Справа № 509/3994/25
20 листопада 2025 року с-ще Овідіополь
Суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Бочаров А.І., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 , адвоката Зачепіло Зоряни Ярославівни розстрочення виконання сплати штрафу,-
06.11.2025 року до Овідіопольського районного суду Одеської області надійшла заява представника ОСОБА_1 , адвоката Зачепіло З.Я. про розстрочення виконання сплати штрафу, в якій просить розстрочити адміністративне стягнення у вигляді штрафу, накладене Постановою Овідіопольського районного суду Одеської області від 26 серпня 2025 року по справі № 509/3994/25 у розмірі 17 000, 00 грн., на п'ять платежів рівними частинами, починаючи з листопада 2025 року.
Оскільки у ОСОБА_1 виник обов'язок щодо сплати штрафу на користь держави в розмірі 17 000,00 гри, проте, у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем ОСОБА_1 позбавлений можливості здійснити оплату вказаної суми стягнення одним платежем.
Враховуючи викладене, просить суд дозволити розстрочку виконання вказаної Постанови на п'ять платежів рівними частинами, починаючи з листопада 2025 року, за наступним графіком:
- у листопаді 2025 року - 3 400,00 грн.;
- у грудні 2025 року - 3400,00 грн.;
- у січні 2026 року - 3400,00 грн.;
- у лютому 2026 року - 3400,00 грн.;
- у березні 2026 року - 3400,00 грн.
Розглянувши заяву про розстрочку виконання рішення суду, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов наступних висновків.
Постановою Овідіопольського районного суду Одеської області від 26.08.2025 р., ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір у розмірі 605,60 грн. на користь держави.
Постановою Одеського апеляційного суду від 20.10.2025 р., апеляційного скаргу Зачепіло З.Я., яка діє в інтересах ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 26.08.2025 р. залишено без змін.
Частиною першою статті 307 КУпАП передбачено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Обґрунтовуючи заяву про надання розстрочки представник ОСОБА_1 , адвокат Зачепіло З.Я. зазначив, що він не має змоги оплатити штраф у вказаному розмірі у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем.
За приписами ст. 298 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.
Виконання постанови про накладення адміністративного стягнення є завершальною стадією провадження у справах про адміністративні правопорушення, зміст якої полягає в практичній реалізації обмежень особистого, морального і матеріального характеру, передбачених призначеним правопорушнику стягненням.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно ч. 2 ст. 301 КУпАП відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу здійснюється в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст. 304 КУпАП питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.
Суд також враховує роз'яснення, викладені в абз. 1 п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» № 14 від 26 грудня 2003 року, відповідно до яких при вирішенні заяв сторони про відстрочку виконання судового рішення, суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутності у нього майна яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Таким чином, наявність у ОСОБА_1 скрутного матеріального становища, яке нічим не підтверджено, не може бути підставою для відстрочення виконання постанови у справі про адміністративне правопорушення та не може бути тією винятковою обставиною, за якої суд міг би прийняти рішення про розстрочення такого штрафу.
На наявність будь-яких обставин непереборної сили, які б об'єктивно перешкоджали виконанню постанови суду, заявник не посилається.
Фактично доводи останнього зводяться до прохання суду створити зручні, комфортні умови для сплати штрафу, що очевидно суперечить меті накладення адміністративного стягнення та не сприятиме як індивідуальній, так і загальній превенції.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що представник ОСОБА_1 , адвокат Зачепіло З.Я. не довів визначені законом підстави для розстрочення виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу і відповідна заява задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.280,283,299,301,304,307КУпАП суд,
Заяву представника ОСОБА_1 , адвоката Зачепіло Зоряни Ярославівни розстрочення виконання сплати штрафу - залишити без задоволення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: А.І. Бочаров