20 листопада 2025 рокуСправа №160/23238/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Савченка А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр.Соборний, 158-Б, м.Запоріжжя, 69005, код ЄДРПОУ 20490012), третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
установив:
12 серпня 2025 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із вищезазначеною позовною заявою, в якій заявлені вимоги:
- визнати протиправним дії посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у призначенні пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком мені - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , періоди навчання з 1982 до 1987 року, та періоди роботи 06.07.1987 - 21.07.1987, 24.10.1987 - 03.01.1988, 18.01.1988 - 17.12.1991, 21.12.1991 - 16.09.1992, 24.09.1992 - 12.06.1993, 20.06.1993 - 30.11.1998, 01.12.1998 - 03.04.2008, 04.04.2008 - 10.03.2010, 11.03.2010 - 30.03.2010, 01.04.2010 - 25.02.2014, 02.05.2019 - 28.02.2022, 01.08.2023 - по теперішній час.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 09.07.2025 року він звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком. Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №045550030816 від 16.07.2025 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії, оскільки відсутній необхідний страховий стаж. Вважаючи протиправними рішення відповідача, позивачка звернулась з цим позовом до суду.
Ухвалою 14.08.2025 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд залишив позовну заяву без руху.
18.08.2025 року позивач усунув недоліки у позовній заяві у якій просить:
- визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт суб'єкта владних повноважень - Рішення №045550030816 від 16.07.2025 Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області “Про відмову у призначенні пенсії»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком мені - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , періоди навчання з 1982 до 1987 року, та періоди роботи 06.07.1987 - 21.07.1987, 24.10.1987 - 03.01.1988, 18.01.1988 - 17.12.1991, 21.12.1991 - 16.09.1992, 24.09.1992 - 12.06.1993, 20.06.1993 - 30.11.1998, 01.12.1998 - 03.04.2008, 04.04.2008 - 10.03.2010, 11.03.2010 - 30.03.2010, 01.04.2010 - 25.02.2014, 02.05.2019 - 28.02.2022, 01.08.2023 по теперішній час.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
16 вересня 2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшли пояснення на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
17 вересня 2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що на час звернення з заявою про призначення пенсії відповідно до статті 26 Закону 1058 позивач не мав необхідного страхового стажу, рішенням від 16.07.2025 № 2377917714 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області відмовлено в призначенні пенсії відповідно до статті 26 Закону 1058.
23 жовтня 2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
23 жовтня 2025 року року від позивача надійшло клопотання, в якому він просить поновити строк для подання відповіді на відзив по справі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2025 р. клопотання ОСОБА_1 про продовження строку для надання відповіді на відзив по справі задоволено. Продовжено ОСОБА_1 процесуальний строк для подачі відповіді на відзив та прийняти відповідь на відзив.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи та докази, проаналізувавши зміст норм матеріального, що регулюють спірні правовідносини, суд виходить з такого.
Суд встановив, що ОСОБА_1 09.07.2025 року звернувся до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком.
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності Головне управління ПФУ в Запорізькій області визначено органом, уповноваженим розглянути заяву позивачки.
Рішенням Головного управління ПФУ в Запорізькій області від 16.07.2025 р. №045550030816 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
У вказаному рішенні зазначено таке: за доданими документами до страхового стажу не зараховано: періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 06.07.1987 та період навчання згідно диплому НОМЕР_3 від 24.06.1987, оскільки відсутня інформація про зміну прізвища ( ОСОБА_2 ). Періоди роботи взято до розрахунку за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Суд встановив, що відповідно до свідоцтва про переміну прізвища, імені, по батькові від 08.08.1995р. серії НОМЕР_4 , ОСОБА_3 перемінив прізвище на ОСОБА_4 .
Позивач вважає таке рішення протиправним, у зв'язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки (пункт 6 частина перша статті 92 Конституції України).
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду визначені Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до частини першої статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Частина третя статті 4 Закону № 1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Положенням частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV №1058-IV) страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Згідно з абзацом 1 частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац 9 частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV).
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).
Згідно з приписами статті 62 Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. №1788-XII (далі Закон №1788) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Також, відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637 (далі Порядок №637).
Відповідно до п.1, п.2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Згідно з абз.1 п.3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 18 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
З аналізу наведених законодавчих приписів, зокрема, ст.62 Закону № 1788-XII та п. 1 Порядку № 637, вбачається, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За приписами пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі Інструкція від 29.07.1993 №58), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993р. за №110, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Так, у разі якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.05.2018 р. у справі №439/1148/17.
Рішенням Головного управління ПФУ в Запорізькій області від 16.07.2025 р. №045550030816 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
У вказаному рішенні зазначено таке: за доданими документами до страхового стажу не зараховано: періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 06.07.1987 та період навчання згідно диплому НОМЕР_3 від 24.06.1987, оскільки відсутня інформація про зміну прізвища ( ОСОБА_2 ). Періоди роботи взято до розрахунку за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Тобто, фактично, періоди роботи позивача згідно диплому та трудової книжки не було зараховано пенсійним органом до стажу його роботи та навчання, який зараховується для призначення пенсії за віком, у зв'язку з відсутністю інформації про зміну прізвища.
Суд встановив, що відповідно до свідоцтва про переміну прізвища, імені, по батькові від 08.08.1995р. серії НОМЕР_4 , ОСОБА_3 перемінив прізвище на ОСОБА_4 .
Суд зазначає, що зміна прізвища особи не може бути підставою для неврахування документально підтверджених періодів роботи або навчання, якщо наявні офіційні документи, які встановлюють факт такої зміни.
Надане позивачем свідоцтво про переміну прізвища від 08.08.1995 року серії НОМЕР_4 є належним та допустимим доказом, який підтверджує, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є одна й та сама особа.
Суд також звертає увагу, що відповідач не навів жодного доказу того, що подані позивачем документи є підробленими, недостовірними або такими, що містять суперечливі дані.
В контексті наведеного слід зазначити, що згідно пункту 4.2 розділу IV Порядку №22-1 (у редакції, чинній на момент звернення позивача із заявою про призначення пенсії) при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, зокрема: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.
Суд зазначає, що відповідач у разі сумнівів щодо документів особи має повноваження витребувати у позивача відповідні документи.
Однак таких дій відповідачем не проведено.
Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення №045550030816 від 16.07.2025 року є протиправним, прийнятим без належної перевірки документів позивача та підлягає скасуванню.
При цьому, суд не може самостійно зарахувати весь стаж, що міститься у трудовій книжці позивачки, оскільки це є повноваженням Пенсійного фонду як суб'єкта владних повноважень, який уповноважений надавати оцінку таким документам у межах визначених законом процедур.
Враховуючи, що відповідачем взагалі не було враховано трудову книжку та диплом як документ, що підтверджує стаж, всупереч вимогам чинного законодавства та наведеній судовій практиці, суд дійшов висновку, що подана позивачем заява про призначення пенсії підлягає повторному розгляду з урахуванням усіх наданих документів, зокрема відомостей, які містяться у трудовій книжці та в дипломі.
Разом з тим, з метою ефективного захисту прав позивача, керуючись приписами ч. 2 ст. 9 КАС України, якими передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог, при цьому, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У випадку, визначеному п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У межах заявлених підстав позову, при розгляді цієї справи, судом надавалась оцінка лише питанню неврахування періодів стажу позивача при вирішенні питання про призначення пенсії. Вказане виключало можливість перевірки всіх умов, визначених законом для прийняття позитивного рішення в користь позивача.
Тому, з метою захисту порушених прав та інтересів позивача суд приходить до висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 16.07.2025 року №045550030816 є протиправним та підлягає скасуванню, а відповідач зобов'язаний повторно розглянути заяву позивача з урахуванням усіх наданих документів, у тому числі трудової книжки серії НОМЕР_2 від 06.07.1987 року, та диплому НОМЕР_3 від 24.06.1987 року, з урахуванням висновків суду.
З урахуванням викладеного, враховуючи підтвердження обґрунтованості позовних вимог відповідними доказами, суд вважає, що позов належить задовольнити частково.
Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково, а тому підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір у сумі 968,96 грн.
Керуючись ст. 72-74, 77, 241-246, 250, 255, 260-262 КАС України суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр.Соборний, 158-Б, м.Запоріжжя, 69005, код ЄДРПОУ 20490012), третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 16.07.2025р. №045550030816.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.07.2025р. з урахуванням трудової книжки серії НОМЕР_2 від 06.07.1987 року, та диплому НОМЕР_3 від 24.06.1987 року, з урахуванням висновків суду.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр.Соборний, 158-Б, м.Запоріжжя, 69005, код ЄДРПОУ 20490012) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.
Суддя А.В. Савченко