Справа № 626/3080/25
Провадження № 3/626/878/2025
Іменем України
14.11.2025 року м. Берестин
Суддя Берестинського районного суду Харківської області Бєлостоцька О.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Берестинського РВП ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,
22 вересня 2025 року о 16 годин 05 хвилин на автодорозі М29 87 км в с. Улянівка, Берестинського району, Харківської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Honda Jazz, державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, тремтіння рук, бліда шкіра обличчя. Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку на стан наркотичного сп'яніння відмовився, порушивши таким чином, вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, яким передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином, на його адресу направлялись повістки рекомендованим листом з повідомленням, причини своєї неявки суду не повідомив; за таких умов неявка ОСОБА_1 не перешкоджає розгляду справи.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany).
Дослідивши протокол та додані до нього докази, судом встановлено наступне.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП підтверджується наступними доказами:
- інформацією, викладеною в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 461804 від 22 вересня 2025 року, з якого вбачається, що 22 вересня 2025 року о 16 годин 05 хвилин на автодорозі М29 87 км в с. Улянівка, Берестинського району, Харківської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Honda Jazz, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, тремтіння рук, бліда шкіра обличчя; від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку на стан наркотичного сп'яніння відмовився;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, виданого о 16 годині 25 хвилин 22 вересня 2025 року на ім'я ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я - КНП «Берестинська міська лікарня» у зв'язку із виявленням ознак сп'яніння: зіниці очей не реагують на світло, тремтіння рук, бліда шкіра обличчя; в направленні зазначено про відмову водія ОСОБА_1 від проходження огляду;
- відеозаписами правопорушення.
Підстави ставити під сумнів відомості, що об'єктивно відображені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 461804 від 22 вересня 2025 року та узгоджуються із іншими доказами, відсутні.
В діях ОСОБА_1 вбачається свідоме ігнорування ПДР України, що свідчить про умисний характер вчиненого ним правопорушення, відповідно до ст. 10 КУпАП.
Таким чином, суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, які узгоджуються між собою, є допустимими, належними та достатніми приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 припустився порушення п.2.5 Правил дорожнього руху України і його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки - дане правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху, є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю, тяжкість ймовірних наслідків, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини та ставлення до вчиненого, суддя вважає за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, що буде сприяти виконанню вимог ст. 23 КУпАП, згідно з якою метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно ч.2 ст.30 КУпАП позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.
Відповідно до п.28 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» 23.12.2005 N 14 суди не вправі застосовувати адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Як зазначено в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 29 березня 2023 року у справі № 145/932/20, згідно зі сталою правозастосовною практикою, позбавлення права керування транспортними засобами суд не вправі призначити як додаткове покарання особі, яка його не має.
З довідки Берестинського РВП ГУНП в Харківській області № 229330-2025 від 25.09.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував, з огляду на що відсутні підстави для застосування відносно нього адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору, що стягується з правопорушника, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп.
Штраф підлягає сплаті в 15 денний термін на р/р призначення платежу: Призначення платежу 21081300; р/р UA 168999980313020149000020001; ЄДРПОУ 37874947; МФО 899998; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, в порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок стягувач: Державна судова адміністрація України, (місцезнаходження: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795) (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106).
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Харківського апеляційного суду.
Суддя