Справа №505/4026/25
Провадження №1-кс/505/1482/2025
18.11.2025 р. Слідчий суддя Подільського міськрайонного суду Одеської області
ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
слідчого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
розглянувши в режимі відеоконференції клопотання слідчого СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 погоджене начальником Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 по матеріалах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025161180000820 від 16.11.2025 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 (шістдесят) діб із визначенням застави, в межах строку досудового розслідування відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Загнітків, Кодимського району Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, працюючого по найму, не одруженого, військовозобов'язаного, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
- підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України,
На розгляд слідчого судді надійшло клопотання слідчого СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 по матеріалах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025161180000820 від 16.11.2025 рокупро обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 (шістдесят) діб із визначенням розміру застави, в межах строку досудового розслідування відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.
На обґрунтування клопотання зазначено, що слідчими СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025161180000820 від 16.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 332 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування здійснює група прокурорів Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , 15.11.2025 будучи обізнаним про порядок перетину державного кордону України громадянами України та іноземними громадянами, в порушення законів України: «Про державний кордон України», «Про прикордонний контроль», а також указу президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» зі змінами та указу президента України 69/2022 «Про загальну мобілізацію», маючи злочинний умисел спрямований на сприяння в незаконному переправленні осіб через державний кордон України вступив у злочинну змову із ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на сприяння незаконного переправлення осіб через державний кордон, ОСОБА_6 15.11.2025 за вказівкою ОСОБА_7 прибув на автомобілі «Volkswagen Golf» реєстраційний номер НОМЕР_1 до селища Криве Озеро, Миколаївської області де очікував на приїзд ОСОБА_7 .
Як вбачається з клопотання - в подальшому за вказівкою ОСОБА_7 ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які мали намір незаконно перетнути державний кордон, сіли до автомобіля «Volkswagen Golf» реєстраційний номер НОМЕР_1 та під керуванням ОСОБА_6 і разом поїхали в напрямку державного кордону, а ОСОБА_7 поїхав попереду з метою виявлення працівників правоохоронних органів чи блок постів. На шляху слідування ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_6 про необхідність зупинитись в м. Балта, Подільського району, Одеської області де до його автомобіля сів ОСОБА_10 та за вказівкою ОСОБА_11 усі разом поїхали до с. Лисогірка, Кодимської ТГ, Подільського району, Одеської області де у будинку ОСОБА_7 залишились на ночівлю.
16.11.2025 близько 09 години ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та
ОСОБА_9 за вказівкою ОСОБА_7 сіли до автомобіля «Volkswagen Golf» реєстраційний номер НОМЕР_1 та із с. Лисогірка, Кодимської ТГ, Подільського району, Одеської області на вказаному автомобілі під керуванням ОСОБА_6 направились до м. Кодима, де за вказівкою ОСОБА_7 зупинились по вул. Івана Авеличева біля буд.67, а ОСОБА_7 поїхав у напрямку державного кордону з метою перевірки наявності працівників правоохоронних органів чи блокпостів і були затримані за вказаною адресою працівниками правоохоронних органів.
16.11.2025 о 19:43 години ОСОБА_6 затримано у порядку ст. 208 КПК України.
17.11.2025 року о 19 годині 15 хвилин ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні ним злочину передбаченого ч.2 ст. 332 КК України.
Згідно клопотання слідчого, обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами у їх сукупності:
-Протоколом огляду місця події, яким зафіксовано обставини вчинення кримінального правопорушення;
-Копією протоколу про адміністративне правопорушення складеного відносно ОСОБА_8 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст.204-1 ч.2 КУпАП;
-Копією протоколу про адміністративне правопорушення складеного відносно ОСОБА_9 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст.204-1 ч.2 КУпАП;
-Копією протоколу про адміністративне правопорушення складеного відносно ОСОБА_10 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст.204-1 ч.2 КУпАП;
-Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, яким зафіксовано та вилучено у ОСОБА_7 його два мобільних телефони;
-Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, яким зафіксовано та вилучено у ОСОБА_6 належний йому мобільний телефон.
