19 листопада 2025 рокуСправа №160/26149/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/26149/25 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
15 вересня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , правил військового обліку, даних про розшук ТЦК - незаконними;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , правил військового обліку, даних про перебування у розшуку ТЦК та повідомити Національну поліцію про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення для складання протоколу про адміністративну правопорушення.
Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку. Позивач зазначає, що відповідні відомості щодо нього внесені безпідставно, в зв'язку з чим його права порушені.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/26149/25 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/26149/25, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження), залучено до участі у справі другого відповідача.
03 жовтня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов лист, до якого долучено докази стосовно позивача.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, копію ухвали та позовну заяву з додатками отримав завчасно, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до положень ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Згідно електронного військово-облікового документа позивача «Резерв+» позивач перебуває на обліку у відповідача як військовозобов'язаний. При цьому в наявності відмітка «порушення правил військового обліку».
Вважаючи вищевказану поведінку відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України від 25.03.1992 №2232-XII Про військовий обов'язок і військову службу (далі Закон №2232-ХІІ).
Згідно з частинами першою, третьої статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до частин першої, третьої статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Частиною п'ятою статті 33 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (частина перша статті 34 Закону №2232-ХІІ).
На виконання ч. 5 статті 33 Закону №2232-ХІІ Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №1487 (далі - Порядок №1487), пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 16 березня 2017 року №1951-VIII Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).
За приписами частин восьмої, дев'ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
До Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Пункт 20-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII передбачає що до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.
З урахуванням зазначеного, відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію його бази даних.
При відкритті провадження у справі судом витребувано у відповідача:
1) відомості, а також засвідчені належним чином копії підтверджуючих документів, на підставі яких у військово-обліковому документі «Резерв+» ОСОБА_1 наявна позначка «порушення правил військового обліку»,
2) засвідчені належним чином копії підтверджуючих документів (протоколи, постанови і тд).
Відповідач у справі не подав відзив.
Натомість відповідач подав фотографію (при цьому не засвідчену), на якій від руки заповнено таблицю з відомостями про позивача. Підпису жодної посадової особи, печатки жодного суб'єкта владних повноважень на документі не має. За змістом цей документ є відомостями про факт оголошення позивача у розшук (які не є належним доказом з огляду на спосіб надання такої інформації), а не про підстави такого оголошення, однак саме таких підстав стосувалася вимога суду по надання документів. Отже, поданий документ не є доказом та не приймається судом, а навіть якби міг бути прийнятий - був би неналежним доказом, оскільки не підтверджує обставин, які входять в предмет доказування у справі.
Також відповідач надав звернення до органу поліції від 11.07.2023 року №12/2017 щодо доставлення позивача як громадянина, який вчинив адміністративне правопорушення, до ТЦК та СП.
Водночас, доказів вчинення адміністративного правопорушення відповідач так і не надав (постанови про притягнення до адміністративної відповідальності).
Отже, документи, на підставі яких наявна вищевказана відмітка, відповідач не надав, що належить тлумачити виключно як їх відсутність.
Також відповідач безпідставно в наданому до суду листі від 26.09.2025 року №10/7313 вказав, що направляє матеріали «адміністративної справи», адже будь-якого провадження з притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідач не надав (протокол про вчинення адміністративного правопорушення, відповідна постанова, докази вчинення адміністративного правопорушення).
Таким чином, відповідач забезпечив наявність щодо позивача в його військово-обліковому документі відмітки про порушення правил військового обліку, однак до адміністративної відповідальності позивач не притягався, відповідні докази відповідачем не надано ані на підтвердження правомірності своїх дії згідно ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, ані в зв'язку з їх витребуванням судом, що свідчить про те, що такі докази відсутні.
Оскільки такі обставини щодо позивача відсутні, відповідач протиправно встановив таку відмітку щодо позивача.
Відтак, відомості до Реєстру внесені безпідставно.
Тотожне правозастосування здійснене Третім апеляційним адміністративним судом у постанові від 14.10.2025 року у справі № 340/1860/25.
В свою чергу «розшукування» позивача є наслідком обліку позивача як такого, що порушив правила військового обліку, в зв'язку з чим задоволення вимог в цій частині є передчасним, оскільки правовідносини з цього питання після виключення відповідних відомостей щодо позивача ще не існували. При цьому позивач не оскаржував відповідне повідомлення органів Національної поліції.
Відповідно, з метою ефективного захисту прав позивача суд здійснює вихід за межі позовних вимог та визнає протиправними дії відповідача щодо обліку позивача як такого, що порушив правила військового обліку.
За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору. Отже, сплачений судовий збір не може бути стягнутий з відповідача, однак може бути повернутий позивачу за його клопотанням у відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір».
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 .
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 .
В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснювався.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко