Справа № 947/42448/25
Провадження № 1-кс/947/17392/25
13.11.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12025162480001337 від 06.11.2025 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Срінагар, Індія, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, працюючого лікарем медичного центру «Promed Center» зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369- 2 КК України,
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
На розгляд слідчого судді надійшло вищезазначене клопотання слідчого, у якому він просить: (1) застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів; (2) при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави у розмірі100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 302 800 гривень.
Доводи, викладені у клопотанні, узагальнено зводяться до такого:
- ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України;
- відповідні обставини підозри підтверджуються вагомими доказами, зібраними під час досудового розслідування;
- наявні обставини, які свідчать про ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_4 дій, передбачених п.п. 1 -5 ч. 1 ст. 177 КПК;
- застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не забезпечить виконання покладених на нього обов'язків та не зменшить до прийнятного рівня зазначених ризиків;
- застава у визначених законом межах, з урахуванням усіх обставин кримінального провадження, та його майнового стану, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_4 , що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на нього обов'язків, та запобігти ризикам;
Позиції учасників кримінального провадження щодо поданого клопотання
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 надала короткий виклад обставинам кримінального провадження, вимоги клопотання підтримала у повному обсязі та наполягала на їх задоволенні. Звернула увагу, що ризик вчинення іншого кримінального правопорушення підтверджується тим, що в матеріалах НСРД зафіксовано, що під час розмови підозрюваний повідомляв заявнику, що вчиняв аналогічні дії не вперше, на даний час вони не розсекречені, дані факти перевіряються. В обґрунтування розміру застави прокурор повідомила, що розмір неправомірної вигоди становив 4000 дол. США, тому вважала, що менший розмір не забезпечить виконання підозрюваним його процесуальним обов'язкам та не буде здатна запобігти встановленим ризикам.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 надала документи які характеризують особу підозрюваного, проти задоволення клопотання заперечувала, повідомила, що підзахисний не погоджується з підозрою, на її думку ризики є необґрунтованими. Просила відмовити у задоволенні клопотання, а у разі задоволення просила визначити мінімальний розмір застави.
Підозрюваний ОСОБА_4 повідомив, що він не погоджується з підозрою, на його думку була провокація, в іншій частині підтримав доводи захисника.
Положення закону, якими керувався слідчий суддя при постановленні ухвали
Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст. 276-279 КПК, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється (ч. 1, 2 ст. 177 КПК).
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: (1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; (2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; (3) вік та стан здоров'я підозрюваного; (4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; (5) наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; (6) репутацію підозрюваного; (7) майновий стан підозрюваного; (8) наявність судимостей у підозрюваного; (9) дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; (10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; (11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; (12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї (ст. 178 КПК).
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. 1 та 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5, 6 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
В ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зазначає відомості про: (1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється особа; (2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК; (3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; (4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; (5) запобіжний захід, який застосовується (ч. 1 ст. 196 КПК).
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, крім випадків, передбачених ч. 6 та 7 ст. 176 КПК.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як , зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті .
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених ст. 194 КПК будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому ч. 4 цієї статті (ч. 1- 3 ст.183 КПК).
Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази та мотиви, з яких виходив слідчий суддя при постановленні ухвали за наслідками розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
Заслухавши доводи сторін та дослідивши надані документи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 підлягає задоволенню.
1. Щодо кримінального правопорушення (його суті і правової кваліфікації), у якому підозрюється особа.
Слідчим відділом Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке 06.11.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025162480001337, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, здійснюється групою прокурорів Київської окружної прокуратури м. Одеси.
