Справа № 308/15913/25
1-кс/308/6338/25
20 листопада 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , заявника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгороді, скаргу ОСОБА_4 , в порядку ст. 303 КПК України, у кримінальному провадженні № 42025070000000184 від 09.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 372 КК України -
ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області зі скаргою на бездіяльність Закарпатської обласної прокуратури, що полягає у не розгляді його заяви про визнання потерпілим у кримінальному провадженні № 42025070000000184 від 09.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 372 КК України.
Скарга вмотивована тим, що 20.10.2025 ОСОБА_4 звернувся до Закарпатської обласної прокуратури із заявою в порядку ст. 55 КПК України в якій прохав залучити його до кримінального провадження № 42025070000000184 від 09.10.2025 у якості потерпілої особи. Проте, станом на 28.10.2025 Закарпатською обласною прокуратурою не розглянуто його заяву від 20.10.2025 та не надано будь які відомості про результати її розгляду.
ОСОБА_4 просить: зобов'язати Закарпатську обласну прокуратуру розглянути заяву ОСОБА_4 від 20.10.2025 щодо залучення ОСОБА_4 до кримінального провадження №42025070000000184 від 09.10.2025 року у якості потерпілої особи.
ОСОБА_4 просив про участь у розгляді скарги у режимі відеооконференції. Слідчим суддею 04.11.2025 постановлено ухвалу про задоволення його клопотання.
ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав скаргу, просив задоволити.
Прокурор заперечив проти задоволення скарги, подав письмові заперечення, просив відмовити у задоволенні скарги, зазначивши про відсутність бездіяльності прокурора, оскільки таким розглянуто клопотання і порядку доручення скеровано таку для надання відповіді детективом. Долучив докази на підтвердження позиції.
Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
За змістом ст.26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК, при цьому сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора визначено главою 26 Кримінального процесуального кодексу України, параграф №1, ст.ст. 303 - 308. Так, ч.1 ст.303 КПК України передбачено перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які підлягають оскарженню під час досудового провадження, та ким такі рішення, дії або бездіяльність можуть бути оскаржені. Встановлений даною нормою перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора які можуть бути оскаржені на стадії досудового провадження є вичерпним.
Згідно ч.1 ст.304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 КПК, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.
Завданням слідчого судді відповідно до пункту 18 частини першої статті 3 КПК України, частини п'ятої статті 21 Закону України № 1402-VIII є здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Способи такого контролю обмежені визначеною кримінальним процесуальним законом процедурою, яка передбачає, в тому числі, чіткий розподіл повноважень і недопустимість заміщення слідчим суддею, як і судом, функцій органів державного обвинувачення та досудового розслідування.
Вичерпний перелік рішень, дій та бездіяльності дізнавача, слідчого, прокурора, які можуть бути оскаржені до слідчого судді під час досудового розслідування, наведено в частині першій статті 303 КПК України. Зокрема, предметом такого оскарження є бездіяльність слідчого, прокурора у формі нездійснення процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, а також рішення прокурора про закриття кримінального провадження.
Частина друга зазначеної статті встановлює заборону розгляду під час досудового розслідування скарг на інші рішення, дії чи бездіяльність дізнавача, слідчого або прокурора. Такі скарги можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження в суді згідно з правилами статей 314-316 зазначеного Кодексу.
Зі змісту скарги вбачається, що заявник ОСОБА_4 , який на даний час утримується в ДУ «Закарпатській УВП (№9)», звернувся до Закарпатської обласної прокуратури, із заявою від 20.10.2025 про залучення його до кримінального провадження №420252070000000184 від 09.10.2025 у якості потерпілої особи. Вказана заява супровідним листом від 20.10.2025 №12/1к Д-233 направлена до Закарпатської обласної прокуратури.
Однак, станом на день звернення із скаргою до слідчого судді, відповіді щодо розгляду заяви ОСОБА_4 не отримав.
Згідно пояснень наданих прокурором у судовому засіданні, заява ОСОБА_4 , процесуальним прокурором у кримінальному провадженні направлена до Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, для розгляду та прийняття рішення, про що повідомлено заявника.
Згідно супровідного листа про надіслання заяви ОСОБА_4 від 20.10.2025 про залучення його до кримінального провадження №420252070000000184 від 09.10.2025 у якості потерпілої особи до Закарпатської обласної прокуратури така була отримана адресатом 24.10.2025 року, в п'ятницю.
Згідно листа прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління ДБР Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 28.10.2025 року для організації розгляду в межах матеріалів кримінального провадження №420252070000000184 від 09.10.2025 було надіслано заяву ОСОБА_4 начальнику Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м.Ужгороді) ТУ ДБР, розташованого у місті Львові ОСОБА_6 . Вказано про необхідність інформування заявника у встановлені законодавством строки про результати розгляду. Копію вказаного листа направити ОСОБА_4 ..
При цьому, постановою слідчого Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м.Ужгороді) ТУ ДБР, розташованого у місті Львові ОСОБА_7 від 18.11.2025 року було розглянуто заяву ОСОБА_4 від 20.10.2025 про залучення його до кримінального провадження №420252070000000184 від 09.10.2025 у якості потерпілої особи та за результатами розгляду такої в задоволенні було відмовлено. Згідно супровідного листа від 18.11.2025 року копію вказаної постанови від 18.11.2025 року направлено для вручення ОСОБА_4 ДУ «Закарпатська установа виконання покарань №9».
У відповідності до вимог пункту 1 частини 1 статті 303КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Порядок вирішення клопотань про виконання будь-яких процесуальних дій врегульовано приписами статті 220 КПК України.
