Справа № 523/24197/25
Провадження №2/523/8683/25
"17" листопада 2025 р. м. Одеса
Суддя Пересипського районного суду м. Одеси Мурманова І.М., розглянувши позовну заяву, та додані до неї документи, що надійшли на адресу суду через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 (останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ) про визнання договору купівлі-продажу дійсним, -
Від імені та в інтересах ОСОБА_1 до Пересипського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, звернувся адвокат Сіржант Юрій Володимирович.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 17.12.1996 року між сторонами було укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_2 . Договір був повністю виконаний сторонами. Позивач передав відповідачам гроші на виконання договору, а йому було передано ключі від квартири, й протягом короткого часу після укладення договору відповідачі виселилися з квартири, а позивач заселився до неї і мешкає в ній до цього часу. Право власності позивача було в передбаченому на той час порядку зареєстровано в Одеському МБТІ, книга 93пр, на сторінці 114, за реєстровим номером 3080.
Таким чином, у період укладання оспорюваного договору купівлі-продажу існувала колізія у чинному законодавстві, оскільки згідно зі статтями 224, 227 ЦК Української РСР договір купівлі-продажу житлових квартир повинен бути нотаріально засвідчений, якщо хоча б одна зі сторін є громадянином, а недотримання даної вимоги тягне недійсність договору. Проте, згідно зі статтею 15 Закону України «Про товарну біржу», біржі мають право вчиняти угоди з будь-якими видами нерухомості і такі угоди не підлягають наступному нотаріальному посвідченню.
З урахуванням викладеного представник позивача просить: визнати дійсним Договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме - квартири АДРЕСА_2 , укладений 17.12.1996 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на Одеській універсальній біржі «Вітязь», зареєстрований в Журналі реєстрації договорів по об'єктам нерухомості за реєстраційним № Н 96-137.
Після надходження цивільної справи, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст.ст. 14, 33 ЦПК України.
Разом з цим, вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження у справі, суддя дійшов висновку щодо залишення позову без руху з огляду на наступне.
Так, відповідно до ч.1 ст.177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 ЦПК України.
Відповідно ч. 7 ст.43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Частиною 8 статті 43 ЦПК України встановлено, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).
Відповідно до розділу 2 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи(ЄСІТС), учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи.
У разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
У порушення наведених норм позивачем не додано доказів того, що інші учасники справи мають зареєстрований кабінет, що їм була направлена копія даної позовної заяви з додатками через підсистему "Електронний кабінет" або в паперовому вигляді за допомогою засобів поштового зв'язку.
Також, прохальна частина позовних вимог містить в собі пункт щодо розстрочення сплати судового збору до моменту розгляду справи по суті.
Щодо клопотання про розстрочення сплати судового збору, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Встановлений у ст. 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.
З даного приводу суд зазначає, що в позовній заяві представником позивача не наведено та не доказів щодо відстрочки сплати судового збору, відповідно до положення ст. 8 Закону України «Про судовий збір», отже у суду відсутні підстави застосувати розстрочку судового збору.
Відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно ст.ст. 1 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон), судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01 січня 2025 року встановлено розмір прожиткового мінімуму 3028 грн.
Як зазначено у ст. 2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземці) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Згідно позовної заяви, позивачем заявлено одну вимогу не майнового характеру, а саме визнання договору дійсним.
Згідно до п.1.2) ч.2 ст. 4 Закону ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1 211, 20 грн., відповідно застосовуючи коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, позивачу слід надати квитанцію про сплату судового збору у розмірі: 968, 96 гривень.
Відповідно до ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, слід дійти висновку про залишення позовної заяви без руху та надання позивачу строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали суду.
Керуючись ст.ст. 8, 175, 177, 185, 353 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу дійсним - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків, який не перевищує десяти днів з дня вручення їй копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, з підстав зазначених в ухвалі суду, а саме:
- надати докази на підтвердження направлення позову з додатками листом з описом вкладення відповідачам у справі на виконання вимог п. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України.
- надати платіжне доручення про сплату судового збору, або докази на підтвердження обставин звільнення від сплати судового збору.
Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала про залишення заяви без руху щодо визначення розміру судових витрат може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
Суддя: