Справа № 308/1957/25
1-кс/308/6677/25
20 листопада 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12025070000000049, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.02.2025, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Дуб'є, Бродівського району, Львівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, ФОП, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 307 КК України, -
До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12025070000000049, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.02.2025, відносно ОСОБА_4 .
Клопотання мотивовано тим, що 01.02.2025 відділом розслідувань особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Закарпатській області розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025070000000049.
У ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 усвідомлюючи, що шляхом проведення заборонених операцій у сфері обігу наркотичних засобів є можливість швидко незаконно збагатитись, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи незаконність та протиправність своїх дій, у порушення вимог ст. ст. 41, 68, 92 Конституції України, ст. ст. 178, 328 Цивільного кодексу України ст. ст. 6, 7, 13 Закону України «Про наркотичні засоби психотропні речовини і прекурсори», постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 № 2471-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», у невстановлений органом досудового розслідування точний час, але не пізніше 15 год. 33 хв. 01.02.2025, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин незаконно придбав з метою збуту порошкоподібну речовину білого кольору масою не менше 0,4798 г, яка згідно висновку експертів містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - кокаїн, після чого її незаконно зберігав з метою збуту.
Надалі, продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення, шляхом збуту наркотичних речовин, ОСОБА_4 , на транспортному засобі марки «ВMW» моделі Х6, білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 здійснив перевезення порошкоподібної речовини білого кольору, масою не менше 0,4798 г, яка згідно висновку експертів містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - кокаїн до місця свого тимчасового проживання, що за адресою АДРЕСА_3 , а частину наркотичного засобі продовжив зберігати при собі та перевозити на вищевказаному транспортному засобі по території м. Ужгород та Ужгородського району.
В подальшому, ОСОБА_4 реалізовуючи злочинний умисел, спрямований на збут наркотичних речовин, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та настання суспільно-небезпечних наслідків зберігав наркотичний засіб - кокаїн з метою збуту, а саме одну частину кокаїну зберігав з метою збуту до 15:33 год. 01.02.2025 у кишені своєї куртки, загальна маса якого, згідно висновку експерта становить 0,2747 грам та іншу частину кокаїну, зберігав з метою збуту до 17:37 год. 01.02.2025 у рюкзаку за місцем свого тимчасового проживання за адресою АДРЕСА_3 , загальна маса якого, згідно висновку експерта становить 0,2051 грам.
Слідчий вказує, що за таких обставин ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є незаконне придбання, перевезення та зберігання з метою збуту наркотичних засобів.
13 листопада 2025 року, о12 год. 31 хв. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
На думку сторони обвинувачення докази, які зібрані на даному початковому етапі слідства в достатній мірі достатні для обрання запобіжного заходу та обґрунтовують підозру ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
Слідчий зазначає, що відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1.Переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Слідчий зазначає, що злочин, який інкримінується ОСОБА_4 є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Вищевказані обставини, а також той факт, що Львівська область межує з Республікою Польща, а підозрюваний ОСОБА_4 офіційно проживає у прикордонному районі, має право виїзду на ПМП до республіки Польща, що надає йому право безперешкодно виїжджати за межі України, обізнаний у методах організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, що дає підстави вважати, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину, може переховуватися від органу досудового розслідування та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, як і в межах пункту пропуску через державний кордон України так і поза межами таких, а також переховуватись на території України.
2.Незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні.
Слдічий стверджує, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків, які вже встановлені та будуть встановлені, а також їх родичів з метою дачі, зміни ними показань на його користь, зокрема на учасників кримінального провадження, з якими перебуває в дружніх стосунках, які на разі встановлені, однак не допитані органом досудового розслідування.
3.Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Заначає, що знаходячись на волі ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання.
4.Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Слідчий вважає, що будучи на волі ОСОБА_4 й надалі матиме можливість вчиняти кримінальні правопорушення, зокрема продовжити дії спрямовані на придбання та збут наркотичних засобів, з метою власного збагачення та вчиняти інші злочини проти життя та здоров'я інших осіб.
Орган досудового розслідування стверджує, що ОСОБА_4 на підставі вагомих доказів обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який йому у випадку визнання винним, загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років; стан здоров'я якого не перешкоджає утриманню під вартою.
