Справа № 521/15594/25
Номер провадження № 2/521/7162/25
21 листопада 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Ганошенка С.А.,
за участі секретаря судового засідання Присяжнюка О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Одесі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач 04.09.2025 року звернувся до Хаджибейського районного суду міста Одеси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
15.09.2025 року до суду надійшла довідка № Х1-223834-ю/о з Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради щодо інформації про місце реєстрації відповідача. Згідно відповіді, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 15.09.2025 року відкрито провадження по справі в спрощеному позовному провадженні з призначенням судового засідання на 04.11.2025 року у зв'язку із знаходженням головуючого судді Ганошенка С.А. у щорічній тарифній відпустці у жовтні 2025 року.
03.11.2025 року до суду надійшла заява представника ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» Пархомчука С.В. про стягнення витрат на правничу допомогу з відповідача у розмірі 10500,00 грн.
До суду 17.11.2025 року надійшла заява представника ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» Пархомчука С.В. про закриття провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмету спору, адже заборгованість була погашена відповідачем. Просять повернути сплачений судовий збір.
Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 21.11.2025 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення заборгованості у розмірі 11 917,50 грн., на підставі заяви позивача від 17.11.2025 року про закриття провадження у справі в частині стягнення заборгованості. Вирішено продовжити розгляд справи в частині позовних вимог щодо стягнення витрат на правничу допомогу у сумі 10500 грн. та судового збору у розмірі 2422,40 грн.
У судові засідання 04.11.2025, 21.11.2025 року учасники справи не з'явилися, про час, дату та місце судового розгляду повідомлялися належним чином.
Від відповідача 04.11.2025 року через канцелярію суду надійшла заява про зменшення розміру стягнення витрат на правничу допомогу у зв'язку з їх завищеністю та невідповідністю складності справи та не співмірності з розміром позивних вимог.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення(виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Крім того, на вимогу зазначених норм процесуального права, датою ухвалення судового рішення, ухваленого за відсутності осіб, які беруть участь у справі, є дата складення повного судового рішення.
У зв'язку з цим, датою складення цього судового рішення є 21.11.2025 року.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» підлягають частковому задоволенню, з урахуванням заяви позивача про закриття справи в частині позовних вимог, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 21.11.2025 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення заборгованості у розмірі 11 917,50 грн., на підставі заяви позивача від 17.11.2025 року про закриття провадження у справі в частині стягнення заборгованості. Вирішено продовжити розгляд справи в частині позовних вимог щодо стягнення витрат на правничу допомогу у сумі 10500 грн. та судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Згідно п.5 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Позивач не подає заяву про відмову від позову, однак подає заяву про закриття провадження, тому що відповідачем була погашена заборгованість після відкриття провадження у справі, тобто, фактично позивач не підтримує своїх вимог, у зв'язки з їх задоволенням відповідачем.
Відповідно до ч.3 ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Оскільки позивач просить повернути його судовий збір, який сплачено при подачі позову (платіжне доручення № 9509 від 20.08.2025), але у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 сплатив заборгованість після відкриття провадження, то суд доходить висновку про необхідність стягнення судового збору з відповідача на користь позивача.
Щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, то суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частини 1 та пунктів 1, 2 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України, від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Хоча позивач і підтверджує судові витрати на професійну правничу допомогу, але, суд погоджується з доводами відповідача про їх не співмірність із сумою боргу, що практично дорівнює заборгованості. Крім того,слід зазначити, що справа є типовою, невисокої складності, малозначною, атому не потребує від адвоката значних зусиль для її підготовки. Крім того, представник позивача не був у жодному судовому засіданні, просив розглядати справу за його відсутності та враховуючи поведінку відповідача, який в процесі розгляду справи судом повністю сплатив свою заборгованість перед позивачем, суд приходить до висновку про достатність стягнення з відповідача на користь позивача 1000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейським судом з прав людини зазначено, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи(рішення у справі «Проніна проти України», від 18 липня 2006 року № 63566/00, § 23).
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до змісту ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн., а тому ця сума підлягає стягненню з відповідача.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» підлягають частковому задоволенню, з урахуванням поданої заяви позивача про закриття провадження справи у частині, тому суд частково задовольняє позовні вимоги по стягненню витрат на правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн. та стягує з відповідача судовий збір у сумі 2422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 280-289, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДЕБТ КОЛЛЕКШН» (Код ЄДРПОУ 44243120, місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Саперне Поле, буд. 12, прим. № 1008) витрати на правничу допомогу у сумі 1000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДЕБТ КОЛЛЕКШН» (Код ЄДРПОУ 44243120, місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Саперне Поле, буд. 12, прим. № 1008) судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 21.11.2025 року.
Суддя Сергій ГАНОШЕНКО