Справа № 573/1706/22
Номер провадження 1-кп/573/9/25
(повний текст)
21 листопада 2025 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області у складі:
головуючої судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
захисника : ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Білопілля в режимі відеоконференції клопотання захисника про визнання доказів недопустимими у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 16 серпня 2022 за № 12022200570000230 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України,
На розгляді у Білопільському районному суді Сумської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.
10 листопада 2025 року до суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_5 про визнання доказів недопустимими, яке мотивоване тим, що у ході судового розгляду даного кримінального провадження були досліджені процесуальні документи, які стали підставою для притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 - вручення письмового повідомлення по підозру, та документи, що містять відомості на які сторона обвинувачення посилається як на докази у кримінальному провадженні. Так, стороною обвинувачення до матеріалів кримінального провадження долучено постанову про зміну правової кваліфікації кримінального правопорушення у кримінальному провадженні, винесену 26.09.2022 старшим слідчим СВ ВП № 1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області майором поліції ОСОБА_6 , якою змінено правову кваліфікацію кримінального правопорушення з ч. 1 ст. 246 КК України на ч. 4 ст. 246 КК України, наслідком чого стало вручення ОСОБА_4 письмового повідомлення про підозру від 26.09.2022 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.
Підставою для винесення постанови став висновок судово-економічної експертизи № СЕ-19/119-22/10283-ЕК від 29.09.2022, направлений слідчій експертною установою 30 вересня 2022 року, що підтверджується супровідним листом, який також міститься в матеріалах кримінального провадження. Саме цей висновок експерта нібито підтвердив суму завданих збитків, що і стало підставою для зміни правової кваліфікації. Тобто слідча за три дні до готовності висновку експерта, і за чотири дні до офіційного направлення висновку на адресу органу досудового розслідування, вчинила процесуальну дію - винесла постанову про зміну правової кваліфікації, не маючи у своєму розпорядженні доказу, який був підставою для її вчинення. Отже станом на 26.09.22 року єдиною підставою для вручення повідомлення про підозру ОСОБА_4 була нібито наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Таким чином зміна правової кваліфікації і повідомлення про підозру відбулися 26.09.2022 року, хоча у слідчої не було правових підстав для зміни правової кваліфікації, а відповідно і для вручення письмового повідомлення про підозру. Висновку експерта ще не існувало на вказану дату.
Проте, відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України, слідчий або прокурор зобов'язані забезпечити проведення експертизи, зокрема щодо визначення розміру шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням. Тобто, наявність висновку експерта є обов'язковою умовою для притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Зважаючи на зазначене, 26.09.2022 року ОСОБА_4 , якому було вручене письмове повідомлення про підозру, що підтверджується його підписом, а також не заперечується прокурором, був протиправно і безпідставно притягнений до кримінальної відповідальності. Неналежне здійснення етапу повідомлення про підозру унеможливило правомірне здійснення наступних етапів кримінального провадження, призвело до викривлення змісту кримінально-правових і кримінальних процесуальних відносин і унеможливило внаслідок цього належну реалізацію учасниками цих відносин своїх прав і обов'язків. В даному випадку відбулося порушення права на захист внаслідок незаконного здійснення повідомлення про підозру. Відповідно, вирішуючи питання про допустимість доказів, отриманих унаслідок порушення права на захист у цьому кримінальному провадженні, судом мають бути застосовані наслідки, визначені ч. 1, п. 3 ч. 2ст. 87 КПК, оскільки всі докази, зібрані в здійсненому всупереч встановленій уКПК правовій процедурі досудовому розслідуванні, з порушенням форми і змісту кримінального провадження, є недопустимими.
На підставі зазначеного, захисник просить суд визнати всі докази, зібрані у кримінальному провадженні, що зареєстроване в ЄРДР 16 серпня 2022 за № 12022200570000230 по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч. 4ст. 246 КК України, очевидно недопустими, а кримінальне провадження закрити на підставі п. 3 ч. 1ст. 284 КПК України, у зв'язку з тим, що не встановлено достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді та вичерпано можливості їх отримати.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 клопотання підтримав та уточнив, що від просить визнати недопустимими доказами лише постанову про зміну правової кваліфікації кримінального правопорушення у кримінальному провадженні від 26.09.2022 про зміну правової кваліфікації кримінального правопорушення з ч. 1 ст. 246 КК України на ч. 4 ст. 246 КК України та повідомлення про підозру ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 246 КК України від 26.09.2022 року. Питання щодо недопустимості всіх інших доказів просив вирішити судом при їх оцінці в нарадчій кімнаті.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав вказане клопотання .
