Справа № 456/5458/25
Провадження № 3/456/2057/2025
іменем України
17 листопада 2025 року місто Стрий
Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Янів Н. М. ,розглянувши матеріали, які надійшли від Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
- за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
22.09.2025 року о 16 год. 55 хв. у с. Станків Стрийського району Львівської область, по вул. Польова, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Mitsubishi Pajero» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, неприродно блідий колір обличчя, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та у медичному закладі водій відмовився, що зафіксовано на нагрудну бодікамеру поліцейського 132, 130, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
У судові засідання особа, який притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явився, однак подав до суду заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначив, що вважає усі надані суду адміністративні матеріали, такими що складені працівниками поліції з грубим порушенням процесуального законодавства України та не містять складу адміністративного правопорушення, а саме керування ним транспортним засобом 22.09.25 року об 16:54 год.. Стверджує, що на момент приїзду працівників поліції та складання спірного протоколу він не здійснював жодного руху транспортним засобом, а перебував у автомобілі свого товариша, чекаючи на його приїзд. Правопорушник зазначає, що жодного відеодоказу руху автомобіля «Mitsubishi Pajero» д.н.з. НОМЕР_1 під його керуванням працівниками поліції до справи не долучено. Крім того, особа, який притягається до адміністративної відповідальності ставить під сумність законність та правомірність зупинки транспортного засобу, оскільки вважає, що жодних правил дорожнього руху не порушував, так як не керував транспортним засобом. Крім того, правопорушник вважає, що працівниками поліції було порушено порядок пропонування проходження огляду та складення відповідних направлень. Підсумовуючи, просить закрити провадження у справі у зв'язку з відсутність складу адміністративного правопорушення.
Крім того, правопорушник ОСОБА_1 забезпечив участь при розгляді справи свого захисника - адвоката Адрейківа Ю.Я., який у судовому засіданні підтримав заперечення, подане ОСОБА_1 , зазначив, що особа, який притягається до адміністративної відповідальності не керував транспортним засобом, а тому просить закрити провадження у справі у зв'язку з відсутність складу адміністративного правопорушення
Суд, проаналізувавши подані правопорушником заперечення, заслухавши захисника, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, беручи до уваги позицію захисника особи, який притягається до адміністративної відповідальності, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин цієї справи в їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Відповідно до статті 1 КУпАП завданням Кодексу про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.
Відповідно до ст.251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, іншими доказами.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №461863 від 22.09.2025 року, з якого вбачається, що 22.09.2025 року о 16 год. 55 хв. у с. Станків Стрийського району Львівської область, по вул. Польова, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Mitsubishi Pajero» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, неприродно блідий колір обличчя, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та у медичному закладі водій відмовився, що зафіксовано на нагрудну бодікамеру поліцейського 132, 130, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України. Вказаний протокол за своєю формою та змістом відповідає вимогам чинного законодавства, містить у собі усі необхідні дані щодо обставин вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та особи порушника.
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 22.09.2025 року о 17:15 год., згідно якого від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотесту Драгер 6820 0191, водій відмовився;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22.09.2025 року 17:20 год, з якого вбачається, що ОСОБА_1 від проходження огляду у медичному закладі відмовився;
- рапортом інспектора ВР ПП Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області від 22.09.2025 року про обставини складення протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зокрема зазначено, що 22.09.2025 близько 16:50 год. зупинено транспортний засіб «Mitsubishi Pajero» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , за порушення п.2.3.б ПДР. У ході спілкування із водієм виникли підстави вважати, що він керує авто у стані алкогольного сп'яніння, оскільки в його поведінці наявні ознаки алкогольного сп'яніння, водію неодноразово запропоновано, у встановленому законодавством порядку, пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі, на що водій категорично відмовився;
- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичного режимі серії ЕНА №6702042 від 22.09.2025 року, згідно якого, 22.09.2025 року о 16:55 год в с. Станків по вул. Польова, водій керував транспортним засобом обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки при цьому не мав біля себе посвідчення водія на право керування таким транспортним засобом, за що його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП, що свідчить про правомірність зупинки транспортного засобу. Відомості про те, що вказана постанова оскаржувалася у встановлено законодавством порядку та була скасована у матеріалах справи не містяться.
- відеозаписом з місця події, яким підтверджуються викладені у протоколі обставини справи. Так, до адміністративних матеріалів долучено DVD-R диск, на якому міститься чотири файли з відеозаписами з місця події. На першому відеозаписі з відеокамери патрульної машини поліції під назвою «Відео WhatsApp, дата_ 2025-09-23 о 10.24.16_193a95fe.mp4», вбачається, що працівники поліції їхали вслід за автомобілем «Mitsubishi Pajero» д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався попереду. Крім того, на відеозаписі з нагрудної бодікамери поліцейського «00132_00013220250922165430_0011A.MP4», чітко зафіксовано, як на 04:36 хвилині запису о 16:59 год. ОСОБА_1 сідає у автомобіль та здійснює керування ним, задля того, щоб надати дорогу транспортного засобу, який рухався у зустрічному напрямку. При цьому суд зауважує, що рішення про здійснення руху транспортним засобом для його перепаркування було прийнято ОСОБА_1 з власної ініціативи, до таких дій ніхто його не примушував. Таким чином судом беззаперечно встановлено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Надалі, на цьому відеозаписі зафіксовано, як працівником поліції повідомлено водію, що з його ротової порожнини чути різкий запах алкоголю та його поведінка не відповідає обстановці, що є явними ознаками алкогольного сп'яніння та такому запропоновано пройти освідування на стан сп'яніння у встановленому законом порядку. Втім, правопорушник ОСОБА_1 категорично відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, як на місці зупинки транспортного засобу так і в медичному закладі.
Відтак, судом не приймаються до уваги доводи сторони захисту про те, що правопорушник ОСОБА_1 не керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, оскільки таке твердження повністю спростовано дослідженим у судовому засіданні відеозаписом з місця події.
Крім того, з досліджених судом відеозаписів особі, який притягається до адміністративної відповідальності, працівниками поліції роз'яснено його права при розгляді справ про адміністративні правопорушення та повідомлено про подальше відсторонення від керування транспортним засобом.
Досліджені судом відеозаписи, інформативні, позбавлені упередженості та суб'єктивного ставлення, є послідовними, містить у хронологічній послідовності необхідні відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
З переглянутих судом відеозаписів прослідковується чітка послідовність подій, які відбувались 22.09.2025 року під час складення відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, які беззаперечно підтверджують відомості, викладені в протоколі та вину правопорушника.
Долучений до матеріалів справи оптичний диск з відеозаписом був виготовлений у зв'язку з необхідністю надання інформації, яка має значення у справі, та є самостійним джерелом доказу, похідним від інформації, що зберігається на автомобільному відеореєстраторі та бодікамері поліцейського в електронному вигляді у виді файлів.
Таким чином, записаний на оптичний диск - носій інформації електронний файл у вигляді відеозапису є оригіналом (відображенням) електронного документа, оскільки відповідно до ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», у випадку зберігання інформації на кількох електронних носіях кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.
Крім того, КУпАП не містить вимог щодо додання до протоколу про адміністративне правопорушення носія, на який безпосередньо було здійснено відеозапис, підписання відеозапису цифровим підписом.
Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1026 від 18.12.2018 також не передбачено накладення електронного цифрового підпису на відео файли.
З огляду на вказане, суд вважає наданий відеозапис допустимим доказом.
Так, об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду міститься в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженій наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція).
Так, відповідно до згаданої Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, наступним кроком є пропозиція пройти огляд в медичному закладі. Вказана пропозиція здійснюється при незгоді особи з результатом проведеного огляду на місці зупинки чи відмови від проходження огляду на місці зупинки. Доказом здійснення вказаної дії є направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яке долучається до матеріалів за адміністративним протоколом, який направляється до суду.
Так, при складанні протоколу, поліцейським було дотримано, вищевказані норми закону.
Беручи до уваги наведе, зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст.ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Підстав для закриття провадження у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП суд не вбачає.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Вирішуючи питання про вид стягнення, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, яке становить підвищену загрозу заподіяння шкоди й посягає на громадську безпеку, особу правопорушника та вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір.
При цьому, у матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що правопорушник користується встановленими законодавством пільгами, передбаченими ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» на підставі яких, його звільняється від сплати судового збору.
Відтак, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому з правопорушника ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір за винесення постанови про накладення на таку особу адміністративного стягнення, у розмірі 605,60 грн..
Керуючись ст. ст. 283, 284, КУпАП, суд -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і притягнути до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення.
Постанова вступає в законну силу після закінчення строку на її оскарження та підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців.
Суддя Назар ЯНІВ