21 листопада 2025 рокум. Ужгород№ 260/6313/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Плеханова З.Б. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, буд. 83А,м. Чернігів, Чернігівський р-н, Чернігівська обл.,14005),
Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4,м. Ужгород, Закарпатська область,88008, код ЄДРПОУ 20453063)
про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - відповідач 1, ГУ ПФУ в Чернігівській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - відповідач 2, ГУ ПФУ в Закарпатській області), яким просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області №072250011282 від 25.07.2025.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до страхового стажу період роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 від 01.04.1994 на малому приватному підприємстві «Барс» (код ЄДРПОУ 20431788) та призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсію по інвалідності з дати його звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області - з 17.07.2025.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що маючи намір отримати пенсію по інвалідності він звернувся до Пенсійного фонду України, де отримав рішення ГУ ПФУ в Чернігівській області №072250011282 від 25.07.2025, яким йому відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку із не зарахуванням стажу роботи відповідно до трудової книжки від 01.04.1994, оскільки на титульній сторінці зміну прізвища, імені та по батькові внесено з порушенням п. 2.13 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях», затвердженої наказом №58 від 29.07.1993.
Позивач вказує, що згідно титульної сторінки серії АХ №927607 від 01.04.1994 анкетні дані власника з « ОСОБА_1 » було виправлено на « ОСОБА_1 ». Зміни були внесені директором ТОВ «Юрченко" - останнім роботодавцем позивача. Зміни були внесені на підставі паспорта громадянина України за № НОМЕР_3 від 04.10.2017 року.
Ураховуючи вказане позивач вважає, що зміни, на які посилається відповідач у спірному рішенні, були внесені з дотриманням згаданої вище Інструкції, а тому відмова є протиправною.
Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним у зв'язку із чим, звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження в справі, якою залучено до участі у справі в якості співвідповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області та зобов'язано відповідачів надати суду в термін 7 днів: відмовну пенсійну справу ОСОБА_1 .
13 серпня 2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області надійшла завірена належним чином відмовна пенсійна справа позивача.
Вказану ухвалу доставлено до електронного кабінету Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області 12.08.2025 року, що стверджується Довідкою про доставку електронного листа.
Однак відповідач відзив у встановлений судом строк до суду не надіслав, про причини неподання такого не повідомив, про продовження процесуального строку для його подання не клопотав.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
З огляду на зазначене суд вважає за можливе застосувати процесуальні наслідки неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов, передбачені ч. 4 ст. 159 КАС України.
18 серпня 2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області надійшов відзив на позов і зазначає, розглянувши документи подані для призначення пенсії ОСОБА_1 Головним управлінням Пенсійного фонду в Чернігівській області (структурного підрозділу, що розглядав заяву позивача за принципом екстериторіальності) встановлено, що загальний страховий стаж відповідно до ст.24 Закону України від 09.07.2003 p. №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» становить 9 років 9 місяців 17 днів. Наявного стажу роботи є недостатньо для призначення пенсії за віком. Відповідно до ст.32 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на призначення пенсії по інвалідності мають особи віком від 52 років при наявності 13 років страхового стажу. У зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 13 років, який необхідний позивачу для призначення пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду в Чернігівській області прийнято рішення за №072250011282 від 25.07.2025 р. про відмову у призначенні пенсії. До страхового стажу роботи позивачу не враховані періоди роботи згідно трудової книжки від 01.04.1994 р, оскільки на титульній сторінці зміну прізвища, імені та по батькові внесено з порушенням п.2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників" від 29.07.1993 № 58.
Відповідач 2 також зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області розгляд заяви позивача не здійснювало рішення про відмову не виносилось, а отже і відсутні підстави визначення дій Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області неправомірними.
Обставини встановлені судом
З матеріалів справи вбачається, що 17.07.2025 року позивачнока ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 місце проживання якого зареєстроване в Берегівському районі звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою, в якій він просив призначити йому пенсію по інвалідності.
