Справа № 522/8346/23
Провадження №1-кп/522/1644/25
20.11.2025 року Місто Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2
під час судового розгляду у кримінальному провадженні №12022163500000653 від 18.07.2022 на підставі обвинувального акту, стосовно ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Одесі, не одруженого, із вищою освітою, зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 114-2 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурор - ОСОБА_4
захисники - ОСОБА_5
обвинувачений - ОСОБА_3 ,
Приморським районним судом м.Одеси здійснюється судовий розгляд у кримінальному провадженні на підставі обвинувального акту ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 114-2 КК України.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого, посилаючись на те, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були враховані під час обрання запобіжного заходу раніше, продовжують існувати.
Захисник та обвинувачений просили змінити запобіжний захід на більш м'який, Крім того захисник ОСОБА_5 просила визначити ОСОБА_3 розмір застави з метою виконання покладених на нього обов'язків.
Суд, заслухавши думки учасників судового розгляду, приходить до висновку, що строк тримання обвинувачених під вартою необхідно продовжити, виходячи з наступного.
У частині першій статті 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. До цих ризиків належать такі спроби підозрюваного, обвинуваченого: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується.
Частиною 3 ст. 199 КПК України передбачено, що суд при продовженні строку тримання під вартою враховує обставини, які свідчать про те що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання під вартою.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»). Крім того, суд враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, не одружений, офіційно не працевлаштований.
Перебуваючи на волі, обвинувачений ОСОБА_3 може:
1. Переховуватися від суду, оскільки обставини даного кримінального провадження, обвинувачення у особливо тяжкому злочині, його суспільна небезпечність, тяжкість можливого покарання, дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 може здійснити спроби переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Так, позиція ЄСПЛ у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 полягає в тому, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилятись від суду.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Клоот проти Бельгії», Суд зазначив: «Серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання обвинуваченого під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак, необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться».
Також, ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
2.Крім того, ОСОБА_3 може незаконно впливати на свідків, які судом ще не допитані та у силу тяжкості покарання, що йому загрожує може впливати на зміст їх показань, що унеможливить об'єктивне з'ясування всіх обставин справи.
3. ОСОБА_3 може продовжити кримінальне правопорушення, яке йому інкримінується.
Зазначені обставини, відповідно до ст.177 КПК України, є підставою для продовження відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Зазначені обставини щодо особи обвинуваченого та тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим, поведінка під час інкримінованого злочину, дає підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжити вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення.
Ризики, які біли враховані під час обрання обвинуваченому запобіжного заходу, не зменшилися та продовжують існувати, що є підставою для продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.
При цьому, стороною захисту не надано достатніх даних про наявність обставин для обрання більш м'якого запобіжного заходу, для запобігання зазначеним ризикам та досягнення дієвості цього кримінального провадження.
В той же час, закінчити судовий розгляд наразі не має можливості, оскільки стороною обвинувачення надаються письмові докази. Обвинувачений ОСОБА_6 перебуває під вартою більше двох років, тому враховуючи рішення Конституційного суду України від 25.06.2019 року у справі №3-68/2018(3846/17, 2452/18, 3657/18, 347/19) та вимоги ст. 183 КПК України, суд вважає за можливе визначити обвинуваченому альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі, який буде достатнім для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків, з урахуванням вимог ст.182 КПК України, а саме: 800 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Також, відповідно до ст.194 КПК України, у випадку внесення застави на обвинуваченого необхідно покласти обов'язки, визначені частиною 5 вказаної статті.
Застосування до обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів неможливе, зважаючи на вказані ризики, особу обвинуваченого та характер злочину, у якому він обвинувачується. Більш м'які запобіжні заходи не здатні запобігти наявним у кримінальному провадженні ризикам, забезпечити належну поведінку обвинуваченого та виконання ним своїх процесуальних обов'язків.
Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.
Тому строк тримання під вартою обвинуваченого необхідно продовжити.
Керуючись ст.ст.177,178, 183, 199, 314-316, 331, 392 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» до 18.01.2026 включно з визначенням розміру застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_3 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 800 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 2422400 ( два мільйони чотириста двадцять дві тисячі чотириста) гривень.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, призначенням платежу: застава за обвинуваченого ОСОБА_3 , провадження по справі №1-кс/522/8346/23.
Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України:
-прибувати до суду за першою вимогою;
-повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу закінчується 18.01.2026.
Ухвала про продовження запобіжного заходу може бути оскаржена протягом п'яти днів до Одеського апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_7