20 листопада 2025 рокуСправа №160/9440/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" до Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" із позовною заявою до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.03.2025 №0001220402.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.03.2025 №0001220402 на підставі Акту про результати камеральної перевірки звітності за Формою 1-ВП «Про обсяги виробництва та обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» щодо виявлених помилок (порушень) ТОВ «Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро» за грудень 2024 року №67/32-00-04-04-02-06-36710304, яким встановлено, що за грудень 2024 року позивачем подано Звіт № 1-ВП з недостовірними даними, а саме: не відображено в розділі ІІІ «Обсяги отримання та відвантаження продукції/товарів» Звіту 1-ВП даних про відображення власно вироблену продукцію підприємствам оптової торгівлі в розрізі отримувачів (покупців) (не перенесено дані з гр. 10-15 розділу І в повному обсязі. Вказані обставини стали підставою для звернення до суд з даним позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2025 відкрито спрощене провадження у справі без повідомлення учасників справи.
На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі та здійнювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Положеннями ст.12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до ч.2 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При цьому, згідно з ч.3 ст.257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною 4 ст.257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, приписами КАС України визначено вичерпний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, при цьому всі інші справи можуть розглядатися судом як за правилами спрощеного позовного провадження, так і за правилами загального, у разі, якщо через складність або інші обставини таких справ недоцільно здійснювати їх розгляд у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з приписами ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засідання з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд звертає увагу відповідача, що дослідження доказів та доводів сторін здійснюється судом незалежно від того в порядку якого позовного провадження здійснюється розгляд справи, чи то з викликом сторін, чи то без виклику учасників справи, чи то в загальному позовному провадженні.
Проаналізувавши матеріали справи, суд доходить висновку, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності та не вимагає виклику учасників справи для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Враховуючи викладене, заява відповідача задоволенню не підлягає.
Одночасно суд зазначає, що відповідно до норм КАС України, призначення судом розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику осіб, не позбавляє права сторін викласти усі свої доводи та пояснення письмово, надавати будь-які докази та направляти їх на адресу суду.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків на підставі пп.75.1.1 п.75.1 ст.75та п.76.1 ст.76 Податкового Кодексу України проведено камеральну перевірку товариства з обмеженою код ЄДРПОУ 36710304) з питання перевірки звітності за Формою 1-ВП «Про обсяги виробництва та обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» щодо виявлених помилок (порушень) ТОВ «Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро» за грудень 2024 року, за результатами якої складено Акт камеральної перевірки від 08.01.2025 №67/32-00-04-04-02-06-36710304 .
Згідно з Актом, перевіркою встановлені порушення частини 3 статті 72 Закону України від 18.06.2024 року №3817- IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» та Порядку заповнення форми №1-ВП «Звіт про обсяги виробництва та обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 18.06.2024 №296, Звіт №1-ВП «Звіт про обсяги виробництва та обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» за грудень 2024 року подано з порушеннями його заповнення, в частині не відображення в розділі III «Обсяги отримання та відвантаження продукції/товарів» даних про відвантажену вироблену продукцію підприємствам оптової торгівлі в розрізі отримувачів (покупців) та як наслідок з недостовірними відомостями.
Так, у акті перевірки зафіксовано, що відповідно до частини 3 статті 72 Закону України від 18 червня 2024 року №3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон №3817) ліцензіати, які отримали ліцензії на право виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, на право ферментації тютюнової сировини, на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, щомісяця, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, подають звіти до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за формою та в порядку, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Наказом Міністерства фінансів України від 18.06.2024 №296 «Про затвердження форми №1-ВП «Звіт про обсяги виробництва та обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах», форми №1-ОП «Звіт про обсяги обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах», порядків їх заповнення та Кодів, одиниць виміру та видів продукцїї/товару», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.07.2024 за №1011/42356 (далі - Наказ №296) з 1 жовтня 2024 року запроваджено нові форми звітів, зокрема, форма №1-ВП «Звіт про обсяги виробництва та обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі - Звіт №1-ВП) та затверджено Порядок заповнення форми №1-ВП «Звіт про обсяги виробництва та обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі - Порядок №296).
