Справа № 953/8240/25
н/п 2/953/3460/25
"21" листопада 2025 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Муратова С.О., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ: 14360570, адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50), Товариства з обмеженою відповідальністю «Естейт Селлінг» (ЄДРПОУ: 38529727, адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 32), треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна (адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Центральна, буд. 6/9), приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Поветкіна Надія Миколаївна (адреса: АДРЕСА_3 ) про скасування рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та визнання недійсним договору купівлі-продажу, -
08.08.2025 до Київського районного суду м. Харкова надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить: скасувати рішення приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М., приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Поветкіної Н.М. про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно ТОВ «Естейт Селлінг» на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , та припинити право власності на вказану квартиру; визнати право власності на нерухоме майно на 3-х кімнатну квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 64,9 кв.м, житловою площею 43,8 кв.м за ОСОБА_1 .
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 12.08.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до ПрАТ КБ «Приватбанк», ТОВ «Естейт Селлінг», треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М., приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Поветкіна Н.М. про скасування рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та визнання недійсним договору купівлі-продажу, залишено без руху; надано позивачу 5-денний строк, з дня отримання цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.
20.08.2025 до Київського районного суду м. Харкова надійшла заява позивача ОСОБА_1 про усунення недоліків, в якій він зазначає, що у зв'язку з тим, що на даний час позивач не має можливості встановити вартість спірного майна (орієнтовну ціну позову) та позбавлений можливості визначити ціну позову то уточнює позовні вимоги. Просив приєднати до справи №953/8240/25 уточнену позовну заяву про скасування рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та визнання недійсним договору купівлі-продажу.
До заяви позивача ОСОБА_1 про усунення недоліків позивачем залучено позовну заяву ОСОБА_1 до ПрАТ КБ «Приватбанк», ТОВ «Естейт Селлінг», треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М., приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Поветкіна Н.М. про скасування рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та визнання недійсним договору купівлі-продажу, в якому просить: прийняти позов та відкрити провадження; скасувати рішення приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М., приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Поветкіної Н.М. про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно ТОВ «Естейт Селлінг» на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , та припинити право власності на вказану квартиру.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 02.09.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до ПрАТ КБ «Приватбанк», ТОВ «Естейт Селлінг», треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М., приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Поветкіна Н.М. про скасування рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та визнання недійсним договору купівлі-продажу, залишено без руху, з наступних підстав.
Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (статті 55, 124), а статтею 18 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950, далі - Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону № 2453-VI).
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Вивчивши позовну заяву та додані до неї матеріали, вважаю, що подана позовна заява не відповідає вимогам п. 3 ч. 3 ст. 175, ч. 4 ст. 177 ЦПК України.
Так, позовна заява, подана 20.08.2025 із заявою про усунення недоліків, містить вимогу про скасування рішення приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М., приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Поветкіної Н.М. про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно ТОВ «Естейт Селлінг» на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , та припинення права власності на вказану квартиру.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Крім того, ч. 4 ст. 177 ЦПК України зобов'язує позивача додати до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
У відповідності до ч. 2 ст. 176 ЦПК України, абз. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
У відповідності до ч. 4 ст. 134 ЦПК України суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Тобто, ціну позову (орієнтовну ціну позову) повинен самостійно визначити позивач. Лише у разі, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору визначає суд.
Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Згідно вимог Закону України «Про судовий збір» позивач повинен оплатити судовий збір за подання усіх позовних вимог, як немайнового характеру кожної вимоги, так і майнового.
Як зазначено вище, позовна заява, подана 20.08.2025 із заявою про усунення недоліків, містить одну вимогу: скасувати рішення приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М., приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Поветкіної Н.М. про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно ТОВ «Естейт Селлінг» на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , та припинити право власності на вказану квартиру, за якою, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, визначається ціна позову.
Отже, на виконання вимог п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, вказана позовна заява має містити ціну позову.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб установлений у місячному розмірі 3028 грн.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1211,20 грн. за одну немайнову вимогу.
До позовної заяви позивачем залучено квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн.
При цьому, згідно з п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1211,20 грн, та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 15140,00 грн.
Слід зазначити, що визначення ціни позову є прерогативою та обов'язком саме позивача у справі. Суд же повинен перевірити дійсну вартість майна, що є предметом спору, та вирішити питання про стягнення недоплаченого або повернення переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, визначеної попередньо позивачем.
Відтак, оскільки позовна заява не містить інформації про вартість спірного майна (орієнтовну ціну позову), суд позбавлений можливості визначити ціну позову та, відповідно, точний розмір судового збору за розгляд позовної вимоги про припинення права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору - це звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 358 від 21.08.2014 строк дії звіту про оцінку нерухомого майна становить не більше шести місяців з дати оцінки.
В заяві про усунення недоліків позивач зазначав, що на даний час він не має можливості визначити вартість спірного майна (орієнтовну ціну позову) та позбавлений можливості визначити ціну позову.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 175 УПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Суд звертав увагу, що позивачем 20.08.2025 із заявою про усунення недоліків подано позовну заяву, предметом якої зазначає скасування рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та визнання недійсним договору купівлі-продажу, при цьому, вказана позовна заява не містить вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу.
На підставі викладеного, суд вважав за необхідне заяву залишити без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків, вказаних в ухвалі суду.
Згідно резолютивної частини вказаної ухвали Київського районного суду м. Харкова від 02.09.2025, заявнику надано 5-денний строк, з дня отримання цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.
Згідно довідки про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді «Ухвала» від 02.09.2025 по справі №953/8240/25 було надіслано 08.09.2025 о 17.07 год. одержувачу на його електрону адресу ІНФОРМАЦІЯ_2
04.11.2025 до Київського районного суду м. Харкова надійшла заява позивача ОСОБА_1 про усунення недоліків, в якій він просить відкласти сплату судового збору до прийняття рішення по справі для можливості захисту своїх прав та майна. Зазначив, що він частково сплатив судовий збір при подачі позовної заяви. Вказує, що приватбанк незаконно перепродав неодноразово його квартиру, а він через те, що на теперішній час не може сплатити повну суму судового збору, позбавлений можливості захистити свої права.
Згідно Акту про втрату документів або перепідшивання справи, відсутність вкладень або порушень цілісності, пошкодження конверта (пакування) від 04.11.2025, судовим розпорядником Прокопенко К.О., старший судовий розпорядник суду Бібік К.М., судовий розпорядник Рибцова Я.І., склали цей акт про те, що при розкритті конверта (пакета) із заявою про усунення недоліків у справі №953/8240/25, надісланої від ОСОБА_1 , не виявилося вказаних у додатку, а саме: копії квитанції про направлення документів до суду.
Разом з тим, згідно ч. 1, ч. 3 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.
Як вбачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України «Про судовий збір»), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті): 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.
З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Пунктом 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснено, що відповідно до ст. 8 Закону № 3674-VI та ст. 82 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Таким чином, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з принципом змагальності, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Будь-яких даних щодо майнового стану позивача, які б підверджували, що такий майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі, до заяви про відкладення сплати судового збору позивачем не залучено, не надано таких даних і до позовної заяви.
Отже, підстави до відстрочення сплати судового збору, з підстав, зазначених вище, на теперішній час відсутні.
Враховуючи викладене, заява позивача ОСОБА_1 про відкладення сплати судового збору на теперішній час задоволення не підлягає.
Враховуючи, що недоліки, вказані в ухвалі суду, заявником у встановлений відповідно до ухвали суду строк і до теперішнього часу не виконані, суд вважає необхідним повернути заяву заявнику, роз'яснивши, що повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
В задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відкладення сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ: 14360570, адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50), Товариства з обмеженою відповідальністю «Естейт Селлінг» (ЄДРПОУ: 38529727, адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 32), треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна (адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Центральна, буд. 6/9), приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Поветкіна Надія Миколаївна (адреса: АДРЕСА_3 ) про скасування рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та визнання недійсним договору купівлі-продажу - вважати неподаною та повернути позивачу з усіма додатками.
Роз'яснити позивачу, що повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з такою самою позовною заявою після усунення її недоліків.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення позивачу даної ухвали суду.
Суддя С.О. Муратова