465/8582/25
2/465/4291/25
20.11.2025 м. Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі головуючої судді Кушнір Б.Б., з участю секретаря Арбуза Р.В., представника відповідачів - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання, -
У провадженні суду перебуває цивільна справа № 465/8582/25 за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання.
Ухвалою суду від 30.09.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та вирішено справу розглядати з викликом сторін.
17.11.2025 представник відповідача ОСОБА_3 , адвокат Поздняков С.С. подав через систему «Електронний суд» відзив на позовну заяву.
Представник позивача у судове засідання, призначене на 20.11.2025 о 11 год. 15 хв.не з'явився, хоча був належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення такого.
За таких обставин суд протокольною ухвалою вирішив проводити судове засідання за відсутності представника позивача на підставі наявних у справі даних чи доказів, достатніх для постановлення ухвали.
Представник відповідачів - адвокат Поздняков С.С. у відзиві та судовому засіданні заявив клопотання про витребування у позивача наступних доказів: акт прийому-здачі робіт по видачі технічних умов на від'єднання окремих споживачів від мереж ЦО та ГВ, складений про від'єднання квартири АДРЕСА_1 ; акт про відключення від мереж ЦО та ГВ, складений про від'єднання квартири АДРЕСА_1 ; документи щодо історії квартирного лічильника 477735, який був встановлений за адресою: АДРЕСА_2 після 2016 року в тому числі такі, що підтверджують зняття згаданого лічильника з балансу; рішення (витяг з протоколу) Міжвідомчої комісії з розгляду питань, пов'язаних з відключенням споживачів від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання Франківської районної адміністрації ЛМР щодо відключення від постачання гарячої води квартири АДРЕСА_1 .
Заслухавши думку представник відповідачів - адвоката Позднякова С.С., дослідивши матеріали справи та заявлене клопотання про витребування доказів, суд приходить до наступного.
У відповідності до п.4 ч.5 ст.12 ЦПК України, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість зокрема сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В силу ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень ст. 77 ЦПК України.
Згідно з нормами ст.84 ЦПК України, особи, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати витребувані судом докази.
Відповідно до ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
У постанові Верховного суду від 20.11.2024 № 520/820/17 (провадження № 61-3103св24) зроблений наступний висновок: «суд може визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, однак зобов'язаний встановити обставини, які підлягають доказуванню, і зобов'язаний вжити всіх необхідних заходів з метою встановлення істини. Принцип змагальності не виключає необхідності всебічного та повного дослідження всіх обставин справи за для встановлення об'єктивної істини та об'єктивного вирішення справи».
З огляду на вищевикладене, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, з метою забезпечення права на судовий захист та враховуючи неможливість подання відповідних доказів відповідачем та/чи представником відповідача, а також враховуючи, що інформація, яка витребовується має значення для прийняття рішення по даній справі, сторона відповідача вправі витребовувати докази, якими вона доводить обставини, які наведені у відзиві на позов чи спростування тверджень позивача у позові, тому суд вважає, що клопотання представника відповідача про витребування доказів слід задоволити частково, зокрема в частині витребування доказів, а саме: акту прийому-здачі робіт по видачі технічних умов на від'єднання окремих споживачів від мереж ЦО та ГВ, складений про від'єднання квартири АДРЕСА_1 ; акту про відключення від мереж ЦО та ГВ, складений про від'єднання квартири АДРЕСА_1 та документи щодо історії квартирного лічильника 477735, який був встановлений за адресою: АДРЕСА_2 після 2016 року в тому числі такі, що підтверджують зняття згаданого лічильника з балансу. В решті клопотання залишити відкритим.
Разом з тим, пунктами 2,10,11 ч.3 ст.2 ЦПК України визначено, що основними засадами (принципами) цивільного судочинства є повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами.
У відповідності до ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтись в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Тобто зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Пелевін проти України" від 20 травня 2010 року зазначено, що держава, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями статті 6 Конвенції в провадженнях у цих судах. Суд повторює, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Ефективність судового захисту залежить не тільки від досконалості процедури розгляду судами справ, а й від поведінки осіб, які беруть участь у справі, сумлінного здійснення ними своїх процесуальних прав і обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У постанові КЦС ВС від 10.01.2024 у справі № 760/8817/21 вказано, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
У постанові Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 910/1873/17 визначено, що принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.
Верховний Суд наголошує, що цивільний процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в цивільному судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.
Зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій.
Суд зауважує, що дії представника позивача щодо неодноразової неявки у судові засідання, свідчать про зловживання ним процесуальними правами та безпідставне затягування судового провадження.
За приписами ч.4 ст.44 ЦПК України, суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
За результатами аналізу зазначених норм процесуального права Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 березня 2024 року у справі № 335/837/22 зробила висновок, що, дотримуючись принципів цивільного судочинства, основним з яких є неприпустимість зловживання процесуальними правами, суд, установивши, що подані учасником судового процесу скарга, заява або клопотання є очевидно безпідставними, що вочевидь може переслідувати такі цілі, як введення суду в оману, затягування розгляду справи чи створення перешкод опонентам у справі, зобов'язаний вживати заходи, спрямовані на запобігання зловживанням учасниками судового процесу своїми процесуальними правами шляхом залишення без розгляду або повернення таких скарг, заяв чи клопотань.
Велика Палата Верховного Суду також наголосила на тому, що саме з метою виконання такого завдання сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя. Якщо сторона здійснює певну процесуальну дію не з цією метою, а для досягнення інших цілей, вона виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від таких дій. І саме на це спрямовані заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами. Ці заходи передбачені у частинах четвертій і п'ятій статті 44, частині першій статті 143, пункті 5 частини першої статті 144, статті 148 ЦПК України.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне попередити позивача та його представника про недопустимість зловживання своїми процесуальними правами, а також наголосити, що у випадку повторної неявки сторони позивача, позов буде залишено без розгляду.
Частиною 2 ст.121 ЦПК України, визначено, що строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст.128 ЦПК України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Відповідно до ч.2 ст.223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справив судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.
Згідно з ч. 2 ст. 258 ЦПК України, процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Водночас, з урахуванням особливостей даної цивільної справи, строку її розгляду, відсутність у засіданні представника позивача повторно, задля повного та всебічного дослідження усіх обставин, що мають значення для вирішення справи та враховуючи неодноразової неявки представника позивача у судові засідання, суд вважає доцільним визнати обов'язковою явку в судове засідання представника позивача для дачі особистих пояснень по справі.
Відповідно до ч. 9 ст. 223 ЦПК України, про відкладення розгляду справи постановляється ухвала.
Відповідно до ч.5 ст. 259 ЦПК України, ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом без оформлення окремого документа, зазначаються у протоколі судового засідання. Суд може оформити такі ухвали окремим документом після закінчення судового засідання.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 43, 44, 84, 121, 128, 223, 247, 258-261, 353 ЦПК України, -
Клопотання представника відповідачів - адвоката Позднякова С.С. про витребування доказів частково задоволити.
Витребувати від Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» належним чином завірені копії доказів, зокрема, акту прийому-здачі робіт по видачі технічних умов на від'єднання окремих споживачів від мереж ЦО та ГВ, складений про від'єднання квартири АДРЕСА_1 ; акту про відключення від мереж ЦО та ГВ, складений про від'єднання квартири АДРЕСА_1 та документи щодо історії квартирного лічильника 477735, який був встановлений за адресою: АДРЕСА_2 після 2016 року в тому числі такі, що підтверджують зняття згаданого лічильника з балансу.
Витребувані докази надіслати до суду або подати до канцелярії суду у строк до 22.12.2025.
Копію ухвали про витребування доказів надіслати до Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (79040, м. Львів, вул. Д. Апостола, буд 1, код ЄДРПОУ05506460) для виконання.
Роз'яснити Львівському міському комунальному підприємству «Львівтеплоенерго», що відповідно до ст.84 ЦПК України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати витребувані судом докази.
Відкласти розгляд цивільної справи за позовом 465/8582/25 за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання, на 22.12.2025 о 11:15 годин.
Попередити позивача та його представника про неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Визнати обов'язкову явку в судове засідання представника позивача в судові засідання та зобов'язати позивача забезпечити явку представника у цивільній справі № 465/8582/25 за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання.
Роз'яснити сторонам, що учасники справи зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.
Роз'яснити також позивачу та його представнику, що у разі повторної неявки сторони позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Копію ухвали суду направити сторонам для відома та виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 20.11.2025.
Суддя Кушнір Б.Б.