ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"21" листопада 2025 р. справа № 300/5369/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Гомельчука С.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 179090 грн,-
Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 179090 грн.
Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідачки податкового боргу, що виник внаслідок не сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у загальній сумі 137840 грн та військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 41250. Враховуючи, що відповідачкою у добровільному порядку вказаний податковий борг не сплачено, позивач, реалізовуючи свої законні повноваження, звернувся до суду.
Ухвалою від 15.09.2025 Івано-Франківським окружним адміністративним судом відкрито провадження в справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).
Ухвала про відкриття провадження у справі з позначкою "судова повістка" направлена відповідачці за адресою місця проживання. Однак, кореспонденція повернулась на адресу суду з відміткою установи поштового зв'язку " адресат відсутній за адресою" (а.с.35).
Згідно з ч.11 ст. 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Крім того, відповідачка була повідомлена про розгляд даної справи у порядку ч.1 ст. 130 КАС України, а саме на офіційному веб-порталі судової влади України у встановлений строк було розміщено відповідне оголошення.
Проте, ОСОБА_1 правом на подання відзиву у визначений судом строк не скористалася.
Згідно з частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, керуючись частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, справа належить до вирішення за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами, у відповідності до вимог статті 262 КАС України, дослідивши в сукупності письмові докази, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ДПС в Івано-Франківській області та є платником податку на доходи з фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, військового збору.
Судом з'ясовано, що Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області нараховано відповідачу податковий борг який виник внаслідок несплати:
- податку на доходи з фізичних осіб, що сплачений фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 137840 грн, згідно податкового повідомлення-рішення від 27.11.2024 №027117/2408 на суму 340 грн, що винесене на підставі акта №19789/09-19-24-08/1842122163 від 01.11.2024, податкового повідомлення рішення від 27.11.2024 №027115/2408 на суму 137500, що винесене на підставі акта №19789/09-19-24-08/ НОМЕР_1 від 01.11.2024
- військовий збір, що сплачений фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 41250 грн, відповідно до податкового повідомлення-рішення від 27.11.2024 №027116/2408 на суму 41250, що винесене на підставі акта №19789/09-19-24-08/1842122163 від 01.11.2024.
Згідно з вимогами статті 59 Податкового кодексу України, у зв'язку з несплатою відповідачем грошових зобов'язань, контролюючим органом сформовано податкову вимогу форми "Ф" за № 0006327-1308-0919 від 10.04.2025, яка наявна серед матеріалів справи. Вказана вимога була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.5-6).
Станом на час звернення до суду з даним позовом податковий борг на загальну суму 179090 грн залишається не погашеним, що спонукало позивача подати позовну заяву до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Статтею 67 Конституції України на платників податків покладений обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і в розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Виконанням податкового обов'язку згідно пункту 38.1 статті 38 ПК України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Пунктом 46.5 ст.46 ПК України встановлено, що форма декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) встановлюється з урахуванням особливостей, визначених пунктом 179.9 статті 179 цього Кодексу.
Стаття 179 ПК України визначає порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації).
Платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу (п.179.1 ст.179 ПК України).
Податкова декларація заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником податку здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому главою 2 розділу цього Кодексу (п.179.5 ст.179 ПК України).
Фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації (п.179.7 ст.179 ПК України).
Відповідно до п.16-1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» ПК України визначено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.
Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення (пункт 76.1 ст. 76 ПК України).
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Згідно з пунктом 76.2 ст. 76 ПК України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Пунктом 78.1.2 ст. 78 ПК України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом.
Документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом (п.79.1 ст.79 ПК України).
Судом встановлено, що контролюючим органом проводилась документальна позапланова невиїзна перевірка, за результатами якої складено акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору від 01.11.2024 №19789/09-19-24-08/ НОМЕР_1 (а.с.10-17).
Актом про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору від 01.11.2024 №19789/09-19-24-08/1842122163 контролюючим органом встановлено порушення відповідачем пп. 49.18.4, п. 49.18 ст.49, п. 179.1 ст. 179 ПК України, а саме не подання податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб за 2023 рік, п. 163.1 ст. 163, п. 164.2.4 п. 164.1 п. 164.2 ст. 164, п. 167.2 ст. ст. 167, пп. 168.2.1 п.168.2 ст. 168, п. 173.1 п. 173.2 ст. 173 ПК України в результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за 2023 рік в сумі 110000 грн та порушення п. 1.2, п.п. 1,6 п. 16-1 під. 10 розд. ХХ ПК України в результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з військового збору за 2023 рік в сумі 33000 грн (а.с.10-17).
На підставі акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору від 01.11.2024 №19789/09-19-24-08/1842122163 контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 27.11.2024 №027117/2408, від 27.11.2024 №027115/2408, від 27.11.2024 №027116/2408.
Згідно з п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Статтею 38 Податкового кодексу України визначено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до п.56.1., пп. 56.17.5 п.56.17, п. 56.18 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 не скористалася правом на оскарження податкових повідомлень-рішень від 27.11.2024 №027117/2408, від 27.11.2024 №027115/2408, від 27.11.2024 №027116/2408, а отже, грошове зобов'язання на суму 179090 грн є узгодженим.
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до підпункту «е» пункту 176.1 статті 176 ПК України, одним із обов'язків платника податків є обов'язок своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих органом державної податкової служби, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.
Згідно з вимогами підпункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.4 статті 59 ПК України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Суд вважає, що направлена відповідачці податкова вимога форми «Ф» від 10.04.2025 №0006327-1308-0919 із детальним розрахунком суми податкового боргу є врученою відповідачці на підставі статті 42 та абзацу 3 пункту 58.3 статті 58 ПК України. На час розгляду справи податкова вимога не оскаржена та не відкликана.
Податковий борг відповідачки підтверджується також довідкою про податковий борг станом 03.07.2025 та витягами з інтегрованої картки обліку платника податків, які містяться в матеріалах справи.
Пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до пп. 20.1.19., пп.20.1.34. пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України; звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума узгодженого податкового зобов'язання, що виник у зв'язку з нарахуванням штрафних санкцій є податковим боргом відповідачки, який нею не сплачено.
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, ОСОБА_1 суду не надано.
На переконання суду відповідачка зобов'язана погасити вказану суму податкового боргу. Наявність такого обов'язку у відповідачки є визначальним для вирішення цього спору.
Оскільки на час розгляду справи податковий борг відповідачки в добровільному порядку не сплачено, відповідних доказів, які б підтверджували погашення такого боргу чи спростовували доводи позивача, відповідачкою не пред'явлено, тому суд вважає, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про стягнення з ОСОБА_1 в дохід бюджету податкового боргу в сумі 179090 гривень є обґрунтованими, а позов таким, який слід задовольнити.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по сплаті судового збору не належать до відшкодування позивачу. Доказів понесення інших витрат суду не подано.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в дохід бюджету заборгованість на суму 179090 грн (сто сімдесят дев'ять тисяч дев'яносто гривень).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Гомельчук С.В.