Справа № 583/5461/25
1-кп/583/485/25
"21" листопада 2025 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілої - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
його захисника, адвоката - ОСОБА_6 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду №5 в м. Охтирці кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025205480000229 від 13.11.2025 р., по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Харків,зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , освіта середня, одруженого, що не працює, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 ч. 1 КК України, суд,
12.11.2025 близько о 18:40 годині ОСОБА_5 та ОСОБА_4 перебували за місцем спільного мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , де між ними на грунті раптово виниклих неприязних відносинах виник конфлікт.
Під час даного конфлікту ОСОБА_5 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, спрямовані на умисне спричинення тілесних ушкоджень та бажаючи їх настання тримаючи у правій руці чашку кинув її в обличчя ОСОБА_4 .
Внаслідок вищевказаних протиправних дій ОСОБА_5 , відповідно до висновку експерта № 540 від 17.11.2025 потерпілій ОСОБА_4 заподіяно тілесне ушкодження у вигляді садно виличної ділянки справа. Дане тілесне ушкодження по тривалості розладу здоров'я кваліфікуються як легке тілесне ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я так як мають незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше як шість днів (відповідно до пунктів 2.3.2.б, 2.3.5. правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.95 p.).
ОСОБА_5 , наносячи ОСОБА_4 тілесні ушкодження, усвідомлював протиправність своїх дій, передбачав настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді порушення анатомічної цілісності тканин тіла потерпілої та бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом.
Таким чином, своїми умисними, протиправними діями, обвинувачений ОСОБА_5 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження.
Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні заявила клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ст. 46 КК України та просить закрити справу відносно ОСОБА_5 , оскільки вони примирилися з обвинуваченим, матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого вона не має, шкода їй відшкодована.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 , пояснив, що йому зрозуміла суть обвинувачення, вину визнав повністю, щиро розкаюється та просить звільнити його від кримінальної відповідальності за ст. 46 КК України у зв'язку з тим, що він (обвинувачений) примирився з потерпілою та відшкодував потерпілій завдані ним збитки.
Заслухавши думку прокурора, яка не заперечує проти клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 , дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 285 КПК України - особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до вимог статті 44 КК України - особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 46 КК України - особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Розглядаючи вказане питання, суд виходить із роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться у постанові «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23 грудня 2005 року, згідно яких, закриття кримінальної справи зі звільненням від кримінальної відповідальності можливе лише в разі вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК, та за наявності визначених у законі правових підстав, вичерпний перелік яких наведено у ч. 1 ст. 44 КК України.
Згідно п. 4 вказаної Постанови - примирення винної особи з потерпілим (потерпілими) належить розуміти як акт прощення її ним (ними) в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів. Звільнення винної особи від кримінальної відповідальності та закриття справи у зв'язку з примиренням із потерпілим можливе тільки в разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди. За наявності передбачених у ст. 46 КК підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
Санкцією ч. 1 ст. 125 КК України передбачена відповідальність у вигляді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк до двохсот годин, або виправних робіт на строк до одного року.
Згідно з ч. 2 ст. 12 КК України - кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Таким чином, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, відноситься до категорії кримінального проступку.
Як вбачається з матеріалів даної кримінальної справи ОСОБА_5 раніше не судимий.
Обвинувачений ОСОБА_5 примирився з потерпілою та відшкодував завдані ним збитки, що підтверджується заявою потерпілої ОСОБА_4 .
Згідно ч. 1 ст. 286 КПК України - звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Таким чином, враховуючи, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , дійсно мало місце, воно містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, і ОСОБА_5 винний у його вчиненні, та наявні визначені ст. 46 КК України підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності, суд вважає за необхідне звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності та закрити провадження у справі.
Разом з цим, відповідно до вимог ч. 1 ст. 91-1 КК України, в інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені такі обов'язки: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства; 2) обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності; 3) заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв'язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин; 4) заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб; 5) направлення для проходження програми для кривдників або пробаційної програми.
Враховуючи вчинення ОСОБА_5 насильства по відношенню до потерпілої, суд приходить до висновку, що в інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з насильством, необхідно застосувати до обвинуваченого ОСОБА_5 обмежувальні заходи, поклавши на нього обов'язок, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України, а саме: направити його для проходження програми для кривдників на строк один місяць.
Суд вважає, що такі обмежувальні заходи, із покладенням обов'язку, будуть сприяти виправленню обвинуваченого, покращенню психологічного здоров'я потерпілого.
На підставі викладеного, керуючись ст. 46 КК України, ст.ст. 284, 285, 286, 288, 369-372 КПК України, суд -
ОСОБА_5 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, у зв'язку з примиренням з потерпілою за ст. 46 КК України.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025205480000229 від 13.11.2025 р. за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України - закрити.
Застосувати до ОСОБА_5 обмежувальні заходи, передбачені п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України, строком на один місяць, а саме: направити ОСОБА_5 для проходження програми для кривдників.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя Охтирського міськрайонного суду ОСОБА_1