21 листопада 2025 року м. Чернівці
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Кифлюк В.Ф., розглянувши матеріали справи за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Приймак Л.І. на постанову Шевченківського районного суду м.Чернівців від 03.11.2025 року у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ст.173-2 ч.3 КУпАП,-
Постановою Шевченківського районного суду м.Чернівців від 03.11.2025 року провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.173-2 КУпАП щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: в АДРЕСА_1 , закрито за відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення.
На вказану постанову адвокат Приймак Л.І. подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржуване рішення та визнати ОСОБА_2 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.173-2 КУпАП і накласти на неї адміністративне стягнення.
Вказувала, що 23.07.2025 ОСОБА_2 вчинила домашнє насильство щодо своєї невістки ОСОБА_3 , яка злякалась за своє життя та здоров'я, у неї погіршилося самопочуття, підвищився тиск та почала боліти голова. З картки виїзду швидкої медичної допомоги від 23.07.2025 вбачається, що у ОСОБА_3 зафіксовано скарги на біль в правому передпліччі та грудній клітці, підвищений тиск, є ушкодження при травмі - множинні садини. Відносно вказаних подій ОСОБА_3 звернулась в поліцію.
Вважає, що матеріали справи містять достатньо доказів, що свідчать про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 173-2 КУпАП.
Зазначала, що 17.12.2024 ОСОБА_2 було притягнуто до відповідальності за ст. 173-2 ч.1 КУпАП, що, на її думку, свідчить про неодноразовість вчинення останньою дій у виді домашнього насильства.
Заслухавши адвоката Приймак Л.І. та ОСОБА_3 , які просили задовольнити подану апеляційну скаргу, посилаючись на обставини, що наведені в ній, ОСОБА_2 та її представника адвоката Шеремета І.С., які просили відмовити в задоволенні вимог апелянта, перевіривши матеріали провадження, суд приходить до таких висновків.
ЄУНСС 727/9924/25 НП 33/822/583/25 головуючий у 1 інстанції Дубець О.С.
Відповідно до вимог ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Вирішуючи питання про відсутність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, за обставин, наведених в оскаржуваній постанові, суд першої інстанції дотримався наведених вимог діючого законодавства та дійшов правильних висновків.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №189957 від 23.07.2025 р. ОСОБА_2 ставиться в провину, що 23.07.2025 р. о 14.20 год. вона, перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного та фізичного характеру стосовно невістки ОСОБА_3 , а саме: словесно ображала, принижувала честі та гідність, пошкрябала нігтем праву руку та в ділянці грудної клітки, внаслідок чого було заподіяно шкоду психічному здоров'ю ОСОБА_3 .
Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи (п.14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Таким чином, під домашнім насильством, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров'ю іншого члена сім'ї.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, сварки та конфлікти між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виникають на побутовому рівні через неможливість спільно користуватися квартирою, в якій вони спільно проживають, що підтверджується поясненнями обох сторін.
З консультативного висновку спеціаліста від 24.07.2025 р. виданого КПН «Міська поліклініка №2» Чернівецької міської ради за направленням інспектора СПДН ВПЕ ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області Турецької А.В., щодо ОСОБА_3 , вбачається, що остання хворіє на психічну хворобу, проходила неодноразове лікування амбулаторно та в умовах ЧОПЛ.
З пояснень ОСОБА_2 вбачається, що її невістка ОСОБА_3 хворіє на психічну хворобу, перебувала на стаціонарному лікуванні в ОКНП ЧОПЛ з діагнозом шизофренія. Вона систематично з нею вчиняє конфлікти, про що вона, ОСОБА_2 повідомляла в поліцію і на ОСОБА_3 складались протоколи про вчинення правопорушень, передбачених ст.173-2 КУПАП. Сама вона щодо своєї невістки ніяких протиправних дій не вчиняла.
Крім того, суд апеляційної інстанції зауважує, що з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 протягом тривалого часу звертається до правоохоронних органів з приводу вчинення щодо неї домашнього насильства її свекрухою ОСОБА_2 , однак жодного разу з цього приводу не були опитані сусіди по квартирі, а також чоловік ОСОБА_3 , який є сином ОСОБА_2 та який спільно проживає з ними.
Отже, на переконання апеляційного суду, матеріали справи не містять належних, достовірних і достатніх доказів, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_2 ознак домашнього насильства психологічного та фізичного характеру щодо невістки ОСОБА_3 , а існують побутові конфлікти.
Що стосується доводів апелянта про зафіксовані у ОСОБА_3 садени на тілі лікарями швидкої медичної допомоги, то судом першої інстанції правильно було вказано, що встановити в який період часу вони були нанесені та яким чином могли бути отримані, встановити в судовому засіданні є неможливим.
Інших медичних висновків щодо вказаних тілесних ушкоджень матеріали справи не містять.
За таких обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що в даному випадку мав місце побутовий конфлікт між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 і що в діях ОСОБА_2 відсутній склад правопорушення, передбачений ч.3 ст.173-2 КУпАП.
Оскаржувана постанова суду є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування немає.
На підставі наведеного та керуючись ст.294 КУпАП,-
В задоволенні апеляційної скарги адвоката Приймак Л.І. відмовити, а постанову Шевченківського районного суду м. Чернівців від 03 листопада 2025 року у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ч.3 ст.173-2 КУпАП, залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя В.Ф. Кифлюк
Копія. Згідно з оригіналом: суддя