21 листопада 2025 року м. Житомир справа №240/23359/24
категорія 109020000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Керівник Житомирської окружної прокуратури (далі - позивач) звернувся до суду в інтересах держави з адміністративним позовом до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області щодо невиконання вимог чинного законодавства України щодо виготовлення технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів Оліївської об'єднаної територіальної громади (сіл: Оліївка, Світин, Піщанка, Кам'янка, Довжик, Новоселиця, Сонячне, Троковичі, Некраші, Вільськ, Перемога, Щербини, Ялинівка, Новопіль, Окілок, Івановичі, Ксаверівка, Крученець, Зороків, Іванків, Вишпіль) та подальшого затвердження таких;
- зобов'язати Оліївську сільську рада Житомирського району Житомирської області вчинити дії щодо виготовлення технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів Оліївської об'єднаної територіальної громади (сіл: Оліївка, Світин, Піщанка, Кам'янка, Довжик, Новоселиця, Сонячне, Троковичі, Некраші, Вільськ, Перемога, Щербини, Ялинівка, Новопіль, Окілок, Івановичі, Ксаверівка, Крученець, Зороків, Іванків, Вишпіль) її затвердження та оприлюднення в порядку, визначеному чинним законодавством.
На обґрунтування заявлених позовних вимог керівник Житомирської окружної прокуратури зазначив, що прокуратурою за результатами вивчення стану дотримання вимог законодавства при визначенні розміру орендної плати за землі комунальної власності на території підвідомчій окружній прокуратурі, прокуратурою було виявлено порушення вимог чинного земельного законодавства в діяльності Оліївської сільської ради. Зокрема, було виявлено, що наразі на території Оліївської об'єднаної територіальної громади діє нормативно грошова оцінка земель населених пунктів сіл: Оліївка, Світин, Піщанка, Кам'янка, Довжик, Новоселиця, Сонячне, Троковичі, Некраші, Вільськ, Перемога, Щербини, Ялинівка, Новопіль, Окілок, Івановичі, Ксаверівка, Крученець, Зороків, Іванків, Вишпіль, що була затверджена понад 10 років тому. В той час, як відповідно до статті 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років. Непроведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів Оліївської об'єднаної територіальної громади у строки, встановлені статтею 18 Закону України "Про оцінку земель", призводить до неналежного визначення розміру плати за землю та відповідно до неповного надходження коштів з плати за землю до місцевого бюджету, що в свою чергу, порушує інтереси територіальної громади та держави в цілому.
Ухвалою суду від 04.12.2024 провадження в даній справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Крім того, вказаною ухвалою відповідачу було встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення йому копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до статті 18 КАС України органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку .
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Пунктом 2 ч. 6 ст. 251 КАС України визначено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа, ухвалу суду від 04.12.2024 про відкриття провадження у справі №240/23359/24 було доставлено в електронний кабінет Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області 05 грудня 2024 року о 18:21.
Однак, станом на дату розгляду справи Оліївська сільська рада своїм правом на заперечення щодо заявлених позовних вимог не скористалась, відзиву на позовну заяву до суду не надала.
Згідно з ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до положень ст.ст. 257, 262 КАС України суд розглядає дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Рішенням 26 сесії 6 скликання Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 17.04.2014 затверджена технічна документація по визначенню нормативної грошової оцінки земель населених пунктів Оліївської сільської ради (с.Оліївка, с. Світин, с. Піщанка).
Рішенням 23 сесії 6 скликання Кам'янської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 27.12.2013 затверджена технічна документація по визначенню нормативної грошової оцінки земель населених пунктів Кам'янської сільської ради (с.Кам'янка, с. Довжик, с. Новоселиця, с.Сонячне).
Рішенням 20 сесії 6 скликання Троковицької сільської ради Черняхівського району Житомирської області від 27.06.2013 затверджена технічна документація по визначенню нормативної грошової оцінки земель населених пунктів Троковицької сільської ради (с. Троковичі, с. Некраші).
Рішенням 34 сесії 6 скликання Вільської сільської ради Черняхівського району Житомирської області від 02.03.2015 затверджена технічна документація по визначенню нормативної грошової оцінки земель населених пунктів Вільської сільської ради (с.Вільськ, с. Перемога, с.Щербини, с. Ялинівка).
Рішенням 26 сесії 6 скликання Новопільської сільської ради Черняхівського району Житомирської області від 21.03.2014 затверджена технічна документація по визначенню нормативної грошової оцінки земель населених пунктів Новопільської сільської ради (с.Новоліль, с. Окілок, с. Івановичі).
Рішенням 22 сесії 6 скликання Зороківської сільської ради Черняхівського району Житомирської області від 12.07.2013 затверджена технічна документація по визначенню нормативної грошової оцінки земель населених пунктів Зороківської сільської ради (с.Зороків, с. Іванків, с. Вишпіль).
