Справа № 588/1348/25
Провадження № 1-кп/588/150/25
21 листопада 2025 року м. Тростянець
Тростянецький районний суд Сумської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025205490000055 від 07.07.2025 відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тростянець Сумської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 390-1 КК України,
сторони кримінального провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
захисник ОСОБА_5 ,
Суд визнав доведеним, що рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 25.06.2025 відносно ОСОБА_3 , було видано обмежувальний припис, яким встановлені заходи тимчасового обмеження його прав, а саме: заборонено перебувати в місці спільного проживання (перебування) з ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонено контактувати із ОСОБА_6 як особисто, так і через третіх осіб.
Будучи обізнаним з даним рішенням суду та знаючи про покладені на нього заборони, ОСОБА_3 в період з 03.07.2025 по 07.07.2025 продовжив проживати спільно з ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , де був виявлений начальником сектору превенції ВП №1 (м. Тростянець) Охтирського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_7 та неодноразово попереджений про можливість притягнення його до кримінальної відповідальності в разі продовження невиконання обмежувального припису.
Таким чином, ОСОБА_3 , являючись особою, відносно якої рішенням суду видано обмежувальний припис та встановлені заходи тимчасового обмеження у виді заборони перебувати в місці спільного проживання (перебування) з ОСОБА_6 та контактувати із нею, будучи проінформованим про кримінальну відповідальність за умисне невиконання обмежувального припису, при цьому маючи реальну можливість його виконання, умисно не виконував установлені судом заходи тимчасового обмеження його прав.
Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за статтею 390-1 КК України, як умисне невиконання обмежувального припису особою, щодо якої такі заходи застосовані судом.
Визнавши на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності його позиції, роз'яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, суд обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, а також матеріалів, що стосуються вирішення питання речових доказів.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 за пред'явленим йому обвинуваченням за ст. 390-1 КК України винуватим себе визнав повністю та погодився з його правовою кваліфікацією, не оспорив обставин, викладених в обвинувальному акті, і суду пояснив, що був обізнаний про виданий судом обмежувальний припис, але проживав з матір'ю в одному господарстві по АДРЕСА_1 , оскільки йому не було де жити. Проживав у літній кухні господарства. Йому роз'яснювали, що за невиконання припису настає кримінальна відповідальність. На даний час строк дії рішення про обмежувальний припис закінчився та він проживає з матір'ю, не свариться з нею. У вчиненому щиро розкаюється.
Показання обвинуваченого щодо скоєння кримінального правопорушення не містять протиріч і підтверджують повністю обставини пред'явленого обвинувачення.
За таких обставин, суд вважає вину ОСОБА_3 у пред'явленому обвинуваченні доведеною повністю.
При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує тяжкість та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, яке належить до кримінальних проступків, характер вчиненого діяння, особу обвинуваченого, який не працює, раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.
Як пом'якшуючу покарання обставину суд відповідно до статті 66 КК України визнає щире каяття обвинуваченого, який висловив критичну оцінку своєї поведінки шляхом повного визнання вини та готовності нести кримінальну відповідальність.
Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до статті 67 КК України, не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує також вимоги ст. 65 КК України щодо призначення судом покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, з урахуванням того, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Враховуючи сукупність зазначених обставин, суд приходить до висновку, що покарання обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити найменш суворий вид покарання передбачений санкцією ст. 390-1 КК України у виді пробаційного нагляду на строк один рік.
Суд вважає, що саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України, зокрема: СD-диск із відеофайлами, який знаходиться в матеріалах кримінального провадження № 12025205490000055 - необхідно залишити в матеріалах кримінального провадження.
Процесуальні витрати відсутні.
Клопотання про застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не заявлено.
На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 7, 349, 368-374, 392, 395 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 390-1 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано посаду (роботу); виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази: СD-диск із відеофайлами, який знаходиться в матеріалах кримінального провадження № 12025205490000055 - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Сумського апеляційного суду через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.
Суддя ОСОБА_1