про повернення позовної заяви
21 листопада 2025 року м. Київ № 320/45898/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Білоус А.Ю., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, відповідно до якого просила:
- визнати незаконною та протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 та Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови в нарахуванні відповідно до Постанови КМУ №975 від 25.12.2023 750-кратного прожиткового мінімуму;
- зобов'язати Головне управління соціальної підтримки Міністерства оборони України та Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та сплатити відповідно Постанови КМУ №975 від 25.12.2023 750-кратний прожитковий мінімум ОСОБА_1 , як дружині військовослужбовця по контракту військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.09.2025 позовну заяву залишено без руху.
В ухвалі суду від 24.09.2025 вказано, що для усунення недоліків позовної заяви позивачеві потрібно подати до суду заяву на усунення недоліків із зазначенням дати та номера справи, до якої долучити заяву про поновлення строку звернення до суду з доказами на підтвердження існування обставин, що об'єктивно перешкоджали позивачеві реалізувати своє право на звернення до суду протягом шестимісячного строку звернення до суду.
Позивачем подано заяву про усунення недоліків, до якої долучено заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначено, що листом від 23.09.2024 №502/15/8453 позивачу повідомлено протокол засідання комісії МОН від 19.04.2024 №23/975 про призначення позивачу, як дружині померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 одноразової грошової допомоги в розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму. Не погоджуючись з розміром одноразової грошової допомоги, позивач звернулася 22.07.2024 до відповідача зі скаргою, відповідно до якої просила призначити їй одноразову грошову допомогу в розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, однак відповіді не отримала. Зазначає, що враховуючи введення в Україні воєнного стану, чекала відповіді від відповідача, оскільки розуміла, що у відповідача достатньо роботи на відпрацювання звернень громадян.
Згідно зі статтею 122 КАС України: позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина перша); для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга).
З наведених норм вбачається, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення. Водночас, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Суд зазначає, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Як зазначає позивач, та що зазначено в листі від 04.06.2024 №220/13/4228, протоколом засідання комісії МОН від 19.04.2024 №23/975 ОСОБА_1 призначено одноразову грошову допомогу в розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму.
Листом від 04.06.2024 №220/13/4228 відповідачем відмовлено ОСОБА_1 в здійсненні перерахунку одноразової грошової допомоги в розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму та вказано, що одноразову грошову допомогу призначено в повному обсязі відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».
Позивач, не погоджуючись із розміром одноразової допомоги, звернулася до відповідача зі скаргою від 22.07.2024. Як зазначає позивач, відповіді на скаргу не отримала.
На думку суду, про порушення свої прав позивач могла дізнатись із листа від 04.06.2024 №220/13/4228, яким відмовлено в перерахунку одноразової грошової допомоги.
У заяві про поновлення строку звернення до суду позивач вказує, що пропустила строк звернення до суду у зв'язку очікуванням відповіді від відповідача на її заяву від 22.07.2024.
Суд не приймає до уваги зазначені доводи позивача, оскільки очікування відповіді тривалий час (понад рік) не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Суд зазначає, що поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
З урахуванням викладеного, на думку суду, позивачем не наведено поважних причин пропуску шестимісячного строку звернення до суду. Доводів, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду також не наведено.
Відповідно до частин першої, другої статті 123 КАС України в разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
За таких обставин, враховуючи пропуск позивачем встановленого законом шестимісячного строку звернення до суду з даним позовом, суд приходить висновку про наявність підстав для застосування процесуальних наслідків, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України, а саме повернення позовної заяви.
Керуючись статтею 123, пунктом 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду відмовити.
Повернути позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Білоус А.Ю.