Провадження № 2/582/214/25
Справа № 582/1080/25
Копія
"21" листопада 2025 р.
Недригайлівський районний суд Сумської області у складі:
головуючого судді - Жмурченка В.Д.,
за участю секретаря - Коваль В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Недригайлів в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача Лисенко О.С. звернулась до суду із цим позовом та просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" заборгованість за кредитним договором № 19.11.2024-100002251 від 19.11.2024 у розмірі 36400,000 грн та витрати по сплаті судового збору.
Обгрунтовує свої вимоги тим, що 19.11.2024 між ТОВ "Споживчий Центр" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 19.11.2024-10000251, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 17000,00 грн, строком на 155 днів, зі сплатою відсотків. ТОВ "Споживчий Центр" виконало свою частину умов кредитного договору в повному обсязі. Відповідач порушив взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим станом на дату подання позову у нього виникла перед позивачем заборгованість в загальному розмірі 36400,00 грн, з яких: тіло кредиту 17000,00 грн, відсотки 9370,00 грн, комісія 1530,00 грн, неустойка 8500,00 грн. Тому просить суд стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ "Споживчий Центр" 36400,00 грн заборгованості за кредитним договором та витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.
Ухвалою Недригайлівського районного суду Сумської області від 01.09.2025 провадження по справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явилась, у позовній заяві просила позов розглянути без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник, адвокат Зачепіло З.Я., у судове засідання не прибули, остання подала суду відзив на позовну заяву (а.с. 60-69), в якому зазначила, що відповідач позов не визнає, вважає, що позовна заява про стягнення кредитної заборгованості, подана ТОВ "Споживчий центр" до ОСОБА_1 , з порушенням норм матеріального та процесуального права, є необгрутованою та передчасною.
Зазначає, що 19.11.2024 ТОВ "Споживчий центр" було надано ОСОБА_1 фінансову послугу шляхом укладення кредитного договору № 19.11.2024-100002251 про надання споживчого кредиту. Звертає увагу суду, що зазначений договір не містить ознак кредитного договору. Просить врахувати той факт, що надана копія договору не містить підпису ОСОБА_1 , так само як і графік платежів та паспорт споживчого кредиту не містять підпису відповідача, що свідчить про те, що відповідача не ознайомлювали з умовами кредитування. Крім того, суду не надано доказів перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача (рахунок, виписка).
Також зазначає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами розміру наявної суми заборгованості за кредитним договором, що є обов'язком позивача. Заявлені позивачем суми процентів до стягнення не грунтуються на умовах договору і наданому позивачем розрахунку, а тому і не підлягають задоволенню. Позивачем також не надано суду первинних бухгалтерських документів відносно видачі кредита та його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки та ін.), тому немає підстав вважати, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем, зазначені в розрахунку та довідці, є правильними.
Також звертає увагу суду, що розмір нарахованих відсотків, значно перевищує розмір заборгованості за кредитом.
У зв'язку з наведеним, у задоволенні позовних вимог просила відмовила повністю, а провадження в справі - закрити.
Розгляд справи просила проводити без участі її та відповідача, про що надала відповідну заяву (а.с. 70).
Представником позивача ОСОБА_2 , за допомогою системи "Електронний суд", подано до суду відповідь на відзив (а.с. 75-89), з якої слідує, що між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір шляхом: 1) отримання/ознайомлення відповідача з Пропозицією про укладення кредитного договору (оферта) (кредитної лінії) від 19.11.2024; 2) подання відповідачем Заявки кредитного договору № 19.11.2024-100002251 (кредитної лінії) від 19.11.2024; 3) надсилання відповідачем Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №19.11.2024-100002251 (кредитної лінії) від 19.11.2024. Тобто Кредитний договір №19.11.2024-100002251 від 19.11.2024р. було укладено у електронній формі, яка законодавчо прирівнюється до письмової.
Стороною відповідача документи, що складають Кредитний договір підписувались за допомогою одноразового ідентифікатора, який надсилався у смс-повідомлені на номер, вказаний останнім, як фінансовий, що підтверджується інформацією з Довідки ТОВ «СМ Універсал»: «на номер НОМЕР_2 19.11.2024 о 20:10:57 було доставлено SMS-повідомлення із текстом: «Код підтвердження: A437 для Паспорту E437 для Договору». Відповідач не заперечує, що вказаний засіб зв'язку, а саме: номер телефону НОМЕР_3 належить йому, або що на час укладення спірного договору він втратив вказаний засіб зв'язку, що може бути підтверджено відповідними доказами.
