Рішення від 21.11.2025 по справі 521/13274/25

Справа № 521/13274/25

Номер провадження № 2/521/6268/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАІНИ

20 листопада 2025 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Ганошенка С.А.,

за участю секретаря судового засідання - Присяжнюка О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

30.07.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 посилаючись на те, що 18.02.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит № 4157192, відповідно до якого, кредитодавець надав позичальнику грошові кошти у тимчасове платне користування на поточні потреби у сумі 15000,00 грн., строком на 30 днів, а позичальник зобов'язався повернути використану суму в строк до 20.03.2021 року, та сплатити комісію та проценти за користування кредитними коштами на умовах визначених кредитним договором.

ТОВ «МІЛОАН» умови договору про споживчий кредит виконав в повному обсязі, надавши Відповідачеві кредит на потрібну йому суму. Відповідач зі свого боку не виконав умов Кредитного договору.

Враховуючи ці обставини, умови чинного законодавства та п. 3.2.6. договору про споживчий кредит № 4157192 від 18.02.2021 року - Позикодавець має право відступати, передавати, будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього Договору без згоди Позичальника.

Пунктом 7.1. договору про споживчий кредит № 4157192 від 18.02.2021 року визначено, що Цей Договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок Позичальника і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.

Підтвердженням добровільного укладення Відповідачем даного Договору є анкета-заява на про споживчий кредит № 4157192 від 18.02.2021 року, що заповнена Відповідачем.

Відповідно до умов договору про споживчий кредит, 29.09.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір відступлення прав вимоги №76-МЛ від 29.09.2021 р.

Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги у тому числі і за Кредитним договором № 4157192 Позичальника від 18.02.2021 року, що укладений між ТОВ «МІЛОАН» та Відповідачем.

Позивач зазначає, що відповідач не виконує свої зобов'язання належним чином, у зв'язку з чим, сума загальної заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором становить у розмірі 31976,15 грн., відповідно до Витягу з реєстру Боржників до Договору відступлення прав вимоги 76-МЛ від 29.09.2021з них:

-заборгованість за сумою кредиту - 6459, 00 грн.;

-прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить - 24017,15 грн.;

-прострочена заборгованість за комісією становить - 1500, 00 грн.

На підставі наведеного, позивач просить стягнути з відповідача, на його користь заборгованість у сумі 31976,15 грн., судові витрати по сплаті судового збору в 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7000, 00 грн.

Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 04.08.2025 року по справі було відкрито провадження та призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» в судові засідання 11.09.2025 року та 04.11.2025 року не з'явився, та через канцелярію суду 06.10.2025 року надав до суду клопотання, згідно якого позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити та розглянути поданий позов за його відсутності, і не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судові засідання 11.09.2025 року та 04.11.2025 року не з'явився, причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином за місцем реєстрації та розміщення оголошення на сайті суду. На адресу суду повернулися поштові відправлення із судовою повісткою направленою відповідачу з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відзиву від відповідача на позов до суду не надходило, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду останній не подавав.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Отже, враховуючи згоду представника позивача на проведення заочного розгляду справи, відсутність відзиву на позовну заяву, належне повідомлення відповідача, яка причини неявки не повідомила, суд доходить висновку про можливість розгляду справи в заочному порядку, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Станом на 20.11.2025 року відзиву, письмових пояснень або клопотань про відкладення на адресу суду не надходило.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07 липня 1989 року Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 року у справі «Шульга проти України» № 16652/04).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).

У справах «Рябих проти Росії» (заява № 52854/99, рішення від 24 липня 2003 року, пункт 52) та «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03 від 03 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини зазначив, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи , що 18.02.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит № 4157192 від 18.02.2021 року, відповідно до умов якого, кредитодавець надав позичальнику грошові кошти у тимчасове платне користування на поточні потреби у сумі 15000,00 грн., строком на 30 днів, а позичальник зобов'язався повернути використану суму в строк до 20.03.2021 року, сплативши при цьому комісію та проценти за користування кредитними коштами на умовах визначених договором.

Підтвердженням добровільного укладення Відповідачем зазначеного Договору є анкета-заява на кредит № 4157192 Позичальника від 18.02.2021 року, що заповнена Відповідачем.

Відповідно до довідки про ідентифікацію ОСОБА_1 ідентифікований.

ТОВ «МІЛОАН» умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши Відповідачеві кредит на потрібну йому суму, строком на 30 днів, що підтверджується платіжним дорученням №39872545 від 18.02.2021 року на суму 15000 грн.

Відповідно до умов договору, 29.09.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» відповідно до чинного законодавства України укладений Договір відступлення прав вимоги №76-МЛ від 29.09.2021 р.

Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги у тому числі і за Кредитним договором № 4157192 Позичальника від 18.02.2021 року, що укладений був між ТОВ «МІЛОАН» та Відповідачем.

13.06.2025 року на адресу відповідача ТОВ ФК “КРЕДИТ КАПІТАЛ» була надіслана письмова Претензія щодо кредитної заборгованості відповідача перед Кредитором.

Як вбачається із позовної заяви Відповідач не виконав свої зобов'язання належним чином, у зв'язку з чим, сума загальної заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором

№ 4157192 складає у розмірі 31976, 15 грн., відповідно до Витягу з реєстру Боржників до Договору відступлення прав вимоги № 76-МЛ від 29.09.2021 р. з них:

-заборгованість за тілом кредиту - 6459, 00 грн.;

-прострочена заборгованість за сумою відсотків- 24017,15 грн.;

-прострочена заборгованість за комісією становить - 1500, 00 грн.

Таким чином, з позовної заяви вбачається що позивач просить суд стягнути з відповідача, на його користь заборгованість у сумі 31976, 15 грн., судові витрати по сплаті судового збору в 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7000, 00 грн.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно статей 526 , 527 , 530 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору вимог закону.

Відповідно до ст.ст. 525 , 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту.

Відповідно до п.5 ст.3 ЗУ «Про електронну комерцію» , електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Статтями 7 та 8 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачено, що продавець (виконавець, постачальник) товарів, робіт, послуг в електронній комерції під час своєї діяльності та у разі поширення комерційного електронного повідомлення зобов'язаний забезпечити прямий, простий, стабільний доступ інших учасників відносин у сфері електронної комерції до інформації про себе, визначену законодавством, а покупець, який приймає (акцептує) пропозицію іншої сторони щодо укладення електронного договору, зобов'язаний повідомити про себе інформацію, необхідну для його укладення.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначений Порядок укладення електронного договору.

Зокрема, відповідно до ч.3 цієї статті електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч.4 ст.11 ЗУкраїни «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Статтею 12 даного Закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

У свою чергу, ТзОВ «Мілоан» умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит на потрібну йому суму. Відповідач зі свого боку не виконав умов договору споживчого кредиту.

Згідно з п. 3.2.6. Договору про споживчий кредит №4157192 від 18.02.2021 року Позикодавець має право відступати, передавати, будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього Договору без згоди Позичальника.

Відповідно до ч.1 ст.513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язані вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, ТзОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» є правонаступником позикодавця ТзОВ «МІЛОАН» за договором про споживчий кредит №4157192 від 18.02.2021 року укладеним між ТзОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 .

Згідно п.1.5.1. кредитного договору комісія за надання кредиту становить 1500, 00 грн., яка нараховується за ставкою 10,00% від суми кредиту одноразово.

Таким чином, комісія за своєю природою - це грошова сума, одноразовий платіж, що списується клієнтом як плата за обслуговування рахунку або за надання спеціальних послуг, а тому суд приходить до висновку, що розмір комісії є встановлений пунктом 1.5.1. кредитного договору, відповідно вимога про її стягнення є обґрунтованою.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до п.1.5.2 проценти за користування кредитом: 1 875 грн., які нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Будь-яких інших доказів щодо підстав та порядку нарахування процентів за даним кредитним договором матеріали справи не містять.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором про споживчий кредит № 4157192 від 18.02.2021 року в розмірі 31976,15 гривень, з яких:

-6459, 00 грн. заборгованість за тілом кредиту;

-24017, 15 грн. прострочена заборгованість по відсотках;

-1500,00 грн. прострочена заборгованість за комісією.

Таким чином суд приходить до висновку, що з відповідача на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» слід стягнути заборгованість за кредитом, задовольнивши позовні вимоги в повному обсязі.

Що стосується вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, то суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.ч. 1-3 статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до правової позиції, викладеної зокрема у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св19) витрати на професійну правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (§ 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (§§ 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (§ 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Судом встановлено, що 06.05.2025 між ТзОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» та АО «АПОЛОГЕТ» укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги №0605.

Із Акту №1996 наданих послуг та детального опису робіт виконаних АО «АПОЛОГЕТ» від 23.06.2025 року вбачається, що сума наданих послуг складає 7 000 гривень, найменування яких наступні: усна консультація Клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором, ознайомлення з матеріалами кредитної справи, погодження правової позиції Клієнта у справі, складання позовної заяви з урахуванням правової позиції Клієнта та подання заяви до суду.

Частиною 8 ст.141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Розмір витрат на правничу допомогу та підстави для її стягнення підтверджуються актом прийому передачі наданих послуг, згідного якого вартість послуг склала 7000,00 грн, Договором про надання правничої допомоги від 05.06.2025, свідоцтвом про право зайняття адвокатською діяльністю.

На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 514 , 525 , 526 , 527 , 530 , 536 , 615 , 626 , 1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 141 , 259 , 263-265 ЦПК України , суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп.. 28, ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за кредитним договором № 5120730 від 28.01.2021 року в розмірі 31976,15 гривень.

Стягнути зі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, ЄДРПОУ 35234236) судовий збір у розмірі 2422,40 гривень.

Стягнути зі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, ЄДРПОУ 35234236) витрати на правову (правничу) допомогу у розмірі 7000,00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 21.11.2025 року.

Суддя Сергій ГАНОШЕНКО

Попередній документ
131944783
Наступний документ
131944785
Інформація про рішення:
№ рішення: 131944784
№ справи: 521/13274/25
Дата рішення: 21.11.2025
Дата публікації: 24.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Хаджибейський районний суд міста Одеси
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (21.11.2025)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 30.07.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
11.09.2025 11:50 Малиновський районний суд м.Одеси
04.11.2025 11:20 Малиновський районний суд м.Одеси
20.11.2025 13:40 Малиновський районний суд м.Одеси