До заяви про призначення пенсії було подано:
довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру,
заяву про призначення/перерахунок пенсії,
паспорт,
виписку з акту огляду МСЕК про встановлення, зняття або зміну групи інвалідності, документи про місце проживання,
трудову книжку.
Заяву та документи прийнято 17.07.25 року і зареєстровано за №2274 та видано розписку-повідомлення , на якій зазначено: Пенсійний Фонд України. Закарпатська область. Виноградівське об'єднане управління Пенсійного фонду України
Вказану заяву за принципом екстериторіальності було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області.
За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 Головним управлінням Пенсійного фонду в Чернігівській області було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 25.07.2025 року №072250011282. В рішенні зазначено наступне:
« Необхідний страховий стаж відповідно до статті 32 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", для осіб з інвалідністю II та III групи від 52 років до досягнення особою 55 років включно - 13 років.
Відповідно до п. 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110 (далі - Інструкція) зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім'я та по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім'я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів.
Страховий стаж особи становить: 9 років 9 місяців 17 днів.
До страхового стажу не зараховано періоди роботи відповідно до трудової книжки від 01.04.1994, оскільки на титульній сторінці зміну прізвища, імені та по батькові внесено з порушенням п. 2.13 Інструкції.
Відповідно до п. 26 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 якщо ім'я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує стаж роботи, не збігаються з ім'ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом громадянина України або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.
На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує.».
Позивач вважаючи оскаржуване рішення протиправним, звернувся з даним позовом до суду.
Мотиви та норми права застосовані судом
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів правомірності оскаржуваних у даній адміністративній справі дій та рішення з огляду на наступне.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII), Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV).
Необхідний страховий стаж відповідно до статті 32 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", для осіб з інвалідністю II та III групи від 52 років до досягнення особою 55 років включно - 13 років.
Згідно з частиною 1 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Аналогічне визначення поняття "страховий стаж" міститься у статті 1 вказаного Закону, а саме: страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше.
З вищезазначеного слідує, що для зарахування періоду роботи до страхового стажу необхідною та обов'язковою умовою є сплата страхових внесків за вказаний період.
Наведене кореспондується з положеннями частини 2 статті 24 Закону №1058-ІV, за якими страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (до 01.01.2004), а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Статтею 44 Закону №1058-IVвстановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Частиною 5 статті 45 Закону №1058-IV визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846; далі Порядок №22-1).
Згідно із підпунктом 2 пункту 2.1 Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 .
За приписами пунктів 4.1, 4.7 Порядку №22-1 заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.
Відповідно до статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).
Згідно із пунктами 1 та 2 Порядку №637 (з наступними змінами та доповненнями) основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Згідно із пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 №58 (далі Інструкція №58) до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ПФУ в Чернігівській області під час розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком, не взято до уваги відомості трудової книжки позивача НОМЕР_2 від 01.01.1994, внаслідок чого до страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано періоди роботи згідно записів в даній трудовій книжці.
Такі дії ГУ ПФУ в Чернігівській області обгрунтовані тим, що на титульній сторінці трудової книжки позивача НОМЕР_2 від 01.01.1994 зміну прізвища, імені та по батькові внесено з порушенням п. 2.13 Інструкції.
Судом на підставі запису на титульній сторінці трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_2 від 01.01.1994 встановлено, що трудова книжка була видана на прізвище, ім'я по-батькові « ОСОБА_1 ». Однак в подальшому, відповідальною особою, було внесено виправлення на « ОСОБА_1 ».
Суд відмічає, що такий недолік заповнення трудової книжки, як не правильне виправлення зміни прізвища, імені та по батькові, при дотриманні усіх інших вимог щодо порядку оформлення записів, що містять відомості про роботу, не є достатньою підставою для не взяття до уваги відомостей трудової книжки та не дослідження періодів роботи згідно записів у даній трудовій книжці при розрахунку страхового стажу позивача, який дає право на призначення пенсії по віку.
Відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України Про трудові книжки працівників від 27.04.1993 №301 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання. Тому, порушення роботодавцем порядку заповнення трудової книжки не може бути підставою для позбавлення особи права на належну пенсію.
Так, Верховний суд у постановах від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а та від 04.09.2018 у справі №423/1881/17 сформував правовий висновок, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Наявність сумнівів у відповідача, може бути підставою для перевірки, в ході якої має бути встановлено обставини, які перешкоджають зарахуванню періоду роботи до стажу, однак не можуть нівелювати відомості трудової книжки та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого нетрудового стажу.
Вищевказане узгоджується з позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 06.03.2018, справа №127/9055/17.
Посилання на неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача її конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питання призначення пенсії за віком. Вищевказане узгоджується з позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 29.03.2019 у справі №548/2056/16-а, від 06.03.2018 у справі №754/14898/15-а, від 21.02.2018 у справі №687/975/17.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не взято до уваги відомості трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_2 від 01.01.1994 при розрахунку страхового стажу позивача та, як наслідок, протиправно не враховано до страхового стажу позивача даних трудової книжки, яка відповідно до статті 62 Закону №1788-ХІІ є основним документом, що підтверджує стаж роботи. Висновки відповідача про те, що страховий стаж ОСОБА_1 складає 09 років 09 місяців 17 днів є також протиправними.
Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення ГУ ПФУ в Чернігівській області №072250011282 від 25.07.2025 про відмову у призначенні пенсії по інвалідності є передчасним, необгрунтованим, протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Таким чином, у випадку, коли законом встановлені повноваження суб'єкта владних повноважень в імперативній формі, суд зобов'язує його прийняти конкретне рішення чи вчинити конкретну дію. Натомість, у випадку, коли суб'єкт наділений певними дискреційними повноваженнями, суд повинен вказати на виявлені порушення при здійсненні таких повноважень та зазначити норму закону, яку суб'єкт владних повноважень (відповідач) повинен застосувати при вчиненні дій (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин.
Як вбачається з положень Рекомендації Комітету Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади. При цьому, суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин. Аналогічна позиції, викладені в постанові Пленуму Верховного суду України №13 від 24.10.2008, постанові ВАСУ від 28.07.2015 справа № К/800/34016/14 відповідно до яких, суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які не належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.
Враховуючи вищенаведене, оскільки при розгляді заяви ОСОБА_1 від 13.03.2025 ГУ ПФУ в Чернігівській області взагалі не взяло до уваги та не розглянуло записи трудової книжки НОМЕР_2 від 01.01.1994, суд зазначає, що вимоги позивача про зобов'язання зарахувати до страхового стажу періоди роботи зазначені у трудовій книжці НОМЕР_2 від 01.01.1994 не підлягають задоволенню, оскільки на даній стадії вони є передчасними і призведуть до втручання в дискреційні повноваження відповідача.
Відтак, з метою захисту порушеного права позивача, суд вважає, що в даному випадку необхідно визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Чернігівській області №072250011282 від 25.07.2025 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії по інвалідності та зобов'язати ГУ ПФУ в Чернігівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.07.2025 про призначення пенсії за віком з урахуванням даних трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_2 від 01.01.1994 та висновків, викладених у судовому рішенні.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1ст. 77Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи те що, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження правомірності свого рішення, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та як наслідок, їх задоволення частково.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ч. 1ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, буд. 83А,м. Чернігів, Чернігівський р-н, Чернігівська обл.,14005, код ЄДРПОУ 21390940), Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4,м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області №072250011282 від 25 липня 2025 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії по віку.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17 липня 2025 року про призначення пенсії за віком з урахуванням даних трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_2 від 01.01.1994 року та висновків, викладених у судовому рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, буд. 83А,м. Чернігів, Чернігівський р-н, Чернігівська обл.,14005, код ЄДРПОУ 21390940 на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адмінсуду.
СуддяЗ.Б.Плеханова