Справа №592/18728/25
Провадження №1-кс/592/7623/25
19 листопада 2025 року м.Суми
Слідчий суддя Ковпаківського районного суду м. Суми ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянув клопотання старшого слідчого з ОВС Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сумах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62025170040017834 від 08.10.2025 р. підозрюваного:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 408 КК України,
Слідчий своє клопотання мотивує тим, що наказом Командувача Оперативного Командування «Схід» № 71 від 11.03.2022 р. майора ОСОБА_4 призначено на посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до наказу Командувача Оперативного Командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » майора ОСОБА_4 виведено в розпорядження Командувача Оперативного Командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 », однак в силу ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» майор ОСОБА_4 вважається військовослужбовцем Збройних Сил України.
27.07.2025 в 10:21 год. ОСОБА_4 у месенджері «Whatsapp» під псевдонімом « ОСОБА_7 » з метою незаконного збагачення, нехтуючи тим, що відповідно до ст. 65 Конституції України передбачено обов'язок громадян України щодо захисту Вітчизни, незалежності й територіальної цілісності України, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою організувати незаконний багатоетапний механізм дезертирства військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 розпочав спілкування з останнім. У подальшому майор ОСОБА_4 , шляхом надання порад, вказівок, інструктажів та заздалегідь підготовлених засобів (автомобілів, тощо) здійснював ОСОБА_8 та в подальшому також військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 пособництво дезертирству, тобто самовільному залишенні військової частини, з метою ухилитися від військової служби ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , вчинене в умовах воєнного стану, за грошові кошти, що у сукупності порушує функції збройних формувань України, не сприяє зміцненню дисципліни, фактично утворює деструктивні прояви у інших осіб, стимулює останніх вчиняти аналогічні дії, не виконувати накази командирів та не проходити військову службу без поважних на те причин, що у подальшому і слугує причинно-наслідковим зв'язком настанню негативних наслідків для держави України під час відсічі збройної агресії рф, а отже такі дії є найбільш небезпечними посяганнями на суспільні відносини, які забезпечують державну безпеку, обороноздатність, незалежність держави, її конституційний лад.
В період часу з 10.09.2025 року по 18.11.2025 року, ОСОБА_4 у месенджері «Whatsapp» під псевдонімом « ОСОБА_7 », діючи умисно, з метою незаконного збагачення, нехтуючи тим, що відповідно до ст. 65 Конституції України, шляхом телефонного комунікації за допомогою у месенджеру «Whatsapp» під псевдонімом « ОСОБА_7 » з військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_8 здійснив пособництво у дезертирстві ОСОБА_8 та ОСОБА_9 шляхом надання останнім необхідних вказівок, порад, інструктажів з приводу вчинення дезертирства з підрозділу військової частини НОМЕР_1 , що знаходиться у АДРЕСА_2 , а саме забезпечив близько 03 год. 00 хв. 18.11.2025 р. самовільне залишення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 території зазначеної військової частини в обумовлене ним місце за її межі, після чого власним транспортним засобом марки «Toyota Ніluх», реєстраційний номер НОМЕР_2 , діючи згідно з попередньою домовленістю з останніми, вивіз їх через блок-пости, наряди поліції та Військової служби правопорядку у напрямку межі Сумської та Полтавської областей, де мав намір залишити військовослужбовців та отримати від них неправомірну вигоду у розмірі 12000 доларів США.
18.11.2025 р. о 05:06 год. за адресою: Сумська обл., Роменський р-н., с. Андріяшівка, вул. Київська, 253, АЗС «Урожай», після отримання заздалегідь обумовленої суми грошових коштів - 12000 доларів США майора ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України та у автомобілі останнього були вилучені вказані грошові кошти
18.11.2025 р. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 408 КК України.
Слідчий зазначає, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Беручи до уваги сукупність вищевикладених фактів, а також тяжкість вчиненого злочину ОСОБА_4 , аналізуючи особу останнього, вбачається, що перебуваючи на свободі він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, продовжувати злочинну діяльність, вчинити інші кримінальні правопорушення та перешкоджати слідству шляхом здійснення впливу на свідків, що свідчить про неможливість запобігання ризикам в порядку ст. 177 КПК України шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, оскільки інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки підозрюваного, а тому тільки один запобіжний захід - тримання під вартою забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків та забезпечать належну поведінку підозрюваного.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити.
Підозрюваний та захисник заперечували проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчий суддя, вислухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Щодо ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
ОСОБА_4 , усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинення інкримінованого йому злочину, який є особливо тяжким, може ухилятись від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_4 є обвинуваченим у кримінальному провадження за ч. 3 ст. 368 КК України.
Щодо ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на свободі, матиме можливість впливати на свідків у кримінальному провадженні, зокрема, військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та інших цивільних осіб щодо надання показів на підтвердження своєї версії захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності, а також матиме можливість пошуку інших альтернативних засобів уникнення кримінальної відповідальності.
Щодо ризику передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вказаний ризик органом досудового розслідування не доведений.
Щодо ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя враховує ту обставину, що підозрюваний ОСОБА_4 є військовослужбовцем, перебуваючи на військовій службі вчинив злочин пов'язаний з отриманням неправомірних грошових коштів, тому у разі не застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою він може продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється та уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що унеможливить виконання ним покладених на нього обов'язків у кримінальному провадженні та порушить принципи визначені ст. 2 КПК України та розумні строки досудового розслідування.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжним заходом є тримання під вартою.
Відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що немає необхідності визначати розмір застави у кримінальному провадженні, на підставі ч. 4 ст. 183 КПК України.
Керуючись ст. 177, 178, 183, 184, 193, 194, 196, 197 КПК України, суд, -
Застосувати запобіжний захід - тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без визначення розміру застави.
Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на старшого слідчого з ОВС Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сумах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві ОСОБА_6 .
Строк дії ухвали обчислювати з моменту затримання, а саме з 05 год. 06 хв. 18.11.2025 р. до 00 год. 00 хв. 17.01.2026 р.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою, вручити підозрюваному негайно після її проголошення.
На ухвалу прокурором може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня її проголошення, а іншими особами - з дня отримання копії ухвали безпосередньо до Сумського апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_1