Справа № 947/43216/25
Провадження № 2/947/7443/25
про залишення позовної заяви без руху
20.11.2025 року м. Одеса
Суддя Київського районного суду міста Одеси Скриль Ю.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача без самостіних вимог: Київська державна нотаріальна контора у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання заповіту недійсним, визнання протиправною та скасування постанови нотконтори про відмову у вчиненні нотаріальних дій,
17.11.2025 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача без самостіних вимог: Київська державна нотаріальна контора у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання заповіту недійсним, визнання протиправною та скасування постанови нотконтори про відмову у вчиненні нотаріальних дій.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа передана судді Скриль Ю.А.
Згідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцем знаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Ураховуючи те, що спір по справі стосується нерухомого майна, яке територіально відноситься до Київського районну м. Одеси, тому вказана цивільна справа підсудна Київському районному суду м. Одеси.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Згідно з ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до норм чинного ЦПК України, у позовній заяві почергово повинно бути викладено по кожній позовній вимозі: зміст позовної вимоги, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує цю позовну вимогу та зазначення доказів, що її підтверджує, наявність підстав для звільнення від доказування.
Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин підстави також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше - для визначення предмета доказування по даній справі.
Тобто в позовній заяві має міститись посилання на те, до кого пред'явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); докази, що підтверджують ці обставини.
Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.
Водночас, позивачем не вказано повні дані відповідачки: реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Також позивач просить суд визнати недійсним заповіт, однак в позові не вказано який саме заповіт, відсутня дата, відомості ким та коли посвідчений, не вказано прізвище нотаріуса, який посвідчував заповіт.
Частиною 1 ст. 42 ЦПК України визначено, що у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Відповідно до ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Згідно із ч. 1 ст. 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
При цьому, пунктом 26 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року зазначено, що особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину. Нотаріуси, що посвідчували правочини, залучаються до участі у справі як треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, якщо позивач обґрунтовує недійсність правочину посиланням на неправомірні дії нотаріуса.
Водночас, позивачем не залучено до участі у справі особу, яка посвідчила спірний заповіт.
Згідно з частинами першою, другою статті 1257 Цивільного кодексу України,заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.
Як вбачається зі змісту позовної заяви позивачем зазначено, що він має обґрунтоване право на спадщину як син померлого брата спадкодавця, стверджуючи, що відповідачка чинила перешкоди йому у спілкуванні з померлим дядьком, не дозволяла спілкуватися та контролювала його відповіді по телефону при розмові, а наявність свідоцтва про шлюб у відповідачки, не означає проживання зі спадкодавцем п'ять років та мати право на спадщину, тому як потрібне рішення суду, яке набрало законної сили, про проживання зі спадкодавцем не мен6ш як п'ять років однією сім'єю.
Відповідно до частини 3 статті 1266 ЦПК України племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Згідно частини 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, позивачу необхідно визначитись з підставами недійсності заповіту, оскільки кожна з цих підстав має різні наслідки, зокрема, у разі порушення порядку складання заповіту судом констатується нікчемність такого заповіту в силу припису закону, а у разі порушення волевиявлення - суд може визнати його недійсним, та зазначити чим підтверджується відповідні обставини чи можуть бути підтверджені.
Так, згідно з частиною 4 статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Розміри ставок судового збору визначені у частині другій статті четвертої Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі, коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
В силу частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з статті 7 Закону України «Про державний бюджет на 2025 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 01.01.2025 встановлено у розмірі 3 028,00 грн.
За змістом позовної заяви позивачем заявлено три позовні вимоги немайнового характеру: визнання заповіту недійсним, визнання постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій протиправною та скасування постанови від 10 липня 2025 нотконтори про відмову у вчиненні нотаріальних дій.
Однак позивач додав до позовної заяви квитанцію про сплату судового збору у сумі 1211,20 гривень, тобто лише за одну вимогу.
Отже позивачу належить доплатити судовий збір ще за дві вимоги немайнового характеру 1211,20х2=2422,40 гривень.
Судовий збір у сумі 2422,40 гривень треба перераховувати на розрахунковий рахунок: Отримувач коштів: ГУК в Од.обл./Київський р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37607526; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA758999980313171206000015756; Код класифікації доходів бюджету 22030101.
Крім того, згідно із ч. 2 ст.175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
У даному випадку позовна заява не містить підпису ані позивача, ані представника.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу.
У даному випадку позивач клопотання відповідно до вимог частини 1 статті 84 ЦПК України про витребування доказів не надав, також матеріали справи не містять рік та дати народження спадкодавця.
Вказані недоліки перешкоджають відкриттю провадження у справі і підлягають усуненню.
Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно частини частини 2 статті 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 та 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу,протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. ст.177, 185 ЦПК України суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача без самостіних вимог: Київська державна нотаріальна контора у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання заповіту недійсним, визнання протиправною та скасування постанови нотконтори про відмову у вчиненні нотаріальних дій залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення викладених в мотивувальній частині ухвалі недоліків, який не може перевищувати 10-ти днів з дня вручення ухвали суду, а саме:
- доплатити судовий збір розмірі 2422,40 гривень та надати суду оригінал квитанції,
- вказати повні дані відповідачки: реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету,
- надати позовну заяву в новій редакції з підписом позивача або його представника, відповідно до кількості учасників справи, згідно із ч. 1 ст. 177 ЦПК України,
- вказати який саме заповіт просить визнати недійсним ( дату, відомості ким та коли посвідчений, залучити до участі у справі особу, яка посвідчила спірний заповіт, надати клопотання про витребування доказів, відповідно до вимог частини 1 статті 84 ЦПК України,
- вказати рік та дату народження спадкодавця,
- визначитись з підставами недійсності заповіту та конкретизувати прохальну частину позовної заяви.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю. А. Скриль