Рішенням 24 сесії 6 скликання Ксаверівської сільської ради Черняхівського району Житомирської області від 24.06.2014 затверджена технічна документація по визначенню нормативної грошової оцінки земель населених пунктів Ксаверівської сільської ради (с.Ксаверівка, с. Крученець).
У подальшому, відповідно до статтей 2, 4, 6, 7 Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" Оліївською сільською радою було прийнято рішення від 14.07.2017 "Про добровільне об'єднання територіальних громад", згідно якого територіальна громада сіл Оліївка, Світин, Піщанка Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області об'єдналась з територіальними громадами сіл Кам'янка, Довжик, Новоселиця Кам'янської сільської ради Житомирського району Житомирської області та сіл Троковичі, Некраші Троковицької сільської ради Черняхівського району Житомирської області, внаслідок чого було утворено Оліївську сільську об'єднану територіальну громаду.
На підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №711-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області" до складу Оліївської об'єднаної територіальної громади включено території Оліївської територіальної громади, Вільської територіальної громади Черняхівського району, Зороківської територіальної громади Черняхівського району, Кам'янської територіальної громади Житомирського району, Ксаверівської територіальної громади Черняхівського району, Новопільської територіальної громади Черняхівського району, Троковицької територіальної громади Черняхівського району.
04.10.2024 Житомирська окружна прокуратура звернулася до Оліївської сільської ради із запитом №51-84-7397Вих-24, в якому просила надати інформацію, зокрема щодо проведення сільською радою нормативної грошової оцінки земель державної та комунальної власності як населених пунктів ОТГ так і земель поза населеними пунктами, що перебувають в оренді із зазначенням дати здійснення відповідної оцінки, відповідної технічної документації та рішення про її затвердження, відомостей щодо вжиття заходів селищною радою до розроблення нової нормативної грошової оцінки щодо таких земель, де нормативна грошова оцінка не проведена чи застаріла.
У відповідь на вказаний запит Оліївська сільська рада листом від 11.10.2024 №1301/02-19/24 повідомила, що нею було прийнято рішення від 08.03.2023 №287 про надання дозволу на виготовлення технічної документації з нормативної грошової оцінки земель 21 населеного пункту, а саме: с. Оліївка, с. Світин, с. Піщанка, с. Кам'янка, с.Довжик, с. Новоселиця, с. Сонячне, с. Тороковичі, с. Некраші, с. Вільськ, с. Перемога, с.Щербини, с. Ялинівка, с. Новопіль, с. Окілок, с. Івановичі, с. Ксаверівка, с. Крученець, с.Зороків, с. Іванків, с. Вишпіль. Однак, кошти на виготовлення даної документації не передбачені в бюджеті Оліївської сілької ради на 2024 рік. Планується закладення таких коштів в бюджеті на 2025 рік.
Вказане свідчить, що на виконання рішення Оліївської сільської ради від 08.03.2023 №287 технічна документація з нормативної грошової оцінки не розроблялась та не затверджувалась. На момент звернення керівника Житомирської окружної прокуратури з даним позовом до суду, діючою є документація по визначенню нормативної грошової оцінки земель с. Оліївка, с. Світин, с. Піщанка, с. Кам'янка, с.Довжик, с. Новоселиця, с. Сонячне, с. Тороковичі, с. Некраші, с. Вільськ, с. Перамога, с.Щербини, с. Ялинівка, с. Новопіль, с. Окілок, с. Івановичі, с. Ксаверівка, с. Крученець, с.Зороків, с. Іванків, с. Вишпіль, що затверджена рішенням 26 сесії 6 скликання Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 17.04.2014, рішенням 23 сесії 6 скликання Кам'янської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 27.12.2013, рішенням 20 сесії 6 скликання Троковицької сільської ради Черняхівського району Житомирської області від 27.06.2013, рішенням 34 сесії 6 скликання Вільської сільської ради Черняхівського району Житомирської області від 02.03.2015, рішенням 26 сесії 6 скликання Новопільської сільської ради Черняхівського району Житомирської області від 21.03.2014, рішенням 22 сесії 6 скликання Зороківської сільської ради Черняхівського району Житомирської області від 12.07.2013, рішенням 24 сесії 6 скликання Ксаверівської сільської ради Черняхівського району Житомирської області від 24.06.2014.
У зв'язку із цим, керівник Житомирської окружної прокуратури звернувся з даним позовом до суду з метою захисту інтересів держави порушених бездіяльністю Оліївської сільської ради по не виготовленню та не затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів територіальної громади.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Право на звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачене статтями 2, 23 Закону України від 14.10.2014 №1697-V1І «Про прокуратуру» та статтею 53 КАС України.
Згідно з частинами першою, третьою, четвертою статті 23 Закону України від 14.10.2014 №1697-V1І «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Як визначено частинами четвертою, п'ятою статті 53 КАС України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 під поняттям орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надані повноваження органу виконавчої влади.
При вирішенні справи суд бере до уваги, що інтереси держави є оціночним поняттям, а тому прокурор в кожному конкретному випадку самостійно визначає порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Враховуючи позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 03.12.2019 у справі №920/121/19, суд зазначає, що поняття «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 19.09.2019 у справі №815/724/15, від 28.01.2021 у справі №380/3398/20, від 05.10.2021 у справі №380/2266/21, від 02.12.2021 у справі №320/10736/20 та від 23.12.2021 у справі №0440/6596/18).
Хоча у Конституції України не йдеться про захист прокурором інтересів суспільства, але інтерес держави є насамперед інтересом більшості членів суспільства, якому вона служить. Отже, інтерес держави охоплює суспільні (публічні) інтереси. Тому прокурор може захищати і суспільні інтереси, зокрема, громад з тих самих підстав, що й інтереси держави. З наведеного констатується, що звернення прокурора з позовом в інтересах держави охоплює, у тому числі, й захист інтересів громади. Це відповідає правовим позиціям, викладеним у постанові Верховного Суду від 29.11.2022 у справі №240/401/19.
Державний інтерес знаходить свій вияв у підтримці такого стану суспільних відносин, який би повною мірою відповідав конституційним засадам правового регулювання та забезпечував баланс інтересів усіх членів суспільства в їх взаємовідносинах між собою та державою.
З наведеного висновується, що інтереси держави спрямовані на забезпечення гарантій державної влади та ефективного функціонування її інститутів та органів задля захисту та реалізації прав і свобод територіальних громад.
Виходячи з таких критеріїв, у разі, якщо державний орган або орган місцевого самоврядування діє або приймає рішення всупереч закону та інтересам Українського народу, саме прокурор має право діяти на захист порушених інтересів держави шляхом подання відповідного позову до суду. В цьому випадку органи, які прийняли рішення чи вчинили дії, що, на думку прокурора, порушують інтереси держави, набувають статусу відповідача. Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.07.2022 у справі №910/5201/19.
За таких обставин у даному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, який полягає у необхідності дотримання встановленого Конституцією України принципу верховенства права, задоволення суспільної потреби у відновленні законності у сфері майнових правовідносин, та, як наслідок, реалізації державних гарантій щодо захисту права власності. Отже, суд вважає наявні передбачені частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді.
Правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов'язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель визначає Закон України від 11.12.2003 №1378-IV "Про оцінку земель" (далі - Закон № 1378-IV).
Відповідно до статті 1 Закону № 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Згідно з статтею 3 Закону № 1378-IV об'єктами оцінки земель є: територія адміністративно-територіальних одиниць або їх частин, території оціночних районів та зон, земельні ділянки чи їх частини або сукупність земельних ділянок і прав на них, у тому числі на земельні частки (паї), у межах території України.
Статтею 5 Закону №1378-IV передбачено, що грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, плати за суборенду (у разі передачі в суборенду земельних ділянок державної власності, які орендуються акціонерним товариством, товариством з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, що утворилося шляхом перетворення державного підприємства, у постійному користуванні якого перебували такі земельні ділянки), втрат лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Суб'єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель є, серед інших, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють управління у сфері оцінки земель, а також юридичні та фізичні особи, заінтересовані у проведенні оцінки земельних ділянок (ст.7 Закону № 1378-IV).
Статтею 13 Закону № 1378-IV визначено випадки обов'язкового проведення грошової оцінки земельних ділянок.
Зокрема, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі:
- визначення розміру земельного податку;
- визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, плати за суборенду (при передачі в суборенду земельних ділянок державної власності, які орендуються акціонерним товариством, товариством з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, що утворилося шляхом перетворення державного підприємства, у постійному користуванні якого перебували такі земельні ділянки);
- визначення розміру державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом;
- визначення втрат лісогосподарського виробництва;
- розробки показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель;
- відчуження земельних ділянок державної, комунальної власності, якщо відповідно до закону ціна продажу таких земельних ділянок визначається з використанням нормативної грошової оцінки земельних ділянок;
- проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення (у разі якщо попередня нормативна грошова оцінка земельних ділянок у цьому масиві не проводилася протягом 5 років до дня прийняття уповноваженим органом рішення про проведення такої інвентаризації).
Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (ст.15 Закону № 1378-IV).
Відповідно до правових норм статті 18 Закону №1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться:
- розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років;
- розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".
Згідно з положеннями статті 20 Закону №1378-IV за результатами бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.
Технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації (ст. 23 Закону № 1378-IV).
