Справа № 583/4398/25
2/583/1588/25
21 листопада 2025 року м. Охтирка
Охтирський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючої судді Соколової Н.О.,
з участю секретаря судового засідання Верби Н.О.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Білери П.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №6 в м. Охтирка у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Охтирської міської ради про встановлення факту постійного проживання та користування житлом,
23.09.2025 представник позивача - адвокат Білера П.П. звернувся до суду з вказаним позовом і просив встановити ОСОБА_1 факт її постійного проживання та користування житлом - квартирою АДРЕСА_1 .
В обґрунтуванні вимог вказав, що позивачка з часу свого народження, а саме з ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає у квартирі АДРЕСА_1 . Квартира не приватизована і обліковується на балансі Управління капітального будівництва та житлово - комунального господарства Охтирської міської ради.
На даний час позивачка проживає у квартирі сама з малолітньою донькою - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Раніше у зазначеній квартирі проживали бабуся позивачки - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , дідусь позивачки - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , мати позивачки ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 . Також у квартирі проживав брат матері позивачки - ОСОБА_6 , який заочним рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 13.07.2023 у справі №583/1282/233 провадження 2/583/369/23 визнаний таким, що втратив право на користування цією квартирою, оскільки не проживав у ній більше семи років.
Ордер на вселення у квартиру отримувала бабуся позивачки ОСОБА_3 .
Оскільки позивачка постійно проживає в квартирі з моменту народження, вона вирішила її приватизувати, у зв'язку з чим звернулася з відповідною заявою до Виконавчого комітету Охтирської міської ради.
Однак їй пояснили, що для приватизації квартири крім інших документів, ордер на вселення в дану квартиру, але ордер у сім'ї ОСОБА_1 не зберігся, тобто ордер втрачений невідомо коли та за невідомих обставин.
Позивачка звернулася до Відділу з питань державної реєстрації Охтирської міської ради за заявою з проханням надати їй копію ордеру на вселення у квартиру, але отримала відповідь, що ордер відсутній.
При зверненні до Виконавчого комітету Охтирської міської ради з заявою стосовно приватизації квартири, але у приватизації було відмовлено через відсутність у документах ордеру на вселення у квартиру та було роз'яснено позивачці право звернення до суду із заявою про встановлення факту проживання у квартирі на законних підставах.
На підставі вищевикладеного просила задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 24.09.2025 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження і призначено підготовче судове засідання.
16.10.2025 підготовче судове засідання закрито та справу призначено до судового розгляду.
В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали з мотивів, викладених у позовній заяві.
Крім того, представник позивачки у суді зазначив, що без встановлення даного факту ОСОБА_1 не зможе реалізувати своє право на приватизацію квартири, у котрій проживає від народження, інший досудовий спосіб регулювання цього питання відсутній, тому просив задовольнити позов.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просив провести судові засідання без його участі, вирішення позовних вимог залишив на розсуд суду.
Допитана в суді ОСОБА_7 пояснила, що з 2016 вона є керівником ПП «Жилкомсервіс», який обслуговує будинок по АДРЕСА_2 , в якому проживає ОСОБА_1 . Зазначила, що позивачка постійно сама сплачує за послуги, що надаються підприємством, проживає у квартирі як власниця. Раніше в цій квартирі позивачка проживала разом з батьками, потім родичі померли, а вона залишилася проживати. Квартиру видавали родичам ОСОБА_1 на підставі ордеру, який був на підприємстві до 2016 року. Потім всі документи на право власності на квартири передалися до Центру адміністративних послуг. Безперервно позивачка проживає років з чотири, а до цього виходила заміж і проживала у чоловіка. Постійно була зареєстрована до 2015, потім була знята з реєстрації, оскільки навчалася, а з 2016 знову зареєструвалася у вищезазначеній квартирі. На даний час ОСОБА_1 проживає у квартирі з дитиною.
Свідок ОСОБА_8 пояснила суду, що є бабусею ОСОБА_1 . Також пояснила, що квартиру у 1990 отримала друга бабуся позивачки - ОСОБА_3 , як працівниця швейної фабрики. Вони проживали у квартирі у чотирьох: ОСОБА_3 , її чоловік, дочка ОСОБА_9 і син ОСОБА_10 . Син свідка одружився на ОСОБА_11 у 1999. Сім років син свідка і його дружина знімали квартиру де і проживали. У 2005 мати позивачки ОСОБА_9 вбила сина свідка, була осуджена і відбувала покарання. ОСОБА_8 забрала до себе жити онучку ОСОБА_12 . ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3 , у квартирі залишився проживати сам ОСОБА_13 , оскільки їх син ОСОБА_10 вже одружився і вже там не проживав. Позивачка була постійно зареєстрована у квартирі по АДРЕСА_2 , хоча проживала із свідком, оскільки була маленькою. Потім з тюрми повернулася ОСОБА_14 - мати позивачки і забрала від свідка ОСОБА_15 . Вони проживали у тій квартирі. ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_9 і ОСОБА_15 залишилася там проживати. Також зазначила, що позивачка весь час була зареєстрована у тій квартирі, а виписувалася лише коли навчалася у м. Суми.
