Справа № 308/16825/25
1-кс/308/6554/25
19 листопада 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , подане у кримінальному провадженні №12025070000000383, про скасування арешту майна,
встановив:
12.11.2025 представник власника арештованого майна ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 звернувся до суду з вищевказаним клопотанням, в якому просив скасувати арешт, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.06.2025 (справа №308/7402/25, провадження 1-кс/308/3379/25) на належне ОСОБА_4 майно, а саме мобільний телефон марки «Samsung» модель «А 16» з наявною сім картою оператора мобільного зв?язку НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 , який був 29.05.2025 вилучений під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заявленого посилається на те, що накладений арешт є необґрунтованим, так як прокурором не доведено, що мобільний телефон має значення речового доказу у даному кримінальному провадженні, такий використовувався ОСОБА_4 у особистих та робочих цілях, не пов'язаних з протиправною діяльністю.
В судове засідання представник власника арештованого майна не з'явився, просив здійснювати розгляд за його відсутності, задовольнивши клопотання. В судове засідання сторона обвинувачення не з'явилася. Неявка останніх не перешкоджає розгляду даного клопотання.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Статтею 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження визначено арешт майна.
За приписами ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Частиною 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Отже, зі змісту вказаних норм випливає, що арешт майна з метою забезпечення збереження майна не обмежений його видами або колом осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, якщо таке майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, а арешт накладений з метою їх збереження.
У відповідності до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення
Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань стверджується, що ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024070000000034 від 23.02.2024, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України.
За ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.06.2025 (справа №308/7402/25, провадження 1-кс/308/337925) у межах кримінального провадження №12025070000000383 накладено арешт на майно, вилучене 29.05.2025 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , зокрема на мобільний телефон марки «Samsung» модель «А 16» з наявною сім картою оператора мобільного зв?язку НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 .
Арешт накладено з метою збереження вказаного як речових доказів.
Відповідно до абзац. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя враховує, що наявні обґрунтовані підозри вважати, що мобільний телефон, вилучений під час санкціонованого обшуку, міг бути засобом вчинення злочину.
Окрім цього відсутні докази того, що на цьому етапі кримінального провадження відсутня потреба у вжитті даного заходу кримінального провадження.
З огляду на вищевказане, враховуючи, що арешт на мобільний телефон накладався як на речовий доказ, відомостей того, що у арешті такого відсутня потреба, слідчий суддя вважає, що потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а тому скасування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна може зашкодити подальшому проведенню досудового розслідування.
Відтак слідчий суддя приходить до переконання, що в задоволенні клопотання про скасування арешту слід відмовити.
Приймаючи до уваги вищевикладене, виходячи із завдань кримінального провадження, керуючись ст.ст. 169, 174, 376, 447, 532 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , подане у кримінальному провадженні №12025070000000383, про скасування арешту, накладеного за ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.06.2025 (справа №308/7402/25, провадження 1-кс/308/3379/25) на належне ОСОБА_4 майно, а саме мобільний телефон марки «Samsung» модель «А 16» з наявною сім картою оператора мобільного зв?язку НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 , залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1