Крім того, представник позивача надає суду Log File з чіткою хронологією дій учасників електронної комерції при укладенні електронного договору в інформаційно-комунікаційній системі позивача - веб-сайті позивача sgroshi.com.ua), та зазначає, що без реєстрації та здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету та без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, кредитний договір не був би укладений, що повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постановах від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20, від 12 серпня 2022 року у справі №234/7297/20, від 09 лютого 2023 року у справі №640/7029/19. Тому, сторонами було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов правочину (кредитного договору), та підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором, що підтверджується належними доказами. Вказані обставини відповідач не спростував належними та допустимими доказами.
Щодо ідентифікації представник зазначає, що позивач є абонентом-надавачем послуг. При проходженні автентифікації (введенні пароля до інтернет-банкінгу, обраного відповідачем та підтвердження надання даних через систему BankID від абонента-ідентифікатора позивачу), було встановлено особу відповідача шляхом отримання відповідних даних, перелік якої визначено в електронній анкеті cпецифікації взаємодії абонентського вузла з центральним вузлом Системи BankID Національного банку.
Отже, такі відомості були отримані у порядку і у формі, що передбачені Специфікацією взаємодії абонентського вузла з центральним вузлом Системи BankID Національного банку України, затвердженою Рішенням Ради Системи BankID Національного банку України (протокол від 20.09.2022 № В/57-0003/75064 (зі змінами)(протоколи від 09.01.2023 №В/57-0002/3089), що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин.
Тобто, представник позивача зазначає, що від центрального вузла системи BankID Національного банку України були отримані дані, які однозначно ідентифікують відповідача, підтвердження чому додано до позову. Заперечуючи про належність проведення ідентифікації відповідач не підтвердив це відповідними засобами доказування.
Крім того, сторона позивача наголошує, що зазначаючи у відзиві про відсутність доказів перерахування кредитних коштів, представник відповідача не надав до суду виписки по рахунках відповідача в банківських установах, у тому числі по рахунку 5168-75XX-XXXX-9909, який відповідач зазначив в договорі, як номер особистого платіжного засобу, на спростування доказів, наданих стороною позивача, хоча такий обов'язок передбачений статтею 81 ЦПК України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Також сторона позивача вважає безпідставними доводи відзиву про не надання позивачем виписки по рахунку, як первинного бухгалтерського документу, оскільки ТОВ «Споживчий центр» не є банківською установою, а має статус фінансової установи, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, зокрема надання кредитів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, тому не може надати первинні банківські документи, а відтак наданий суду позивачем розрахунок є належним та допустимим доказом заборгованості та її розміру у справі. Крім того, будь-яких претензій щодо невиконання позивачем свого обов'язку по наданню коштів протягом дії договору відповідач не заявляв.
Представник наголошує, що своїм підписом на договорі відповідач також підтвердив, що ознайомлений з усіма умовами, в тому числі, й порядком та строками повернення кредиту та сплати процентів, розуміє та зобов'язується їх виконувати.
У зв'язку з наведеним просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, справу розглянути без його участі.
Відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За даних обставин, суд вважає за можливе провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, справу розглянуто без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Судом встановлено, що 19.11.2024 ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 уклали електронний кредитний договір № 19.11.2024-100002251 (далі Договір), що підтверджується пропозицією про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта) від 19.11.2024; заявкою кредитного договору № 19.11.2024-100002251 (кредитної лінії) від 19.11.2024; відповіддю позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 19.11.2024-100002251 (кредитної лінії) з графіком платежів та інформаційним повідомленням позичальника (а.с. 40-52).
З метою підписання договору, а також підтвердження ознайомлення з правилами та іншими документами, відповідачу було надано одноразовий ідентифікатор Е437.
Згідно з пунктами 3.1, 4.1, 4.3 пропозиції про укладення кредитного договору (оферта), за цим договором кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію(ї) (якщо комісія (ії) встановлена(і) договором). Кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5168-75ХХ-ХХХХ-9909. Днем надання кредиту вважається списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця, а днем погашення кредиту/сплати платежу день надходження коштів у касу кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитодавця.
