранними пристроями необхідно обирати таке устаткування, яке не створює зайвого шуму та не виділяє надлишкового тепла. Рівні шуму на робочих місцях осіб, які працюють з екранними пристроями, мають відповідати вимогам Санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку ДСН 3.3.6.039-99, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.1999 №37.
Постановою Головного державного санітарного лікаря України від 10.12.1998 №7[12] затверджено Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин ДСанПІН 3.3.2.007-98 «Гігієнічні вимоги до організації роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин» (далі - Гігієнічні вимоги).
Відповідно до пункту 1.4 Гігієнічних правил ці правила містять гігієнічні й ергономічні вимоги до організації робочих приміщень, та робочих місць параметрів робочого середовища, дотримання яких дасть змогу запобігти порушенням стану здоров'я користувачів ЕОМ та ПЕОМ.
Положеннями пункту 1.7. Гігієнічних вимог визначено, що відповідальність за виконання цих правил покладається на посадових осіб, фізичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю і здійснюють розробку, виробництво, закупівлю, реалізацію й застосування ЕОМ та ПЕОМ в адміністративних і промислових приміщеннях.
Згідно з пунктом 2.15 Гігієнічних вимог у приміщеннях з візуальними дисплейними терміналами слід щоденно робити вологе прибирання.
Враховуючи викладене вище, а також законодавчо визначення обов'язок роботодавця на забезпечення санітарно-гігієнічних норм роботи працівників товариства, суд погоджується з аргументами позивача, що прибирання в приміщеннях АТ «Українська оборонна промисловість» відноситься до загально виробничих витрат, а отже відноситься до господарської діяльності суб'єкта господарювання, що унеможливлює нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 190 125,38 грн.
Таким чином, наведене вище свідчить про безпідставність застосування контролюючим органом приписів пункту 198.5 статті 198 ПК України, а отже безпідставність зменшення суми від'ємного значення податку на додану вартість за операціями між позивачем та ТОВ «Чела Україна».
Стосовно суми 2 826 168,62 грн податковий орган виснував, що послуги, які надаються ТОВ «Шин-Сервіс», ТОВ «Віді автострада» та ТОВ «Автосоюз», не використовуються у господарській діяльності АТ «Українська оборонна промисловість», у зв'язку з чим на суму податку на додану вартість в силу положень пункту 198.5 статті 198 ПК України необхідним є нарахування компенсуючого податкового зобов'язання.
Однак, з таким висновком не можна погодитись, оскільки обов'язком власника або експлуатанта транспортного засобу є підтримання його в чистоті, в справному технічному стані (проведення технічного обслуговування, поточного та/або капітального ремонту, зміни автомобільних шин), обладнання всіма необхідними засобами (автомобільною аптечкою), у зв'язку з чим витрати на утримання транспортних засобів відноситься до господарської діяльності товариства. Аналогічно, витрати позивача, понесені на послуги із зберігання автомобільних шин, відносяться до господарської діяльності товариства.
Отже здійснення нарахування компенсуючого податкового зобов'язання за вказаними господарськими операціями на виконання положень пункту 198.5 статті 198 ПК України є безпідставним.
Щодо віднесення витрат на придбання та/або оновлення (доопрацювання) програмних продуктів до господарської діяльності суд зазначає, що на роботодавця покладається обов'язок забезпечення власним коштом нормальних умов праці працівника, а отже витрати роботодавця на утримання основних засобів, проведення їх ремонту, цридбання нематеріальних засобів, охорону місця роботи, тощо є безпосередніми витратами, здійсненими для ведення господарської діяльності.
Стосовно віднесення витрат на придбання та/або оновлення програмного забезпечення до витрат господарської діяльності слід зазначити, що Державний концерн «Укроборонпром», правонаступником якого є АТ «Українська оборонна промисловість», є одним із спеціальних суб'єктів делегованих Законом України «Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі» владних повноважень.
В такому випадку, наділення владними повноваженнями ДК «Укроборонпром», правонаступником якого є АТ «Українська оборонна промисловість», передбачає наявність оперативного зв'язку з органами виконавчої влади, а отже, встановлення програмного забезпечення ДП «Дія»; необхідність іншого програмного забезпечення для опрацювання ведення державних реєстрів, та захисту інформації в них.
При цьому, наявність доступу до державної таємниці передбачає використання спеціалізованих послуг з доставки документів, що мають доступ до державної таємниці та для службового використання, а отже придбання послуг ДП «Спеціального зв'язку» є виробничою необхідністю. З аналогічних підстав необхідними є захист інформації, яка може передаватися телефонним зв'язком за окремою телефонною лінією, абонентську плату за використання якої сплачується Товариством Головному управлінню Урядового зв'язку Держспецзвязку.
Таким чином, суд погоджується з доводами позивача, що використання послуг ДП «Спеціального зв'язку» та Головного управління Урядового зв'язку Держспецзв'язку, ДП «Дія» є виробничою необхідністю, а отже нарахування компенсуючих податкових зобов'язань в силу пункту 198.5 статті 198 ПК України є безпідставним.
Щодо використання в господарській діяльності послуг АТ «Укрпошта» та АТ «Укртелеком», то такі послуги відносяться до господарській діяльності платником податків з огляду на наступне.
Процесуальним законодавством визначено необхідність надсилати процесуальні документи на адресу всіх учасників справи. В той же час, процесуальне законодавство не містить обов'язку в реєстрації електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» для фізичних осіб.
Отже, виникає необхідність у використанні послуг АТ «Укрпошта».
Також, відповідно до статті 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Положеннями статті 18 Закону України «Про звернення громадян» унормовано, що громадяни при розгляді заяви чи скарги мають право одержувати відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.
Окрім цього, в АТ «Українська оборонна промисловість» в наявності є декілька міських номерів телефонного зв'язку, зокрема, які зазначені в довіреності представника товариства, а також на сайті товариства.
Як зазначає позивач, вказані номери телефонного зв'язку використовуються для оперативності отримання інформації від різних департаментів, управлінь, відділів.
Враховуючи викладене вище, використання АТ «Українська оборонна промисловість» послуг АТ «Укрпошта» та АТ «Укртелеком» є виробничою необхідністю, а отже нарахування компенсуючих податкових зобов'язань в силу положень пункту 198.5 статті 198 ПК України є безпідставним.
Таким чином, за сукупністю вищезазначених обставин, суд дійшов висновку про помилковість та безпідставність висновків податкового органу, викладених в акті перевірки від 18.07.2024 №1867/Ж5/31-00-04-01-02-26/37854297, та, як наслідок, наявність підстав для скасування податкових повідомлень-рішень від 27.08.2024 №1794/Ж10/31-00-04-01-04-31 та №1795/Ж10/31-00-04-01-04-31.
Судом враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідач.
Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень ст.139 КАС України.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 30 280,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією № 301 від 06.12.2024 року.
Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 30 280,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 241-246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-
Адміністративний позов Акціонерного товариства «Українська оборонна промисловість» до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків від 27.08.2024 №1794/Ж10/31-00-04-01-04-31 та №1795/Ж10/31-00-04-01-04-31.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (02068, м. Київ, вул. Кошиця, 3, код ЄДРПОУ 44082145) на користь Акціонерного товариства «Українська оборонна промисловість» (04119, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 36; код ЄДРПОУ 37854297) судовий збір у розмірі 30 280,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено та підписано 21 листопада 2025 року.
Суддя Кочанова П.В.