Таким чином, інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 та не буде достатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, з підстав викладених у ньому та просив задовольнити, окрім того просив врахувати, що підозрюваний ухиляється від слідства, не з'являвся на допити, покази не надає. Окрім того, зазначив, що підозрюваний нещодано отримав групу інвалідності, що дає йому можливість виїхати за кордон, що створює ризик переховування від орану досудового рослідчування та суду. А також, просив слідчого суддю перевірити законність отримання групи інвалідності. Окрім того, просив визначити розмір застави у розмірі не менше трьох мільйонів гривень.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні просив застосувати відносно свого підзахисного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. Зазначив, що його підзахисний не ухиляється від органу досудового розслідування, окрім того самостійно приїхав до суду на розгляд даного клопотання. Також додав характеризуючі документи підозрюваного.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти заявленого клопотанням та щодо осбтавин, які йому інкримінуються. Зазначив, що не ухиляєтсья від органу досудового розслідування, а просив допит провести у м.Львові. Зазначив, що працює на підприємстві Міноборони, відтак періодично виїжджає до м.Києва, одружений та має доньку на утриманні.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши та оцінивши докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя виходить з наступного.
Як випливає з матеріалів клопотання, Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12025070000000049, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 01.02.2025, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Підставою внесення зазначених відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань стало те, що: «із правоохоронних органів до слідчого управління ГУНП в Закарпатській області надійшли матеріали про те, що особа ОСОБА_7 , в умовах воєнного стану, здійснює незаконне придбання, зберігання, транспортування та збут наркотичних засобів, психотропних речовин, зокрема "Екстезі" на території Закарпатської області, з метою власного збагачення.»
13.11.2025 року ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушеньня передбачених ч. 1 ст.307 КК України, а саме у незаконному придбанні, перевезенні та зберіганні з метою збуту наркотичних засобів.
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 194 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу крім наявності ризиків, зазначених у статті 177, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа, її вік, стан здоров'я, розмір майнової шкоди, майновий стан, наявність родини та утриманців, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Враховуючи наведені фактичні обставини справи, та наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, наявність існування ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вказаних ризиків, орган досудового розслідування вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
У Кримінальному процесуальному кодексі України поняття обґрунтованої підозри не визначено, але воно визначено Європейським судом з прав людини. Обґрунтована підозра є нижчим стандартом доведення, ніж переконання поза розумним сумнівом, та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку. Однак таке переконання суду має бути засновано на об'єктивних фактах. Європейський Суд визначає, що «розумна підозра передбачає існування фактів або інформації, які повинні задовольнити об'єктивного спостерігача в тому, що особа, щодо якої розглядається питання, вчинила злочин. Те, що позначено словом "обґрунтована", залежатиме від усіх обставин» (справи «Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства», 30 August 1990, § 32; «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року; «Тerry v. Ohio», 392 US, 1968) і не може спиратися на голе припущення, що особа може в майбутньому втекти або повторно вчинити злочин. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При дослідженні доданих до клопотання доказів, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Обґрунтованість підозри стверджується наявними в долучених на обґрунтування клопотання документах даними, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри, а саме: рапортом від 01.02.2025, протоколами огляду місця події від 01.02.2025, письмовим поясненням ОСОБА_8 від 01.02.2025, письмовим поясненням ОСОБА_9 від 01.02.2025, висновком експерта №СЕ-19/107-25/1433-НЗПРАП від 02.02.2025, висновком експерта №СЕ-19/107-25/1434-НЗПРАП від 02.02.2025, висновком експерта №СЕ-19/107-25//2510-НЗПРАП від 27.02.2025 та іншими матеріалами кримінального провадження.
Водночас слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Слідчий суддя вважає встановленим та доведеним органом досудового розслідування існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; ризик незаконно впливати на свідків, експерта; ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Слідчий суддя враховує обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 307 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду у разі визнання її винним.
Більш того, слід врахувати ту обставину, що ймовірно вчинене підозрюваним кримінальне правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів має високий ступінь суспільної небезпеки, становить серйозну загрозу для здоров'я і добробуту людей і справляє негативний вплив на економічні, культурні й політичні основи суспільства у державі.
Вказане в сукупності дає підстави слідчому судді прийти до висновку, що існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.
Слідчий суддя, беручи до уваги обставини вчинених правопорушень, враховуючи, що докази по кримінальному провадженню в повному обсязі не зібрано, вважає, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі, може впливати на свідків, експертів, спеціалістів з метою дачі, зміни показань на його користь.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слідчий суддя враховує, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Вказане в сукупності свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1ст. 177 КПК України.