Заявка, яка є невід'ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), яку відповідач підписав 19.11.2024 електронним підписом одноразовим ідентифікатором, містить умови кредитного договору № 19.11.2024-100002251 від 19.11.2024, де зазначено, що позичальнику надається кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту - 19.11.2024; сума кредиту 17000,00 грн, строк кредитування - 155 днів з дати його надання; дата повернення кредиту - 22.04.2025; продовження строку договору не передбачена.
Процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1 % за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів.
Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5 % за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт».
Комісія пов'язана з наданням кредиту: 9 % від суми кредиту та дорівнює 1530,00 грн.
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості 1530,00 грн.
Неустойка: 255,00 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
Орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом: 3209,43 %.
Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача: 42670,00 грн.
Загальні витрати за споживчим кредитом: 25670,00 грн.
Розмір процентів відповідно до статті 625 ЦК становить 547,5 % річних, які нараховуються від простроченої позичальником суми.
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТЕЖІ РІШЕННЯ» надало ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» послугу з переказу коштів 19.11.2024 на суму 17000,00 грн на номер картки НОМЕР_4 за договором кредиту № 19.11.2024-100002251, номер транзакції в системі iPay.ua 571196231, тим самим згідно з укладеним договором відповідач отримав кредит у розмірі 17000,00 грн (а.с. 23).
Згідно з Довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором № 19.11.2024-100002251 заборгованість ОСОБА_1 складає у загальному розмірі 36400,00 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту 17000,00 грн, процентів 9370,00 грн (нараховані за період з 19.11.2024 по 22.04.2025), комісії за обслуговування 1530,00 грн, неустойки 8500,00 грн (а.с. 24).
Також відповідачем підписано Паспорт споживчого кредиту (а.с. 53-58).
Згідно зі статтею 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Спір виник внаслідок порушення відповідачем зобов'язань у частині повернення кредитних коштів і наявності/відсутності підстав для стягнення заявленої позивачем заборгованості за кредитом.
Таким чином, між сторонами склалися правовідносини з приводу виконання зобов'язання щодо кредитної заборгованості, які врегульовані нормами Глави 71 Цивільного кодексу України.
Судом встановлено, що згідно з укладеним договором відповідач отримав кредит у розмірі 17000,00 грн на умовах, передбачених цим договором, що підтверджується повідомленням ТОВ «Універсальні платіжні рішення» ТОВ «УПР» № 42-1108 від 11.08.2025 (а.с. 23).
Довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором № 19.11.2024-100002251 підтверджується, що боржник має заборгованість перед ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» у загальному розмірі 36400,00 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту 17000,00 грн, процентів 9370,00 грн (нараховані за період з 19.11.2024 по 22.04.2025), комісії за обслуговування 1530,00 грн, неустойки 8500,00 грн. У суду відсутні будь-які правові підстави ставити під сумнів наданий позивачем розрахунок заборгованості за договором щодо основного боргу та процентів, стороною відповідача в ході розгляду справи такий розрахунок у жодній мірі не спростований.
Відповідно до статті 610 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що позичальник допустив неналежне виконання зобов'язань за кредитним договором, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка добровільно не сплачена. Враховуючи зазначене, з урахуванням обставин та підтверджуючих документів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за основним боргом та відсотками.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (частина друга статті 8 Закону України «Про споживче кредитування»).
Таким чином, Закон України «Про споживче кредитування» передбачив право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування. Але законодавство визначає і низку пов'язаних із цим обмежень для банку.
На виконання вимог, зокрема пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» правління Національного банку України постановою від 08.06.2017 №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит).
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Отже, банк має надати споживачу за визначеною формою детальний опис усіх складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів, включно з передбаченою комісією за обслуговування за кожним платіжним періодом.
Пунктом 8 зазначеної вище заявки кредитного договору № 19.11.2024-100002251 передбачено сплату комісії, пов'язаної з наданням кредиту, 9 % від суми кредиту, що дорівнює 1530,00 грн.
Пунктом 9 зазначеної вище заявки кредитного договору № 03.12.2024-100002251 передбачено сплату комісії за обслуговування кредитної заборгованості 1530,00 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом.
У графіку платежів (пункт 14 заявки) також передбачено розмір платежу з комісії за надання кредиту: платіж № 1 - 1530,00 грн; розмір платежу з комісії за обслуговування у складі чергового платежу: платіж № 2 - 1530,00, платіж № 3 - 1530,00 грн (а.с. 47).
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таким чином, за змістом загальних норм права об'єктом зобов'язання не можуть бути дії, які одна із сторін вчиняє на власну користь (аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №496/3134/19 (пункти 28, 29), у справі №363/1834/17 (пункт 27).
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1054 ЦК). Отже, суть зобов'язання за кредитним договором полягає в обов'язку банку надати гроші (кредит) позичальникові та в обов'язку останнього їх повернути і сплатити за користування ними проценти (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №363/1834/17 (пункт 28)). Тому у кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов'язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів (аналогічний висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №496/3134/19 (пункт 31.25)).
Розрахунок для позичальника суми його чергового платежу, суми дострокового повернення заборгованості, а також інформування позичальника у вигляді SMS-повідомлень, довідок за телефоном, електронною поштою, через інтернет-сервіс банку або в іншій формі щодо суми платежу, щодо стану кредитної заборгованості, щодо надходження та зарахування коштів на рахунок для повернення заборгованості, щодо зарахування коштів платежу на рахунок для погашення заборгованості тощо, є діями, які банк вчиняє, насамперед, на власну користь. Надання за ціною встановленої у кредитному договорі комісії інших послуг за обслуговування, не пов'язаних із інформуванням позичальника, не передбачено.
Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг (частина третя статті 55 Закону «Про банки і банківську діяльність»), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (пункт 3 частини третьої статті 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за обслуговування, встановленому у договорі, який підписали сторони, оскільки такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов'язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.
Принципи справедливості, добросовісності та розумності є фундаментальними засадами цивільного законодавства та основами зобов'язання (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК), спрямованими, зокрема, на реалізацію правовладдя та встановлення меж поведінки у цивільних відносинах. Добросовісність у діях їхнього учасника означає прагнення сумлінно використовувати цивільні права і сумлінно виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями, бездіяльністю шкоди правам та інтересам інших осіб.
З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов'язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Враховуючи зазначене, умови кредитного договору № 19.11.2024-100002251 щодо сплати комісії, пов'язаної з наданням кредиту, 9 % від суми кредиту, що дорівнює 1530,00 грн, є нікчемними, а вимоги щодо стягнення заборгованості по комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 1530,00 грн, задоволенню не підлягають.
Нікчемність і, відповідно, недійсність з моменту укладення кредитного договору його умов щодо сплати позичальником комісії (за надання фінансового інструменту, за надання кредитних ресурсів, за обслуговування кредитної заборгованості), має наслідком здійснення перерахунку усіх складових заборгованості, які стягує банк.
Суд відхиляє здійснений позивачем у довідці-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 19.11.2024-100002251, розрахунок заборгованості в частині заборгованості за комісією в розмірі 1530,00 грн.
Стосовно вимоги про стягнення 8500,00 грн - неустойка, то відповідно до п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан з 05.00 год 24 лютого 2022 року, який триває донині.
З огляду на вказані норми, позичальник (відповідач) звільняється від обов'язку сплати неустойки (штрафів) та інших платежів у період дії в Україні воєнного стану, а тому позовні вимоги в частині стягнення неустойки у розмірі 8500,00 грн задоволенню не підлягають.
Таким чином, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 19.11.2024-100002251 становить 26370,00 грн, з яких 17000,00 грн заборгованість по тілу кредиту, 9370,00 грн проценти, а тому позов ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Понесення позивачем судових витрат у виді судового збору в розмірі 2422,40 грн із застосуванням понижуючого коефіцієнта 0,8, що передбачено частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір», підтверджено платіжною інструкцією № СЦ00032187 від 12.08.2025 (а.с. 59).
Відповідно до статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищенаведене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1754,91 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог, виходячи з розрахунку: 26370,00 грн (розмір задоволених позовних вимог) х 2422,40 грн (сума сплаченого судового збору) : 36400,00 грн (розмір заявлених позовних вимог) = 1754,91 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_5 ) із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість за кредитним договором № 19.11.2024-100002251 від 19.11.2024 у розмірі 26370 (двадцять шість тисяч триста сімдесят) грн 00 коп, з яких: 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп - заборгованість по тілу кредиту, 9370 (дев'ять тисяч триста сімдесят) грн 00 коп - проценти.
У задоволенні позовних вимог в іншій частині, відмовити.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_5 ) із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , в рахунок відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору за подання позову 1754 (одну тисячу сімсот п'ятдесят чотири) грн 91 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення до Сумського апеляційного суду у встановленому законом порядку.
Суддя:підпис З оригіналом згідно
Суддя : В. Д. Жмурченко