-Протоколом допиту свідка ОСОБА_12 який повідомив, що на прохання ОСОБА_7 поїхав із ним до м. Умань де до них у автомобіль сіли дві невідомі особи. Під час руху він зрозумів, що ОСОБА_7 допомагає вказаним громадянам незаконно перетнути державний кордон. В подальшому приїхавши до смт. Криве Озеро ОСОБА_7 пересадив вказаних осіб до іншого автомобіля під керуванням ОСОБА_6 та вони разом поїхали в напрямку державного кордону у м. Балта де підібрали ще одного чоловіка та поїхали до Кодимської ТГ і їх затримали працівники прикордонного загону.
-Протоколом допиту свідка ОСОБА_9 який повідомив, що мав намір незаконно перетнути кордон на вихід з України і в додатку телеграм знайшов канал який пообіцяв за грошову винагороду здійснити його переправлення через кордон. У м. Уманьвін разом із ще однією особою сів до автомобіля Ауді чорного кольору за кермом якого був ОСОБА_7 та вони попрямували до смт. Криве Озеро, Миколаївської області де зупинились на АЗС. В подальшому перебуваючи на АЗС за вказівкою ОСОБА_7 . ОСОБА_9 разом із іншою особою яка мала намір незаконно перетнути державний кордон пересіли до іншого автомобіля та попрямували в напрямку державного кордону. На шляху слідування в м. Балта до автомобіля сів ще один громадянин який також мав намір незаконно перетнути державний кордон. В подальшому усі разом продовжили рух та зупинились у населеному пункті, де переночували та наступного дня за ОСОБА_13 усі сіли до автомобіля ОСОБА_6 і розпочали рух в напрямку кордону при цьому ОСОБА_7 їхав попереду та перевіряв шлях, а усі інші позаду та зупинились біля магазину, де були затриманні працівниками прикордонного загону;
-Протоколом впізнання проведеним із свідком ОСОБА_9 під час якого свідок впізнав ОСОБА_6 як особу яка сприяла йому у незаконному перетині державного кордону;
-Протоколом впізнання проведеним із свідком ОСОБА_9 під час якого свідок впізнав ОСОБА_14 як особу яка сприяла йому у незаконному перетині державного кордону;
-Протоколом допиту свідка ОСОБА_8 який повідомив, що мав намір незаконно перетнути кордон на вихід з України і в додатку телеграм знайшов канал який пообіцяв за грошову винагороду здійснити його переправлення через державний кордон. У м. Умань він разом із ще однією особою сів до автомобіля Ауді чорного кольору за кермом якого був ОСОБА_7 та вони попрямували до смт. Криве Озеро, Миколаївської області де зупинились на АЗС. В подальшому перебуваючи на АЗС за командою ОСОБА_7 . ОСОБА_8 разом із іншою особою яка мала намір незаконно перетнути державний кордон пересіли до іншого автомобіля та попрямували в напрямку державного кордону. На шляху слідування в м. Балта до автомобіля сів ще один громадянин який також мав намір незаконно перетнути державний кордон. В подальшому усі разом продовжили рух та зупинились у населеному пункті де переночували та наступного дня за вказівкою ОСОБА_7 усі сіли до автомобіля ОСОБА_6 і розпочали рух в напрямку кордону при цьому ОСОБА_7 їхав попереду та перевіряв шлях, а усі інші позаду та зупинились біля магазину де були затриманні працівниками прикордонного загону;
-Протоколом впізнання проведеним із свідком ОСОБА_8 під час якого свідок впізнає ОСОБА_6 як особу яка сприяла йому у незаконному перетині державного кордону;
-Протоколом впізнання проведеним із свідком ОСОБА_8 під час якого свідок впізнає ОСОБА_14 як особу яка сприяла йому у незаконному перетині державного кордону;
-Протоколом допиту свідка ОСОБА_10 який повідомив, що мав намір незаконно перетнути державний кордон на вихід з України і в додатку телеграм знайшов канал який пообіцяв за грошову винагороду здійснити його переправлення через кордон. За вказівкою які надходили у телеграм свідок прибув до м. Балта, Одеської області де очікував на водія та підїхав автомобіль Фольтсваген та Ауді чорного кольору і йому повідомили сісти до авто Фольтсваген, що він і зробив, в автомобілі на той час перебував водій та двоє осіб які мали намір незаконно перетнути кордон. В подальшому усі разом продовжили рух та зупинились у населеному пункті де переночували та наступного дня за вказівкою ОСОБА_7 усі сіли до автомобіля ОСОБА_6 і розпочали рух в напрямку кордону при цьому ОСОБА_7 їхав попереду та перевіряв шлях, а усі інші позаду та зупинились біля магазину де були затриманні працівниками прикордонного загону;
-Протоколом впізнання проведеним із свідком ОСОБА_10 під час якого свідок впізнає ОСОБА_6 як особу яка сприяла йому у незаконному перетині державного кордону;
-Протоколом впізнання проведеним із свідком ОСОБА_10 під час якого свідок впізнає ОСОБА_14 як особу яка сприяла йому у незаконному перетині державного кордону;
-Протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_7 яким зафіксовано спілкування між власником телефону та іншим абонентом з приводу незаконного переправлення осіб за кордон.
На підставі викладеного, при вирішенні питання про наявність підстав для обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно враховувати у своїй сукупності доведеність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість та підвищену суспільну небезпеку інкримінованого злочину, тяжкість можливого покарання, яке загрожує підозрюваному за інкримінований злочин, а також наявність ризиків визначених ст. 177 КПК України.
Так, існує реальний ризик переховування від органів досудового розслідування або суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності, враховуючи тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення та тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у вказаному кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обґрунтовано підозрюється.
Оскільки, дії ОСОБА_6 були виявлено та затримано безпосередньо під час вчинення злочину, а саме під час спроби незаконного переправлення осіб через державний кордон України до Придністровського регіону Республіки Молдова поза пунктом пропуску державного кордону.
Крім того, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення хоча не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болкарії» (2001 рік), Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Ризик незаконно впливати свідків. Зазначений ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України та обґрунтовується тим, що відповідно до передбаченої КПК процедури показання свідків отримуються спочатку на стадії досудового розслідування шляхом їх допиту слідчим чи прокурором, а згодом після направлення обвинувального акта до суду такі показання отримуються та перевіряються на стадії судового розгляду шляхом безпосереднього допиту особи в судовому засіданні (статті 23, 224, 352 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України), оскільки жоден доказ не має наперед встановленої сили.
При цьому, слід взяти до уваги те, що підозрюваному відомі дані свідків, що уможливлює вплив на останніх.
Тобто ризик впливу на свідків існує до моменту безпосереднього надання під час судового розгляду показань свідками, тому заборона спілкуватися з певними особами як наслідок можливості ймовірного впливу на них - це об'єктивна необхідність забезпечення показань учасників кримінального провадження, які мають доказову силу.
Враховуючи викладене, ОСОБА_6 під загрозою можливого покарання, беручи до уваги характер та обставини, суспільну небезпеку злочину, може незаконно впливати, як безпосередньо так і опосередковано на свідків, які встановлюються, шляхом залякування, підкупу, шантажу, погроз, а також примусити вже допитаних свідків змінити покази на свою користь до дачі неправдивих показів та викривлення обставин, які підлягають доказуванню.
Також існує ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином шляхом невиконання або неналежного виконання обов'язків покладених на нього, як на підозрюваного у кримінальному провадженні в разі обрання йому більш м'якого виду запобіжного заходу, оскільки ОСОБА_6 е має постійного місця роботи, сталих соціальних зв'язків, що може призвести до невиправданого затягування судового розгляду.
Окрім того, ОСОБА_6 може продовжити вчиняти вказане кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, що вказує на існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки має контактний номер особи яку намагався незаконно переправити через державний кордон.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність вищезазначених ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Під час досудового слідства встановлено обставини, які слід врахувати при обрані запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України, а саме:
- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_6 тяжкого кримінального правопорушення;
- тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у скоєння вказаного кримінального правопорушення.
Так, враховуючи наявність обґрунтованої підозри та наявність ризиків, тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме ч.2 ст. 332 КК України відповідно до ст. 12 КК України - є тяжким злочином, особу підозрюваного ОСОБА_6 , наявні у вказаному кримінальному провадженні інтереси суспільства, які явно переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи ОСОБА_6 , стан здоров'я за яким останній придатний до знаходження в місцях ізоляції від суспільства, наявність зв'язків серед військовослужбовців, інші обставини, які прямо вказують на неможливість виконання останнім своїх процесуальних обов'язків належним чином, застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є єдиним достатнім запобіжним заходом для уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
З урахуванням викладеного, вважаю, що тримання ОСОБА_6 під вартою є єдиним, виключним і достатнім запобіжним заходом, який зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного на час досудового розслідування кримінального провадження та його судового розгляду. Зміна ж запобіжного заходу на більш м'який, ніж тримання під вартою, не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, запобіганню спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання з підстав зазначених у ньому та просив його задовольнити і обрати ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб із визначенням застави, в межах строку досудового розслідування.
