21 листопада 2025 року Справа № 280/8070/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МОТОТЕХІМПОРТ" (69000, м.Запоріжжя, вул.Штабна, буд. 13, прим. 19, код ЄДРПОУ 44830259)
до Тернопільської митниці (46004,м.Тернопіль,вул.Текстильна, буд. 38, код ЄДРПОУ 43985576)
про визнання протиправним та скасування рішення,
15.09.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МОТОТЕХІМПОРТ" (далі - позивач) до Тернопільської митниці (далі - відповідач), відповідно до якої позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2025/000253/2 від 12.08.2025 року.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними. Позивач просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що в поданих позивачем документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару було виявлено недоліки, у зв'язку з чим витребувано додаткові документи, які не були надані позивачем в повному обсязі. Зазначає, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю. Представник відповідача просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Ухвалою суду від 22.09.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 05.11.2025 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін; з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
16.01.2024 року ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» (Покупець) уклало з компанією «XingTai Lang Tai Agricultural Technology Co., Ltd.» (Китай) зовнішньоекономічний контракт №LT/1 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід'ємними частинами даного Контракту.
В подальшому компанією Продавцем відповідно до умов даного зовнішньоекономічного Контракту, Специфікацій: №2025-2 від 02.01.2025 року та №2025-2-z від 02.01.2025 року, рахунку-фактури №LT2025-2 від 13.05.2025 року було здійснено поставку ТОВ «Мототехімпорт» товарів (трактори та запасні частини), загальною вартістю 95 872,62 дол. США.
Товарна партія поставлялась на умовах FOB QINGDAO, CHINA згідно міжнародних торговельних правил «ІНКОТЕРМС 2010».
01.08.2025 року уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення Годомський І.В., було подано до митного оформлення митну декларацію (надалі - МД) типу ІМ40АА №25UA403070006837U1, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товари зазначені у графі 31.
До даної митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи:
- пакувальний лист № б/н від 13.05.2025;
- рахунок-фактура (інвойс) № LT2025-2 від 13.05.2025;
- коносамент № UTRUST25051618 від 28.05.2025;
- накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) № 590539 від 25.07.2025;
- накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) № 590927від 25.07.2025;
- сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №C25MA07NKK350002 від 02.04.2025;
- статус особи, яка подає митну декларацію №1;
- банківський платіжний документ, що стосується товару № 1509 від 03.06.2025;
- банківський платіжний документ, що стосується товару № 1524 від 09.06.2025;
- банківський платіжний документ, що стосується товару № 1571 від 01.07.2025;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №2941 від 22.07.2025;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №G10978 від 22.07.2025;
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Акт виконаних послуг від 22.07.2025;
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Довідка про транспортні витрати від 22.07.2025;
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Заявка на перевезення №49 від 20.05.2025;
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Заявка на перевезення №49 від 11.07.2025;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2025-2 від 02.01.2025;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2025-2-z від 02.01.2025;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №LT/1 від 16.01.2024;
- договір (контракт) про перевезення №2702/912/25 від 27.02.2025;
- договір (контракт) про перевезення №Х270225-40 від 27.02.2025;
- інші некласифіковані документи - Список номерів шасі від 13.05.2025;
- інші некласифіковані документи - Технічні характеристики від 13.05.2025.
Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, товариству від митниці було направлено електронне повідомлення від 11.08.2025, наступного змісту:
«Повідомлення від митниці декларанту. Згідно ст.21 МК України розпочинається процедура консультації. За результатами опрацювання поданих до митного оформлення документів встановлено розбіжності, а саме: в договорах про транспортно-експедиторське обслуговування від 27.02.2025 №2702/912/25 де експедитором зазначено «Global Container Lines Latvija SIA», та від 27.02.2025 №Х270225-40 де експедитором зазначено «Хіллдом Логістікс» а в залізничних накладних від 25.07.2025 №590539 та від 25.07.2025 №590927 до виконання перевезення вантажу залізничним транспортом залучалась третя особа - «PKP CARGO». Інформація, яка б підтверджувала причетність «PKP CARGO» до перевезення вантажу залізничним транспортом окрім накладної відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між «Global Container Lines Latvija SIA», «Хіллдом Логістікс» та «PKP CARGO». Зазначене вище може свідчити про не повноту включення витрат пов'язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України. У зв'язку з тим, що виявлені розбіжності, прошу відповідно до ч.2 ст.53 МКУ надати документи: - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст.53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: - копію митної декларації країни відправлення; - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. - каталоги, специфікації, прайс-лист виробника товару. Відповідно до ч.6 ст.53 МКУ Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.»
Листом від 11.08.2025 року ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» додатково надало митниці: комерційну пропозицію та прайс-лист виробника від 23.12.2024 року, виписки з особистого банківського рахунку за червень та липень 2025 року, а також повідомило митницю, що усі наявні у підприємства документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, були надані і вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом. У зв'язку з цим було повідомлено, що будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару надаватись не будуть, та висловлено прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.
12.08.2025 року відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товару №UA403070/2025/000253/2, відповідно до якого, митна вартість задекларованих Товарів №1, 3, 4 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - резервним методом, згідно з положеннями ст. 64 МКУ, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови №UA403070/2025/000414.
Підприємство задекларувало зазначену партію товару, а митниця випустила товар у вільний обіг за ЕМД №25UA403070007222U1 від 13.08.2025 року.
Не погоджуючись з рішенням митного органу щодо коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд враховує наступне.
Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Як передбачено частинами другою - третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Як зазначено у ч.1 ст.55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до ч.2 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (ч.2 ст.58 Митного кодексу України).
Згідно з ч.3 ст.58 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
У ч.1 ст.57 Митного кодексу України зазначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: (…) в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; (…) 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.
За результатами роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадова особа здійснює заходи, передбачені статтею 54 МК України.
Відповідно до статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна базуватись на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається податками, чи аналогічного товару, і не повинна базуватись на вартості товару вітчизняного походження або на довільних чи фіктивних оцінках.
Згідно з частиною 4 статті 337 МК України, контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Єдиний підхід до здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками встановлено Порядком здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2015 р. за № 1021/27466, із змінами (далі - Порядок №684).
За результатами оцінки ризику у конкретному випадку переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України, в тому числі за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками, що здійснюється відповідно до статті 337 МК України, митні органи обирають форми та обсяг митного контролю. При цьому формується перелік митних формальностей, визначених за результатами застосування інструментів з управління ризиками.
Суд звертає увагу, що в порядку частини третьої статті 53, пункту 2 частини п'ятої статті 54 МК України відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.
Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов'язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об'єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.
Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19), від 21.10.2021 (справа №420/4820/19).
В оскаржуваному Рішенні про коригування митної вартості, у графі 33, митниця зазначає нижчевикладені розбіжності, які на її думку унеможливили митне оформлення задекларованих товарів за основним методом і стали підставою для здійснення коригування:
1. «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв'язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару:
- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару;
- копію митної декларації країни відправлення; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.»
«...не подано митну декларацію країни відправлення, що не дозволяє впевнитися в достовірності заявлених відомостей щодо умов поставки та вартості товару, які впливають на формування митної вартості товару».
Суд зазначає, що на підтвердження транспортних витрат позивачем під час митного оформлення було надано митниці: Договір мультимодального перевезення №2702/912/25 від 27.02.2025 року; Заявка на перевезення №49 від 20.05.2025 року; Коносамент №UTRUST25051618 від 28.05.2025 року; Рахунок на оплату перевезення №G10978 від 22.07.2025 року; Акт виконаних послуг від 22.07.2025 року; Довідка про транспортні витрати від 22.07.2025 року; Договір ТЕО №Х270225-40 від 27.02.2025 року; Заявка на перевезення №49 від 11.07.2025 року; Рахунок на оплату перевезення №2941 від 22.07.2025 року; Довідка про транспортні витрати №4350 від 22.07.2025року; Залізничні накладні СМГС №590539 та №590927 від 25.07.2025 року.
З наданих документів вбачається, що в даному випадку здійснювалось мультимодальне перевезення вантажу, при цьому вартість перевезення складається із:
морського фрахту за маршрутом Циндао, Китай - Гданськ, Польща - 2 850,00 дол. США;
перевезення залізничним транспортом за маршрутом Гданськ, Польща - м/п Мостиська-Пшемисль - 83 638,80 грн без ПДВ;
перевезення залізничним транспортом по території України за маршрутом м/п Мостиська-Пшемисль - Тернопіль, Україна - 60 219,94 грн без ПДВ;
транспортно-експедиційного обслуговування на території України - 4 181,93 грн з ПДВ.
З наведеного вбачається, що факти прийняття товару до перевезення, його перевезення та числові показники заявленої транспортної складової митної вартості у зазначених документах повною мірою підтверджуються, кореспондуються між собою, ідентифікуються з задекларованими товарами, тобто митниця мала можливість їх перевірити, тому її твердження про ненадання товариством в спірному випадку декларування товару транспортних перевізних документів не відповідає дійсності.
Щодо ненадання товариством таких додаткових документів, як: копії митної декларації країни відправлення; висновків про вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями судом встановлено, що вони відсутні у товариства, а вимога митниці про їх надання є протиправною, оскільки відповідно до ч.3 ст.53 МК України, такі документи передбачені як додаткові, що надаються (за їх наявності) на запит митниці, виключно у випадку, якщо надані документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Слід зазначити, що зовнішньоекономічним Контрактом №ЕГ/1 (п.3.6), його Сторонами узгоджені документи які повинні надаватись для підтвердження поставки товару, серед яких такий документ, як копія митної декларації країни відправлення відсутній. Таким чином, товариство, відповідно до умов зазначеного Договору, не має права вимагати від іншої сторони документи, не передбачені його умовами.
Оскільки надані товариством митниці документи не містять розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, митницею ж наявність сумнівів у правильності заявленої декларантом митної вартості не обґрунтована належним чином, а зазначені митницею документи відсутні у товариства, то вимога митниці про надання зазначених додаткових документів є протиправною.
2. «В договорі про транспортно-експедиторське обслуговування від 27.02.2025 №2702/912/25 експедитором зазначено «Global Container Lines Latvija SIA», а у договорі від 27.02.2025 №Х270225-40 експедитором зазначено «Хіллдом Логістікс». Однак, згідно інформації із залізничних накладних від 25.07.2025 №590539 та від 25.07.2025 №590927 до виконання перевезення вантажу залізничним транспортом залучалась третя особа - «PKP CARGO». Інформація, яка б підтверджувала причетність «PKP CARGO» до перевезення вантажу залізничним транспортом, окрім накладних, відсутня, а саме: відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між «Global Container Lines Latvija SIA», «Хіллдом Логістікс» та «PKP CARGO». Зазначене вище може свідчити про не повноту включення витрат пов'язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України.»
Відповідні зауваження митниці є безпідставними та не враховують специфіку організації міжнародних мультимодальних перевезень та умов укладених договорів транспортно-експедиторського обслуговування.
В даному випадку мало місце мультимодальне перевезення, організоване за допомогою двох окремих контрагентів для різних етапів:
- Морське перевезення за маршрутом Циндао, Китай - Гданськ, Польща, було організовано на підставі Договору №2702/912/25 від 27.02.2025 року з компанією «Global Container Lines SIA».
- Наземне (залізничне) перевезення за маршрутом Гданськ, Польща - Тернопіль, Україна, було організовано на підставі Договору про надання транспортно- експедиторських послуг №Х270225-40 від 27.02.2025 року з ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС».
Відповідно до п.2.1.2. Договору № Х270225-40, Експедитор (ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС») має право «Укладати від свого імені договори з портами, перевізниками, складами, судноплавними компаніями, їх агентами, експедиторськими та іншими організаціями на перевезення, перевалку, зберігання вантажів та необхідні додаткові роботи та послуги...». Крім того, п. 4.3. цього ж Договору передбачає, що «Сторона, яка залучила третю особу для виконання своїх обов'язків, несе перед другою Стороною Договору відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених нею до виконання цього Договору, у тому ж порядку, як і за власні дії.».
Таким чином, зазначення у залізничних накладних СМГС компанії «РКР CARGO» як фактичного залізничного перевізника є правомірним результатом реалізації Експедитором «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» своїх договірних прав на залучення третіх осіб (субпідрядників) для виконання частини перевезення. Позивач не мав та не повинен був мати окремих договірних відносин та розрахункових документів з «РКР CARGO». Усі фінансові зобов'язання позивача щодо організації наземного перевезення врегульовані виключно з ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» на підставі рахунку №2941 від 22.07.2025 року, який охоплює всю вартість послуг, включаючи послуги залучених субпідрядників.
Отже, залучення Експедитором «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» іншої компанії для виконання етапу перевезення є стандартною діловою практикою, передбаченою умовами Договору ТЕО, і не свідчить про неповне декларування позивачем транспортних витрат, оскільки всі розрахунки здійснювалися з основним Експедитором на підставі наданих митному органу документів.
3. «Прайс-лист №б/н від 23.12.2024 містить інформацію щодо цін на товар виключно на умовах поставки FOB QINGDAO, що обмежує конкурентність. Комерційна пропозиція №б/н від 23.12.2024 містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB CHONGQING, що обмежує конкурентність. В прайс-листі №б/н від 23.12.2024 та в комерційній пропозиції №б/н від 23.12.2024 зазначено, що ціни дійсні до 23 травня 2025 року. Відповідно немає документального підтвердження складових митної вартості.»
Дане зауваження митного органу є необґрунтованим та не може слугувати підставою для невизнання заявленої митної вартості за основним методом, оскільки прайс-лист та комерційна пропозиція не належать до переліку обов'язкових документів, визначених ч.2 ст.53 МК України, які декларант зобов'язаний подавати для підтвердження заявленої митної вартості. Ці документи були надані позивачем добровільно, на виконання запиту митного органу в межах процедури консультацій.
Твердження митниці, що зазначення у прайс-листі та комерційній пропозиції цін виключно на умовах поставки FOB QINGDAO «обмежує конкурентність», є суб'єктивним припущенням митного органу та не має під собою жодного нормативного чи фактичного обґрунтування. Умови поставки FOB (Франко борт) є одними з найбільш поширених та загальновизнаних у міжнародній торгівлі згідно з правилами Інкотермс. Зазначення цін на цих умовах є стандартною комерційною практикою і жодним чином не свідчить про обмеження конкурентності чи недостовірність заявленої ціни товару.
Крім того, митний орган припустився фактичної помилки, зазначивши, що комерційна пропозиція містить ціни на умовах FOB CHONGQING. Насправді, як і прайс-лист, комерційна пропозиція №б/н від 23.12.2024 року чітко вказує умови поставки FOB Циндао, Китай.
Посилання на те, що ціни в прайс-листі та комерційній пропозиції дійсні до 23 травня 2025 року, не є підставою для сумнівів, оскільки рахунок-фактура (інвойс) №LT2025-2, на підставі якого здійснювалась поставка, датований 13.05.2025 року, що повністю входить у вказаний період дії цін.
Таким чином, посилання митного органу на прайс-лист та комерційну пропозицію не є належною та обґрунтованою підставою для невизнання заявленої митної вартості за основним методом.
Позивачем під час митного оформлення надано усі визначені статтею 53 Митного кодексу України документи, перелік яких є вичерпним, що підтверджують заявлену ним митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Отже, митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак наявність належних та беззаперечних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Тому суд доходить висновку, що позивач при подачі документів надав всі необхідні та достатні документи, що дають змогу визначити всі складові митної вартості товару, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.
Разом з тим, відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, що свідчить про порушення відповідачем вимог частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.
З наведеного вбачається, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв'язку із чим дійшов висновку, що оскаржувані рішення відповідача про коригування митної вартості товарів є такими, що підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 77, 139, 241-245 КАС України, суд,
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МОТОТЕХІМПОРТ" (69000, м.Запоріжжя, вул.Штабна, буд. 13, прим. 19, код ЄДРПОУ 44830259) до Тернопільської митниці (46004,м.Тернопіль,вул.Текстильна, буд. 38, код ЄДРПОУ 43985576)- задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2025/000253/2 від 12.08.2025 року.
Стягнути на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МОТОТЕХІМПОРТ" (69000, м.Запоріжжя, вул.Штабна, буд. 13, прим. 19, код ЄДРПОУ 44830259) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 11376,48 грн (одинадцять тисяч триста сімдесят шість гривень 48 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці (46004,м.Тернопіль,вул.Текстильна, буд. 38, код ЄДРПОУ 43985576).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення виготовлено в повному обсязі та підписано 21.11.2025.
Суддя О.В. Конишева