В суді допитана свідок ОСОБА_16 , яка пояснила, що є тіткою позивачки. Свідок зазначила, що ОСОБА_1 проживає за адресою АДРЕСА_3 . У цій квартирі племінниця свідка була зареєстрована від народження, там проживали її бабуся і дідусь по материнській лінії. Цю квартиру отримала її бабуся, яка працювала на швейній фабриці.
Суд, з'ясувавши фактичні обставини справи, вислухавши пояснення позивача та його представника, покази свідків, дослідивши письмові докази у справі, дійшов такого.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 ( до заміжжя ОСОБА_17 ) зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 ( а.с. 6, 7).
За цією ж адресою зареєстрована донька позивачки ОСОБА_2 ( а.с.8, 9).
Відповідно до довідки, виданої ПП «Жилкомсервіс» ОСОБА_1 зареєстрована та фактично проживає за адресою АДРЕСА_3 та має склад сім'ї: донька ОСОБА_2 , 2023 року народження ( а.с. 10).
Як вбачається з технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 , замовником є ОСОБА_1 ( а.с. 11).
Згідно з поквартирної карточки , яка була заведена на квартиру АДРЕСА_1 , наймачем квартири зазначена ОСОБА_18 . Члени сім'ї, які зареєстровані у вказаній квартирі: чоловік - ОСОБА_4 , дочка - ОСОБА_19 , син ОСОБА_20 , онучка ОСОБА_17 .
Відповідно до цієї ж довідки, позивачка, яка до заміжжя мала прізвище ОСОБА_17 , була знята з реєстрації 11.09.2015 та знову зареєстрована 21.01.2016.
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_5 , що підтверджується відповідними свідоцтвами про смерть ( а.с. 13, 14, 15).
Заочним рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 13.07.2023 ОСОБА_6 визнано таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 ( а.с. 16).
Згідно з листом - відповіддю виконавчого комітету Охтирської міської ради на заяву ОСОБА_1 від 08.07.2025 №4075/01-05 щодо приватизації квартири АДРЕСА_1 , у наданих на приватизацію квартири відсутній ордер, без якого приватизація квартири не можлива. Роз'яснено, що для встановлення факту проживання у цій квартирі, ОСОБА_1 необхідно звернутися до суду ( а.с. 18).
Як встановлено судом в судовому засіданні, позивачка зверталася до відділу з питань державної реєстрації Охтирської міської ради стосовно надання їй копії ордеру, однак отримала письмову відповідь про те, що за відомостями відділу з питань державної реєстрації Охтирської міської ради, ордери на отримання житлових приміщень отримані від ПП «Жилкомсервіс», згідно з актом приймання передачі №1 від 29.03.2016, ордер, виданий на квартиру за адресою АДРЕСА_3 - відсутній ( а.с. 17).
Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
З указаного вбачається, що законом передбачено вставлення юридичних фактів щодо виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, до яких відносяться й факти, що породжують право особи на приватизацію.
Статтею 345 ЦК України передбачено, що фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Відповідно частини першої статті 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і та ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.
У ч.ч. 1, 4 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06.1992 № 2482-XII передбачено, що до членів сім'ї наймача включаються лише громадяни, які постійно проживають в квартирі. Право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах.
Так, судом встановлено, що позивачка зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1 з 22.02.2000 по 11.09.2015 та з 21.01.2016 по теперішній час, як член сім'ї наймача.
Крім цього, як зазначили свідки в судовому засіданні, позивачка проживає і користується вказаним житлом безперервно протягом останніх 4 років.
Відповідно до ст.. 29 Цивільного кодексу України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Згідно з абз. 5 ст. 3 Закону Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» № 1382-IV, місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає постійно або тимчасово.
Водночас визначення терміну «постійне місце проживання» в чинному законодавстві відсутнє.
У абз. 5 ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 № 1382-IV (далі - Закон № 1382-IV) в редакції за період з 11.12.2003 по 02.09.2014 зазначалося, що місце проживання - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.
Користуванням слід вважати фактичне проживання в житловому приміщенні, яке може бути закріплене юридично шляхом реєстрації або на підставі інших документів, таких як договір найму, право власності, рішення суду, або ордер на службове житло.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Так, на підтвердження позовних вимог позивачем надано достатньо письмових доказів, а також допитані свідки позивача, тому суд доходить до висновку, що ОСОБА_1 фактично проживає та фактично користується квартирою АДРЕСА_4 .
Керуючись статтями 2,12,13,76-81,89,258,259,263-265,268,273,354ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Встановити факт постійного проживання та користування житлом - квартирою АДРЕСА_4 ОСОБА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Виконавчий комітет Охтирської міської ради Охтирського району Сумської області, адреса: вул. Незалежності, 11, м. Охтирка, Сумська область, ЄДРПОУ 36467402.
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області Наталія СОКОЛОВА