Справа № 947/26554/25
Провадження № 2/947/4739/25
21.11.2025 року м. Одеса
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Скриль Ю.А.,
за участю секретаря судових засідань Остапчук О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
До Київського районного суду м. Одеси 16.07.2025 надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 97 993,26 гривень та судового збору у сумі 3028 гривень.
В обґрунтування позову зазначено, що 27.11.2024 року в м. Одесі на вулиці Фонтанська дорога, буд. 65, сталася дорожньо-транспортна пригода за участі транспортного засобу марки «Citroen C3» державний номер « НОМЕР_1 » та самохіднім дорожним катком (інв. номер 3103) під керуванням водія ОСОБА_1 . Внаслідок вказаної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Постановою Приморського районного суду міста Одеси від 20.01.2025 року (справа 522/22333/24), відповідача було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Згідно з договором від 24.07.24 №23175771-02-16-01 страхування наземних транспортних засобів, на дату данного ДТП транспортний засіб «Citroen C3» державний номер « НОМЕР_1 », яким керувала водій ОСОБА_2 , був забезпечений договором за страховим продуктом «КАСКО Антистрес» та додатковою угодою №1 до договору добровільного страхування наземного транспорту від 23.07.2024 № 23175771-02-16-01.
Транспортний засіб - самохідній дорожний каток (інв. номер 3103), яким керував ОСОБА_1 , на дату ДТП не був забезпечений полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
На підставі заяви страхувальника та наданих нею документів було складено страховий акт та розрахований розмір страхового відшкодування, який склав 97 993,26 грн. Позивач сплатив вказану суму на користь страхувальника, через що у свою чергу отримав право вимоги до особи, винної за заподіяння збитків. Враховуючи, що цивільна-правова відповідальність відповідача на момент ДТП не була застрахована у жодній страховій організації, просить стягнути з відповідача на свою користь завдану матеріальну шкоду в порядку регресу в розмірі 97 993,26 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 гривень.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільна справа розподілена судді Київського районного суду м. Одеси Скриль Ю.А.
Ухвалою суду від 08.09.2025 відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Визначено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Позовну заяву з додатками разом з копією ухвали суду від 08.09.2025 про відкриття провадження у справі направлено на останню відому адресу відповідача: АДРЕСА_1 .
Відповідач не подав до суду відзиву на позовну заяву, або ж клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, ухвала про відкриття провадження разом з позовом та додатками, надсилалися йому за останнім відомим місцем проживання належним чином і згідно з Довідкою про причину повернення АТ «Укрпошта», рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення повернулись з відмітками від 05.10.2025 та від 29.10.2025 «адресат відсутній за вказаною адресою», що є належним повідомленням відповідача про розгляд справи.
Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено, що 27.11.2024 року в м. Одесі на вул. Фонтанська дорога, буд.65, сталася дорожньо-транспортна пригода за участі транспортного засобу марки «Citroen C3» державний номер « НОМЕР_1 » та самохіднім дорожним катком (інв. номер 3103) під керуванням водія ОСОБА_1 . Внаслідок вказаної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Постановою Приморського районного суду міста Одеси від 20.01.2025 року (справа 522/22333/24), відповідача було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та притягнуто до адміністрактивної відповідальності.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інше, справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч.6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно з договором від 24.07.24 №23175771-02-16-01 страхування наземних транспортних засобів, на дату данного ДТП транспортний засіб «Citroen C3» державний номер « НОМЕР_1 », яким керувала водій ОСОБА_2 , був забезпечений договором за страховим продуктом «КАСКО Антистрес» та додатковою угодою №1 до договору добровільного страхування наземного транспорту від 23.07.2024 № 23175771-02-16-01. Відповідно до акту виконаних робіт від 24.01.2025 року до заказу-наряду №АОЗН017527, акту виконаних робіт від 24.01.2025 №АДЗН008062 та рахунку-фактура від 02.12.2024 №АОСЧ0001208, вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Citroen C3» державний номер « НОМЕР_1 » складає 97 993,26 гривень.
Згідно з умовами договору страхування та у відповідності до ст.25 Закону України «Про страхування», ПАТ «Страхова компанія «ВУСО» сплатило на рахунок ТОВ «Автоград Одеса», яким здійснювався ремонт транспортного засобу марки «Citroen C3», державний номер « НОМЕР_1 » суму страхового відшкодування у розмірі 97 993,26 гривень, що підтверджується страховим актом №2410412-1 від 25.12.2024 року та платіжними інстукціями від 25.12.24 №75620 у сумі 32 990,58 гривень та платіжною інструкцією від 25.12.2024 №75806 у сумі 65 002,68 гривень, про сплату страхового відшкодування за договором страхування наземних транспортних засобів від 24.07.24 №23175771-02-16-01.
З матеріалів справи вбачається, що на дату ДТП транспортний засіб - самохідній дорожний каток (інв. номер 3103), яким керував ОСОБА_1 , не був забезпечений полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Згідно з статею 16 ЦК України, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу. Способами захисту є в т. ч. відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до частини 1 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на її відшкодування.
Відповідно до статті 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Відповідно до положень частини 2 ст. 1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Положення ст.1191 ЦК України передбачають, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо іншій розмір не встановлений законом.
Відповідно до ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Згідно з абз. 2 п.6 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України №4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2. Правил дорожнього рухуУкраїни).
Крім того відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно з ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Згідно з частиною 3 ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (даліЗакон №1961-IV) визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Згідно з ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхова сумаце грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
За змістом ст. ст. 9, 22-31, 35, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, у тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинне відповідати розміру оціненої шкоди, але, якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 січня 2019 року в справі №127/13957/16-ц (провадження №61-26417св18)викладена правова позиція, що «за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Відповідно до ст. ст. 28, 29 Закону №1961-ІV передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Згідно з частиною 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» встановлено, що при настанні страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Приймаючи до уваги викладене, та зважаючи на те, що відповідачем обставини позову не спростовані належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову ПАТ «Страхова компанія «ВУСО» у повному обсязі.
Відповідно до змісту ч.1ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволено повністю, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачена сума судового збору в розмірі 3028 грн.
Враховуючи вищезазначене, керуючись Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.22, 993, 1166, 1187, 1191 ЦК України, ст.ст.10-13, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 97 993 (дев'яносто сім тисяч дев'ятсот дев'яносто три) гривні 26 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» суму сплаченого судового збору в розмірі 3028,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Позивач: Приватне акціонерне товариство «Стахова компанія «ВУСО», адреса: 03150, м. Київ, Казимира Малевича, 31, ЄДРПОУ 31650052.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остання відома адреса: АДРЕСА_1 .
Рішення суду складене та підписане 21.11.2025.
Суддя Ю. А. Скриль