Україна
Донецький окружний адміністративний суд
21 листопада 2025 року Справа№200/4313/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волгіної Н.П., розглянувши в письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:
- визнати дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відсутності розгляду заяви ОСОБА_1 неправомірними;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву позивача від 13 травня 2025 року.
Ухвалою суду від 17 червня 2025 року відкрито провадження у справі; призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи; запропоновано відповідачу надати суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення на позов; зобов'язано відповідачів надати додаткові доказі по справі, в т.ч.: копію заяви ОСОБА_1 від 13 травня 2025 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та копії всіх доданих до неї документів; копію рішення (протоколу, розпорядження та т.і.), прийнятого за наслідком розгляду заяви позивача про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації; витяг з реєстру «ОБЕРІГ» стосовно ОСОБА_1
2 липня 2025 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та частина витребуваних судом додаткових доказів по справі, разом із цим суду не надано копію рішення (протоколу, розпорядження та т.і.), прийнятого за наслідком розгляду заяви позивача від 13 травня 2025 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Враховуючи нормативно-правові приписи ст.ст. 44, 77, 80 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Суд вважає за необхідне зазначити, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку із військовою агресією російської федерації в Україні введено воєнний стан із 5 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженими відповідними законами, дія воєнного стану неодноразово продовжувалась та станом на час розгляду справи в Україні продовжує діяти воєнний стан.
В обґрунтування позовних вимог у позові зазначено наступне.
14 травня 2025 року засобами поштового зв'язку позивач особисто звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою від 13 травня 2025 року, у якій повідомив, що є особою, яка на підставі п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації та просив оформити йому довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
16 травня 2025 року позивач отримав на свою електронну адресу лист ІНФОРМАЦІЯ_1 № 14/2936 від 16 травня 2025 року, в якому зазначено про залишення його заяви без виконання (фактично - без розгляду).
Позивач наголошує, що згідно з п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, що визнані в установленому порядку особами з інвалідністю.
Частиною 8 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 58 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року, за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Під час подання заяви військовозобов'язаний пред'являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі).
Відповідно до п. 2 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559, військово-обліковий документ оформляється (створюється), зокрема (але не тільки) в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Портал Дія).
За допомогою Порталу Дія позивачем було створено військово-обліковий документ, який було додано до заяви від 13 травня 2025 року.
Абзацом 1 та 3 відповідно п. 60 Порядку встановлено, що комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п'яти робочих днів з дати його отримання.
Комісія зобов'язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.
Проте подана позивачем 14 травня 2025 року заява не була розглянута відповідачем, чим порушено право позивача на отримання належним чином прийнятого рішення за наслідком розгляду заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації (а.с. 1-2).
У відзиві на позов ІНФОРМАЦІЯ_2 заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначаючи наступне.
14 травня 2025 року засобами поштового зв'язку до ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшла заява ОСОБА_1 від 13 травня 2025 року, яка у відповідності до Закону України «Про звернення громадян» та постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2016 року № 560, якою затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, була розглянута.
В зверненні позивач просить надати йому відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», посилаючись на те, що не підлягає призову на військову службу під час мобілізації як військовозобов'язаний, який є особою з інвалідністю.
Під час розгляду звернення позивача ІНФОРМАЦІЯ_4 було встановлено, що заява військовозобов'язаного ОСОБА_1 подана останнім не особисто, як того вимагає п. 58 постанови Кабінету Міністрів України № 560, а засобами поштового зв'язку.
Крім цього, всупереч п. 58 постанови Кабінету Міністрів України № 560 військовозобов'язаним ОСОБА_1 були додані до заяви копії документів, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують право на відстрочку, але відповідність наданих копій з оригіналами документів неможливо було перевірити у зв'язку із ненаданням заявником оригіналів цих документів.
Враховуючи наведене, 16 травня 2025 року відповідачем було надано відповідь заявнику, відповідно до якої за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період ОСОБА_1 необхідно особисто звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_3 та подати на ім'я голови комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_5 заяву за формою, визначеною у додатку 4 до постанови Кабінету Міністрів України № 560, з документами, підтверджуючими право на відстрочку.
Отже, посилання позивача на те, що його заява не була розглянута, не відповідає дійсності.
Також у відзиві наголошено, що відповідь ОСОБА_1 не несла в собі відмову в наданні йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, а містила алгоритм дій з посилання на законні вимоги, які необхідно було зробити заявнику щодо оформлення вищевказаної відстрочки (а.с. 17-18).
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; згідно з довідкою МСЕК Серії 12 ААГ № 863396 від 20 березня 2024 року та пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 серії ААН позивачу встановлено 3 група інвалідності з 20 травня 2024 року довічно (а.с. 4-5, 30).
Відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_7 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження відповідно до зазначеного у відзиві на позов: АДРЕСА_2 , є відокремленим підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_8 без статусу юридичної особи, органом державної влади та належним відповідачем у справі (а.с. 17, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/154-2022-%D0%BF#Text).
Як вбачається з електронного військово-облікового документа від 5 березня 2025 року, сформованого в застосунку «Резерв+», ОСОБА_1 перебуває на обліку як військовозобов'язаний в ІНФОРМАЦІЯ_9 (Добропілля); звання: старший сержант; ВОС (військово-облікова спеціальність): 666182; командир відділення електротехнічних засобів загороджень і сигналізації; номер в реєстрі «Оберіг»: НОМЕР_4 ; адреса проживання: АДРЕСА_1 (а.с. 6).
14 травня 2025 року позивач направив Голові комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 заяву від 13 травня 2025 року (поштова накладна АТ «Укрпошта» № 8500400136094), у якій повідомив, що є особою, яка на підставі п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, а також просив оформити йому у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. До заяви додав засвідчені власним підписом копії наступних документів: довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії № 863396 від 20 березня 2024 року, пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 , а також паперову копію електронного військово-облікового документа від 17 січня 2025 року, сформованого в застосунку «Резерв+» (а.с. 3-7).
Листом від 16 травня 2025 року (вих. № 14/2936, «ПОВТОРНО») ІНФОРМАЦІЯ_10 повідомлено про залишення заяви позивача від 15 травня 2025 року № 4951 «без виконання». У листі роз'яснено, що заява ОСОБА_1 була залишена без виконання у зв'язку із тим, що внаслідок змін стосовно окремих питань ведення військового обліку та призову громадян під час мобілізації, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2024 року № 1558, за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у п.п. 16-23 п. 1 додатку 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) ТЦК та СП або його відділу […] за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Під час подання заяви військовозобов'язаний пред'являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) (а.с. 8).
Як вже зазначалось судом вище, копію відповідного рішення (протоколу), прийнятого відповідачем за наслідком розгляду заяви позивача від 13 травня 2025 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, відповідачем суду не надавалось, про прийняття такого рішення у відзиві на позов не зазначено.
Будучи не згодним із викладеним у листі відповідача від 16 травня 2025 року (вих. № 14/2936, вважаючи, що ІНФОРМАЦІЯ_7 не було розглянуто належним чином його заяву від 13 травня 2025 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі Закон № 2232-ХІІ).
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Як вже зазначалось судом, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку із військовою агресією російської федерації в Україні введено воєнний стан із 5 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженими відповідними законами, дія воєнного стану неодноразово продовжувалась та станом на час розгляду справи в Україні продовжує діяти воєнний стан
Указом Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року оголошено загальну мобілізацію.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-XII).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 зазначеного закону мобілізаційна підготовка та мобілізація є складовими частинами комплексу заходів, які здійснюються з метою забезпечення оборони держави, за винятком цільової мобілізації.
Частиною 2 цієї ж статті визначено принципи, на основі яких має відбуватись мобілізаційна підготовка та мобілізація, серед яких: персональна відповідальність за виконання заходів щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації; додержання прав підприємств, установ і організацій та громадян.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії (далі - ВЛК) тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін 6-12 місяців (з наступним проходженням ВЛК);.
Згідно з ч.ч. 7, 8 ст. 23 Закону № 3543-XII перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється ТЦК та СП. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - ЄДРПВР) на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 (далі - Положення № 154), встановлено, що ТЦК та СП є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації; утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) ТЦК та СП.
Відповідно до абз. 9 п. 11 Положення № 154 РТЦК та СП крім функцій, зазначених у п. 9 цього Положення, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
Оскільки відповідач є органом військового управління, що забезпечує виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, саме на нього покладено обов'язок щодо прийняття рішення про надання відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час.
З 18 травня 2024 року набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (далі - Порядок № 560), який визначає алгоритм отримання військовозобов'язаними особами відстрочки.
Відповідно до п.п. 56, 57 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) ТЦК та СП (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Згідно з п. 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) ТЦК та СП або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою ЄДРПВР на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (п. 59 Порядку № 560).