Хоча кримінальний процесуальний закон не містить визначення поняття «процесуальної дії», аналізуючи положення КПК України вбачається, що процесуальні дії, які вчиняються слідчим, прокурором під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, це передбачені кримінально-процесуальним законодавством заходи, спрямовані на регулювання перебігу досудового розслідування та його закінчення, забезпечення дотримання та реалізації прав і законних інтересів учасників кримінального процесу, оформлення прийнятих слідчим, прокурором процесуальних рішень тощо.
Тобто процесуальні дії безпосередньо не спрямовані на забезпечення процесу доказування, натомість вони створюють необхідні умови для провадження основних слідчих дій, що пов'язані з отриманням доказової інформації, а також забезпечення реалізації прав учасників кримінального провадження та характеризуються опосередкованою діяльністю слідчого.
Так, частиною 1 статті 220КПК України передбачено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
А згідно з частиною 2 статті 220 КПК України, про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Відповідно до частини 3 статті 110КПК України рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови.
Таким чином, після подання клопотання в порядку статті 220КПК України про виконання будь-яких процесуальних дій - у слідчого/прокурора виникає обов'язок розглянути таке клопотання в строк не більше трьох днів з моменту його подання, і задовольнити за наявності відповідних підстав, а у разі відмови в задоволенні клопотання (повної, часткової) винести вмотивовану постанову, копію якої вручити особі (у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надіслати їй).
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 36 КПК України прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений, зокрема, доручати слідчому проведення у встановлений строк інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення.
Відповідно достатті 55 КПК Українипотерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Тобто з наведеної нормикримінального процесуального кодексу Українивбачається, що приймаючи рішення про відмову у визнанні потерпілим, слідчий повинен винести вмотивовану постанову, а у разі ж залучення особи у якості потерпілої, у відповідності до частини 2статті 55 КПК Україниїй вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки.
У цьому разі бездіяльність як предмет судового оскарження має місце тоді, коли в установлений статтею 220 КПК України термін дізнавач, слідчий, прокурор не виконує дій, визначених цією статтею як обов'язкові, - не повідомляє особу, яка заявила клопотання, про результати його розгляду та/або не приймає жодного з альтернативно можливих рішень - не задовольняє клопотання і не виносить мотивованої письмової постанови про відмову у його задоволенні.
У п. 33 Рішення ЄСПЛ у справі «Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands» від 27.10.1993 року та у п. 38 Рішення ЄСПЛ у справі «Аnkel v. Switzerland» від 23.10.1996 року закріплено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.
У п. 134 Рішення ЄСПЛ «Генадій Науменко проти України», п. 168 рішення у справі «Айдин проти Туреччини», п. 75 «Афанасьєв проти України», п. 207 рішення у справі «Ічаба проти Швейцарії» та багатьох інших рішеннях ЄСПЛ встановлено, що засіб правового захисту відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод («Право на ефективний засіб правового захисту») повинен бути ефективним на практиці, як і в теорії, у тому сенсі, що користуванню засобами захисту не повинно чинитися перешкод діями або бездіяльністю органів влади держави.
З матеріалів справи вбачається, що отримавши 24.10.2025 року заяву ОСОБА_4 про залучення його потерпілим у кримінальному провадженні №420252070000000184 від 09.10.2025 року, прокурор 28.10.2025 року скерував її в порядку пункту 4 частини 1 статті 36 КПК України начальнику Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м.Ужгороді) ТУ ДБР, розташованого у місті Львові ОСОБА_6 для прийняття рішення відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства.
Прокурор, здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням та має повноваження, визначені частиною другою статті 36 КПК України.
Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення (частини перша та друга статті 55 КПК України).
При цьому, відповідно до частини п'ятої статті 55 КПК України за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Як установлено слідчим суддею, за заявою ОСОБА_4 внесено відомості до ЄРДР за №420252070000000184 від 09.10.2025, ним же подано клопотання прокурору про визнання його потерпілим в указаному провадженні, яке прокурором направлено до Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м.Ужгороді) ТУ ДБР, розташованого у місті Львові в указаному провадження для вирішення питань, які заявлено ОСОБА_4 . Зокрема, детектив, здійснюючи свої повноваження відповідно до положень КПК України, за такою заявою може постановити рішення про визнання особи потерпілою або про відмову у визнанні особи потерпілою.
При цьому, постановою слідчого Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м.Ужгороді) ТУ ДБР, розташованого у місті Львові ОСОБА_7 від 18.11.2025 року було розглянуто заяву ОСОБА_4 від 20.10.2025 року про залучення його до кримінального провадження №420252070000000184 від 09.10.2025 у якості потерпілої особи та за результатами розгляду такої в задоволенні було відмовлено.
Бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК, передбачає три обов'язкові ознаки: 1) дізнавач, слідчий або прокурор наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; 3) відповідна процесуальна дія дізнавачем, слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.
Таким чином, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.
З урахуванням того, що КПК України не передбачено можливості уточнення вимог скарги чи зміна її предмету, тому скарга розгляду на слідчим суддею в межах заявлених вимог.
За частиною 2 ст.307 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Таким чином, оскільки прокурор, отримавши заяву ОСОБА_4 від 20.10.2025 року діяв у межах повноважень, визначених статтею 36 КПК України, тому доводи ОСОБА_4 про бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні №420252070000000184 від 09.10.2025 року є необґрунтованими, у зв'язку із чим у задоволенні його скарги слід відмовити.
Також, слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити заявнику право на оскарження слідчому судді постанови про відмову у визнанні потерпілим.
Керуючись ст.ст. 220, 303, 369 КПК України слідчий суддя -
У задоволенні скарги ОСОБА_4 , в порядку ст. 303 КПК України, що полягає у не розгляді його заяви про визнання потерпілим у кримінальному провадженні № 42025070000000184 від 09.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 372 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Ужгородського
місьрайонного суду ОСОБА_1