Україна
Донецький окружний адміністративний суд
21 листопада 2025 року Справа№200/7184/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Голошивця І.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Донецькій області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, в якому просить суд:
- визнати дії 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області щодо не нарахування та не виплати позивачу індексацію його грошового забезпечення за період з 28.12.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року - протиправними;
- зобов'язати 3 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області нарахувати та виплатити позивачу індексацію його грошового забезпечення за період з 28.12.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;
- визнати бездіяльність 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.03.2018 по 27.06.2022 включно, відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 - протиправною;
- зобов'язати 3 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 27.06.2022 включно, відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач проходив службу цивільного захисту у 3-му державному пожежно-рятувальному загоні Головного управління ДСНС України у Донецькій області (далі відповідач) з 28.12.2016 по 27.06.2022 включно, але при звільненні позивача так і не була нарахована та виплачена відповідачем йому індексація грошового забезпечення у повному обсязі за період з 28.12.2016 по 27.06.2022 включно. Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати йому індексації грошового забезпечення з визначенням базового місяця січень 2008 року та без застосування вимог абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 - протиправною.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив наступне, що протягом 2016-2018 років Міністерство соціальної політики України надавало роз'яснення листами від 16.04.2015 № 10685/0/14-15/10, від 09.06.2016 № 252/10/136-16, від 08.08.2017 № 13700/з від 08.08.2017 № 78/0/66-17, у яких було зазначено, що індексацію грошового забезпечення слід не нараховувати до окремого роз'яснення. Відповідач додатково повідомив, що згідно з наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області від 14.04.2022 року № 120 о/с «Про припинення виплати грошового забезпечення та заробітної плати», у зв'язку із залишенням на непідконтрольній українській владі території, виплата грошового забезпечення позивачу була припинена з 01.04.2022 року. Відповідач просив у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19.09.2025 відкрито провадження по даній справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Звільнено позивача від сплати судового збору. Ухвалено, що строк звернення до суду з даним адміністративним позовом, позивачем не пропущений. Встановлений відповідачу строк для надання на адресу суду: відзиву на позовну заяву та усі наявні докази на підтвердження зазначеного у відзиві; відомості про нараховане та виплачене позивачу грошове забезпечення за період з 28.12.2016 по 27.06.2022 року (включно); довідку про нараховану та виплачену позивачу вищезазначений період індексацію грошового забезпечення; довідку про нараховане та виплачене грошове забезпечення позивачу за лютий 2018 року та березень 2018 року відповідно; копії наказу про зарахування позивача до кадрів ДСНС та відповідно копію наказу про виключення зі списків ДСНС.
Представник позивача - адвокат Марченко М.М. та відповідач про відкриття провадження по справі були повідомлені належним чином, про що свідчить відповідна відмітка про наявність у них реєстрації кабінету електронного суду та відповідної відмітки «доставлено» де зазначено, що ухвалу про відкриття вони отримали 23.09.2025 року.
Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд,
Позивач, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_2 виданим Волноваським РВ УМВС України в Донецькій області від 17.02.2005 року.
Відповідач - 3 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (ЄДРПОУ: 38242758) є юридичною особою та є суб'єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України.
З наявних в матеріалах справи наступних копій, судом встановлено: витяг з наказу (по особовому складу) ГУ ДСНС України у Донецькій області від 26.12.2016 року №551 - позивача призначено на посаду пожежного рятувальника 25 ДПРЧ 3 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Донецькій області з 28.12.2016 року; витягу із наказу (по особовому складу) ГУ ДСНС України у Донецькій області від 14.04.2022 року №120 о/с припинено нарахування та виплату грошового забезпечення з 01.04.2022 року; витягу із наказу (по особовому складу) ГУ ДСНС України у Донецькій області від 27.06.2022 року №314о/с позивача звільнено зі служби з 27.06.2022 року.
Отже вищенаведеним підтверджується, що у межах спірних правовідносин з 28.12.2016 по 27.06.2022 року позивач проходив службу у 3 Державному пожежно-рятувальному загоні Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, що також не заперечується сторонами по справі.
З наявної в матеріалах справи копії довідки виплаченого грошового забезпечення №22 від 26.08.2025 року виданої відповідачем, судом було встановлено, що за період з 28.12.2016 по 27.06.2022 року позивачу було виплачено індексації грошового забезпечення: з грудня 2016 по серпень 2018 року (включно) - 0,00 грн., вересень 2019 - 1371,28 грн.; з жовтня по листопад 2019 року - 206,72 грн.; з грудня 2019 по червень 2020 року - 216,51 грн.; з липня 2020 по листопад 2020 року - 226,29 грн.; грудень 2020 - 233,81 грн.; з січень по березень 2021 - 331,42 грн.; з квітня по червень 2021 року - 415,41 грн.; з липня по листопад 2021 року - 540,03 грн.; з грудня по січень 2022 року - 563,39 грн.; з лютого по березень 2022 року - 672,35 грн.
З наявної в матеріалах справи копії розрахунку індексації грошового забезпечення за період з 28.12.2016 по 28.02.2018 року від 26.08.2025 року №23 виданої також відповідачем, судом встановлено, що загалом сума індексації позивачу за зазначений період має становити - 52 678,38 грн.
Отже враховуючи вищезазначене, суд дійшов до висновку, що спірним питанням у даній справі є нарахування та виплата індексації грошового забезпечення за період проходження позивачем служби цивільного захисту з 28.12.2016 по 27.06.2022 року.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Індексація грошових доходів населення здійснюється відповідно до Закону України від 03 липня 1991 року №1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон України №1282-ХІІ) та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі - Порядок №1078).
Статтею 2 частиною 1 абзацом 4 Закону України №1282-ХІІ передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: оплата праці (грошове забезпечення).
Статтею 4 Закону України №1282-ХІІ передбачені підстави для проведення індексації.
Так, відповідно до статей 4, 6 цього Закону індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Згідно із пунктом 1-1 Порядку №1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (у 2016 році 103 відсотка).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Відповідно до пункту 2 абзацу 5 Порядку №1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Згідно пункту 4 Порядку №1078, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
Аналогічна правова позиція відображена Верховним Судом у постановах від 16 січня 2018 року по справі №243/5366/16-ц та від 03 квітня 2019 року у справі №638/9607/17.
Відповідно до пункту 5 абзацом 5 Порядку № 1078, у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
В Україні на законодавчому рівні розмір посадових окладів осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту за основними типовими посадами встановився у січні 2008 року (постанова Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб») та в подальшому був змінений (зріс) у березні 2018 року (постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, базовим місяцем для нарахування службовим особам цивільного захисту індексації грошового забезпечення став березень 2018 року.
Таким чином, базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення повинен бути січень 2008 року, водночас всі інші місяці у даному проміжку часу не можуть бути базовими для нарахування індексації, оскільки у проміжку з січня 2008 року до березня 2018 року посадові оклади службових осіб цивільного захисту, з яких вираховується індексація грошового забезпечення, залишалися незмінними.
У силу правового висновку, сформованого Верховним Судом у постанові від 26.01.2022 у справі № 400/1118/21, індекс споживчих цін січня 2008 року повинен використовуватись про процедурі обчислення індексації грошового забезпечення військовослужбовця до 28.02.2018.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.01.2022 у справі № 400/1118/21, від 12.05.2022 у справі №200/7006/21, від 28.06.2022 у справі № 420/4841/21, від 28.06.2022 у справі № 640/8991/21, від 21 березня 2023 року у справі № 620/7687/21.
За таких обставин, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивачу відповідно до Порядку № 1078, оскільки в період із 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року вбачалась незмінність посадових окладів службових осіб цивільного захисту.
Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач повинен був здійснити розрахунок індексації за період з 28.12.2016 по 28.02.2018 включно з урахуванням базового місяця - січень 2008 року.
Таким чином, позовні вимоги позивача в частині визнання протиправними дії 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області щодо не нарахування та не виплати позивачу індексації його грошового забезпечення за період з 28.12.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, та як похідна позовна вимога, зобов'язати 3 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області нарахувати та виплатити позивачу індексацію його грошового забезпечення за період з 28.12.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог позивача в частині визнання протиправною бездіяльність 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.03.2018 по 27.06.2022 включно, відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, та як похідна позовна вимога, зобов'язати 3 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 27.06.2022 включно, відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, суд зазначає наступне.
Щодо нарахування та виплати індексації у період з 01.03.2018 по 27.06.2022 року, суд зазначає наступне.
Верховний Суд в постанові від 23 березня 2023 року по справі № 400/3826/21 розглядаючи питання наявності умов у особи на отримання індексації-різниці виходив з наступного.
Верховний Суд зауважив, що Порядок проведення індексації грошових доходів населення передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці».
Право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078).
Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078).
З 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
З урахуванням того факту, що 1 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Верховний Суд неодноразово, зокрема й в постановах від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, від 29.03.2023 у справі №380/5493/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, від 20.04.2023 у справі №320/8554/21, зазначав, що для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 суд повинен встановити:
1) розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);
2) суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);
3) чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Приписи абзаців 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 визначають суму індексації грошового забезпечення, яка мала б скластися в місяці підвищення (березень 2018 року), якби в тому місяці не відбулося підвищення окладів військовослужбовців.
З огляду на це суму індексації грошового забезпечення, яка мала скластися у березні 2018 року, слід визначати на основі застосування січня 2008 року як місяця підвищення доходу.
Для правильного розрахунку суми можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року потрібно визначити розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на березень 2018 року, а також величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, застосовуючи січень 2008 року як місяць підвищення доходу.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 №2246-VІІІ в березні 2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1762,00 грн.
Для визначення величини приросту індексу споживчих цін в березні 2018 року необхідно розрахувати індекс споживчих цін в березні 2018 року наростаючим підсумком (шляхом перемноження індексів інфляції (поділених на 100), починаючи з місяця, наступного за базовим, - до перевищення порогу індексації), від якого віднімається 100%.
У постанові від 23.05.2024 у справі №160/15411/23 Верховний Суд розрахував, що величина приросту індексу споживчих цін в березні 2018 року, застосовуючи січень 2008 року як місяць підвищення доходу, становить 253,3%.
Верховний Суд зазначив, що оскільки станом на березень 2018 року величина приросту індексу споживчих цін становила 253,3%, у березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн., то сума можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 році, якби не відбулося чергового підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців, мала становити 4463,15 грн. (1762,00 грн. х 253,30% / 100 = 4463,15 грн.).
Викладена позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постановах від 27.06.2024 року по справі № 440/1497/22, від 24.10.2024 но справі № 560/16954/21, від 1712.2024 но справі № 620/9259/22.
Згідно з ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до наданої довідки про нараховане грошове забезпечення за лютий та березень 2018 року позивача виданої відповідачем від 24.09.2025 року №36 суд встановив, що в лютому 2018 року грошовий дохід позивача становив - 7 476,74 грн., в березні 2018 року грошовий дохід становив - 7809,09 грн. та в порівнянні з лютим 2018 року збільшився на 332,35 грн.
Таким чином, розмір підвищення доходу в березні 2018 року є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
За таких обставин у позивача наявне право на отримання щомісячної суми індексації-різниці грошового забезпечення.
Вирішуючи питання, чи перевищує розмір підвищення доходу суму можливої індексації, суд виходить з того, що сума підвищення доходу позивача в березні 2018 року становить 332,35 грн., а сума можливої індексації в березні 2018 року 4463,15 грн, тобто розмір підвищення доходу є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, що є підставою для нарахування і виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Щодо періоду за який позивач мав право на нарахування та виплату індексації-різниці, суд зазначає, що наявними доказами в матеріалах справи підтверджується нарахування та виплата позивачу відповідачем грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.03.2022 року (включно), в свою чергу у відповідності до наявної в матеріалах справи копії наказу ГУ ДСНС України у Донецькій області від 14.04.2022 року №120 о/с позивачу було припинено нарахування та виплату грошового забезпечення з 01.04.2022 року, що також підтверджується наявними в матеріалах справи копіями довідок про виплачене грошове забезпечення.
Суд зауважує, що матеріали справи не містять оскарження позивачем даного наказу в частині припинення нарахування та виплати йому грошового забезпечення з 01.04.2022 року та в даній справі це не є спірним виходячи із заявлених позивачем позовних вимог.
З урахуванням наведеного, позовні вимоги позивача у період з 01.04.2022 по 27.06.2022 року задоволенню не підлягають за необґрунтованістю та недоведеністю наявними доказами щодо виплати йому грошового забезпечення в цей період.
Отже, в період з 01 березня 2018 року по 31 березня 2022 року (включно), позивач мав право на нарахування і виплату індексацію-різниці.
Відповідно до абз. 4 п. 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4 463,15 грн. - 332,35 грн. = 4130,80 грн.
У той же час, судом встановлено з наявних в матеріалах справи архівних відомостей грошового забезпечення позивача, що відповідачем було нараховано та виплачено індексації грошового забезпечення позивачу за спірний період з 01.03.2018 по 31.03.2022 року у значно меншому розмірі.
Відповідно до приписів ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З урахуванням вищенаведеного суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача з підлягають частковому задоволенню наступним шляхом: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати індексації-різниці грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 по 31.03.2022 року (включно), та як похідна вимога, зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 4 130,80 грн. за місяць за період з 01 березня 2018 року по 31 березня 2022 року (включно) відповідно до абз. абз. 3, 4, 6 п. 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з урахуванням раніше вже виплачених сум.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ухвали про відкриття провадження по справі від 19.09.2025 року, позивача було звільнено від сплати судового збору.
Отже враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що підстави для розподілу судового збору в даному адміністративному позові відсутні.
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 255, 257-263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (адреса: 85004, Донецька область, м. Добропілля, ЄДРПОУ: 38242758) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (ЄДРПОУ: 38242758) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) індексації його грошового забезпечення за період з 28.12.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Зобов'язати 3 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (ЄДРПОУ: 38242758) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) індексацію його грошового забезпечення за період з 28.12.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Визнати протиправною бездіяльність 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (ЄДРПОУ: 38242758) щодо не нарахування та невиплати індексації-різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за період з 01.03.2018 по 31.03.2022 року (включно).
Зобов'язати 3 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (ЄДРПОУ: 38242758) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 4 130,80 грн. за місяць за період з 01 березня 2018 року по 31 березня 2022 року (включно) відповідно до абз. абз. 3, 4, 6 п. 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з урахуванням раніше вже виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Повний текст рішення складено та підписано 21 листопада 2025 року.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.О. Голошивець