Справа № 573/2094/25
Номер провадження 2/573/678/25
21 листопада 2025 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області в складі:
головуючої судді: Черкашиної М.С.,
з участю секретаря: Терещенко О.В.,
розглянувши цивільну справу в порядку заочного розгляду за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 про стягнення аліментів на період навчання,
Стислий виклад позиції позивача.
15 жовтня 2025 ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання. Вимоги мотивує тим, що батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_5 . На даний час ОСОБА_3 навчається на денній формі навчання з використанням технологій дистанційного навчання в ДНЗ «Білопільське вище професійне училище» з кінцевою датою випуску - 30.06.2027. Вказує, що ОСОБА_3 навчається на денній формі навчання, останній не має змоги влаштуватись на роботу, щоб самостійно отримувати заробіток для свого забезпечення. Зазначає, що відповідач не надає належну матеріальну допомогу на утримання спільної дитини.
Посилаючись на викладені вище обставини, позивач просить стягнути з ОСОБА_5 аліменти на утримання повнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно на період навчання і до його закінчення, починаючи стягнення з дня звернення з даним позовом до суду.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 27 жовтня 2025 відкрито провадження у справі за вказаним вище позовом та призначено її до судового засідання у порядку спрощеного позовного провадження. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву у 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження (а. с. 17).
Заяви (клопотання) учасників справи.
У судове засідання позивач ОСОБА_4 не з'явилась, остання долучила заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у її відсутність (а. с. 20).
Відповідач ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, будучи сповіщеним про день, час та місце розгляду справи за місцем реєстрації (а. с. 22). В установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строк до суду не надано відзиву на позовну заяву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст.178 ЦПК України.
Третя особа- ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, долучена заява про розгляд справи без його участі, не заперечує проти позовних вимог позивача (а. с. 21).
Статтею 280 ЦПК України передбачено, що в разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалося.
Фактичні обставини, встановлені судом.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження (а. с. 4).
Згідно довідки ОСОБА_3 навчається на денній формі навчання з використанням технологій дистанційного навчання в ДНЗ «Білопільське вище професійне училище» з кінцевою датою випуску - 30.06.2027 (а. с. 9).
Таким чином, судом встановлено, що повнолітній ОСОБА_3 , 2007 року народження здобуває освіту та не може самостійно заробляти собі на життя, у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги.
Проте, як зазначає позивач, відповідач як батько дитини, який є працездатною особою, на утриманні інших осіб не має, не надає матеріальної допомоги на утримання сина.
Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.
Відповідно до ст. 5 протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Положеннями ч. 2 ст. 51 Конституції України закріплений конституційний обов'язок батьків утримувати своїх дітей.
При цьому, Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов'язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. В силу ч. 1, ч. 2 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчання, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу).
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання (ч. 3 ст. 199 СК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу.
За приписами ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів, як досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потребу у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Верховний Суд у постанові від 17 квітня 2019 у справі № 644/3610/16 (провадження № 61-12782св181 зробив висновок про те, що СК України передбачено принцип рівності прав та обов'язків батьків, брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
У постанові від 16 лютого 2022 у справі № 381/2423/20 (провадження № 61-17937св21) Верховний Суд виснував, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання. При визначенні розміру аліментів потрібно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Приписи цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
За таких обставин, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання після досягнення повноліття (незалежного від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності вказаних вище юридичних фактів.
Згідно зі ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Висновки суду.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд, вирішуючи питання про стягнення аліментів керується загальними принципами, за якими стягнення аліментів не повинно погіршувати становище іншого порівняно із становищем одержувача аліментів.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 , 2007 р.н., яка є сином ОСОБА_5 , продовжує навчання на денному відділені у навчальному закладі, знаходиться на утриманні матері і при цьому потребує матеріальної допомоги.
Як роз'яснено в п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 № 3, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу .
Зазначена правова позиція висловлена у Постановах Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі № 225/1447/16-ц та від 17 квітня 2019 року у справі № 644/3610/16-ц.
Сімейний кодекс України виходить із принципів рівності прав та обов'язків батьків. Відповідно до закону надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину чи доньці, які продовжують навчання, зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає їх син (дочка).
З урахуванням встановленого, виходячи з системного аналізу наведених вище норм чинного законодавства, принципу справедливості і розумності, а також з урахуванням потреб дитини, яка є повнолітньою та продовжує навчання та не має власного заробітку, а тому виходячи із спільного обов'язку батьків утримувати дитину, суд вважає можливим задовольнити вимоги позивача та стягнути з відповідача на її користь на утримання повнолітньої дитини аліменти у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення з дня звернення з даним позовом до суду.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, в зв'язку із задоволенням позову про стягнення аліментів та враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору, необхідно стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн. відповідно до вимог ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
На підставі викладеного, керуючись п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. ст. 182, 191, 198-200 Сімейного Кодексу України, ст. ст. ст. ст. 10, 81, 141, 247, 265, 273, 280, 430 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ), третя особа - ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_2 ) про стягнення аліментів на період навчання, задовольнити.
Стягувати щомісячно із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання повнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно на період навчання у ДНЗ «Білопільське вище професійне училище» до його закінчення, тобто до 30 червня 2027 року, починаючи стягнення з 15 жовтня 2025.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави 1 211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду.
Заочне рішення може бути переглянуте Білопільським районним судом Сумської області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя