Справа № 686/26331/25
Провадження № 2/686/8428/25
(заочне)
20 листопада 2025 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді Стефанишина С.Л.,
при секретарі судового засідання - Гайдуку А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини,
встановив:
15.09.2025 року позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 5000,00 (п'ять тисяч гривень 00 копійок) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з моменту подачі позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття, а також на утримання дружини у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, починаючи стягнення з моменту подачі позовної заяви, до досягнення дитиною трьох років.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що проживала у цивільному шлюбі з відповідачем, від якого у них народився син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач записаний батьком дитини. Син проживає разом з Позивачкою. Починаючи з дня народження сина Відповідач жодної матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.
Звертає увагу на те, що ОСОБА_2 інших непрацездатних утриманців немає, є здоровим та працездатним, має постійні доходи у вигляді заробітної плати та має матеріальну можливість сплачувати аліменти на утримання дитини у наведенному вище розмірі.
В обгрунтування вимоги про стягнення аліментів на утримання позивачки як матері, зазначила, що позивачка не має змоги працювати, так як доглядає за дитиною, яка не досягла трирічного віку. Тобто, перебуває у декретній відпустці. Джерел доходу, крім соціальних виплат по догляду
за дитиною вона не має. Крім того, позивачка має з дитинства інвалідність внаслідок захворювання цукровим діабетом, а тому постійно потребує огляду лікарів, лікування, та є дещо обмежена у працездатності. Вважає, що відповідач має можливість сплачувати аліменти на утримання позивачки, оскільки з нею проживає дитина, а відповідач знаходиться у працездатному віці та працює і отримує доходи.
Ухвалою суду від 18.09.2025 року було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
У судове засідання позивачка та її представник не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки до суду невідомі.
Суд, перевіривши та оцінивши зібрані докази у справі вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебували у незареєстрованому шлюбі, від якого мають малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком якого записано ОСОБА_2 , що підтверджується відповідно даними свідоцтва про народження НОМЕР_1 , виданого в м. Прага 5, Чеська Республіка від 18.11.2024 року.
На даний час дитина проживає разом із матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 , та перебуває на повному її утриманні, що підтверджується даними акта УМК «Дубове» від 03.08.2025 року.
Судом встановлено, що станом на даний час відповідач не надає на утримання дитини матеріальну допомогу у добровільному порядку.
В частині 2 статті 51 Конституції України закріплений конституційний обов'язок батьків утримувати своїх дітей.
Згідно з ч. 8, 9 ст. 7 Сімейного кодексу України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Частиною 2 ст. 18 Сімейного кодексу України передбачено, що суд застосовує ті способи захисту прав або інтересів учасників сімейних відносин, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін.
Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу або у твердій грошовій сумі.
При визначенні розміру аліментів, відповідно до статті 182 СК України, суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів та інші обставини, що мають істотне значення.
Стаття 184 СК України передбачає можливість визначення судом в окремих випадках розміру аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі, а не у частці від заробітку платника аліментів. Стягнення аліментів у твердій грошовій сумі є можливим за наявності певних обставин, що унеможливлюють сплату аліментів у частці від заробітку (доходу), приблизний перелік яких наводиться у частині 1 даної статті (Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі). Необхідність встановлення розміру аліментів у твердій грошовій сумі може виникнути за наявності у платника аліментів нерегулярного або мінливого доходу, або отримання частини доходу в натурі. У такому випадку стягнення аліментів на дитину у частці від доходу її матері або батька може призвести до істотної різниці у розмірі аліментів, які отримує дитина щомісяця, що у свою чергу негативно вплине на забезпечення дитини. Стягнення аліментів у твердій грошові сумі дозволяє забезпечити більшу стабільність щодо утримання дитини. Також доцільно стягувати аліменти у твердій грошовій сумі у випадку отримання платником аліментів заробітку або доходу повністю в натурі або в іноземній валюті, що можна віднести до інших обставин, які мають істотне значення.
Стягнення аліментів у твердій грошовій сумі є можливим і в інших випадках, якщо суд прийде до висновку, що визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) платника є неможливим, ускладненим або суттєво порушує інтереси однієї із сторін. Неможливість визначення аліментів у частці від заробітку (доходу) може виникнути, наприклад у випадках, коли платник аліментів постійно проживає на території іноземної держави та відомості про його доходи отримати неможливо. Ускладненим та водночас таким, що порушує інтереси дитини, є стягнення аліментів у випадках, коли платник аліментів приховує свої доходи з метою ухилення від їх сплати.
При встановленні розміру аліментів у твердій грошовій сумі виплата аліментів на дитину проводиться щомісячно, про що у свою чергу наголошує постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. N 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» (п. 17).
Розмір аліментів, визначений у твердій грошовій сумі, може бути згодом збільшений чи зменшений судом на вимогу як платника аліментів, так і одержувача аліментів.
Держава Україна проголошуючи такий принцип сімейного права, як державна охорона кожної дитини, яка позбавлена належного батьківського піклування, реалізує його в одному із положень даної статті СК. Зокрема частина 3 встановлює, що якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менше мінімального розміру, передбаченого частиною другою статті 182 цього Кодексу, то дитині призначається відповідно до закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 50 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно з пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 pоку, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 pоку № 789-ХІІ та набула чинності для України 27 вересня 1991 pоку, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Крім того, згідно зі статтею 180 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Позивачка у позовній заяві просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі у розмірі 5000 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до статті 182 Сімейного кодексу України, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до статті 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2025 рік», розмір прожиткового мінімуму для дитини віком від 6 років до 18 років складає є 3196 гривень.
Отже, аналізуючи положення статті 182 та 184 СК України слід дійти висновку, що під час ухвалення судового рішення у справі про стягнення аліментів, визначених позивачем у твердій грошовій сумі, суд зобов'язаний враховувати, щоб розмір аліментів у твердій грошовій сумі не був меншим мінімального гарантованого розміру аліментів на одну дитину відповідного віку.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
При цьому, згідно частини 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Так, позивачкою не надано жодних доказів на підтвердження можливості сплати відповідачем аліментів на утримання дитини у визначеному вище розмірі.
Водночас, враховуючи те, що відповідач є особою працездатного віку та батьки зобов'язані у рівній мірі забезпечувати дітей усім необхідним, суд вважає, що відповідач спроможний надавати позивачці аліменти на утримання дитини у розмірі 3000 грн. щомісячно, що буде об'єктивним, необхідним, достатнім та справедливим розміром стягнення аліментів.
Відповідно до статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Беручи до уваги викладене та той факт, що кожен з батьків повинен виконувати свій обов'язок з утримання дітей належним чином та у рівній мірі нести витрати на дітей, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог позивачки та стягнення з відповідача аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 3000 гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15.09.2025 року, і до досягнення дитиною повноліття, на користь ОСОБА_1 , що буде об'єктивним, необхідним, достатнім та справедливим розміром стягнення аліментів з урахуванням встановлених обставин у справі.
Щодо стягнення аліментів на утримання дружини суд зазначає наступне.
Положеннями ч. 1 ст. 75 СК України передбачено, що дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.
Згідно з ч. 2, 4 ст. 84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Таким чином, необхідною умовою утримання дружини, з якою проживає дитина є можливість чоловіка надавати матеріальну допомогу.
Виходячи з положень, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд бере до уваги стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров'я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов'язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.
Як було встановлено судом, відповідач є батьком ОСОБА_3 , який проживає разом із матір'ю та перебуває на її повному утриманні. У зв'язку із тим, що на момент звернення до суду дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не досягла трирічного віку, тому в позивачки відсутня можливість працювати самостійно, оскільки остання перебуває у декретній відпустці. Таким чином, позивачка потребує матеріальної допомоги від свого чоловіка, що у свою чергу є його обов'язком відповідно до вимог ст. 84 СК України.
Як вже було з'ясовано судом, відповідач є особою працездатного віку та має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання дитини та дружини, водночас позивачкою не надано жодних доказів на підтвердження можливості сплати відповідачем аліментів на утримання дитини у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання дружини у твердій грошовій сумі у розмірі 1500 грн. щомісячно, починаючи з 15.09.2025 року до досягнення дитиною ОСОБА_3 трирічного віку - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах стягнення суми платежу за один місяць.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає до стягнення з відповідача на користь держави пропорційно задоволеним позовним вимогам у сумі 874,62 грн. (27000х1211,20:37390,50).
Керуючись ст. ст. 2, 81, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. 84, 180-199 Сімейного Кодексу України, суд -
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 3000 грн. але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15.09.2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , аліменти на її утримання, у розмірі 1500 грн. щомісячно, починаючи з 15.09.2025 року до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В задоволенні решти вимог відмовити.
Рішення у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 874,62 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення суду складено 20.11.2025 року.
Суддя Сергій Стефанишин