Відповідно до ст. 271 Податкового кодексу України, базою оподаткування платою за землю є нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.
Зі змісту вказаних правових норм вбачається, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок є обов'язковою складовою при визначенні обов'язкових платежів до бюджету, в тому числі й місцевого, тому вона має бути актуальною, зокрема щодо земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, вона має проводитись органом місцевого самоврядування не рідше ніж один раз на 5-7 років.
Зазначені вимоги є імперативними, тому їх невиконання свідчить про наявність протиправної бездіяльності з боку органу місцевого самоврядування та має наслідком зменшення надходжень до Державного та місцевого бюджетів, що порушує інтереси не тільки територіальної громади, а й держави.
Верховним Судом України в постанові від 11 травня 2016 року у справі №6-824цс16 зазначено, що дотримання належного економічного регулювання земельних правовідносин, забезпечення надходжень платежів з орендної плати та земельного податку до місцевого бюджету у законодавчо визначених межах шляхом їх вірного правового врегулювання безпосередньо належить до інтересів держави, тому помилково вважати факт непроведення нормативної грошової оцінки, у порядку встановленим законодавством, суто формальним порушенням.
Згідно з статтею 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституціїта Законів України.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Судом з'ясовано, що саме на Оліївську сільська рада Житомирського району Житомирської області норми чинного законодавства покладпють обов'язок щодо проведення нормативної грошової оцінки земель сіл Оліївка, Світин, Піщанка, Кам'янка, Довжик, Новоселиця, Сонячне, Троковичі, Некраші, Вільськ, Перемога, Щербини, Ялинівка, Новопіль, Окілок, Івановичі, Ксаверівка, Крученець, Зороків, Іванків, Вишпіль, у строки визначені статтею 18 Закону України «Про оцінку земель».
Проте, відповідач не дотримався законодавчо встановленої періодичності проведення нормативної грошової оцінки земель вищезазначених населених пунктів, що порушує інтереси територіальної громади та свідчить про протиправність бездіяльності Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області щодо не виготовлення та не затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Враховуючи, що саме Оліївська сільська рада є представником інтересів громади, проте допустила протиправну бездіяльність щодо невчинення у встановлені строки усіх дій щодо виготовлення та затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів сіл Оліївка, Світин, Піщанка, Кам'янка, Довжик, Новоселиця, Сонячне, Троковичі, Некраші, Вільськ, Перемога, Щербини, Ялинівка, Новопіль, Окілок, Івановичі, Ксаверівка, Крученець, Зороків, Іванків, Вишпіль, що порушує інтереси територіальної громади, суд вважає, що позов керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави є обгрунтованим та підлягає задоволенню.
Застосовуючи механізм належного захисту порушених прав (в даному випадку інтересів держави) суд вважає за необхідне зобов'язати Оліївську сільську рада Житомирського району Житомирської області вчинити дії щодо виготовлення технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів Оліївської об'єднаної територіальної громади (а саме: сіл Оліївка, Світин, Піщанка, Кам'янка, Довжик, Новоселиця, Сонячне, Троковичі, Некраші, Вільськ, Перемога, Щербини, Ялинівка, Новопіль, Окілок, Івановичі, Ксаверівка, Крученець, Зороків, Іванків, Вишпіль) її затвердження та оприлюднення в порядку, визначеному чинним законодавством.
Відтак, суд, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Враховуючи, що витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, відсутні, розподіл витрат не проводиться.
Керуючись статями 2, 9, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави (вул.Леха Качинського, 2, м. Житомир, 10014; код ЄДРПОУ 02909950) до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області (вул. Леоніда Ступницького, 68, с. Оліївка, Житомирський район, Житомирська область, 12402; код ЄДРПОУ 04348409) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області щодо невиконання вимог чинного законодавства України щодо виготовлення технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів Оліївської об'єднаної територіальної громади (сіл: Оліївка, Світин, Піщанка, Кам'янка, Довжик, Новоселиця, Сонячне, Троковичі, Некраші, Вільськ, Перемога, Щербини, Ялинівка, Новопіль, Окілок, Івановичі, Ксаверівка, Крученець, Зороків, Іванків, Вишпіль) та подальшого затвердження таких.
Зобов'язати Оліївську сільську рада Житомирського району Житомирської області вчинити дії щодо виготовлення технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів Оліївської об'єднаної територіальної громади (а саме сіл: Оліївка, Світин, Піщанка, Кам'янка, Довжик, Новоселиця, Сонячне, Троковичі, Некраші, Вільськ, Перемога, Щербини, Ялинівка, Новопіль, Окілок, Івановичі, Ксаверівка, Крученець, Зороків, Іванків, Вишпіль) її затвердження та оприлюднення в порядку, визначеному чинним законодавством.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.Е.Черняхович