18 листопада 2025 рокуСправа № 160/32594/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервисторг" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
13.11.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервисторг» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0539870901 від 30.09.2025 року в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервисторг» штрафу у розмірі 89 928, 00 грн.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 2 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Частиною 6 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
Згідно зі статтею 55 Кодексу адміністративного судочинства України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною 1 статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до частини 4 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю; ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
Частиною 1 статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
Згідно частини 1 статті 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.
Відповідно частини 2 статті 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Згідно частини 3 статті 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Отже, відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України, який є спеціальним процесуальним законом, обов'язковим документом для підтвердження повноважень адвоката як представника в адміністративному судочинстві є або відповідна довіреність, або ордер, що виданий відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Рада адвокатів України рішенням від 12 квітня 2019 року №41 затвердила Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції (далі - Положення № 41).
Пунктом 4 Положення № 41 передбачено, що ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Згідно з пунктом 11 Положення № 41 передбачено, що ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Приписами підпункту 12.1 пункту 12 Положення №41 імперативно визначено, що ордер містить наступні реквізити, зокрема прізвище, ім'я, по батькові або найменування особи, якій надається правнича допомога.
Як вбачається з позовної заяви, вона подана через систему “Електронний суд» і підписана Волошиним Андрієм Анатолійовичем.
На підтвердження своїх повноважень Волошиним Андрієм Анатолійовичем надано ордер на надання правничої допомоги серії АЕ №1443791 від 12.11.2025 року.
Водночас, у зазначеному ордері на надання правничої допомоги в графі "прізвище, ім'я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога" зазначено ТОВ «Сервисторог, в той час як позивачем є Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервисторг».
Наведене виключає, у даному випадку, можливість посилання на ордер, як на документ, що посвідчує повноваження адвоката на представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервисторг».
При цьому, жодних інших передбачених частиною 4 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України документів, які б могли підтвердити повноваження адвоката Волошина Андрія Анатолійовича представляти інтереси позивача, в тому числі підписувати і подавати позовну заяву до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від її імені, подані до суду матеріали не містять.
Звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, статті 16, 57 Кодексу адміністративного судочинства України та стаття 10 Закону України "Про судоустрій і статус суддів") передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги.
Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності таких повноважень на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд.
Таким чином повноваження Волошина Андрія Анатолійовича діяти від імені позивача не підтверджені в установленому законом порядку.
Зазначені обставини дають підстави для висновку, що позов підписано особою, яка не наділена у визначеному законом порядку його підписувати. Докази протилежного відсутні.
Згідно з вимогами пункту 3 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Оскільки відсутні належні докази на підтвердження повноважень особи, яка звернулась з позовною заявою, то позовна заява підлягає поверненню як така, що підписана особою, яка не має права її підписувати.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервисторг" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що згідно частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська