Справа № 953/4421/25
н/п 2/953/2252/25
21 листопада 2025 року м.Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючої судді- Лисиченко С.М.,
за участі секретаря судового засідання - Кот Я.А.,
представника позивача- Сечкова С.В.,
представника відповідачки- Жмуркової В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою, -
Представник позивача Моторного (транспортного) страхового бюро України - адвокат Сечко С.В. звернувся до Київського районного суду м.Харкова із позовною заявою до відповідачки ОСОБА_1 , відповідно до якої просить стягнути зі ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України суму сплаченого майнового відшкодування в розмірі: 228 966 грн. 82 коп. та сплачений судовий збір в розмірі 3434 грн. 50 коп.
Позов обґрунтовано тим, що внаслідок ДТП, яка сталася 02.04.2023 за участю транспортного засобу «Opel Astra», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , пішоходу ОСОБА_2 було завдано шкоди здоров'ю. За результатами огляду проведення місця ДТП вказаний факт внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) 11.08.2023 за №12023220000000363. Постановою слідчого від 11.08.2023 закрите зазначене вище кримінальне провадження за фактом ДТП за відсутністю ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 КК України.
Зазначав, що на момент ДТП автомобіль, яким керувала відповідачка не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, у зв'язку з чим потерпілий ОСОБА_2 29.09.2023 звернулася до МТСБУ із заявою про відшкодування шкоди, спричиненої в ДТП. За результатами розгляду заяви ОСОБА_2 06.12.2023 та 03.04.2024 виплачено страхове відшкодування в розмірі 228 966, 82 грн.
Позивач, посилаючись на вказані обставини та положення ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якою визначено, що МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до водія транспортного засобу, який спричинив ДТП, просив задовольнити позов та в порядку регресу стягнути з відповідачки грошові кошти у розмірі 228 966, 82 грн.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського районного суду м. Харкова від 08.05.2025, визначено головуючу суддю у справі- Лисиченко С.М.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 13.05.2025 прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою, розпочато підготовче провадження.
22.07.2025 електронним шляхом до суду надійшов відзив на позовну заяву представника відповідачки - адвоката Барського Д.О, зі змісту якого вбачається, що відповідачка не визнає позовні вимоги, оскільки позивачем не надано доказів її вини у вчиненому ДТП. Розмір нарахованого та сплаченого МТСБУ страхового відшкодування, відповідачка не заперечує. Разом з цим зазначає, що у діях відповідачки відсутній склад цивільного правопорушення, що позбавляє права позивача звертатися до суду із даним позовом.
25.07.2025 електронним шляхом до суду надійшла відповідь на відзив представника позивача - адвоката Сечка С.В. зі змісту якого, зокрема вбачається, що відсутність встановленої вини відповідачки, як водія транспортного засобу, що спричинив ДТП та закриття кримінального провадження, не звільняє відповідачку від обов'язку відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. Отже, відповідачка є особою, відповідальною за завдані потерпілому збитки.
05.08.2025 до суду надійшли заперечення представника відповідачки - адвоката Барського Д.О., зі змісту яких, зокрема вбачається, що позивачем не надано доказів зв'язку між діями відповідачки та виплатою страхового відшкодування. У позові не конкретизовано, у чому саме полягла протиправність дії відповідачки як водія транспортного засобу. Крім того, МТСБУ не довело, що саме відповідачка, а не інші фактори або особи, є причиною настання шкоди. У сі ці обставини унеможливлюють задоволення позову у спосіб, передбачений законом.
Вважає, що позовна заява МТСБУ подана з порушенням принципів обґрунтованості та належного доведення. У матеріалах справи відсутні належні докази вини відповідачки у заподіянні шкоди. Закриття кримінального провадження свідчить про відсутність складу правопорушення, а не лише відсутність вини. Відтак, вимоги МТСБУ є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 21.08.2025 підготовче провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою закрито, призначено справу до розгляду по суті.
Представник позивача- Сечко С.В. у судовому засідання позовні вимоги підтримав та прохав їх задовольнити, посилаючись на підстави, зазначені у заявах по суті справи.
Представник відповідачки- Жмуркова В.Ю. у судовому засідання проти задоволення позовних вимог заперечувала, посилаючись на підстави, зазначені у заявах по суті справи.
Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, дослідивши зміст заяв по суті справи, документи, оцінивши їх у сукупності, приходить до такого висновку.
Судом встановлено, що постановою старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Харківській області від 11.08.2023 кримінальне провадження №12023220000000363 від 03.04.2023 за фактом дорожньо-транспортної події закрито, за відсутністю ознак складу злочину, передбаченого ст.286 КК України.
