№ провадження 1-кс/606/403/25
Справа № 606/1896/25
21 листопада 2025 року м. Теребовля
Слідчий суддя Теребовлянського районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання ст.слідчого СВ ВП №3 (м. Теребовля) Тернопільського РУ поліції ГУ Національної поліції в Тернопільській області капітана поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025211080000232 від 04.11.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Підлісці Кременецького району, Тернопільської області та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою освітою, старшого навідника 17 розрахунку самохідної артилерійської бойової машини 3 самохідної артилерійської бригади 1 самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , розлученого, на утриманні неповнолітніх дітей не має,раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
Ст.слідчий СВ ВП №3 (м. Теребовля) Тернопільського РУ поліції ГУ Національної поліції в Тернопільській області капітан поліції ОСОБА_7 за погодженням прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідування за №12025211080000232від 04.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України звернулася до слідчого судді Теребовлянського районного суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб до ОСОБА_5 .
Клопотання мотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 є військовослужбовцем Збройних Сил України - старшим навідником 17 розрахунку самохідної артилерійської бойової машини 3 самохідної артилерійської бригади 1 самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 .
За невстановлених досудовим розслідуванням обставин ОСОБА_5 , не маючи на те передбаченого п. 2.3 Інструкції «Про порядок, виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України №622 від 21.08.1998, дозволу на носіння і зберігання бойових припасів, придбав, переніс і зберігав бойовий припас в с. Глещава, вул. Кінець 12, Тернопільського району Тернопільської області до 03.11.2025.
Так, 03.11.2025, приблизно о 19.40 год., ОСОБА_5 перебував на території господарства, що за адресою: с. Глещава, вул. Кінець 12, Тернопільського району Тернопільської області, де у нього виник злочинний умисел спрямований на використання бойового припасу, а саме наступальної осколкової ручної гранати M67 для покінчення життя самогубством, про що він самостійно здійснив повідомлення на лінію 102.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, 04.11.2025 року приблизно о 01.20 год. ночі ОСОБА_5 перебуваючи на подвір'ї вказаного господарства, тримаючи в лівій руці гранату, яку отримав із невстановленого досудовим розслідуванням місця, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, здійснив висмикування запобіжної чеки, в результаті чого привів в дію вибухову гранату.
Внаслідок вказаних дій, ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді травматичної ампутації середньої третини лівого передпліччя.
04.11.2025 року в ході огляду місця події в с. Глещава вул. Кінець 12 Тернопільського району Тернопільської області, було вилучено осколки гранати, що є бойовим припасом, а саме наступальною осколковою ручною гранатою М 67.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, тобто носіння, зберігання, придбання бойового припасу, без передбаченого законом дозволу.
04.11.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий посилається на обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України. З урахуванням викладеного, а також даних про особу підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий вважає, що є підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених ст.177 КПК України та виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_5 процесуальних обов'язків, тому йому необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 та просив задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні просив не застосувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки має незадовільний стан здоров'я. Зазначив, що гранату він привіз із зони бойових дій, але наміру завдати шкоди не мав, сам не знає, що з ним відбувалось того дня.
Захисник в судовому засіданні заперечила з приводу задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , просила застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту, у зв'язку з незадовільним станом здоров'я. Зазначила, що ризики, наведені органом досудового розслідування є непідтвердженими.
Заслухавши думку учасників судового засідання, перевіривши клопотання, додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Положеннями ст. 177 цього Кодексу передбачено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється обвинувачується.
Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до п.4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ ВП №3 (м. Теребовля) Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12025211080000232 від 04.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
04.11.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
04.11.2025 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
Надалі, постановою від 07.11.2025 у зв'язку із відмовою прокурором у погодженні клопотання про обрання запобіжного заходу із врахуванням отриманої підозрюваним травми та перебуванням на стаціонарному лікуванні у медичному закладі, ОСОБА_5 було звільнено.
На думку слідчого судді, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, що згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні та долученими до клопотання слідчим та прокурором доказами, а саме даними, які містяться у: протоколі огляду місця події від 04.11.2025; протоколі допиту свідка ОСОБА_8 ; протоколі допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколі допиту свідка ОСОБА_10 ; висновку судової вибухо-технічної експертизи №СЕ19/120-25/13832-ВТХ.
Зазначені відомості у сукупності з інформацією, викладеною у дослідженому під час судового засідання повідомленні про підозру, вважаються переконливими для слідчого судді в тому, що відповідне кримінальне правопорушення могло бути вчинено, а надані слідчим до клопотання відомості в достатній мірі вказують на можливість вчинення кримінального правопорушення підозрюваним ОСОБА_5 .
Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та встановлені у судовому засіданні дані слідчий суддя доходить висновку про обґрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.
Окрім наявної обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, що у даному кримінальному провадженні існують ризики, передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 частини першої статті 177 КПК України, які наведені слідчим у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та доведені прокурором в судовому засіданні.
Існування ризику того, що ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України) підтверджується тим, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років. Усвідомлюючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та розмір покарання, яке йому загрожує, може з метою уникнення від відповідальності умисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду.
На думку слідчого судді, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, адже суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Також існує ризик того, що ОСОБА_5 перебуваючи на волі може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні (п.3 ч.1 ст.177 КПК України), оскільки ОСОБА_5 спільно проживає із співмешканкою ОСОБА_8 , яка є свідком у даному кримінальному провадженні. А тому, у випадку обрання більш м'якого запобіжного заходу ОСОБА_5 зможе впливати на свідків у кримінальному провадженні, чинити відповідний тиск, шляхом погрози та вмовляння він може схиляти до дачі неправдивих показів на свою користь, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування чи судового розгляду.
Також, слідчий суддя вважає доведеним ризик, зазначений стороною обвинувачення щодо перешкоджання ОСОБА_5 кримінальному провадженню іншим чином (п.4 ч.1 ст.177 КПК України), оскільки в ході досудового розслідування не встановлено походження бойового припасу, підрив якого здійснив ОСОБА_5 , не встановлено місце придбання ОСОБА_5 даного боєприпасу та місця його зберігання. При обрані ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, такий не обмежить його спілкування з особами, в тому числі з тими в яких останній міг придбати гранату.
Крім того, слідчий суддя вважає доведеним ризик вчинення ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється (п.5 ч.1 ст.177 КПК України), оскільки підозрюваний ОСОБА_5 на даний час є несудимим в силу ст.89 КК, однак продовжив вчиняти кримінальні правопорушення проти громадської безпеки.
Зважаючи на викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що органом досудового розслідування належним чином підтверджено у клопотанні та доведено в судовому засіданні прокурором наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та є усі підстави для застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у відповідності до вимог ст. 177 КПК України.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, характер вчиненого кримінального правопорушення, особу підозрюваного ОСОБА_5 , тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні злочину, наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного, слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваного ОСОБА_5 іншого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою не зможе попередити ризики, визначені у ст.177 КПК України та встановлені в судовому засіданні.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним існуючим ризикам, відповідає особі ОСОБА_5 та тяжкості пред'явленої йому підозри, зможе забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків та уникнути ризикам у провадженні.
Щодо посилань захисника на неможливість перебування ОСОБА_5 у слідчому ізоляторі, оскільки він потребує постійної медичної допомоги у зв'язку із травмуванням гранатою та ампутацією верхньої кінцівки, то з цього приводу слідчий суддя враховує наступне.
Так, згідно з ч. 4 ст. 11 Закону України «Про попереднє ув'язнення» медичне обслуговування в місцях попереднього ув'язнення організовуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров'я.
Порядком взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту (далі Порядок), затвердженого спільним Наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров'я України від 10 лютого 2012 року № 239/5/104, визначено взаємодію закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту.
Відповідно до п. 2.1. зазначеного Порядку усі особи, які прибули до слідчих ізоляторів, у тому числі особи, які переміщуються під вартою (конвоюються), проходять первинний медичний огляд з метою виявлення осіб, яким заподіяно тілесні ушкодження та які становлять епідемічну загрозу для оточення або потребують невідкладної медичної допомоги.
Згідно п. 2.3. Порядку медичне обстеження осіб, узятих під варту, здійснюється у разі їх звернення зі скаргою на стан здоров'я за ініціативою лікаря медичної частини СІЗО або адміністрації СІЗО.
Пунктами 2.6.,2.7.Порядку визначено, що особа, узята підварту, має право на вільний вибір лікаря. У разі звернення особи, узятої під варту, до лікаря медичної частини СІЗО з проханням про допуск обраного лікаря-фахівця лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан її здоров'я та запит до керівництва СІЗО. Керівництво СІЗО забезпечує допуск обраного особою лікаря-фахівця. У разі необхідності в додаткових лабораторних обстеженнях, які неможуть бути проведені в медичних частинах СІЗО (наявним обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень), вони проводяться на базі закладів охорони здоров'я з орієнтовного переліку. Про необхідність проведення обстеження, яке потребує вивезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров'я, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан її здоров'я та запит до керівництва СІЗО. Керівництво СІЗО забезпечує своєчасне направлення особи, узятої під варту, на обстеження до обраного лікарем медичної частини СІЗО закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку.
Враховуючи наведене, слідчий суддя прийшов до висновку, що ОСОБА_5 може отримати медичну допомогу, перебуваючи під вартою у слідчому ізоляторі.
Беручи до уваги усе вищевикладене, клопотання слідчого СВ ВП № 3 (м. Теребовля) Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області слід задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування (протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину - ст.219 КПК).
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, особу ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, його вік, сімейний та майновий стан, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність визначення розміру застави в межах, встановлених законом у даному випадку та який достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 181, 182, 183, 184, 194, 196, 205, 206 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання ст.слідчого СВ ВП №3 (м. Теребовля) Тернопільського РУ поліції ГУ Національної поліції в Тернопільській області капітана поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025211080000232 від 04.11.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Підлісці Кременецького району, Тернопільської області та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою освітою, старшого навідника 17 розрахунку самохідної артилерійської бойової машини 3 самохідної артилерійської бригади 1 самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , розлученого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 04 січня 2026 року включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) грн. 00 коп.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 у разі внесення застави наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- уникати спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити підозрюваному, що якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Датою закінчення дії ухвали вважати 23 год. 59 хв. 04 січня 2026 року.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у даному кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Повний текст ухвали складено 21.11.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1