Також ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання, чи штучно створити докази, які б підтверджували його невинуватість у вчиненні інкримінованих злочинів. Вказане в сукупності свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1ст. 177 КПК України.
В частині продовження існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), слідчий суддя бере до уваги обставини вчинення кримінального правопорушення, їх специфіку, корисливий характер, у зв'язку з чим існує ризик продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 .
Оцінивши вказані обставини у їх сукупності із встановленими ризиками і обставинами розслідуваного злочину та відомостями про ймовірну участь у ньому підозрюваного, слідчий суддя вважає, що відомості про особу підозрюваного не спростовують висновків слідчого судді про необхідність застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст.176КПК України тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м'якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).
Застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу аніж тримання під вартою буде недостатнім для запобігання реалізації ним встановлених ризиків переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється або вчинити інше. Крім того, слідчий суддя ґрунтує свої твердження на підставі сукупного аналізу як і обставин можливого вчинення кримінального правопорушення, так і зазначених відомостей, що характеризують особу підозрюваного.
Застосування запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту, особистого зобов'язання та особистої поруки є неможливим з огляду на м'якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, що не забезпечить належне виконання підозрюваною обов'язків.
З огляду на встановлені в судовому засіданні ризики та обставини інкримінованих підозрюваному дій, слідчий суддя в цілому вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідатиме потребам, меті та завданням відповідного запобіжного заходу.
Таким чином, зважаючи на доволі високі встановлені при розгляді клопотання ризики, з урахуванням особистих характеристик підозрюваного, слідчий суддя приходить висновку, що до ОСОБА_4 необхідно застосувати винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У свою чергу, доводи сторони захисту зазначених висновків слідчому судді не спростовують, а матеріали провадження не містять переконливих відомостей, які б унеможливлювали перебування підозрюваного під вартою. В частині доводів сторони захисту щодо наявності у підозрюваного міцних соціальних зв'язків, а саме те, що підозрюваний одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, має постіне місце проживання та місце роботи, позитивну характеристику з місця проживання, слідчий суддя зазначає, що вказані обставини жодним чином не стали для підозрюваного тим стримуючим фактором, який би запобіг ймовірному вчиненню підозрюваним вищезазначеного кримінального правопорушення, а тому з огляду на встановлені в судовому засіданні ризики та обставини інкримінованих підозрюваному діянь, слідчий суддя в цілому вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідатиме потребам, меті та завданням відповідного запобіжного заходу.
Слідчий суддя враховує, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.
Відповідно до ч.3 та ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених названим Кодексом. Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відтак, приймаючи до уваги обставини вчиненого злочину та особу підозрюваного, зокрема його майновий стан, слідчий суддя вважає за можливе визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, визначивши розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом. При визначенні розміру застави суд виходить з вимог ч.5 ст.182 КПК України та вважає за необхідне визначити розмір такої - шістдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки саме цей розмір застави є необхідним та достатньою мірою гарантуватиме виконання останньою покладених на неї обов'язків.
Відтак, на думку слідчого судді, з огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5ч. 1 ст. 177 КПК України та низки об'єктивних обставин, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, приходить до висновку про задоволення клопотання органу досудового розслідування. Застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, в даному випадку, не зможе запобігти наявним ризикам та досягнути мети застосування запобіжного заходу, а саме забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При цьому, слідчий суддя знову ж таки наголошує, що міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для підозрюваного ОСОБА_4 не буде безальтернативною, оскільки передбачатиме можливість внесення останнім відповідного розміру застави.
Згідно з ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Керуючись ст.ст.176, 178, 181, 184, 186, 193, 194, 196, 309, 310, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12025070000000049, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.02.2025, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою обчислювати підозрюваному ОСОБА_4 з 20 листопада 2025 року по 20 грудня 2025 року включно.
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним Кодексом України в розмірі шістдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить -181 680 грн. (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят гривень 00 копійок).
Роз'яснити, що відповідно до положень ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
-прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
-утримуватися від спілкування зі свідками з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення;
-здати на зберігання у відповідні органи державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, а саме - до Західного міжрегіонального управління ДМС.
Строк дії покладених на підозрюваного обов'язків до 20 грудня 2025 року включно.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали проголошено о 16 год. 35 хв. 21.11.2025 року.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1