21 листопада 2025 рокуСправа №160/21077/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єфанової О.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в якій просить:
визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" викладеному у рішенні про відмову у призначенні пенсії від 09.05.2025 року №046350019541 протиправними та скасувати рішенні про відмову у призначенні пенсії від 09.05.2025 року № 046350019541;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального та пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" період навчання в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України та Національному гірничому університеті з 01.09.2000 року по 30.06.2004 року та з 01.09.2004 року по 30.06.2007 року та період роботи з 01.01.2022 року по 02.05.2025 року;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.05.2025 року про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням висновків суду.
В обґрунтування позову, позивач посилається на протиправну відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки має достатнього підтвердженого пільгового стажу для виходу на пенсію.
Ухвалою суду справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження та надано термін для надання відзиву на позовну заяву.
Відповідач, не погоджуючись із позовними вимогами, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у їх задоволенні та зазначає, що за результатами розгляду наданих документів встановлено відсутність права позивача на призначення пенсії, у зв'язку з відсутністю необхідного стажу.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою від 02.05.2025 року про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Надана позивачем заява від 02.05.2025 року та надані до неї документи розглядались за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Рішенням про відмову у призначенні пенсії від 09.05.2025 року № 046350019541, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відмовив Позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах.
Відмовляючи у призначенні пенсії, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зазначило, що пільговий стаж особи для визначення права становить 15 років 1 місяць 12 днів:
роботи підземні, професії за постановою КМУ №202 від 31.03.994 (25) - 15 років 1 місяць 12 днів;
за даними документами до пільгового стажу не зараховано періоди роботи 01.01.2022 по 06.02.2025, з 07.02.2025 по 01.05.2025 згідно пільгової довідки №387 від 01.05.2025, оскільки довідка не завірена печаткою підприємства.
Також, позивач зазначив, що при ознайомленні з розрахунком стажу роботи, наданого разом з рішенням про відмову у призначенні пенсії, до пільгового стажу роботи не зараховано також період навчання в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України та Національному гірничому університеті з 01.09.2000 року по 30.06.2004 року, з 01.09.2004 року по 30.06.2007 року.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України "Про пенсійне забезпечення".
Закон України "Про пенсійне забезпечення" №1788 від 05.11.1991 року, відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
Статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року за №1788-XII (далі - Закон № 1788-ХІІ) визначені особливості пенсійного забезпеченні працівників, зайнятих на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії.
Частиною першою статті 14 Закону № 1788-ХІІ визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони булі зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
Статтею 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року за № 1058-ІV (надалі - Закон №1058-ІV) врегульовано питання щодо пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Відповідно до абзацу 1 ч. 3 ст. 114 Закону № №1058-ІV, працівники, що безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, ще затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальним гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) не гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пункт 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (надалі - Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника визначено Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1 (далі - Порядок № 18-1).
Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Аналогічна правова позиція викладена постановою КАС ВС від 24.06.2021 у справі №216/8709/15-а.
Трудова книжка, яка була надана позивачем для призначення пенсії, відображає характеру умов праці, а також зайнятості у шкідливих умовах праці повний робочий день за списком робіт і професій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 року № 202.
Таким чином, період роботи з 01.01.2022 року по 02.05.2025 року підлягає зарахуванню до пільгового стажу.
Статтею 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» № 103/98-ВР від 10.02.1998 передбачено, що час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Відповідно до частин 1, 2 статті 40 Закону України «Про освіту» (Закон № 1060-XII в редакції станом на дату навчання) професійно-технічна освіта забезпечує здобуття громадянами професії відповідно до їх покликань, інтересів, здібностей, перепідготовку, підвищення їх професійної кваліфікації.
Професійно-технічна освіта громадян здійснюється на базі повної загальної середньої освіти або базової загальної середньої освіти з наданням можливості здобувати повну загальну середню освіту.
Частиною 1 статті 43 Закону України «Про освіту» вищими закладами освіти є: технікум (училище), коледж, інститут, консерваторія, академія, університет та інші.
Суд звертає увагу, що для віднесення певного періоду навчання до пільгового стажу визначальним є час навчання у професійно-технічному навчальному закладі та зарахування на роботу за набутою професією.
Позивач навчався в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України та Національному гірничому університеті з 01.09.2000 року по 30.06.2004 року та з 01.09.2004 року по 30.06.2006 року відповідно.
Позивач здобув кваліфікацію гірничого техніка-електромеханіка та в подальшому молодшого інженера-електромеханіка.
Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 , під час навчання в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України та Національному гірничому університеті Позивач працював та проходив практику на наступних підприємствах ДВАТ шахта «Павлоградська» (Філія ВАТ ДХК «Павлоградвугілля» шахта «Павлоградська»):
з 25.06.2003 року по 31.07.2003 року - «учень електрослюсаря підземного» з повним робочим днем в шахті на період виробничої практики.
з 16.02.2004 року по 30.04.2004 року - «учень електрослюсаря підземного» з повним робочим днем під землею на період виробничої практики.
з 07.07.2005 року по 15.08.2005 року - «учень електрослюсаря підземного» з повним робочим днем під землею на період виробничої практики.
з 21.08.2006 року по 17.09.2006 року - «учень електрослюсаря підземного» з повним робочим днем під землею на період виробничої практики.
З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що позивач не навчався в професійно-технічному навчальному закладі.
Крім того, позивач працював електрослюсарем, а кваліфікацію отримав гірничого техніка-електромеханіка та в подальшому молодшого інженера-електромеханіка.
Таким чином, період навчання не підлягає зарахуванню до пільгового стажу.
Щодо періоду навчання з 01.09.2000 року по 30.06.2004 року та з 01.09.2004 року по 30.06.2006, який перетинається з роботою, то суд зазначає, що вказана обставина не заважає відповідачу зарахувати той період, який не перетинається з роботою.
Таким чином, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача зарахувати до загального страхового стажу період навчання з 01.01.2004 по 15.02.2004, з 01.05.2004 по 30.06.2004, з 27.08.2004 по 06.07.2005, з 16.08.2005 по 30.06.2006.
Верховний Суд в постанові від 10.04.2018 року в справі № 348/2160/15-а (провадження № К/9901/32093/18) дійшов висновку, що обов'язок щодо обчислення загального стажу роботи особи та стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, покладено на орган Пенсійного фонду України, а тому для вирішення питання щодо призначення та виплати пенсії відповідачу слід встановити всі необхідні умови, яким має відповідати позивач для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідно до приписів ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
За викладених обставин, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 484,48 грн.
Керуючись ст. ст.243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову у призначенні пенсії від 09.05.2025 року №046350019541.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу відповідно до постанови КМУ від 31 березня 1994 р. № 202 період роботи з 01.01.2022 року по 02.05.2025 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу період навчання з 01.01.2004 по 15.02.2004, з 01.05.2004 по 30.06.2004, з 27.08.2004 по 06.07.2005, з 16.08.2005 по 30.06.2006.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.05.2025 року про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням висновків суду.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 484,48 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України Донецькій області.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Єфанова