Справа № 683/2079/25
2/683/1244/2025
17 листопада 2025 року Старокостянтинівський районний суд
Хмельницької області
в складі:
головуючого - судді Завадської О.П.
при секретарі Поважнюк О.Б.
представника позивача Медведчук О.В.
співвідповідачки ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Старокостянтинів Хмельницької області цивільну справу за позовом комунального підприємства по експлуатації теплового господарства «Тепловик» Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги,
встановив:
10 липня 2025 року комунальне підприємство по експлуатації теплового господарства «Тепловик» Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області (надалі - КП «Тепловик») звернулось в суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання в розмірі 1365,45 грн та 3028 грн судового збору, посилаючись на те, що співвідповідачі є співвласниками квартири по АДРЕСА_1 і станом на 01 липня 2025 року заборгували підприємству 1365,45 грн за надані послуги з теплопостачання, з яких: 830,62 грн - опалення; 373,94 грн - абонентська плата; 36,58 - внески за заміну вузлів комерційного обліку теплової енергії; 124,31 - внески за обслуговування вузлів комерційного обліку теплової енергії.
Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 24 липня 2025 року постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача 17 листопада 2025 року подала до суду заяву, якою просила стягнути з співвідповідачів 3028 грн судового збору, а провадження у справі закрити, у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки після відкриття провадження співвідповідачі повністю розрахувалися за надані послуги теплової енергії.
Співвідповідачка ОСОБА_2 до суду не з?явилася, хоча була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, відзиву на позов, заяв, клопотань про розгляд справи без її участі не подавала.
Співвідповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердила оплату заявленої суми заборгованості після отримання від суду позовної заяви з додатками, однак не погодилась на відшкодування судового збору.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.
Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 07 липня 2012 року виконавчим комітетом Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області ОСОБА_2 , ОСОБА_3 є співвласниками в рівних частках жилого приміщення за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення від 26 квітня 2012 року за №188 п. 5. Право власності зареєстровано Старокостянтинівським бюро технічної інвентаризації, оцінки та реєстрації Хмельницької області за №5222 в книзі 24б (витяг про державну реєстрацію прав Старокостянтинівського бюро технічної інвентаризації, оцінки та реєстрації за №34934200 від 24 липня 2012 року).
Одним із основних принципів цивільного судочинства є диспозитивність, зокрема, стаття 13 ЦПК України зобов'язує суд розглядати справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у постанові від 23 грудня 2020 року у справі № 522/8782/16-ц зазначив, що відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 255 ЦПК України визначені підстави закриття провадження у справі, зокрема суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: відсутній предмет спору (пункт 2 частини першої); позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом (пункт 4 частини першої).
Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред'явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв'язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).
Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема, шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.
Подібного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах: від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18 (провадження № 61-2018св19), від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19-ц (провадження № 61-1807св20), від 09 вересня 2020 року у справі №750/1658/20 (провадження № 61-9658св20).
Також, Верховний Суд у постанові від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 вказав, що суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Тобто, предмет спору це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Предмет позову розуміють як певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Правові підстави позову це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
З огляду на викладене відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або спірні питання врегульовано самими сторонами.
Представник позивача в поданій заяві вказує, що позивач не підтримує свої позовні вимоги про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в сумі 1365,45 грн та просить в цій частині справу закрити, у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки після відкриття провадження співвідповідачі повністю розрахувалися за надані послуги теплової енергії, та просить стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь КП «Тепловик» 3028 грн судового збору.
Суд зазначає, що факт виконання співвідповідачами претензій майнового характеру на стадії судового розгляду не свідчить про відсутність предмету спору. Провадження по справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судового рішення, за умови, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Матеріали справи свідчать, що КП «Тепловик» з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулось 10 липня 2025 року та на момент звернення до суду з даним позовом спір існував, що виключає застосування судом механізму закриття провадження з підстав відсутності предмета спору.
Приймаючи до уваги зміст заяви від 17 листопада 2025 року поданою представником позивача у справі, суд дійшов висновку, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, яким передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом, оскільки позивач не підтримує позовні вимоги саме внаслідок обставин, що призвели до зникнення предмета спору на стадії судового розгляду.
Відповідно до частини другої статті 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Про те, що дійсний намір позивача направлений на відмову від позову свідчить зміст заяви від 17 листопада 2025 року в частині повернення судових витрат у зв'язку з тим, що позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх співвідповідачами після пред'явлення позову. Така правова підстава визначена ч. 3 ст. 142 ЦПК України, якою передбачений порядок розподілу судових витрат у разі відмови позивача від позову.
Згідно з ч. 3 ст.142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Позивач у своїй заяві від 17 листопада 2025 року просить вирішити питання про стягнення з співвідповідачів судового збору за подання позовної заяви у розмірі 3028 грн.
Вирішуючи питання про судові витрати, суд звертає увагу на те, що частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Враховуючи те, що провадження у справі закрито в зв'язку з відмовою позивача від позову, суд приходить до висновку про стягнення з співвідповідачів на користь позивача у відповідності до ч. 3 ст. 142 ЦПК України, по 1514 грн з кожного (3028:2=1514) судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову.
Керуючись ст. ст. 133, ч.3 ст. 142, п.4 ч.1 ст.255, ст. ст. 256, 258-260 ЦПК України, суд -
постановив:
Прийняти відмову комунального підприємства по експлуатації теплового господарства «Тепловик» Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області від позову до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги.
Закрити провадження у справі за позовом комунального підприємства по експлуатації теплового господарства «Тепловик» Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги.
Роз'яснити сторонам, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет із тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь комунального підприємства по експлуатації теплового господарства «Тепловик» Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області з кожного по 1514 грн судового збору.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом 15 днів до Хмельницького апеляційного суду.
Суддя