21 листопада 2025 року ЛуцькСправа № 140/10198/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Андрусенко О. О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання протиправними дій щодо ненарахування та невиплати підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на те риторії радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 45 Закону України від 19.11.2024 №4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (далі - Закон №4059-IX) в сумі 2361,00 грн; зобов'язання здійснити з 01.01.2025 нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території гарантованого добровільного відселення у розмірі, визначеному статтею 45 Закону №4059-IX в сумі 2361,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, є непрацюючим пенсіонером та постійно проживає в зоні гарантованого добровільного відселення; на виконання рішення суду від 02.03.2023 у справі №140/116/23 відповідач проводив їй виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-ХІІ).
Позивач вважає, що з 01.01.2025 відповідач протиправно не виплачує їй доплату до пенсії у розмірі, встановленому статтею 45 Закону №4059-IX, - 2361,00 грн, оскільки після 01.01.1993 вона не змінювала місця проживання за межі зони гарантованого добровільного відселення. Відсутність в Єдиному державному демографічному реєстрі відомостей про проживання в зоні гарантованого добровільного відселення з 31.08.2004 по 16.09.2004 пов'язана із зміною місця проживання з смт. Маневичі в село Хряськ Маневицького району Волинської області.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
У відзиві на позовну заяву відповідач у задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що приписами статті 45 Закону №4059-IX з 01.01.2025 на період воєнного стану по-новому визначено коло осіб, які мають право на відповідні доплати, розмір цих виплат та порядок їх встановлення. Оскільки відомості щодо проживання позивача на радіоактивно забрудненій території у проміжки часу з 31.08.2004 по 16.09.2004 не підтверджуються витягом з реєстру територіальної громади та за результатами звірки відомостей в Єдиному державному демографічному реєстрі інформація про проживання позивача у зоні гарантованого добровільного відселення у вказаний період відсутня, тому з цих підстав спірна доплата позивачу встановлена не була.
Інших заяв по суті справи від сторін не надходило.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус особи, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), перебуває на обліку в органах ПФУ як одержувач пенсії за віком та у спірний період не перебуває у трудових відносинах, що не є спірним та підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , трудовою книжкою позивача.
Відповідно до витягу з реєстру Маневицької територіальної громади від 30.06.2025 позивач проживала в населених пунктах Волинської області у такі періоди: з 01.01.1980 по 27.06.1989 в селі Хряськ, з 27.06.1989 по 31.08.2004 в селищі Маневичі, з 16.09.2004 по даний час в селі Хряськ, які відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106, віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 02.03.2023 у справі №140/116/23, яке набрало законної сили 04.04.2023, зокрема, зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області провести з 29.06.2022 нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, яка проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону №796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет на відповідний рік).
Починаючи з 01.01.2025 позивачу припинено виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, передбачене статтею 39 Закону №796-ХІІ, що не є спірним.
Листом від 04.08.2025 ГУ ПФУ у Волинській області, у відповідь на звернення позивача, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 27.12.2024 №1524 «Деякі питання здійснення у 2025 році на період воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення» (далі - Постанова №1524), повідомило, що в Єдиному демографічному реєстрі наявні відомості про проживання позивача з 01.01.1980 по 31.08.2004 та з 16.09.2004 по даний час в зоні гарантованого добровільного відселення, питання встановлення доплати буде розглянуто після надходження актуальних даних (оновлених) відомостей Єдиного державного демографічного реєстру, що підтверджують факт проживання.
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Статтею 45 Закону №4059-ІХ установлено, що у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплата непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, встановлюється за умови, що такі особи проживали або працювали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення, станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року, у зв'язку з чим особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Доплата за проживання на зазначених територіях встановлюється у розмірі 2361 гривня.
Особам, які після аварії на Чорнобильській АЕС (26 квітня 1986 року) самостійно або у встановленому законодавством порядку за направленнями обласних державних адміністрацій змінили місце проживання за межі зон безумовного (обов'язкового) відселення або гарантованого добровільного відселення та в подальшому повернулися на постійне місце проживання до цих зон, а також особам, які зареєстрували своє місце проживання чи переїхали на постійне місце проживання до зазначених зон після аварії на Чорнобильській АЕС, доплата за проживання в таких зонах не встановлюється.
Виплата доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення непрацюючим пенсіонерам припиняється після залишення особою свого місця постійного проживання на зазначених територіях та декларування/реєстрації місця проживання за межами зон безумовного (обов'язкового) відселення та зон гарантованого добровільного відселення, що підтверджується відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів.
Для встановлення виплат, передбачених цією статтею, Пенсійному фонду України забезпечити звірення відомостей про постійне місце проживання одержувачів доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення із відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів для продовження чи припинення відповідних виплат, а також приведення розмірів доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення та пенсійних виплат у відповідність із цією статтею.
Відповідно до статті 45 Закону №4059-IX Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №1524, пунктами 1, 1-1 якої установлено, що у 2025 році факт проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 26 квітня 1986 р. чи у період з 26 квітня 1986 р. до 1 січня 1993 р. для встановлення, продовження чи припинення доплат, передбачених статтею 45 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік», у разі відсутності відповідних відомостей у Єдиному державному демографічному реєстрі, відомчій інформаційній системі Державної міграційної служби, Реєстрі територіальної громади та в інших державних реєстрах встановлюється органами Пенсійного фонду України за сукупності таких обставин:
особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи;
у Єдиному державному демографічному реєстрі, відомчій інформаційній системі Державної міграційної служби відсутні відомості про зміну місця проживання такою особою у період після 1 січня 1993 року.
Установлено, що у 2025 році виплата за проживання на забруднених територіях встановлюється у розмірі, передбаченому статтею 45 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік», як самостійна доплата до пенсії, на яку має право особа згідно із законом.
Отже, у зв'язку із набранням чинності з 01.01.2025 Законом №4059-ІХ, змінилося правове регулювання правовідносин щодо здійснення у 2025 році на період воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення. Статтею 45 Закону №4059-ІХ чітко регламентовано розмір та підстави виплати у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення.
При цьому, особам, які після 01.01.1993 змінили місце проживання за межі зон безумовного (обов'язкового) відселення або гарантованого добровільного відселення та в подальшому повернулися на постійне місце проживання до цих зон, доплата за проживання в таких зонах не встановлюється.
З листа ГУ ПФУ у Волинській області від 04.08.2025 та доводів відзиву на позовну заяву видно, що позивачу з 01.01.2025 не була встановлена доплата в сумі 2361,00грн відповідно до статті 45 Закону №4059-ІХ з тих підстав, що в Єдиному демографічному реєстрі відомості про проживання позивача з 31.08.2004 по 16.09.2004 в межах зони гарантованого добровільного відселення відсутні.
Водночас, відповідно до витягу з реєстру Маневицької територіальної громади, позивач у період з 01.01.1980 по 27.06.1989 була зареєстрована в селі Хряськ Камінь-Каширського (колишнього Маневицького району) Волинської області, з 27.06.1989 по 31.08.2004 в селищі Маневичі Камінь-Каширського (колишнього Маневицького району) Волинської області, з 16.09.2004 по даний час в селі Хряськ Камінь-Каширського (колишнього Маневицького району) Волинської області та вказані населені пункти відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106, віднесені до зони гарантованого добровільного відселення.
Стосовно відсутності в Єдиному державному демографічному реєстрі відомостей про проживання позивача в зоні гарантованого добровільного відселення протягом незначного часу (з 31.08.2004 по 16.09.2004), то суд бере до уваги доводи позивача про те, що це пов'язано із зміною місця проживання з смт. Маневичі в село Хряськ Волинської області, та у вказаний період відомості про те, що позивач змінила місце проживання за межі зони гарантованого добровільного відселення та в подальшому повернулася на постійне місце проживання до цієї зони відсутні.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що позивач ОСОБА_1 має право на отримання доплати у розмірі 2361,00грн відповідно до статті 45 Закону №4059-ІХ з огляду на наявність у неї статусу потерпілої від Чорнобильської катастрофи та непрацюючої пенсіонерки, факту постійного проживання в зоні гарантованого добровільного відселення, яке не змінювалося, а відмова відповідача у виплаті з 01.01.2025 вказаної доплати є протиправною. З цих підстав позовні вимоги належить задовольнити у спосіб визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті з 01.01.2025 позивачу доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 45 Закону № 4059-ІХ, в сумі 2361,00грн, та зобов'язання відповідача здійснити з 01.01.2025 нарахування та виплату позивачу доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 45 Закону № 4059-ІХ, в сумі 2361,00грн.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01.01.2025 доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», в сумі 2361,00 грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 01.01.2025 нарахування та виплату доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», в сумі 2361,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять грн. 20 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 6, код ЄДРПОУ 13358826).
Суддя О. О. Андрусенко