Зі змісту постанови слідчого вбачається, що 02.04.2023 приблизно о 10.15 годині на під'їзній дорозі до буд.15 по вул. Героїв Праці м. Харкова стався наїзд автомобілем «OPEL ASTRA», р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 на пішохода ОСОБА_2 , який рухався справа наліво відносно руху автомобіля, внаслідок чого останній отримав середнього ступеня тяжкості тілесне ушкодження.
Оглядом місця події встановлено, що подія сталася в населеному пункті, в денний час доби, на асфальтобетонній сухій ділянці дороги, горизонтального профілю, шириною 7,0 м., де рух транспорту здійснюється в обидва напрямки. До дорожньо-транспортної події автомобіль знаходився в технічно справному стані без вантажу та з 1-м пасажиром. В місці наїзду пішохідний перехід відсутній. На момент події водій ОСОБА_1 та пішохід ОСОБА_2 знаходилися у тверезому стані. Автомобіль «OPEL ASTRA», р.н. НОМЕР_1 , отримав зовнішні механічні пошкодження у вигляді двох вм'ятин на капоті біля лобового скла у правій частині.
Водій ОСОБА_1 пояснила, що 02.04.2023 приблизно о 10.15 вона рухалася на автомобілі «OPEL ASTRA», р.н. НОМЕР_2 , від вул. Г. Праці м. Харкова по під'їзній дорозі до буд. 15 (по ринку Героїв праці) зі швидкістю 10 км/год. На передньому пасажирському сидінні знаходився її чоловік ОСОБА_3 .. На вулиці опадів не було. По переду неї стояв припаркований легковий автомобіль, який вона хотіла об'їхати, тому прийняла небагато ліворуч та рухалася далі, при цьому погляд її був зосереджений на зустрічні автомобілі. Потім, раптово, вона почула звук удару та побачила на капоті справа чоловіка. Вона одразу натиснула на гальма та зупинилася, чоловік впав з капоту на дорогу. Вона зрозуміла, що пішохід переходив проїзну частину справа наліво відносно руху її автомобіля, однак, характер руху по дорозі та темп пішохода вона не бачила. Потім її чоловік викликав швидку медичну допомогу, яка відвезла пішохода до лікарні.
Свідок ОСОБА_3 пояснив, що 02.04.2023 приблизно о 10.15 він знаходився на передньому пасажирському сидінні автомобіля «ОРЕL ASTRA», р.н. НОМЕР_1 , яким керувала його жінка ОСОБА_1 . Вони рухалися від вул. Г. Праці м. Харкова по під'їзній дорозі до буд. 15 (по ринку Героїв праці) зі швидкістю 10 км/год. По переду них стояв припаркований легковий автомобіль, тому жінка прийняла небагато ліворуч, щоб об'їхати його та рухалася далі. Потім, раптово, він почув звук удару та побачив на капоті справа, біля лобового скла, чоловіка. Жінка одразу загальмувала та зупинилася, після чого чоловік впав з капоту на дорогу. Він зрозумів, що пішохід переходив проїзну частину справа наліво відносно руху їх автомобіля, однак, характер руху по дорозі та темп пішохода він не бачив. Потім він викликав швидку медичну допомогу, яка відвезла пішохода до лікарні.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_4 пояснив, що 02.04.2023 приблизно о 09.00-10.00 він знаходився на роботі, на ринку «Героїв праці» у м. Харкові. Він почув, що щось сталося на під'їзній дорозі від вул. Г. Праці до ринку. Коли він вийшов з магазину до дороги, то побачив автомобіль «OPEL ASTRA», який стояв на дорозі с правого боку по напрямку від вул. Г. Праці в глубину ринку. Біля автомобіля з правої сторони стояв чоловік, який почав опускатися на дорогу, його підхопили люди. На автомобілі на капоті в правій частині були вм'ятинки. Він зрозумів, що стався наїзд вказаним автомобілем на чоловіка, однак як це сталося він не бачив. Потім приїхала швидка медична допомога та відвезла чоловіка до лікарні. Постраждалий чоловік, кожен день ходить по ринку, прохає у людей гроші на хліб та сигарети, при цьому при переході дороги він не дивиться по сторонам та не реагує на автомобілі, які рухаються по дорозі.
Потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що 02.04.2023 приблизно о 10.15 він знаходився на ринку «Героїв праці» у м. Харкові. Йшов по ринку від супермаркету «РОСТ» до супермаркету «Аврора». Коли він підходив до проїзної частини під'їзної дороги, він побачив, що зліва від нього стоїть припаркований автомобіль білого кольору, який передньою частиною був звернутий до нього. Він, не зупиняючись, вийшов на дорогу та почав її переходити під кутом вправо, своїм звичайним темпом. Коли він пройшов вказаний припаркований автомобіль, то відчув удар в ліву частину тіла та впав на дорогу до правої обочини. В момент удару він побачив, автомобіль темно-синього кольору, який, як він зрозумів, об'їжджав припаркований автомобіль та вдарив його. Характер руху автомобіля по дорозі до наїзду на нього, швидкість та гальмував чи ні, він вказати не може, так як не бачив.
Водій ОСОБА_1 , свідок ОСОБА_3 та потерпілий ОСОБА_2 повністю підтвердили свої покази при проведенні слідчого експерименту на місці дорожньо-транспортної події.
Згідно довідок, до швидкої невідкладної допомоги та поліції про подію повідомляв свідок ОСОБА_3 , проведеними заходами, встановити інших свідків події не представилося можливим.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 12-14/289-А/23 від 06.09.2023, внаслідок дорожньо-транспортної події, ОСОБА_2 отримав середнього ступеня тяжкості тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому верхньої третини лівої плечової кістки зі зміщенням, закритого перелому обох кісток лівого передпліччя в нижній третині та закритого перелому верхньої третини лівої стегнової кістки зі зміщенням.
Згідно з висновками судових автотехнічних експертиз (технічний стан) № CE-19/121-23/8709-ІТ від 24.07.2023, № CE-19/121-23/8710-ІТ від 25.07.2023, № СЕ-19/121-23/8711-ІТ від 26.07.2023 робоча гальмівна система, рульовий механізм та ходова частина автомобіля «OPEL ASTRA», р.н. НОМЕР_1 знаходяться у технічно справному стані.
Відповідно висновку судової автотехнічної експертизи № CE-19/121-23/14572-ІТ від 13.07.2023, виходячи з показів водія ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_3 , в даній дорожній ситуації, ОСОБА_1 повинна була діяти відповідно до вимог п. 12.3 ПДР України. Встановити, чи є в діях водія ОСОБА_1 порушення вимог п. 12.3 ПДР України, не надається можливим, так як відсутні всі необхідні вихідні дані, які потрібні для дослідження. Виходячи з показів потерпілого ОСОБА_2 , встановити як в даній дорожній ситуації повинна була діяти відповідно до вимог ПДР України водій ОСОБА_1 та встановити, чи є в її діях порушення вимог ПДР України, не надається можливим, так як відсутні всі необхідні вихідні дані, які потрібні для дослідження.
З урахуванням зазначеного слідчий дійшов висновку, що в ході розслідування кримінального провадження №12023220000000363 від 03.04.2023, на теперішній час у діях водія ОСОБА_1 не встановлено порушень Правил дорожнього руху України, які перебували б у причинному зв'язку з виникненням даної події, та відповідно ознак складу злочину передбаченого ст. 286 КК України.
Судом встановлено та не заперечувалося сторонами, що на час вчинення ДТП автомобіль «ОРЕL ASTRA», р.н. НОМЕР_1 , яким керувала відповідачка не мав чинного договору обов'язкого страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
29.09.2023 ОСОБА_2 , як потерпіла в ДТП особа, на підставі ст.35 та п. 41.1. ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» звернувся до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування - витрат на придбання лікарських препаратів і медикаментів та тимчасової втрати працездатності.
Згідно довідки №1 від 05.12.2023 про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, №4.1/21202 від 05.12.2023, а також платіжного доручення №978771 від 06.12.2023, Наказу , МТСБУ виплатило потерпілій в ДТП особі - ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 108 366,82 грн. (102 783,57 - витрати на лікування; 5583,25 грн. - тимчасова втрати працездатності).
12.01.2024 ОСОБА_2 , як потерпіла в ДТП особа, на підставі ст.35 та п.41.1. ст.41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» звернувся повторно до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування у зв'язку із призначенням йому другою групи інвалідності внаслідок отриманих тілесних ушкоджень при ДТП.
Згідно довідки №2 від 31.03.2024 про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, Наказу №3.1/5564 від 02.04.2024, а також платіжного доручення №853184 від 03.04.2024, МТСБУ виплатило потерпілій в ДТП особі - ОСОБА_2 шкоду, пов'язаною із стійкою втратою працездатності у розмірі 120 600 грн.
Судом досліджені документи, надані ОСОБА_2 на адресу МТСБУ: виписки із медичної карти стаціонарного хворого за період з 02.04.2023 по 04.05.2023 та з 13.09.2023 по 25.09.2023, виписку та довід з акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 21.12.2024 та довідку до нього; довідку про тимчасову втрату працездатності (лікування) потерпілого у ДТП форми №094-1/о від 10.10.2023; копії квитанцій.
Стороною відповідача не оспорюється розрахунок МТСБУ відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, на підставі якого позивачем в подальшому сплачено страхове відшкодування ОСОБА_2 .
Відповідно до положень статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно підпункту «а» пункту 41.1 статті 41 вказаного Закону, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Отже, у зв'язку із настанням події, передбаченої підпунктом «а» пункту 41.1 статті 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ здійснило відшкодування шкоди ОСОБА_2 .
Відповідно до підпункту 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
Щодо доводів відповідачки про недоведеність позивачем її вини у завданні шкоди ОСОБА_2 , а тому відсутні підстави для стягнення на користь позивача витрат у вигляді регламентної виплати в порядку регресу, оскільки ДТП сталося не з вини відповідачки, суд зазначає таке.
Частинами першою-третьою статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом
Згідно зі статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо-і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право,договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до частини п'ятої статті 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є те, що володілець небезпечного об'єкта зобов'язаний відшкодувати шкоду незалежно від його вини. Перед потерпілим несуть однаковий обов'язок відшкодувати завдану шкоду, як винні, так і невинні володільці об'єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки.
Разом із цим відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, має свої межі, за якими відповідальність виключається. До них належать непереборна сила та умисел потерпілого.
Під умислом потерпілого слід розуміти усвідомлене бажання особи заподіяти шкоду. При цьому особа повинна розуміти значення своїх дій та мати змогу керувати ними.
Обов'язок доведення умислу потерпілого або наявності непереборної сили законом покладається також на володільця джерела підвищеної небезпеки, оскільки діє цивільно-правова презумпція заподіювача шкоди.
Такі правові висновки зроблені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у постановах: від 05.06.2019 у справі №466/4412/15-ц ; від 15.08.2019 у справі № 756/16649/13-ц ; від 02.10.2019 у справі № 447/2438/16-ц; від 11.12.2019 у справі № 601/1304/15-ц ; від 22.04.2022 у справі №184/1461/20-ц
У статті 1166 ЦК України міститься законодавче визначення деліктної відповідальності за шкоду, завдану майну, та підстави її виникнення.
Так, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. Зазначені підстави визнаються загальними, оскільки їх наявність необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди, якщо інше не передбачено законом. Якщо закон змінює, обмежує або розширює коло підстав, необхідних для покладення відповідальності за завдану шкоду, то мова йде про спеціальні підстави відповідальності, що характеризують особливості тих чи інших правопорушень. Наприклад, завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки, володілець якого відповідає незалежно від наявності вини.
Особливість правил відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, полягає в наявності лише трьох підстав для відповідальності, а саме: наявність шкоди; протиправна дія заподіювача шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною дією та шкодою. Вина заподіювача шкоди не вимагається. Тобто особа, яка завдала шкоди джерелом підвищеної небезпеки, відповідає й за випадкове її завдання (без вини). Відповідальність такої особи поширюється до межі непереборної сили. Тому її називають підвищеною.
До подібних правових висновків дійшов Верховний Суд України у постанові від 03 грудня 2014 року у справі № 6-183цс14.
Обов'язок відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. покладається на володільця джерела. Правила частини другої статті 1187 ЦК України передбачають, що володільцем джерела підвищеної небезпеки є особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку про те, що відсутність вини водія забезпеченого транспортного засобу та закриття кримінального провадження відносно нього не звільняє від обов'язку відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки ( постанова Верховного Суду від 22.04.2022 у справі №184/1461/20-ц).
При цьому, згідно з частиною другою статті 1193 ЦК України, якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом, тобто груба необережність потерпілого може бути підставою для зменшення розміру відшкодування, а не відмови у повному обсязі.
Вина потерпілого не враховується у разі відшкодування додаткових витрат, передбачених частиною першою статті 1195 цього Кодексу, у разі відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника та у разі відшкодування витрат на поховання (частина третя статті 1193 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1195 ЦК України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Разом із тим, під час розгляду справи відповідачкою не доводилося та судом не встановлено, що дорожньо-транспортна пригода трапилась внаслідок умислу потерпілого ОСОБА_2 .
З урахуванням викладеного, су доходить висновку, що доводи відповідачки в цій частині не є слушними. А отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідачки на користь позивача, в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою (страховим відшкодуванням) у розмірі 228 966 грн. 82 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідачки підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 3434 грн. 50 коп.
Керуючись ст.ст.12,13,76-81,141,263-265,268 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою, - задовольнити.
Стягнути у порядку регресу з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України суму регламентної виплати у розмірі 228 966 (двісті двадцять вісім тисяч дев'ятсот шістдесят шість) грн. 82 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України судовий збір у розмірі 3434 ( три тисячі чотириста тридцять чотири) грн. 50 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо учасників справи:
позивач: Моторне (транспортне) Страхове Бюро України, місцезнаходження: 02154, м.Київ, вул. Русанівський бульвар, буд. 8, код ЄДРПОУ 21647131.
відповідачка: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя - С.М. Лисиченко