Справа № 456/2995/25
Провадження № 2/456/1480/2025
10 жовтня 2025 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Шрамка Р. Т. ,
з участю секретаря: Сімонової-Мацигін А.А..,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию в порядку загального позовного провадження справу №456/2995/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування, -
встановив:
Представник позивача Мундяк М.М., звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом на 3/6 частки житлового будинку, що знаходить за адресою: АДРЕСА_1 , що належали її чоловікові ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 31.03.2000 року, свідоцтва від 14.03.2000 року серії АА №002023, технічного паспорта від 04.04.2000 року та брату чоловіка ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі свідоцтва від 14.03.2000 року серії НОМЕР_1 та технічного паспорта від 04.04.2000 року; земельну ділянку, площею 0,3 га, кадастровий номер 4625380200:02:000:0095, яка розташована за адресою: Львівська область, Стрийський район, Вівнянська с/р, що належала її чоловікові ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17.11.2020 року; земельну ділянку, площею 4,4683 га, кадастровий номер 4625380200:02:000:0138, яка розташована за адресою: Львівська область, Стрийський район, Вівнянська с/р, що належала її чоловікові ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 09.09.2013 року та свідоцтва про право власності від 09.09.2013 року.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер чоловік позивача ОСОБА_6 - ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилась спадщина на належне йому нерухоме майно, а саме: 2/6 частки житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належали померлому на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 31.03.2000 року, свідоцтва від 14.03.2000 року серії АА №002023, технічного паспорта від 04.04.2000 року; земельна ділянка, площею 0,3 га, кадастровий номер 4625380200:02:000:0095, яка розташована за адресою: Львівська область, Стрийський район, Вівнянська с/р, що належала померлому на підставі витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17.11.2020 року; земельна ділянка, площею 4,4683 га, кадастровий номер 4625380200:02:000:0138, яка розташована за адресою: Львівська область, Стрийський район, Вівнянська с/р, що належала померлому на підставі витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 09.09.2013 року та свідоцтва про право власності від 09.09.2013 року.
ІНФОРМАЦІЯ_4 помер брат чоловіка ОСОБА_1 - ОСОБА_5 . Після його смерті відкрилась спадщина на належне йому нерухоме майно, а саме: 1/6 частки житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належали померлому на підставі свідоцтва від 14.03.2000 року серії НОМЕР_1 та технічного паспорта від 04.04.2000 року.
Відповідно до довідки виданої виконавчим комітетом Стрийської міської ради №39 від 11.10.2024 року ОСОБА_5 проживав разом з позивачем ОСОБА_1 і ОСОБА_4 до дня своєї смерті за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки був одиноким, не одруженим, не мав дітей і вони за ним доглядали та після смерті його похоронили. Отже, ОСОБА_1 , являється спадкоємцем за законом після смерті свого чоловіка - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та чоловікового брата - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
16 серпня 2022 року позивач, ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Стрийського районного нотаріального округу, однак нотаріусом при огляді пакету документів було встановлено, що у спадкоємця відсутні оригінали правовстановлюючих документів на земельні ділянки розташовані у Львівській області, Стрийського району, Вівнянської с/р та житловий будинок АДРЕСА_1 . Згідно довідки виданої виконавчим комітетом Стрийської міської ради №67 від 12.08.2022 року ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , дійсно на день смерті проживав і був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та разом з ним на момент смерті була зареєстрована позивач ОСОБА_1 . Згідно довідки виданої виконавчим комітетом Стрийської міської ради №66 від 12.08.2022 року ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , дійсно на день смерті проживав і був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та разом з ним на момент смерті була зареєстрована позивач ОСОБА_1 . Відповідач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_3 являються дітьми позивача ОСОБА_6 . Відповідачі спадкове майно не приймали та приймати не збираються.
Відповідачі не скористались правом на подання відзиву.
Інших заяв по суті справи, виключно в яких у силу вимог ч. 1 ст. 174 ЦПК України викладаються вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, не надходило.
Процесуальні рішення, постановлені по справі.
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16.06.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити в порядку загального позовного провадження. Підготовче судове засідання для розгляду справи призначено на 29.07.2025. Роз'яснено сторонам їх процесуальні права щодо подачі відзиву та доказів у справі.
Розгляд справи по суті відбувся 10.10.2025 без участі сторін.
Заяви та клопотання сторін, узагальнення їх доводів та інші процесуальні дії у справі.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позов просив задоволити.
Відповідач ОСОБА_2 , в судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву, відповідно до якої позов просив розглядати за його відсутності та заяву задоволити.
Відповідач ОСОБА_3 , в судове засідання не з'явилась, однак представником позивача до матеріалів справи було долучено заяву ОСОБА_3 , засвідчену приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Львівської області, відповідно до якої ОСОБА_3 , не заперечила проти визнання права власності в порядку спадкування ОСОБА_1 , по смерті батька ОСОБА_4 на все майно.
У зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу в порядку ст.247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків, вважає, що справу слід вирішити в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Слід зазначити, що дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд дійшов висновку, що неявка відповідача не є перешкодою для розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів про права та взаємовідносини сторін, і позов слід задовольнити, ухваливши заочне рішення.
Як закріплено у ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположих свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка є невід'ємною частиною національного законодавства держави Україна, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях Європейського Суду з прав людини трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За змістом ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (ч. 1 ст. 82 ЦПК України).
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У свою чергую, критерії належності, допустимості, достовірності та достатності доказі регламентовані статтями 77-80 ЦПК України.
Згідно частин 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Виходячи із наведених вище норм цивільного процесуального законодавства, суд, перевіряючи порушення прав позивача ОСОБА_1 , за пред'явленими позовними вимогами цивільного характеру, та причетність до порушення таких її прав відповідачів ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 , встановив наступне.
Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Згідно свідоцтва про смерть, виданого Стрийським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4 .
З довідки виданої виконавчим комітетом Стрийської міської ради від 12.08.2022 №66, вбачається, що ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно на день смерті проживав і був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та разом з ним на момент смерті були зареєстровані: ОСОБА_4 , - брат, ОСОБА_7 , - дружина брата, ОСОБА_3 , - племінниця, ОСОБА_8 , - донька племінниці, ОСОБА_2 , - племінник, ОСОБА_9 , - дружина племінника, ОСОБА_10 , - син племінника.
З довідки виданої виконавчим комітетом Стрийської міської ради від 12.08.2022 №67, вбачається, що ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно на день смерті проживав і був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та разом з ним на момент смерті були зареєстровані: ОСОБА_7 , - дружина, ОСОБА_3 , - донька, ОСОБА_8 , - внучка, ОСОБА_2 , - син, ОСОБА_9 , - невістка, ОСОБА_10 , - внук.
З довідки виданої виконавчим комітетом Стрийської міської ради від 11.10.2024 №39, вбачається, що ОСОБА_5 , дійсно проживав разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 до дня своєї смерті за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки був одиноким, не одруженим, не мав дітей і вони за ним доглядали та після смерті його похоронили.
З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17.11.2020, вбачається, що ОСОБА_4 , належить земельна ділянка кадастровий номер №4625380200:02:000:0095 площею 0,3 га.
З свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 09.09.2013, вбачається, що ОСОБА_4 на праві власності належить земельна ділянка кадастровий номер №4625380200:02:000:0138 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4,4683 га.
З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18.06.2018, вбачається, що ОСОБА_4 , належить на праві спільної часткової власності 1/6 частки житлового будинку, житловою площею 70,5 кв.м., по АДРЕСА_1 .
З свідоцтва серії НОМЕР_1 про право власності на житловий будинок, виданого на підставі рішення виконкому Вівнянської сільської ради Стрийського району Львівської області від 24.02.2000 №4, вбачається, що житловий будинок по АДРЕСА_1 , на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_12 , ОСОБА_2 .
З матеріалів справи вбачається, що померлий ОСОБА_4 був чоловіком ОСОБА_1 . Померлий ОСОБА_5 був братом ОСОБА_4 .
Перевіряючи відповідні права та обов'язки, вбачається, що спадкодавців ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 , на момент відкриття спадщини належали і не припинилися внаслідок їхньої смерті, спадщина, зокрема права власності на частки у житловому будинку по АДРЕСА_1 та на земельні ділянки: площею 0,3 га кадастровий №4625380200:02:000:0095, яка розташована на території Вівнянської сільської ради, Стрийського району, Львівської області та земельна ділянка площею 4,4683 га, кадастровий номер №4625380200:02:000:0138, яка розташована на території Вівнянської сільської ради Стрийського району Львівської області і надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Встановлені судом цивільні правовідносини щодо визнання права на об'єкти нерухомого мана у порядку їх спадкування регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України (надалі - ЦК України), іншими актами цивільного законодавства.
Так, за загальним правилом, наведеним у статтях 15, 16 ЦК України, кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (договорів). Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 392 ЦК України особа може пред'явити позов про визнання за нею права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
В силу статей 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини, і не припинилися внаслідок його смерті.
За змістом частин 1, 2 ст. 1220, ч. 1 ст. 1221 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Відповідно до ч. 1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 1268, частин 1, 2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину, або ж не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, тобто шести місяців, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Частина 1 ст. 1270 ЦК України встановлює строк для прийняття спадщини, який складає шість місяців і починається з часу відкриття спадщини.
Стаття 1297 ЦК України встановлює обов'язок спадкоємця, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу.
Узагальнена оцінка доводів та аргументів, наведених у справі, щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог за результатами розгляду цієї справи.
Оскільки позивач, є єдиним спадкоємцем, який виявив бажання на отримання спадщин після смерті чоловіка та брата чоловіка, спадщину прийняла, крім позивача немає інших спадкоємців, які претендують на дане спадкове майно, ніким не заявлено свого права на спадкування, а тому позов слід задоволити у повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат у справі.
Відповідно до роз'яснень, котрі містяться у пункті 12 Постанови Пленуму Верховного суду України від 12.06.2009 року за № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», при пред'явленні позову та ухваленні рішення за вимогами про право спадкоємців на майно, судовий збір визначається судом, виходячи із загальної вартості майна, і витрати на його оплату покладаються на кожного спадкоємця пропорційно до виділеної йому частки.
З урахуванням наведених вище роз'яснень Постанови Пленуму Верховного суду України від 12.06.2009 року за № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», слід покласти на позивачка як єдину спадкоємицю першої черги за законом усього спірного майна.
Доказів понесення сторонами у справі інших судових витрат, пов'язаних з її розглядом, окрім як сплати судового збору за пред'явлення позовної заяви до суду, відповідні матеріали не містять.
Керуючись ст..7, 10, 12, 13, 18, 76-82, 133, 141, 244, 245, 259, 263-268, 279 ЦПК України суд, -
вирішив:
Позовні вимоги задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідн. НОМЕР_2 право власності на:
•3/6 частки житлового будинку, що знаходить за адресою: АДРЕСА_1 , що належали її чоловікові ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 31.03.2000 року, свідоцтва від 14.03.2000 року серії АА №002023, технічного паспорта від 04.04.2000 року та брату чоловіка ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі свідоцтва від 14.03.2000 року серії НОМЕР_1 та технічного паспорта від 04.04.2000 року;
•земельну ділянку, площею 0,3 га, кадастровий номер 4625380200:02:000:0095, яка розташована за адресою: Львівська область, Стрийський район, Вівнянська с/р, що належала її чоловікові ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17.11.2020 року;
•земельну ділянку, площею 4,4683 га, кадастровий номер 4625380200:02:000:0138, яка розташована за адресою: Львівська область, Стрийський район, Вівнянська с/р, що належала її чоловікові ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 09.09.2013 року та свідоцтва про право власності від 09.09.2013 року.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення суду виготовлений 20.10.2025.
Суддя Р. Т. Шрамко