про залишення позовної заяви без руху
21 листопада 2025 року м. Житомир справа № 320/50689/25
категорія 102090000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Приходько О.Г., розглядаючи позовну заяву Головного управління ДПС у Житомирській області до ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження у праві на виїзд за межі території України,
встановив:
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року передано на розгляд Житомирського окружного адміністративного суду за підсудністю матеріали адміністративної справи № 320/50689/25 за позовом Головного управління ДПС у Житомирській області з позовом до ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі території України керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЕНВЛ" до погашення податкового боргу в сумі 1 281 228,00 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 листопада 2025 року о 10 год. 19 хв. справу № 320/50689/25 розподілено судді Житомирського окружного адміністративного суду Приходько О.Г.
З'ясовуючи чи відповідає позовна заява вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд виходить з такого.
Загальними нормами частини першої статті 171 КАС України обумовлено, що після одержання позовної заяви суддя, серед іншого, з'ясовує питання про те, чи подано позов у строк, установлений законом.
Підпунктом 20.1.35-2 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів-боржників за межі України у разі невиконання податкового обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу.
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 283 КАС України провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі України.
Своєю чергою, відповідно до пункту 87.13 статті 87 ПК України у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.
Вимоги абзацу першого цього пункту не застосовується у разі наявності зобов'язання держави щодо повернення юридичній особі або постійному представництву нерезидента-боржника помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань, бюджетного відшкодування податку на додану вартість, якщо загальна сума непогашеної заборгованості держави перед боржником дорівнює або перевищує суму податкового боргу такого боржника.
Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України встановлюється як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.
Ці положення кореспондуються з нормами частини першої статті 289-2 КАС України, у якій закріплено, що у разі невиконання у встановлені ПК України строки обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.
Відтак, підставами для застосування забезпечувального заходу у виді тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України є: наявність у юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень; не сплата такого боргу протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги.
До позовної заяви позивачем додано копію податкової вимоги форми "Ю" від 14 серпня 2023 року № 0009582-1302-0630 та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (без зазначення дати відправлення) з доданням довідки установи поштового зв'язку про причини повернення поштового відправлення із відміткою "за закінченням терміну зберігання".
При цьому додана копія довідки про причини повернення виготовлена неякісно та не дозволяє достеменно встановити точну дату відмітки про повернення поштового відправлення (видається можливим встановити місяць "жовтень" та рік "23"), як і пересвідчитись у вкладенні цього листа аби упевнитись у вмісті відправлення, як-то: опис вкладення із зазначенням про відправлення податкової вимоги від 14 серпня 2023 року № 0009582-1302-0630, - не додано.
Наведеним унеможливлено перевірку судом дотримання податковим органом встановлених приписами пункту 87.13 статті 87 ПК та статті 289-2 КАС України умов, з якими закон пов'язує підстави для звернення до суду з позовом про застосування заходів тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон керівника боржника, а саме: несплата боргу протягом 240 днів з моменту, який закон пов'язує із врученням податкової вимоги.
При цьому суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Спеціальною нормою, якою урегульовано строк звернення до суду податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень з позовною заявою щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента - боржника у праві виїзду за межі України, є частина друга статті 283 КАС України, за якою заява податкового органу подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності.
Суд звертає увагу на те, що норма статі 289-2 КАС України, як і норма пункту 7 частини першої статті 283 КАС України, визначають єдиний випадок звернення до суду податкового органу, який визначено пунктом 87.13 статті 87 ПК України. Водночас, статтею 289-2 КАС України конкретизовано підставу для звернення до суду - несплата податкового боргу понад 1 мільйон гривень упродовж 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги. Своєю чергою, частиною другою статті 283 КАС України закріплено спеціальний строк звернення до суду у такій категорії спорів - протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, й такими обставинами закон визначає, як вже йшлося - несплату упродовж 240 календарних днів з дня вручення податкової вимоги податкового боргу понад 1 мільйон гривень.
Звертаючись з позовом, Головне управління ДПС питання поновлення строку на звернення до суду не порушує, натомість стверджуючи про те, що ані норми ПК України, ані статті 289-2 та 283 КАС України, не містять посилання на те, що строк звернення контролюючого органу до суду із заявою щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі України, розповсюджується на позови, подані в порядку статті 289-2 КАС України.
Надаючи оцінку таким доводам податкового органу суд звертає увагу на те, що безвідносно до назви "заява" чи конкретизовано "позовна заява", особливості процесуального провадження за зверненням податкових та митних органів, з-поміж яких виокремлено "встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі України", чітко визначені статтею 283 КАС України (пункт 7 частини першої) із встановленим строком звернення до суду - протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності. Своєю чергою, особливості провадження конкретно у справах за адміністративними позовами з приводу тимчасового обмеження права громадян України на виїзд за межі території України, визначено у статті 289-2 КАС України, у якій обумовлено такі обставини (підстави звернення до суду).
Суд відзначає, що усі наведені норми введено у дію Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень", яким до ПК України та КАС України внесено відповідні зміни та вони регулюють однопредметні правовідносини.
Так само необґрунтовано зазначає позивач про те, що статтями 289-2 КАС України та 283 КАС України встановлено різні строки розгляду справи в суді. Так, відповідно до частини сьомої статті 283 КАС України, у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає рішення по суті заявлених вимог не пізніше 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду (при цьому встановлено звернення до суду з відповідними вимогами протягом 24 годин з моменту встановлення таких обставин). А згідно з частиною другою статті 289-2 КАС України адміністративна справа, передбачена цією статтею, розглядається судом протягом 48 годин з дня подання відповідної позовної заяви. Тож ці норми не вступають у конкуренцію та є узгодженими.
Відповідно до частини третьої статті 283 КАС України у разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків.
З огляду на висновки суду, позовну заяву Головного управління ДПС у Житомирській області належить залишити без руху з наданням заявнику строку для усунення виявлених судом недоліків, але не більше ніж 24 години, у спосіб:
- надання опису вкладення до цінного листа, яким ТОВ "КОЛЕНВЛ" було направлено податкову вимогу від 14 серпня 2023 року № 0009582-1302-0630 з належними доказами щодо вручення платнику (чітко виготовлена копія, за якою можливо безсумнівно встановити відповідну дату, зокрема із відтиску поштового штемпеля), або довідки оператора поштового зв'язку із зазначенням відповідної дати;
- а також заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати причини поважності пропуску строку звернення до суду та надати належні докази.
Разом з тим, зважаючи на скорочені строки розгляду цієї категорії справ, які встановлені КАС України, суд вважає за необхідне встановити позивачу строк для усунення недоліків поданої позовної заяви до 16:00 год. 21 листопада 2025 року.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 122, 123, 283, 289-2 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву Головного управління ДПС у Житомирській області про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - до 16:00 год. 21 листопада 2025 року.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до частини третьої статті 283 КАС України невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів.
Повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.Г. Приходько