Згідно з п. 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів к о м і с і я у х в а л ю є р і ш е н н я про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації перевірка підстав у військовозобов'язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, крім підстав, зазначених у п. 2 ч. 1, п.п. 3, 4, 5 ч. 3 ст. 23 Закону № 3543-ХІІ, здійснюється за допомогою ЄДРПВР.
Відповідно до п.п. 64, 65 Порядку № 560 заяви військовозобов'язаних про надання їм відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та підтвердні документи зберігаються у районних (міських) ТЦК та СП протягом п'яти років. У разі втрати (зміни) підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період комісія може скасувати (змінити) раніше прийняте нею рішення, про що повідомляється заявнику письмово не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення за формою, визначеною у додатку 10.
Статтею 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи встановлені судом обставини та беручи до уваги наведені нормативно-правові приписи, суд приходить до висновку, що відповідною комісією з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період належним чином оформлене рішення (оформлене протоколом) не приймалось.
Щодо посилань відповідача на те, що заява про відстрочку була подана н е особисто позивачем, суд зазначає наступне.
Як вже зазначалось вище, положеннями Закону № 2232-XII та Порядку № 1487 встановлено, що військовозобов'язані особисто повідомляють органи, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних та надають зазначеним органам документи, зокрема, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, а згідно з п. 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) ТЦК та СП або його відділу відповідну заяву, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку.
Водночас, поняття «особисто повідомити», «особисто подати» не тотожні поняттям «особисто прибути», «особисто з'явитись» - про що фактично зазначає відповідач.
Зокрема, Порядком № 560 та Порядком № 1487 прямо передбачено випадки, коли особа має п р и б у т и, з' я в и т и с я до ТЦК та СП, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, органів, і оформлення відстрочки від призову на військову службу не належить до таких випадків.
Розділ Порядку № 560, яким врегульовано питання надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення (п.п. 56-67) також не вимагає особистого прибуття або явки особи для оформлення відстрочки та надання документів про освіту, визначених п. 62 та додатком 5 до Порядку № 560.
Таким чином, у військовозобов'язаного відсутній обов'язок з'являтись до ТЦК та СП при поданні заяви про надання йому відстрочки, а вимоги відповідача щодо необхідності позивачу прибути для надання заяви та документів виходять за межі повноважень ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Суд наголошує, що відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на наведене, суд висновує, що позивач, надіславши поштовим зв'язком від власного імені заяву про надання відстрочки та додані до них документи для вирішення питання про її надання, дотримався процедури особистого їх подання (особистого направлення).
У суду відсутні підстави для сумніву у тому, що заява складена позивачем особисто, крім цього, зазначене підтверджено позивачем у позовній заяві.
Також суд зауважує, що згідно з п. 59 Порядку № 560 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, за наявності технічної можливості відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період може оформлятися та надаватися автоматично у разі створення запиту на її оформлення військовозобов'язаним через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста за допомогою ЄДРПВР на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених ст. 23 Закону № 3543-ХІІ. У разі виявлення шляхом електронної інформаційної взаємодії ЄДРПВР з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних відсутності у військовозобов'язаного законних підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оформлену автоматично, така відстрочка підлягає автоматичному скасуванню.
Тобто, відповідач наділений повноваженнями самостійно збирати документи, що підтверджують право заявника на відстрочку у випадку недостатності поданих заявником документів.
Враховуючи наведене, суд висновує, що позовні вимоги позивача щодо протиправності бездіяльності відповідача з приводу не здійснення належним чином розгляду заяви ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду не спростовують.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини та зокрема, п. 58 рішення у справі “Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року (заява 4909/04), згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).
Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Відповідно до приписів ч.ч. 1-2 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: […] 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; […] 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, […] від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Згідно із правовою позицією, викладеної у постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року по справі № 21-1465а15, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Беручи до уваги наведене, суд вважає за необхідне задовольнити і позовні вимоги позивача про зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву позивача від 13 травня 2025 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та за результатами її розгляду прийняти належне рішення.
Таким чином, адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з квитанцією ID: 4009-1620-6629-7570 від 12 червня 2025 року та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Держбюджету України, позивачем за подання даного позову було сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн (а.с. 9, 12).
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача витрати позивача зі сплати судового збору в повному розмірі.
Керуючись ст.ст. 2-4, 9, 12, 72-78, 90, 139, 244-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка виразилась у не здійсненні належним чином розгляду заяви ОСОБА_1 від 13 травня 2025 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути у передбачений чинним законодавством спосіб заяву ОСОБА_1 від 13 травня 2025 року про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації - з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.П. Волгіна