Справа № 688/1083/25
Провадження № 2-во/686/402/25
20 листопада 2025 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі
судді Заворотної О.Л.
секретаря судового засідання Сікори Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в злі суду в м. Хмельницький цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про виправлення описки,
встановив:
В листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із заявою про виправлення описки.
Згідно ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.
Ухвалою суду від 14.11.2025 вирішено питання про внесення виправлень за заявою ОСОБА_1 проводити без повідомлення учасників справи.
Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріли справи, встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 жовтня 2025 року у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовлено.
Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо).
У постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 300/765/15-ц (провадження 61-7654св20) зазначено, що описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.
У постанові від 05 лютого 2020року у справі № 362/2179/17 (провадження № 51-3635км19) Верховний Суд зазначив, що ухвала про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень має особливу правову природу, обумовлену її похідним характером, оскільки вона не вирішує будь-яких питань по суті, окрім як щодо виправлення допущених у судовому рішенні відповідного суду описок і очевидних арифметичних помилок або відмови у внесенні таких виправлень. Зміст ухвали про внесення виправлень у судове рішення завжди підпорядкований змісту судового рішення, до якого вносяться зміни, а тому оцінка правомірності постановлення такої ухвали з точки зору її змісту у випадку її оскарження в апеляційному чи касаційному порядку має здійснюватися одночасно з оцінкою змісту виправленого судового рішення.
В обґрунтування заяви про виправлення описки ОСОБА_1 вказав, що в рішенні суду допущено описку, у зв'язку з чим просить виправити неточність у повному тексті рішення Хмельницького міськрайонного суду від 28 жовтня 2025 року у справі № 688/1083/25, виклавши речення «…та в подальшому надіслав на його адресу декілька повідомлень в образливій формі» у такій редакції: «…після розірвання угоди адвокат Стасишин А. Л. надіслав позивачу електронний лист від 28.01.2025 року о 12:32, який містить образливі та принизливі висловлювання на його адресу, що підтверджується наданою копією електронного листа».
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності, разом з тим виправлення описки змінить по суті виклад обставин у рішенні суду, що не є виправленням описки в розумінні ст. 269 ЦПК України, у зв'язку з чим заява про виправлення описки задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 269, 353 ЦПК України, суд -
постановив:
В заяві ОСОБА_1 про виправлення описки - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду в 15-денний строк з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: