Справа № 946/9398/25
Провадження № 1-кс/946/2319/25
20 листопада 2025 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі: слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
слідчого - ОСОБА_3 , прокурора - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 , захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Озерне Ізмаїльського району Одеської області, громадянина України, не одруженого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 23.04.2025 Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 2 ст. 194 КК України та призначене покарання у виді 3 років позбавлення волі. Відповідно до ст. 75 КК України, від відбування покарання звільнений з випробуванням, іспитовий строк 1 рік.
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1 ст. 162, ч. 4 ст. 185, ч. 1, ст. 357, ч. 1 ст. 263 КК України, -
Слідчим відділом Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеські області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025162150001332 від 11.10.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 263 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 10.10.2025 року, близько о 16:20, більш точний час в ході досудового слідства не встановлено, ОСОБА_5 , знаходячись біля домоволодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_2 , в якому мешкає ОСОБА_7 протягом тривалого часу, в порушення вимог ст. 30 Конституції України, яка гарантує право кожного громадянина на недоторканість житла чи іншого володіння особи, та ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, якою закріплено право людини на недоторканість житла або іншого володіння особи, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, спрямованих на порушення права на недоторканість житла людини, не маючи дозволу власника на знаходження і пересування по території зазначеного домоволодіння, подолавши механізм запирання вхідної хвіртки проник на територію вищевказаного домоволодіння, після чого через незачинені вхідні двері проник до житлових приміщень будинку, чим вчинив незаконне проникнення до житла особи, тобто порушив гарантоване ст. 30 Конституції України право ОСОБА_7 на недоторканість житла.
Крім того, в період дії на всій території України воєнного стану, введеного із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-IX від 24.02.2022, який у подальшому неодноразово продовжувався у встановленому законом порядку та діє на теперішній час, достовірно знаючи, що на території України діє воєнний стан, ОСОБА_5 , 10.10.2025 року, близько о 16:20, більш точний час в ході досудового слідства не встановлено, перебуваючи у приміщенні житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , де у нього раптово виник умисел на таємне викрадення чужого майна, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, з барсетки, що знаходилася в одній із кімнат на другому поверсі вищевказаного будинку, шляхом вільного доступу таємно викрав грошові кошти у сумі 500 доларів США (відповідно до курсу НБУ на 10.10.2025 року 41,5062 грн за 1 долар США, що складає 20753,1 грн), після чого з викраденими грошовими коштами залишив місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду на суму 500 доларів США, що відповідно до курсу НБУ на 10.10.2025 складає 20753,1 грн.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що 10.10.2025 року близько о 16:20, ОСОБА_5 , перебуваючи у приміщенні будинку за адресою: АДРЕСА_2 , у якому проживає ОСОБА_7 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою таємного заволодіння чужим майном, оглянув приміщення будинку, де в кімнаті, що на другому поверсі, у гаманці виявив та викрав посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане 07.02.2019 ТСЦ 5144 на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після викрадення вказаного документа, ОСОБА_5 залишив місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим посвідченням на власний розсуд, а саме зберігав його за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , усвідомлюючи, що останнє є офіційним документом, який надає право керування транспортним засобом та виданий компетентним державним органом.
Надалі, 29.10.2025 року в ході проведення санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 у сумці було виявлено та вилучено посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане 07.02.2019 ТСЦ 5144 на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
29.10.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, за ознаками: незаконне проникнення до житла; таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану; викрадення офіційного документа, вчинене з корисливих мотивів.
Слідчий та прокурор в судовому засіданні підтримали клопотання та просили його задовольнити.
Підозрюваний та захисник в судовому засіданні частково заперечували проти задоволення клопотання слідчого та просили визначити мінімальний розмір застави, як запобіжного заходу, який буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Вивчивши клопотання та матеріали які обґрунтовують доводи клопотання, допитавши підозрюваного, а також вислухавши думку слідчого, прокурора та захисника, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У судовому засіданні встановлено, що слідчим відділом Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеські області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025162150001332 від 11.10.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 263 КК України.
29.10.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, за ознаками: незаконне проникнення до житла; таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану; викрадення офіційного документа, вчинене з корисливих мотивів.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у інкримінованому йому діянні підтверджується зібраними на даний час в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення; протоколом огляду місця події від 10.10.2025; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 11.10.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_7 , від 17.10.2025; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками; протоколом проведення слідчого експерименту за участі потерпілого ОСОБА_7 ; протоколом проведення обшуку від 29.10.2025; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 ; іншими доказами в їх сукупності.
Сукупність отриманих доказів з точки зору їх достатності та взаємозв'язку свідчить про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, при чому відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, є тяжким злочином, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
Також, підозрюваний ОСОБА_5 будучи раніше судимим та знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення відповідальності та покарання за вчинені злочини, незаконно впливати на потерпілого та свідків або вчинити інше кримінальне правопорушення, крім цього слідчий суддя зазначає, що ОСОБА_5 будучи звільненим від відбування покарання з випробуванням знову підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству
Відповідно до п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Слідчим суддею встановлено, що у даному кримінальному провадженні існують доведені органом досудового розслідування ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. У свою чергу, рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваного саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти вчинення останнім встановлених ризиків та забезпечить його належну процесуальну поведінку.
За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку про необхідність у цьому випадку застосування щодо підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки вищенаведені обставини у сукупності свідчать про неможливість усунення ризиків, передбачених ст.177 КПК України, встановлених щодо підозрюваного у менш обтяжливий спосіб.
Таким чином, клопотання слідчого в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 підлягає задоволенню.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що слідчий та прокурор у клопотанні зазначають про визначення застави у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Згідно п.1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 183 КПК України, в ухвалі слідчого судді, суду зазначаються які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Згідно із ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Таким чином, слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави особі, яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України.
Положеннями ч. 5 ст. 182 КПК України передбачено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Виходячи з прецедентної практики ЄСПЛ, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.
У контексті справи «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Слідчий суддя враховує характер інкримінованого кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, приймає до уваги, що перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом для підозрюваного, який офіційно не працює і приходить до висновку, що на даний час достатньо визначити розмір застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатної особи, оскільки, на думку слідчого судді, такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст. ст. 178, 182, 183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини.
Таким чином, клопотання слідчого в частині визначення розміру застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатної особи підлягає частковому задоволенню в частині визначення застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатної особи відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки до закінчення строку досудового розслідування, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: 1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; 2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 3) не залишати місце свого проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Керуючись ст.ст. 176-178, 179, 181 - 184, 193, 194, 196 КПК України, -
Клопотання слідчого - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Ізмаїльський слідчий ізолятор".
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 121 120 гривень (40 х 3028 грн. = 121 120 гривень).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу. Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки до закінчення строку досудового розслідування, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
3) не залишати місце свого проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Роз'яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Строк дії ухвали слідчого судді становить 40 (сорок) днів і обчислюється з 20 листопада 2025 року. Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 29 грудня 2025 року.
В задоволенні решти вимог клопотання - відмовити.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст судового рішення проголошено 21 листопада 2025 року о 14 год. 00 хв. в залі судових засідань № 1 Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області.
Слідчий суддя: ОСОБА_1