18 листопада 2025 рокуСправа №160/12910/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Криворізька виправна колонія (80)» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
02.07.2025 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної установи «Криворізька виправна колонія (80)» (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)» щодо не здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні згідно постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 04.12.2024 року в адміністративній справі №160/15901/24;
- зобов'язати Державну установу «Криворізька виправна колонія (№80)» здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні згідно постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 04.12.2024 року в адміністративній справі №160/15901/24 з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податків доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою КМУ від 15 січня 2004 р. №44.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що відповідачем на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 04.12.2024 у справі №160/15901/24 не здійснено перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні, що в свою чергу і стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 відкрито провадження у справі №160/12910/25 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
28.05.2025 на адресу суду від представника відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що вимоги постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 04.12.2024 року в адміністративній справі №160/15901/24 були виконані відповідачем у повному обсязі, в свою чергу одноразова грошова допомога при звільненні не підлягала перерахунку оскільки позивача було звільнено 04.09.2023, тоді як рішенням зобов'язано здійснити перерахунок грошового забезпечення лише до 19.05.2023.
Згідно положень ст. 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що з 17.04.2018 року позивач проходив службу на посаді начальника відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи в Державній установі “Криворізька виправна колонія (№80)», мав спеціальне звання - капітан внутрішньої служби (середній начальницький склад), а з 31.05.2021 року - майор внутрішньої служби (старший начальницький склад).
04.09.2023 року наказом №148/ОС-23 позивача було звільнено зі служби в Державній кримінільно-виконавчій службі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України “Про Національну поліцію» (за власним бажанням).
18 червня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної установи “Криворізька виправна колонія (№80)», в якому, просив:
- визнати протиправними дії Державної установи “Криворізька виправна колонія (№80)» щодо відмови у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення за період з 17.04.2018 року по 31.12.2022 року з урахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Постанови КМУ від 17.07.2023 року №1078 з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податків доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою КМУ від 15.01.2004 року №44;
- зобов'язати Державну установу “Криворізька виправна колонія (№80)» здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 17.04.2018 року по 31.12.2022 року з урахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Постанови КМУ від 17.07.2023 року №1078 з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податків доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою КМУ від 15.01.2004 року №44;
- визнати протиправними дії Державної установи “Криворізька виправна колонія (№80)» щодо відмови у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку та виплати грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, інших виплат (матеріальна допомога для оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та одноразова грошова допомога при звільненні) за період з 29.01.2020 року по 04.09.2023 року з врахуванням множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2202 року та 01.01.2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМУ №705 від 30.08.2017 року з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податків доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою КМУ від 15.01.2004 року №44;
- зобов'язати Державну установу “Криворізька виправна колонія (№80)» здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, інших виплат (матеріальна допомога для оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та одноразова грошова допомога при звільненні) за період з 29.01.2020 року по 04.09.2023 року з врахуванням множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2202 року та 01.01.2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМУ №705 від 30.08.2017 року з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податків доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою КМУ від 15.01.2004 року №44.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.08.2024 у справі №160/12910/25
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи “Криворізька виправна колонія (№80)» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправними дії Державної установи “Криворізька виправна колонія (№80)» щодо відмови у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення за період з 17.04.2018 року по 31.12.2022 року з урахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Постанови КМУ від 17.07.2023 року №1078 з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податків доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою КМУ від 15.01.2004 року №44.
Зобов'язано Державну установу “Криворізька виправна колонія (№80)» здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 17.04.2018 року по 31.12.2022 року з урахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Постанови КМУ від 17.07.2023 року №1078 з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податків доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою КМУ від 15.01.2004 року №44.
Визнано протиправними дії Державної установи “Криворізька виправна колонія (№80)» щодо відмови у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку та виплати грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, інших виплат (матеріальна допомога для оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та одноразова грошова допомога при звільненні) за період з 29.01.2020 року по 04.09.2023 року з врахуванням множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2202 року та 01.01.2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМУ №705 від 30.08.2017 року з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податків доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою КМУ від 15.01.2004 року №44.
Зобов'язано Державну установу “Криворізька виправна колонія (№80)» здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, інших виплат (матеріальна допомога для оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та одноразова грошова допомога при звільненні) за період з 29.01.2020 року по 04.09.2023 року з врахуванням множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2202 року та 01.01.2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМУ №705 від 30.08.2017 року з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податків доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою КМУ від 15.01.2004 року №44.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.12.2024 року в адміністративній справі №160/15901/24 апеляційну скаргу Державної установи “Криворізька виправна колонія (№80)» - задоволено частково.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2024 р. в адміністративній справі №160/15901/24 - скасовано та ухвалено нове рішення.
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Державної установи “Криворізька виправна колонія (№80)» в частині не здійснення перерахунку та виплатити ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 р. до 19 травня 2023 р. (включно), обчисленого з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 р., з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податків доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою КМУ від 15 січня 2004 р. №44.
Зобов'язано Державну установу “Криворізька виправна колонія (№80)» здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 р. до 19 травня 2023 р. (включно), обчисленого з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 р., з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податків доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою КМУ від 15 січня 2004 р. №44.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
09.04.2025 позивач звернувся до Державної установи «Криворізька виправна колонія (80)» із заявою, в якій просив надати інформацію щодо перерахунку його одноразової грошової допомоги при звільненні.
Листом №80/10-3836 від 24.04.2025 відповідач повідомив, що постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.12.2024 року в адміністративній справі №160/15901/24 було зобов'язано Державну установу «Криворізька виправна колонія (80)» здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 29.01.2020 по 19.05.2023 включно, в свою чергу позивача було звільнено 04.09.2023. Тож, виплачена ОСОБА_1 одноразова грошова допомога при звільненні не підлягає перерахунку.
Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.
Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає що фактичною підставою звернення заявника до суду стало невиконання відповідачем постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 04.12.2024 року в адміністративній справі №160/15901/24.
Так, згідно з ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Отже, набрання постановою суду законної сили породжує наступні правові наслідки, а саме: вирішується спір між сторонами, постанова суду стає загальнообов'язковою, є незмінною та остаточною та може бути виконана примусово.
Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частина 1 статті 382 КАС України передбачає, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.
Отже, приписами ст. ст. 382, 383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та, за наслідками розгляду даного звіту, як один з можливих варіантів - накладення штрафу (ч. 1-2 ст. 382 КАС України); визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ч. 1 ст. 383 КАС України).
З аналізу норм статей 382-383 КАС України, вбачається виокремлення таких видів судового контролю за виконанням судового рішення, як зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (стаття 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України).
З огляду на викладене, суд зауважує, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст. 382, 383), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Таким чином, проаналізувавши предмет позову, а саме те, що позивач просить суд зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні, тобто яка вже була предметом розгляду справи №160/15901/24, суд дійшов висновку, що він фактично спрямований на належне виконання іншого судового рішення.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні згідно постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 04.12.2024 року в адміністративній справі №160/15901/24.
Також суд зазначає, що позивач має право здійснити відповідні дії щодо виконання вказаного рішення шляхом отримання виконавчого документа та звернення його до виконання у порядку Закон України "Про виконавче провадження".
В подальшому, якщо позивач вважатиме, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушуються його права, свободи чи інтереси, то він має право звертатись до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідною заявою, а не пред'являти новий адміністративний позов.
Відтак, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судових рішень, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Вищевказані висновки узгоджуються з висновками постанови Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 241-246, 250 КАС України, суд,-
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Державної установи «Криворізька виправна колонія (80)» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені ст. 295 КАС України.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А. Ю. Рищенко