Справа № 639/8731/25
Провадження № 2-о/639/195/25
21 листопада 2025 року
Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді - Рубіжного С.О.,
за участю секретаря - Чубенко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Четвертий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту смерті,-
До Новобаварського районного суду міста Харкова звернувся заявник ОСОБА_1 , із заявою, в порядку окремого провадження, в якій просить суд становити факт смерті її батька громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м. Харків, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , м. Горлівка Донецької областіта допустити негайне виконання рішення у справі.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що вона є донькою ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , м. Горлівка Донецької області. Заявник вказує, що отримати свідоцтво про смерть у відділі ДРАЦС неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати медичний документ, що може бути прийнятий відділом ДРАЦС для здійснення реєстрації смерті.
Заявник зазначає, що встановлення факту смерті необхідно їй для отримання свідоцтва про смерть державного зразка.
Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 19.11.2025 року прийнято заяву до розгляду та відкрити окреме провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Четвертий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту смерті. Призначено судове засідання.
В судове засідання 21.11.2025 року заявник не з'явилась, надала телефонограму з проханням розглянути справу без її участі.
Представник Четвертого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з'явився, надіслав листа.
Неявка представника заінтересованої особи не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши письмові докази, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 , викладені в її заяві, підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Так, судовим розглядом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 05.08.1977 року, актовий запис №1224 від 05.08.1977. Батьками зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ( а.с. 4).
Відповідно до копії рішення Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 11 жовтня 2012 року, шлюб між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований 25.01.1997 року у Горлівському міському відділі реєстрації актів громадського стану Донецької області, актовий запис №111 - при вступі рішення в закону силу, розірвати. Рішення набрало чинності 05.11.2012 (а.с. 9).
14 серпня 2021 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 уклала шлюб з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , актовий запис №3297, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 . Прізвище дружини після реєстрації шлюбу ОСОБА_9 (а.с. 8).
Таким чином заявник ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , отже для заявника встановлення факту смерті батька має юридичне значення.
Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть №С-04479 від 15 жовтня 2025 року (форма №11) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце народження м. Харків, Харківської області, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті м. Горлівка, Донецька область. Причина смерті - лівошлункова недостатність, ішемічна каріоміопотія (а.с. 3).
Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 15.10.2025 року, виданого 99300006 Горлівським міським відділом запису актів цивільного стану Управління РАГС Донецької народної республіки, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце народження: Харківська область місто Харків, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті: Донецька область м. Горлівка, про що 15.10.2025 року зроблено відповідний актовий запис про смерть № 170259930000602404007 (а.с. 2).
Згідно з ч. 1 ст. 2 та ч. 1 ст. 4 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Відповідно до ч. 4 ст. 317, п. 8 ч.1 ст. 430 ЦПК України, ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів, що закріплено ч.2 ст. 319 ЦПК України.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року № 1207-VII, державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Встановлення зв'язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України.
В Інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15.04.2016 року № 9-1130/0/4 «Про окремі питання застосування Закону України від 04 лютого 2016 року № 990-VIII «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України» вказується на те, що у зазначеному в ЦПК України порядку мають розглядатися заяви про встановлення факту народження або смерті як на території Автономної Республіки Крим, так і на території населених пунктів Донецької та Луганської областей, визначених у розпорядженні КМ України від 07.11.2014 року №1085 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення».
Суд зазначає, що на час смерті м. Горлівка Донецької області входить у перелік тимчасово окупованих територій, що визначені відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією затверджених, наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 28.02.2025 № 375 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 за №380/43786 та на даний час є загальновідомим фактом, який, згідно ч. 3 ст. 82 ЦПК України не потребує доказування.
Разом із тим, під час вирішення питання щодо оцінки доказів у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, необхідно брати до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права.
Так, під час розгляду згаданої категорії справ необхідно враховувати висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини, де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії, ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.
Як зазначено у вказаному вище Інформаційному листі, такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, при ухваленні рішення суду документи, видані органами та установами, що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток, беруться до уваги судом та оцінюються разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку.
З огляду на вищевикладене, дослідивши матеріали справи, та беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку, що надана в якості доказу копія свідоцтва про смерть, хоча і не є документом встановленої форми про смерть, водночас вважається доказом, який достовірно свідчить про смерть особи у певний час і за певних обставин, а саме в м. Горлівка Донецької області, Україна, оскільки судом не встановлено іншого.
Враховуючи досліджені докази, суд дійшов висновку про те, що за заявою ОСОБА_1 для якої такий факт має юридичне значення, є всі підстави для встановлення факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 у м. Горлівка Донецької області, Україна.
Рішення суду про встановлення факту смерті є підставою для видачі відповідного свідоцтва про смерть. Рішення підлягає негайному виконанню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 263-265, 273, 293, 294, 315-319, 430 ЦПК України, Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», суд, -
Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце народження: Харківська область м. Харків, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті: м. Горлівка, Донецької області, Україна що є підставою для видачі відповідного свідоцтва про смерть.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до суду апеляційної інстанції, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Найменування учасників справи:
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа: Четвертий відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ЄДРПОУ 33292155, місце знаходження: 61121, м. Харків, пр. Тракторобудівників, буд. 144.
Повний текст рішення складено 21.11.2025.
Суддя С.О. Рубіжний