Провадження № 3/679/494/2025
Справа № 679/1610/25
20 листопада 2025 року м. Нетішин
Суддя Нетішинського міського суду Хмельницької області Сопронюк О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з відділення поліції №2 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.173-2 КУпАП, -
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №419867 від 03.11.2025 вбачається, що 03.11.2025 близько 00 годин 32 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи в п'яному вигляді, за місцем спільного проживання в АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї матері ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, що виражалося у словах нецензурної лайки, погрозах фізичною розправою, а також пошарпувані за верхній одяг, внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров'ю потерпілої.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні даного адміністративного правопорушення не визнав. Пояснив, що у нього виник побутовий словесний конфлікт з мамою через те, що він голосно слухав музику. Будь-яких дій, що описані у протоколі про адміністративне правопорушення, він не вчиняв, маму жодним чином не ображав.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що син голосно слухав музику, чим заважав їй відпочивати. З приводу цього вона декілька раз зробила йому зауваження, але він на них не відреагував, тому вона на емоціях викликала поліцію. Потерпіла пояснила, що будь-яких неправомірних дій син відносно неї не вчиняв, зокрема, не виражався у її адресу словами нецензурної лайки, не погрожував фізичною розправою, не шарпав за верхній одяг. Крім того, вказала, що між нею та її сином ОСОБА_1 виник лише словесний конфлікт на побутовому ґрунті. Стосунки між ними добрі. Зауважила, що виклик на спецлінію «102» здійснила під впливом емоцій. Просила не притягувати сина до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, суддя дійшла висновку, що справа підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП з огляду на таке.
За змістом ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Застосувавши до цієї справи принципи кримінального провадження суд приходить до висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення не може ґрунтуватись на припущеннях, приймається у разі доведення винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а усі сумніви, які виникають у ході провадження у справі тлумачаться на користь особи, яка притягається до відповідальності.
Відповідно до положень ст.ст.252, 254, 255, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення, у якому крім іншого зазначають відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності та свідків, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
За положеннями ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Отже, адміністративне правопорушення, передбачене ст.173-2 КУпАП є правопорушенням з матеріальним складом.
За визначенням Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року № 2229-VIII, який набрав чинності 07 січня 2018 року, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до п.14 ст.1 вказаного Закону психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно матері ОСОБА_2 , при цьому не зазначено шкідливих наслідків, спричинених для неї в результаті психологічного насильства (як-то: дії кривдника викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи).
Натомість у протоколі зазначено, що внаслідок дій ОСОБА_1 здоров'ю потерпілої було завдано психологічної шкоди.
Як вбачається з письмових пояснень потерпілої ОСОБА_2 від 03.11.2025 та усних пояснень в судовому засіданні, остання заперечила факт спричинення шкоди її психічному здоров'ю, вказавши, що між нею та сином виник словесний конфлікт на побутовому ґрунті.
Суддя зауважує, що особливістю домашнього насильства є повна влада та контроль кривдника над жертвою насильства.
Конфлікт - це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що приводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію, несумісну з інтересами іншої сторони.
Насильство у родині будь-якого характеру відрізняється тим від конфліктних ситуацій, спорів, що виникають у кожній сім'ї та не становлять загрози подальшому розвитку здорових стосунків, що при домашньому насильстві завжди дії того, хто допускає таке насильство, носять навмисний характер, з наміром досягнення бажаного результату, тягнуть спричинення шкоди; відбувається порушення прав і свобод людини; наявна значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов'язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство. Якщо в діях немає хоча б однієї з чотирьох наведених ознак, вони не є насильством.
Органом, уповноваженим на складання протоколу про адміністративне правопорушення, не надано доказів того, що ОСОБА_1 вчинив дії, які мають ознаки психологічного насильства, пов'язаного з дією на психіку потерпілої, у т.ч. переслідування, залякування, інші дії, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, та спричинення матері емоційної невпевненості, нездатності захистити себе або завдати шкоди її психічному здоров'ю.
Суддя зазначає, що така сукупність доказів не є достатньою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Будь-яке обвинувачення особи має бути конкретним, зрозумілим та підтверджено належними, достовірними та допустимими доказами.
Аналіз зібраних у справі доказів дає підстави стверджувати те, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП щодо ОСОБА_1 уповноважена особа не дотрималась вимог закону щодо необхідності встановлення ознак складу даного адміністративного правопорушення та не зібрала доказів на підтвердження наявності в діях особи складу вказаного адміністративного правопорушення.
Виходячи з вищенаведеного, суддя дійшов висновку, що ОСОБА_1 не може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки «поза розумним сумнівом» не доведена його вина у вчиненні домашнього насильства щодо матері ОСОБА_2 .
За таких обставин, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КпАП України, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КпАП України.
Керуючись та на підставі ч.1 ст.173-2, п.1 ст.247 КпАП, ст.ст.7, 245, 251, 252, 255, 280, 283, 284 КУпАП, -
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП, на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Нетішинський міський суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя О.В. Сопронюк