Справа № 677/2063/25
21 листопада 2025 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В. розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа - Краматорська міська рада Донецької області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,-
До Красилівського районного суду Хмельницької області надійшла спільна заява ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про встановлення фактів належності заявникам свідоцтва про право власності на житло, видане Краматорським міськвиконкомом на квартиру АДРЕСА_1 .
Ухвалою Красилівського районного суду Хмельницької області від 24.10.2025 заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , заінтересована особа - Краматорська міська рада Донецької області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу прийнято до розгляду. Вимоги заяви ОСОБА_4 , заінтересована особа - Краматорська міська рада Донецької області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - виділено в самостійне провадження та повернуто заявнику ОСОБА_4 . Вимоги заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа - Краматорська міська рада Донецької області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - виділено в самостійне провадження та надіслано за підсудністю до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Загорська, 53).
Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з ч. 1, 3 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
За правилами цивільного процесуального законодавства, заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Так, відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, заява, серед іншого, повинна містити підтвердження заявника про те, що ним не подано іншої заяви з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Ознайомившись із заявою, вважаю, що наявні підстави для залишення її без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ст.ст.294,317-318 ЦПК України, з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно ч.ч. 1,2ст. 318 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.
До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
У ч. 4 ст. 294 ЦПК України визначено, що справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
До заінтересованих осіб належать особи, які беруть участь у справі та мають у ній юридичну заінтересованість. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв'язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права та обов'язки. Участь у справі цих осіб зумовлюється тим, що із установленням окремих обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи. Для цих осіб характерним є те, що їхні суб'єктивні права та обов'язки мають юридичний зв'язок із суб'єктивними правами і обов'язками заявників.
До заінтересованих осіб не можуть бути віднесені органи державної влади та місцевого самоврядування та інші організації, яким закон надає право засвідчити певний юридичний факт, але своєчасно цього не було здійснено, хоча така можливість не втрачена (наприклад, відмова нотаріальної контори засвідчити факт і час пред'явлення документа).
Такі організації не є заінтересованими особами тому, що вони не визначають правових наслідків цього юридичного факту, а лише засвідчують, реєструють його.
У пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" вказується, що для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, які мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суддя зобов'язаний провести підготовчі дії, зокрема з'ясувати, які фізичні особи чи організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявнику та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них.
Залежно від мети встановлення фактів заінтересованими особами в цих справах можуть бути, наприклад, відділи соціального захисту населення - у справах про встановлення факту перебування на утриманні особи, яка померла, для призначення пенсії заявникові; інші спадкоємці - у справах про встановлення факту прийняття спадщини; органи внутрішніх справ - у справах про встановлення факту родинних відносин для вирішення питання про належність до громадянства.
Зі змісту заяви що надійшла до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області вбачається, що заявниками по справі є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , зацікавлена організація: Краматорська міська рада Донецької області.
При цьому, як вбачається зі змісту ухвали Красилівського районного суду Хмельницької області від 24.10.2025 вимоги заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа - Краматорська міська рада Донецької області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - виділено в самостійне провадження та надіслано за підсудністю до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.
Відповідно до прохальної частини заяви заявники просять: встановити факт належності правовстановлюючого документу, визнавши, що Свідоцтво про право власності на житло видане 29.01.1998 року Краматорським міськвиконкомом на квартиру АДРЕСА_1 на ім'я - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_1 належить саме заявникам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_1 .
Водночас, згідно вказаної ухвали Красилівського районного суду Хмельницької області, до Ужгородського міськрайонного суду направлено виключно вимоги заяви ОСОБА_4 , заінтересована особа - Краматорська міська рада Донецької області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.
В якості зацікавленої організації вказано: Краматорську міську раду Донецької області, тоді як відповідно до ч.ч. 3,4 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
З огляду на вказане заявнику слід привести у відповідність заяву про встановлення належності правовстановлюючого документу, зокрема щодо кола учасників справи, а також щодо вимог заяви, з урахуванням ухвали від 24.10.2025 Красилівського районного суду Хмельницької області.
За таких обставин, заявнику слід усунути зазначені недоліки та подати до суду заяву про встановлення факту належності правовстановлюючого документу у новій редакції з дотриманням вимог цивільного процесуального законодавства.
Згідно з приписами ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Краматорська міська рада Донецької області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - залишити без руху.
Встановити заявнику строк для усунення недоліків - п'ять днів з дня вручення даної ухвали про залишення заяви без руху.
Роз'яснити заявнику що у разі, якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику (ч. 3 ст. 185 ЦПК України).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В. Фазикош