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , будучи обізнаним про порядок призову та підстави звільнення від призову на військову службу у воєнний час громадян, маючи зв'язки, що надають можливість у сприянні та впливі на прийняття рішень особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, всупереч положень вищевказаного законодавства діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, використовуючи умови введеного в Україні воєнного стану, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 , маючи умисел на одержання для себе неправомірної вигоди, 05 листопада 2025року, під час особистої зустрічі із ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходячись в приміщенні медичного центру «PromedCenter», що за адресою: м. Одеса, вул. Анатолія Бачинського (колишня назва Нєдєліна), 78, повідомив ОСОБА_7 про те,що має можливість вплинути на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, щодо видачі документів, які стануть підставою для встановлення догляду за матір'ю ОСОБА_7 - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,з метою отримання відстрочки від призову на війську службу під час мобілізації, у зв'язку з постійним доглядом за матір'ю, висловивши при цьому вимогу одразу надати йому за вчинення означених дій неправомірну вигоду у розмірі 4000 доларів США, а залишок у розмірі 3000 доларів США - після отримання документів, які підтверджують відстрочку від призову на війську службу. Окрім того, в ході спілкування ОСОБА_4 оголосив перелік документів, які необхідно йому надати, зокрема: копії паспортів громадян України, копії ідентифікаційних кодів ОСОБА_7 та матері, а також свідоцтва про народження ОСОБА_7
10.11.2025 року близько 15:30 год, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, за попередньою домовленістю, зустрівся з ОСОБА_7 у приміщенні кав'ярні «Кава», що за адресою: м. Одеса, вул. Анатолія Бачинського (колишня назва Нєдєліна), 78, де отримав від останнього обумовлені копії документів, повторно висловивши при цьому вимогу одразу надати йому за вчинення означених дій неправомірну вигоду у розмірі 4000 доларів США та обговоривши умови отримання ОСОБА_7 відстрочки від призову на війську службу під час мобілізації, у зв'язку з необхідністю постійного догляду за матір'ю.
У подальшому, ОСОБА_4 ,реалізовуючи умисел направлений на отримання неправомірної вигоди для себе, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, достовірно знаючи про незаконність своїх дій11.11.2025 року близько 14:47 год,перебуваючи в приміщенні кав'ярні «Кава», що за адресою: м. Одеса, вул. Анатолія Бачинського (колишня назва Нєдєліна), 78, зустрівся з ОСОБА_7 де отримав від останнього раніше обумовлену суму неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів на загальну суму4 000 (чотири тисячі) доларів США(що згідно з курсом Національного банку України станом на 11.11.2025 складало 167 823, 6 грн), за здійснення впливу на невстановлених під час досудового розслідування осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та видачі останніми документів, які встановлюють факт потреби у постійному догляді за матір'ю ОСОБА_7 - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,а також документів, які підтверджують відстрочку від призову на війську службу,після чого ОСОБА_4 був затриманий на місці вчинення кримінального правопорушення у порядку ст. 208 КПК України, його протиправна діяльність була припинена, а зазначені грошові кошти в сумі 4000 доларів США вилучені.
За викладених обставин, 11 листопада 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України за кваліфікуючими ознаками: одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
2. Щодо обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення
Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття «обґрунтованої підозри», слідчий суддя, враховуючи ст. 8, 9 КПК, керується усталеною практикою ЄСПЛ, згідно з якою обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», п. пунктом 175; рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). Водночас факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
Підозра відносно ОСОБА_4 в інкримінованому йому діянні повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: показаннями свідка ОСОБА_7 , показаннями свідка ОСОБА_9 , показаннями свідка ОСОБА_10 , даними протоколу огляду місця події в приміщенні кафе «Кава», за адресою: м. Одеса, вул. Анатолія Бачинського (колишня назва Нєдєліна), 78 від 11.11.2025 року, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_4 ; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
На переконання слідчого судді, дії, які ставляться у вину підозрюваному ОСОБА_4 підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, тобто є кримінально караними. Тому немає підстав для висновків, що такі дії не можуть становити жодного злочину. Водночас, описана у клопотанні слідчого та повідомленні про підозру фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими прокурором матеріалами досудового розслідування вказують на наявність вагомих доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з відповідним кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 3 ст. 369-2 КК України, і такі докази є достатніми щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Разом із тим, слідчий суддя зазначає, що на цьому етапі провадження він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності чи достовірності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та встановлених обставин достатньо для виправдання подальшого розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження з ціллю висунення обвинувачення або спростування підозри.
3. Щодо обставин, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК.
Слідчий суддя звертає увагу на положення ч. 1 ст. 177 КПК, відповідно до яких метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ряду спроб, які визначені у цій нормі як ризики.
Отже, метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення названих ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Виходячи саме з такого розуміння положень ч. 1 ст. 177 КПК слідчий суддя буде розглядати питання щодо наявності заявлених у клопотанні слідчого ризиків.
3.1 Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду
На переконання слідчого судді, заявлений слідчим ризик переховування ОСОБА_4 обумовлюється можливістю притягнення його до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для підозрюваного наслідками і суворістю передбаченого покарання, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 369-2 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , є тяжким корупційним, санкція якого, передбачає покарання у виді позбавлення волі до 8 років з конфіскацією майна.
Важливим аспектом є також те, що звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м'якого, ніж передбачено законом, за вчинення корупційного злочину КК не передбачено (ст. 69, 75 КК), окрім як під час здійснення провадження на підставі угоди.
Отже, зазначені обставини, у своїй сукупності, вказують на те, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі та зіставляючи можливі негативні наслідки для себе у разі засудження до покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий термін із можливістю уникнення ним покарання шляхом переховування від органу досудового розслідування та суду, може безперешкодно залишити територію України з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Наведені вище фактичні обставини цього кримінального провадження, дають слідчому судді підстави дійти висновку про існування вагомого ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та/або суду.
3.2. Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Слідчий суддя вважає переконливими доводи слідчого у клопотанні та прокурора у судовому засіданні в обґрунтування наявності ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, надасть можливість ОСОБА_4 знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, беручи до уваги те, що кримінальне провадження перебуває на початковій стадії, органом досудового розслідування здійснюються дії для збирання всіх необхідних доказів. Крім того, слідчий суддя враховує, що в судовому засіданні прокурор повідомила, що перевіряється причетність підозрюваного ще і до інших фактів вчинення аналогічних злочинів. Що вказує на те, що на даний час не всі речі та документи вже знайдені.
Враховуючи зазначене, ризик знищення або спотворення будь-якої із речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя визнає спроможним та приймає його до уваги.
3.3 Щодо ризику незаконно впливу на свідків у кримінальному провадженні
Враховуючи також те, що, підозрюваному при ознайомлені з матеріалами кримінального провадження стануть відомі анкетні дані свідків, які в подальшому, будуть допитуватися безпосередньо судом, у випадку направлення обвинувального акту до суду, слідчий суддя приходить до переконання про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику можливого незаконного впливу на потерпілого та свідків, схиляючи її до надання неправдивих показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Водночас, слідчий суддя бере до уваги, встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК)
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Отже, викладені вище обставини свідчить про те, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків, зокрема ОСОБА_7 , з метою уникнення кримінальної відповідальності.
3.4 Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Посилаючись на наявність даного ризику прокурор у судовому засіданні повідомила, що в ході проведення оперативно-розшукових заходів було зафіксовано розмову підозрюваного про те, що він вчиняв аналогічні дії.
Слідчий суддя погоджується з доведенням наявності зазначеного ризику, оскільки досудове розслідування перебуває в активній фазі, вивчаються матеріали НСРД, та наразі органом досудового розслідування проводиться ряд оперативно (розшукових) заходів з метою встановлення всіх обставин вчинення злочину та причетності підозрюваного ОСОБА_4 до аналогічних кримінальних правопорушень. Тому на цьому етапі слідства ризик вчинення іншого кримінального правопорушення є вкрай обґрунтованим.
Разом з тим слідчий суддя вважає не доведеним стороною обвинувачення про наявність ризику передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки сторона обвинувачення при доведенні його існування не надала відповідних підтверджень зазначеному, а обмежилась лише висловленням припущень про можливе їх вчинення.
4. Щодо запобіжного заходу, який застосовується
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності вищезазначених ризиків, наведених у ст. 177 КПК, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: (1) те, що надані докази про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень є вагомими; (2) те, що покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється є тяжким корупційним; (3) міцність соціальних зв'язків підозрюваного.
Отже, з урахуванням вищезазначених обставин та положень процесуального законодавства слідчий суддя доходить висновку, що до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
5. Щодо можливості застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою або більш м'якого запобіжного заходу
На переконання слідчого судді, досліджені під час судового засідання та описані вище ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов'язаний з тимчасовою ізоляцією підозрюваного, може негативно відобразитися на здійсненні швидкого та ефективного досудового розслідування, якого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження. За встановлених слідчим суддею обставин, необхідним є саме тримання під вартою, оскільки з урахуванням індивідуальних обставин підозрюваного, застосування застави як основного запобіжного заходу буде недостатнім стримуючим фактором від реалізації встановлених ризиків і створить можливості для вчинення ним позапроцесуальних дій з метою перешкоджання кримінальному провадженню.
До аналогічних висновків слідчий суддя доходить і при аналізі інших більш м'яких запобіжних заходів. Зокрема, домашній арешт, в тому числі цілодобовий, не зможе забезпечити обмеження підозрюваного в доступі до технічних пристроїв, що уможливить його спілкування з іншими особами (в т.ч. учасниками кримінального провадження), що також може зашкодити дієвості кримінального провадження на даному його етапі. Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання чи особистої поруки для запобігання встановленим ризикам, буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрюваного обов'язків буде залежати виключно від волі самого ОСОБА_4 та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.
Крім того, слідчим суддею не встановлено законодавчих обмежень щодо застосування до ОСОБА_4 вказаного запобіжного заходу, оскільки п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років. Як вказувалось вище, за інкримінований підозрюваному злочин передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років.
Таким чином на переконання слідчого судді застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК буде недостатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, з огляду на вагомі обставини, що доводять ризиків: переховування від органу досудового розслідування та суду; ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; ризику незаконно впливу на свідків у кримінальному провадженні; ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
6. Щодо альтернативного запобіжного заходу
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Як вбачається з наявних у слідчого судді матеріалів, які долучені стороною обвинувачення в обґрунтування поданого клопотання, ОСОБА_4 інкримінується можливе вчинення в умовах воєнного стану тяжкого злочину, пов'язаного із корупцією.
Так, згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, між тим згідно зазначеної статті у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину та покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вказані розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен враховувати положення ст. ст. 177, 178 КПК України, та раціонально спів ставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя при визначені розміру застави враховує те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за фактом одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, що створює в суспільстві в умовах воєнного стану негативне враження безладдя, безкарності та отримання з корисливих мотивів грошових коштів злочинним шляхом, шляхом їх вимагання, що є виключним випадком, зважаючи на суспільно-політичну ситуацію та військовий стан в державі.
Слідчим суддею було встановлено, що дійсно обставини імовірного вчинення злочину у своїй сукупності обумовлюють необхідність виходу слідчого судді за межі застави, передбаченої п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України з огляду на характер інкримінованого ОСОБА_4 злочину.
Слідчий суддя, враховуючи розмір імовірно отриманої неправомірної вигоди у сумі 4000 доларів США, існування ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, погоджується із стороною обвинувачення, що відносно підозрюваного слід визначити заставу у розмірі 100 (ста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка, на думку слідчого судді, в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного у випадку її внесення, під загрозою звернення застави в дохід держави, у випадку порушення покладених на нього процесуальних обов'язків та буде відповідати матеріальному стану підозрюваного.
7 . Щодо обов'язків передбачених статтею 194 КПК, які будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання
Відповідно до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, для зменшення наведених вище ризиків на підозрюваного слід покласти обов'язки, передбачені цією нормою, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено, а саме: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні за обставин кримінального провадження; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу.
Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 193-194, 196 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 31.12. 2025 року, в межах строку досудового розслідування.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 100 (сто) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 302 800 (триста двох тисяч вісімсот) гривень.
Роз'яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, МФО - 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 до 31.12.2025 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні з приводу обставин вчинення ним кримінального правопорушення;
- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1