Обов'язок суб'єктів господарювання звітувати до ДПСУ за формою Звіт №1-ВП встановлено ст.72 Закону №3817.
Згідно із пунктом 4 розділу І «Загальні положення» Порядку №296 виробники зазначають обсяг готової до споживання продукції/товару окремо: вироблену - у розділі І Звіту №1-ВП, та придбану/отриману - у розділі II Звіту № 1-ВП.
Отже, ліцензіати, які мають одночасно ліцензії на право виробництва та на право оптової торгівлі, зокрема, алкогольними напоями, починаючи зі звітного періоду вересень 2024 року, подають (з жовтня 2024) лише звіт, передбачений для виробників таких товарів (продукції), а саме Звіт форми №1- ВП.
При заповненні Звіту №1-ВП виробники продукції, які одночасно займаються оптовою торгівлею товарів (незалежно від видів продукції/товарів, що виготовляються, та видів продукції/товарів, придбаних/отриманих у інших - суб'єктів господарювання), зазначають: у розділі І Звіту №1 -ВП - інформацію про виробництва та обігу виробленої продукції та інформацію про інші надходження/повернення, у тому числі: від інших суб'єктів/іншим суб'єктам господарювання та імпорт, в інших митних режимах/реекспорт; у розділі II Звіту №1-ВП - інформацію про продукцію/товар, обсяг яких придбаний/отриманий в інших суб'єктів господарювання; у розділі III Звіту №1-ВП - інформацію про отриману та відвантажену продукцію/товар».
Наказом №296 затверджено форму №1-ВП та Порядок її заповнення, яким передбачено заповнення, зокрема розділу III «Обсяги отримання та відвантаження продукції/товарів». Так, Наказом №296 передбачено, що до розділу III переносяться дані (продукція/товари) з гр. 7 - 15 розділу І, які містять: гр. 7-9 «Інші надходження/повернення» та гр. 10-15 «Реалізація/повернення).
Також, до розділу III переносяться дані (товари) з гр. 5 - 9 розділу II, які містять: гр. 5 - 8 «Придбання/отримання (повернення (-)) товару» та гр. 9 «Реалізація/повернення (-) реалізованого товару».
За результатами проведеного аналізу форми №1-ВП «Звіт про обсяги виробництва та обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» за грудень 2024 року наданої 10.01 .2025 року (вх.№9407919784) ТОВ «АБК ДНІПРО» (код ЄДРПОУ 36710304) засобами телекомунікаційного зв'язку, встановлено, що звітність подана з порушеннями її заповнення та як наслідок з недостовірними відомостями.
За результатами перевірки Звіту за формою № 1-ВП за грудень 2025 року, поданого ТОВ «АБК Дніпро» від 10.01 .2025 року № 9407919784, встановлено, що звітність подана з недостовірними відомостями, а саме: ТОВ «АБК Дніпро» не відображено в розділі III «Обсяги отримання та відвантаження продукції/товарів» Звіту №1-ВП даних про відвантажену власно вироблену продукцію підприємствам оптової торгівлі в розрізі отримувачів (покупців) (не перенесено дані з гр. 10-15 розділу І в повному обсязі).
Таким чином, на порушення частини 3 статті 72 Закону №3817-IX та Порядку заповнення форми № 1-ВП «Звіт про обсяги виробництва та обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 18.06.2024 року №296, ТОВ «АБК Дніпро» подано звітність за формою №1-ВП «Звіт про обсяги виробництва та обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» за грудень 2024 року з недостовірними відомостями.
За результатами перевірки 11.03.2025 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001220402, відповідно до якого до позивача застосовані штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів у розмірі 24 000,00 грн.
Не погоджуючись з даним ППР, позивач звернувся до суд з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.
Відповідно до підпунктів16.1.3,16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) платник податків зобов'язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до підпункту20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Пунктом113.3 статті 113 Податкового кодексу України встановлено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
При цьому, на відповідача покладено обов'язок щодо контролю за дотриманням суб'єктами господарювання іншого законодавства, зокрема, Закону України № 3817-IX від 18.06.2024 р. Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон № 3817-I, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), що прямо передбачено статтею 72 цього Закону, відповідно до якої контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України є Закон України № 3817-IX від 18.06.2024 р. Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального".
Частиною 3 ст. 72 Закону № 3817-IX визначено, що Ліцензіати, які отримали ліцензії на право виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, на право ферментації тютюнової сировини, на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, щомісяця, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, подають до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за формою та в порядку, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, такі звіти: - звіт про залишки та обсяги обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
Наказом Міністерства фінансів України від 18.06.2024 р. № 296 « Про затвердження форми №1-ВП "Звіт про обсяги виробництва та обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах", форми N 1-ОП "Звіт про обсяги обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах", порядків їх заповнення та Кодів, одиниць виміру та видів продукції/товару» (далі -Наказ № 296) затверджено, зокрема, Порядок заповнення форми N 1-ВП "Звіт про обсяги виробництва та обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах".
Відповідно до Інструкції:
Порядок заповнення розділу I "Обсяги виробництва та обігу (у тому числі імпорту та/або експорту) продукції/товарів":
У графі 10 зазначається загальний обсяг продукції/товару, що реалізований/повернутий у звітному періоді, у тому числі:
у графі 11 зазначається обсяг, що реалізований у звітному періоді на внутрішньому ринку підприємствам оптової торгівлі;
у графі 12 зазначається обсяг, що реалізований у звітному періоді на внутрішньому ринку підприємствам роздрібної торгівлі;
у графі 13 зазначається обсяг, що реалізований у звітному періоді на внутрішньому ринку через місця роздрібної торгівлі виробника;
у графі 14 зазначається обсяг, що реалізований у звітному періоді на внутрішньому ринку іншим кінцевим споживачам (крім реалізованого через місця роздрібної торгівлі);
у графі 15 зазначається обсяг, що реалізований у звітному періоді на експорт магазинам безмитної торгівлі в інших митних режимах / реімпорт.
Порядок заповнення розділу III "Обсяги отримання та відвантаження продукції/товарів"
1. У графі 1 зазначається найменування юридичної особи або власне ім'я, прізвище фізичної особи - підприємця постачальника.
2. У графах 2, 4 зазначається код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи / ідентифікаційний (реєстраційний, обліковий) номер (код) нерезидента у країні реєстрації / реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта фізичної особи - підприємця постачальника/отримувача.
Серію (за наявності) та номер паспорта зазначають фізичні особи, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті.
3. У графі 3 зазначається найменування юридичної особи або власне ім'я, прізвище фізичної особи - підприємця отримувача.
4. У графі 5 зазначається кількість отриманої або відвантаженої продукції/товару. Окремими рядками здійснюється зазначення показників щодо одного коду продукції/товару, облік яких ведеться одночасно у різних одиницях виміру.
5. У графах 6 - 8 зазначаються коди, одиниці виміру та види отриманої або відвантаженої продукції/товару згідно з Кодами, одиницями виміру та видами продукції/товару, затвердженими цим наказом.
6. У графі 9 зазначається вид, а в графі 10 зазначається код продукції, на виробництво якої відвантажена продукція/товар, що зазначена у графах 5 - 8 розділу (зазначають виробники спирту та виноматеріалів) згідно з Кодами, одиницями виміру та видами продукції/товару, затвердженими цим наказом.
7. У графі 11 надаються необхідні пояснення (у разі їх наявності).
8. При заповненні цього розділу в розрізі інформації по розділах I, II спочатку заповнюються рядки з обсягами отриманої виробником продукції/товару, а потім заповнюються рядки з обсягами реалізованої виробником продукції/товару.
Положеннями п. 30 ч.2 ст. 73 Закону № 3817-IX визначено, що за неподання до органу ліцензування або несвоєчасне подання звіту, або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі за операціями з ввезення на митну територію України та/або вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, - 3 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Аналіз викладеного дає підстави для висновку про те, що законодавець визначив лише три випадки в разі настання яких до суб'єкта господарювання може бути застосовано відповідну фінансову санкцію, а саме :
-неподання звіту про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до органу виконавчої влади;
-несвоєчасне подання звіту про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до органу виконавчої влади;
-подання звіту з недостовірними відомостями, а саме про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до органу виконавчої влади.
Як вбачається з матеріалів справи, звітність щодо обсягів виробництва позивачем подавалася.
Законом № 3817-IX не надано визначення за які саме недостовірні відомості в звіті про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів передбачено відповідальність.
Крім цього, зміст Закону № 3817-IX не містить визначення поняття обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Судом встановлено, що одним з порушень позивача за що до нього було застосовано фінансову санкцію, є те, що подано Звіт № 1-ВП з недостовірними даними, а саме: не відображено в розділі III «Обсяги отримання та відвантаження продукції/товарів» Звіту №1-ВП даних про відвантажену власно вироблену продукцію підприємствам оптової торгівлі в розрізі отримувачів (покупців) - не перенесено дані з гр. 10-15 розділу І в повному обсязі.
Зі звіту вбачається, що позивач здійснив коректне та достовірне відображення даних в гр. 10-15 розділу І Звіту № 1-ВП.
Враховуючи зазначене, суд доходить висновку, що спосіб заповнення ним звітів не є тим порушенням, за яке законодавцем передбачено відповідальність, оскільки наявна помилка в заповненні граф не призвела до зазначення помилкових відомостей про обсяги виробництва та/або обігу алкогольних напоїв.
Відповідачем не було встановлено недостовірних відомостей саме щодо обсягу виготовлення та реалізації (придбання) алкогольних товарів.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що дані помилки не можуть вважатися недостовірними відомостями при наданні звітності, встановленої ст. 16Закону №3817-IX, оскільки недостовірними відомостями може вважатися тільки та інформація, яка суперечить фактичному стану, підтвердженому первинними документами, та даним, що містяться в інших звітах.
Такого підходу дотримується у своїй практиці і Європейський суд з прав людини. Зокрема у п.110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберга таксі Актіеболаг» та Вуліч проти Швеції» визначив, що «...адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».
Крім того, у справі «Новік проти України» (заява № 48068/06, п. 19) ЄСПЛ зробив висновок, що надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога «якості закону'у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для убезпечення від будь-якого ризику свавілля.
Вимога щодо «якості закону» та обов'язок суду застосувати найбільш сприятливий для особи спосіб тлумачення закону, який не відповідає визначеним критеріям якості закону, ґрунтуються передусім на положеннях ч. 1ст. 57 Конституції України, яка встановлює, що "кожному гарантується право знати свої права і обов'язки". Із цієї конституційної норми відомо те, що у випадку встановлення судом того факту, що закон сформульований у спосіб, який не дозволяє особі знати свої права і обов'язки, застосування (тлумачення) такого закону повинно відбуватися судом на користь особи, яку позбавили (звузили) на підставі цього закону певного права або встановили (розширили) для неї нові обов'язки.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010 констатував, що одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.
Схожі за своєю природою норми-гарантії містяться також у Податковому кодексі України: законодавство України ґрунтується, зокрема, на презумпції правомірності рішень платника податків в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (підпункт 4.1.4 пункту 4.4 ст. 4); у разі коли норма цього Кодексучи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів, чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків (пункт 56.21 ст. 56).
Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Аналогічна позиція стосовно обов'язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Враховуючи положення статті 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2422,40 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.03.2025 р. №0001220402 - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 11.03.2025 №0001220402.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Маковська