Захисник ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання. Вважає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України необґрунтовані. Просив обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або зменшити розмір застави.
Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав думку свого захисника у повному обсязі.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши додані до клопотання матеріали, прийшов до наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що в провадженні СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025161180000820 від 16.11.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.
16.11.2025 о 19:43 години ОСОБА_6 затримано у порядку ст. 208 КПК України.
17.11.2025 року о 19 годині 15 хвилин ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні ним злочину передбаченого ч.2 ст. 332 КК України.
Про обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_6 та причетність підозрюваного до вчиненого, свідчать зазначені вище і долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Частиною 1 статті 194 КПК України на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити існування наступних складових:
-чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;
-чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК України, та на які вказує слідчий;
-чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК України приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлена свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.
Крім того, Європейський Суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Отже, на початковій стадії розслідування, що має місце у даному випадку, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ознак інкримінованого злочину.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
З огляду на зазначене слідчий суддя відмічає, що підозрюваний ОСОБА_6 працює по найму, має постійне місце проживання та реєстрації, раніше не судимий, не одружений. Крім того, характер інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, у скоєнні якого ОСОБА_6 підозрюється в період введення в Україні воєнного стану, свідчить про наявність достатніх підстав для критичної оцінки моральних якостей ОСОБА_6 , що підтверджує ймовірність свідомої позапроцесуальної поведінки останнього.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором та слідчим доведено наявність обставин, передбачених ст. 194 КПК України.
Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу враховую: вагомість наданих доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік та стан здоров'я підозрюваного, відсутність постійного місця роботи.
З доданих до клопотання документів вбачається обґрунтована підозра щодо вчинення підозрюваним ОСОБА_6 кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 332 КК України.
Враховуючи викладене, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються вищевикладені обставини, беручи до уваги, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання підозрюваним його процесуальних обов'язків, повноту та достатність зібраних доказів, слідчий суддя вважає доцільним застосувати підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб в межах строку досудового розслідування.
Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України - слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч.5 п.2 ст. 182 КПК України - розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При визначенні розміру застави, враховую обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, які зазначені вище, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, майновий стан підозрюваного, а тому вважаю, що необхідно визначити заставу у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 197, 309, ч.2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_15 , погоджене начальником Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_16 по матеріалах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025161180000820 від 16.11.2025 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 (шістдесят) діб із визначенням розміру застави, в межах строку досудового розслідування відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України - задовольнити.
Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Загнітків, Кодимського району Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, працюючого по найму, не одруженого, військовозобов'язаного, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України - терміном на 60 (шістдесят) діб.
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів, і закінчується о 19 год. 43 хв. 14.01.2026 року включно в межах строку досудового розслідування.
Визначити підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України у сумі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави: отримувач ТУ ДСА України в Одеській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26302945, банк отримувача ДКСУ, м.Київ код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA418201720355249001000005435 - застава за підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по справі №505/4026/25 пр. №1-кс/505/1482/25, кримінальне провадження №12025161180000820 від 16.11.2025 року.
Підозрюваний або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі ДУ «Одеський слідчий ізолятор» або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, підозрюваний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягає негайному звільненню з-під варти.
Про внесення застави та звільнення підозрюваного з під варти негайно повідомити слідчого, прокурора та суд.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у разі внесення застави наступні обов'язки, а саме:
прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, слідчого судді, суду, прокурора;
- не відлучатися із населеного пункту, а саме: Одеська область, Подільський район, Кодимська ТГ, с. Загнітків, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні з приводу обставин та подій пов'язаних з вказаним кримінальним провадженням;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити термін дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у разі внесення застави, строком на 60 діб з дня внесення застави в межах строку досудового розслідування.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1