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечувала щодо задоволення вказаного клопотання, оскільки повідомлення про підозру не є доказом у справи, а тому до неї не можуть застосовуватися положення ст. 87 КПК України. Зазначила, що підозра за ч. 4 ст. 246 КК України було вручена ОСОБА_4 26.09.2022 з дотриманям належної правової процедури у присутності захисника, на підставі розрахунку шкоди Державної екологічної інспекції у Сумській області від 29.08.2022 у сумі 122 865,08 грн.
Надалі, 04.11.2025 року ОСОБА_4 у присутності захисника було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри за ч. 4 ст. 246 КК України, оскільки після надходження до органу досудового розслідування висновку судової економічної експертизи № СЕ-19/119-22/10283-ЕК від 29.09.2022, розмір шкоди внаслідок незаконної рубки дерев було арифметично підтверджено на суму 135 933,20 грн. Обвинувальний акт до суду відносно обвинуваченого направлено за останньою підозрою.
Наголосила, що сторона захисту могла ознайомитися із вказаною постановою слідчого в ході проведення досудового розслідування та оскаржити її в передбаченому КПК України порядку. Таким чином оцінку вказаним документам суд має давати в нарадчій кімнаті при ухваленні вироку.
Представника потерпілого АТ "Українська залізниця" ОСОБА_7 направив заяву про проведення судового засідання без його участі.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, ознайомившись із клопотанням та матеріалами справи, суд приходить до наступного висновку.
Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачено ст. 278, випадки повідомлення про підозру передбачені ст. 276, зміст повідомлення про підозру ст. 277 вказаного закону.
Таким чином, підставою оскарження вказаного процесуального рішення є порушення вище вказаних процесуальних норм.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
Частиною 1 ст. 276 КПК Україн ипередбачено, що повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Письмове повідомлення про підозру, згідно вимог ч.1 ст. 278 КПК України, вручається особі в день його складання слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Згідно із ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.
Стаття 278 КПК України передбачає, що письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Стаття 279 КПК України передбачає, що у випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов'язаний виконати дії, передбачені ст.278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор.
Оскарження повідомлення про підозру - це право підозрюваного, яке закріплено в КПК України.
Пунктом 16 ч.3 ст.42 КПК України надано право підозрюваному оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді в порядку, передбаченому КПК України.
П.10 ч.1 ст.303 КПК України передбачено, що в досудовому розслідуванні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, в тому числі повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником
Тобто, повідомлення про підозру можливо оскаржити тільки в межах досудового розслідування.
Провадження з листопада 2022 року перебуває на розгляді в суді, підготовче засідання закрите та справа розглядається по суті. Жодних скарг до суду в порядку ст.303 КПК України від обвинуваченого та його захисника до суду не надходило.
В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 та його попередній захисник ОСОБА_8 не ставили питання про скасування повідомлення про підозру, тобто не здійснили вказаних дій в передбачений законодавством процесуальний спосіб.
Відповідно до ст.89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.
У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.
Із поданої скарги захисника ОСОБА_5 вбачається, що підставами для визнання повідомлення про підозру очевидно недопустимим доказом захисник вважає, що підозра ОСОБА_4 є незаконною, оскільки формулювання повідомлення про підозру 26.09.2022 за ч. 4 ст. 246 КК України не свідчить про наявність ознак інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, а у матеріалах крмінального провадженні станом на 26.09.2022 не існувало достатніх доказів, які б підтверджували обґрунтованість повідомлення про підозру.
У той же час, суд вважає за необхідне зазначити, що всі доводи, викладені захисником, підлягають вивченню та оцінці при наданні судом аналізу доказів під час ухвалення остаточного рішення суду за наслідками розгляду кримінального провадження.
Відповідно дост. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке обґрунтовується на загальному, повному й непередбаченому дослідженні всіх видів кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, сукупності зібраних доказів - з точки зору достатньості та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
З врахуванням наведеного, суд вважає, що в задоволенні клопотання захисника про визнання доказів недопустимими з підстави очевидної недопустимості доказу слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 86, 89, 350, 372 КПК України, суд
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про визнання доказів недопустимими у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 16 серпня 2022 за № 12022200570000230 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Справа № 573/1706/22
Номер провадження 1-кп/573/9/25
(вступна і резолютивна частина)
21 листопада 2025 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області у складі:
головуючої судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
захисника : ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Білопілля в режимі відеоконференції клопотання захисника про визнання доказів недопустимими у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 16 серпня 2022 за № 12022200570000230 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України,
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про визнання доказів недопустимими у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 16 серпня 2022 за № 12022200570000230 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали буде виготовлено протягом 5 днів.
Суддя